Актуальність теми. Входження України до Світової організації торгівлі зумовило активізацію інтеграційних процесів та формування сучасних принципів державного управління і механізмів функціонування суб’єктів ринкових відносин. Із розвитком ринкових відносин відбуваються зміни у самому характері державного управління. Першочерговою проблемою державного управління національною економікою є її сталий розвиток, що забезпечується міжнародними стандартами якості в системі «товар – праця – життя». Концепція сталого розвитку національної економіки спрямована на задоволення сучасних потреб населення та майбутніх поколінь у екологічній безпеці та поліпшенні якості життя.
Головна мета процесу державного управління на всіх етапах управлінського циклу – це створення, підтримка, поліпшення умов праці для вільної, творчої життєдіяльності людей, налагодження раціональних взаємовідносин між особистістю, суспільством і державою. Виходячи із аналізу системи державного управління у форматі якості «товар – праця – життя», встановлено, що сучасний стан є неперспективним, про що свідчить англійський консерватизм, французький сенсуалізм, польська гордовитість, американський прагматизм.
Підвищення якості – це проблема не лише економічна, але й політична, морально-етична. Якість «товару – праці – життя» об’єктивно відображає внесок науки, технічний рівень виробництва, ефективність системи управління, розвиток національної економіки. Поліпшення якості є джерелом росту продуктивності праці в умовах інтенсивного розвитку нашого суспільства й інтенсифікації виробництва. На забезпечення високої якості «товару – праці – життя» спрямована система заходів, у тому числі комплексна система управління якістю, державна система стандартизації, атестація, метрологічне забезпечення, випробування, різні види контролю, державний нагляд.
Система державного управління зорієнтована на ринкові засади господарювання, формує механізм якісного продуктозабезпечення, який є індикатором якості життя населення. Проте сучасна система державного управління не відповідає стратегічному курсу країни до європейських та світових стандартів якості «товару–праці–життя». За таких умов розробка системи державного управління національною економікою на засадах якості набуває особливої актуальності.
Проблеми теорії і практики державного управління, підвищення ефективності функціонування органів державної влади на засадах якості розглядались у роботах вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, таких як: В.Д. Бакуменко, Г.І. Груба, Н.В. Дацій, А.О. Дєгтяр, Ю.Г. Кальниш, Д.В. Карамишев, М.Х. Корецький, О.Я. Лазор, М.А. Латинін, В.Л. Павленко, Л.М. Пісьмаченко, В.Т. Плакіда, В.В. Сиченко, А.А. Халецька.
Незважаючи на значний науковий доробок, ключовим завданням вчених залишається розробка наукових засад комплексної системи державного управління якості, функціями якої є моніторингова система, системний підхід до формування концепції «товар – праця – життя», що дасть можливість побудувати конкурентоспроможну національну модель економіки ринкового типу, забезпечити її сталий розвиток, метою якої є високий рівень якості життя населення. Особливого значення набуває роль державного управління моніторинговою системою як складова функція технічного контролю за якісними параметрами, вивчення світового та радянського досвіду, формування нормативно–правової бази якості «товару – праці – життя».
Актуальність і практична необхідність формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості зумовили вибір теми дисертаційного дослідження, його мету й завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося автором умежах наукових тем: «Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України» (номер державної реєстрації 0106U005264) Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України та «Розвиток системи державної служби в Україні на шляху до Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109U002111) Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили. Роль автора полягає в дослідженні теоретичних та методологічних основ формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості, її аналізу та оцінки, удосконалення нормативно-правового забезпечення державного управління національною економікою та розробці базового інструментарію державного управління національною економікою на засадах якості.
Мета й завдання дослідження.Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методологічних засад та практичних рекомендацій щодо формування моніторингової системи державного управління розвитку національної економіки на засадах якості.
Для досягнення визначеної мети у дисертаційній роботі поставлені такі завдання:
– узагальнити теоретико-методологічні положення формування моніторингової системи державного управління національною економікою, що ґрунтуються на соціальному кругообігу якості;
– удосконалити понятійно-категорійний апарат теорії державного управління національною економікою моніторингової системи у форматі якості;
– провести аналіз і дати оцінку механізмів формування моніторингових систем якості державного управління національною економікою у світовій і вітчизняній практиці;
– обґрунтувати методологічні підходи щодо критеріальних показників оцінки якості життя в моніторинговій системі державного управління національною економікою;
– удосконалити класифікатор нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління національною економікою у форматі якості;
– запропонувати методологічні підходи щодо реверсивного підходу формування моніторингової систем державного управління національною економікою на засадах якості;
– удосконалити цільові інструменти формування моніторингової системи державного управління національною економікою в контексті якості;
– розробити модель реалізації моніторингової системи державного управління національною економікою у форматі якості;
– запропонувати синергетично-логістичну концепцію якості «товар – праця – життя» формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості;
– удосконалити методологічні підходи щодо облікових процесів якості при формуванні моніторингової системи державного управління на засадах якості;
– визначити основні напрями формування комплексної моніторингової системи державного управління національною економікою в соціальному кругообігу якості.
Об’єктом дослідження є державне управління національною економікою.
Предметом дослідження є формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії державного управління, економічної теорії та інших споріднених наук, які висвітлені у наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених з питань формування моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості. У процесі дослідження використані такі методи: узагальнення наукового досвіду – при вивченні літературних джерел і дослідженні еволюції поставлених проблем та ступеня їх розв’язання, зокрема теоретичних засад моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості (розділ 1, підрозділи 1.1, 1.2, 1.3) та при розробці класифікатора нормативно-правових документів у моніторинговій системі державного управління якістю (розділ 4, підрозділ 4.1); системного підходу – при побудові декомпозиції функціонування ступеневого моніторингу якості продукції (розділ 1, підрозділ 1.1); термінологічного аналізу – для теоретичного й методологічного узагальнення й визначення сутнісної характеристики дефініцій «якість» і «моніторинг» (розділ 1, підрозділ 1.2); абстрактно-логічний при дослідженні форм функціонування і забезпечення реалізації цілей державного управління (розділ 2, підрозділ 2.1); метод факторного аналізу, логічного узагальнення і абстрагування – для оцінки окремих показників людського розвитку (розділ 2, підрозділи 2.2, 2.3). Аналіз сучасного стану національної економіки та моніторинг якості праці й життя в системі державного управління проведено за допомогою статистико-економічного методу (розділ 3, підрозділи 3.1,3.2). Розробка системи кодування інформації у моніторингових системах державного управління національною економікою на засадах якості була здійснена за допомогою розрахунково-конструктивного методу(розділ 4, підрозділ 4.3). При формуванні концептуальних положень щодо удосконалення моніторингової системи державного управління національною економікою на засадах якості були застосовані методи логічного узагальнення й абстрагування, порівняння та графічні методи (розділ 5, підрозділи 5.1, 5.2, 5.3).
