ДИНАМІКА ТРАНСАКЦІЙНИХ ВИТРАТ КРАЇНИ В ПРОЦЕСІ ЇЇ РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ Автореферат

Актуальність теми. Рівень міжнародної конкурентоспроможності національної економіки значною мірою залежить від здатності суб’єктів господарювання управляти своїми витратами, серед яких найбільш вагомими є ті, які виникають унаслідок недосконалості реального ринку, а саме трансакційні витрати – категорія, котра в умовах глобалізації світового господарства потребує теоретичного осмислення та практичного розроблення. Сучасна теорія трансакційних витрат є складовою нового напряму в економічній науці – неоінституціоналізму, в якому й досі не визначені достатньо чіткі оціночні критерії коінтеграції країни до економічного союзу, а отже, методологічно необґрунтованими залишаються процедури дослідження характеру, суті та динаміки трансакційних витрат, які несе країна в процесі реалізації своєї передвступної стратегії. Особливої значущості обраному напряму дослідження надає той факт, що держава Україна, визначившись зі своїм євроінтеграційним курсом, має, однак, такі стратегії зближення, які потребують суттєвої корекції та уточнення з огляду на те, що жодна з них не має в своїй основі чіткої ідентифікації трансакційних витрат, які у процесі соціально-економічної конвергенції стають неминучими як з боку ЄС, так і з боку нашої країни.

Вихідний теоретичний матеріал та методичні підходи автора засновані на критичному узагальненні результатів наукових досліджень з міжнародної економіки та неоінституціональної економічної теорії, які представлені у працях таких зарубіжних і вітчизняних учених, як А. Алчіан, Л. Антонюк,
С. Архієреєв, О. Білорус, І. Булєєв, В. Геєць, Б. Губський, Г. Демсец, М. Дженсен, Г. Дугінець, Т. Еггертсон, К. Ерроу, Р. Капелюшніков, Дж. Коммонс, І. Коропецький, Р. Коуз, Д. Лук’яненко, Ю. Макогон, Г. Макухін, С. Малахов, П. Мілгром, У. Меклінг, О. Мозговий, У. Ніколсон, В. Новицький, Д. Норт, А. Олефір, Т. Орєхова, Ю. Орловська, Є. Панченко, Ю. Пахомов, Є. Попов, В. Полтерович, А. Поручник, В. Радаєв, Дж. Робертс, Т. Cеменова, С. Степаненко, Дж. Стіглер, О. Уільямсон, Д. Уолліс, А. Філіпенко, Г. Хансманн, Т. Циганкова, С. Чанг, В. Чужиков, А. Шастітко, О. Шепеленко та інших.

Разом з тим, незважаючи на посилення інтересу науковців до теорії трансакційних витрат, дана проблематика ще не дістала вичерпного висвітлення у науковій літературі. На сьогодні поза увагою науковців залишаються проблеми дослідження впливу інтеграційних процесів на динаміку трансакційних витрат країни; не досить глибоко опрацьована методика вимірювання трансакційних витрат як на мікро-, так і макроекономічному рівні, несповна висвітлені особливості державного та наддержавного регулювання цими витратами, дискусійними залишаються питання щодо механізму впливу факторів на рівень трансакційних витрат на різних ієрархічних рівнях управління. Суттєвого уточнення потребує кількісний аналіз переваг та наслідків інтеграційних процесів в ЄС та його периферії. Таким чином, актуальність, наукова значущість та можливе практичне застосування зумовили вибір теми дослідження, його мету, завдання та структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до тематики науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» у рамках міжкафедральних науково-дослідних тем: «Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0101U002948), «Ресурси і моделі глобального економічного розвитку» (номер державної реєстрації 0106U004357) факультету міжнародної економіки і менеджменту. Автором особисто підготовлено розділи «Методологічні підходи до вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні» та «Моделі впливу інтеграційних процесів на рівень і динаміку трансакційних витрат країни».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування економічної сутності та особливостей динаміки трансакційних витрат країни у процесі її коінтеграції з економічним союзом на основі комплексного дослідження їх спільних ідентифікаційних та оптимізаційних механізмів системної конвергенції.

Відповідно до поставленої мети дослідження у роботі визначено і вирішено такі завдання:

- дослідити сутність і характер трансакційних витрат, які несуть країни та їхні коаліції в процесі посилення економічної глобалізації;

- провести системний аналіз характеру трансакційних витрат, їх таксономії та ідентифікаційної бази з метою виявлення їх відповідності динаміці трансформаційних процесів у глобальній економіці;

- з’ясувати відповідність існуючої методики вимірювання трансакційних витрат країн, що перебувають на стадії коінтеграції до економічного союзу до системних змін в ідентифікаційній базі;

- провести порівняльний аналіз ефектів економічної інтеграції через розрахунок рівнів трансакційних витрат;

- з’ясувати роль прямих та зворотних зв’язків трансакційних витрат з інтеграційними процесами в Європейському Союзі, дослідити їхню динаміку та обґрунтувати напрями щодо їх оптимізації у процесі розширення цього економічного угруповання;

- проаналізувати рівень, характер та обсяги трансакційних витрат, що виникають у процесі трансформації економіки України та її конвергенції з ЄС;

- розробити мегарегіональну експертну модель дослідження валідизації характеру макроекономічного розвитку та рівня трансакційних витрат України та ЄС, яка б забезпечувала підвищення якості прогнозів щодо їх економічного зближення;

- здійснити економетричне моделювання трансакційних витрат України через їхню оптимізацію в процесі системної конвергенції країни з ЄС.

Об’єктом дослідження є процес оптимізації трансакційних витрат країни в умовах її коінтеграції з економічним союзом.

Предметом дослідження є сутність, особливості, тенденції та закономірності гармонізації трансакційних витрат країн Європейського Союзу в процесі його розширення та економічної конвергенції з державами-сусідами.

Методи дослідження. Теоретичною базою дисертаційного дослідження стали основні принципи та положення неоінституціонального та неокласичного напрямів економічної теорії. У процесі вирішення поставлених завдань у роботі застосовано історико-логічний і системний підходи, загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: природа, сутність та види трансакційних витрат досліджувались за допомогою аналізу та синтезу, індуктивно-дедуктивного методу (п.1.1, 1.2, 1.3); прийом порівняння застосовувався для вивчення впливу інтеграційних угруповань на динаміку трансакційних витрат країн із різним рівнем економічного розвитку (п. 2.2, 2.3, 3.1, 3.2); абстрагування й узагальнення є відправною точкою для обґрунтування методики кількісного вимірювання трансакційних витрат на макроекономічному рівні (п. 2.2); для дослідження динаміки трансакційних витрат у коінтеграційному процесі застосовувалися графічні методи, метод середніх і відносних величин, метод динамічних рядів (п. 2.2, 2.3, 3.2); структурні групування використовувались для аналізу структури трансакційного та трансформаційного секторів економіки країни, структури трансакційних витрат підприємницького сектору (п. 2.1, 2.2, 2.3) прийом моделювання та кореляційно-регресійний аналіз було використано у ході побудови статистичних моделей впливу макроекономічних факторів на рівень трансакційних витрат країни (п. 3.1, 3.2); метод експертних оцінок застосовувався для обґрунтування інституціональних передумов інтеграції України до світової економіки (п. 3.3).

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, монографічні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів, публікації вчених у періодичних виданнях, результати наукових досліджень ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Національного інституту стратегічних досліджень, Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України; статистичні дані Державного комітету статистики України за період 1995–2006 рр.; дані Євростату щодо діяльності країн – членів Європейського Союзу, що були отримані з інтернет-джерел ЄС за 1996–2007 рр.; матеріали Світового банку щодо розвитку підприємницької діяльності країн світу, отримані в межах проекту «Doing Business».