Request a thesis РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ АГРАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ В УМОВАХ СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ :

Актуальність теми. У сучасних умовах розвитку економіки України значно збільшується роль держави як принципово важливого фактора в досягненні економічного зростання й підвищення соціальної стабільності. Світовий досвід переконливо доводить, що через специфічні особливості функціонування та розвитку, аграрна сфера не може бути саморегулюючою системою і має більшу потребу в регулюванні й підтримці з боку держави, ніж інші сфери. Особливого значення регулююча функція держави набуває у зв’язку зі вступом до СОТ та інтеграцією України у світовий економічний простір.

Реформування аграрної сфери економіки, яке супроводжувалося становленням ринкових відносин, проведенням земельної реформи, створенням нових підприємницьких організаційних структур різних форм власності не дало очікуваних результатів. Реалії сьогодення спонукають до використання стратегічних підходів для здійснення глибоких перетворень в аграрній сфері, що є однією з передумов успіху її соціально-економічного розвитку. Особливої актуальності набувають питання вдосконалення системи державного регулювання аграрної сфери, що включає різні форми й методи, які враховують сучасний стан і специфіку галузі.

Масштаби державної участі в регулюванні аграрної сфери економіки постійно змінюються, змінюються і вимоги до системи державного регулювання, що зумовлює визначення пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку аграрної галузі в умовах соціальноорієнтовної економіки.

Різні аспекти державного регулювання аграрної сфери висвітлені у працях вітчизняних та закордонних науковців і практиків, зокрема В. Валентинова, П. Гайдуцького, О. Дація, М. Дем’яненка, А. Зінченка, С. Зорі, І. Кириленка, М. Корецького, М. Латиніна, В. Месель-Веселяка, І. Михасюка, О. Могильного, В. Назаренка, М. Павлишенка, Б. Пасхавера, О. Онищенка, Т. Осташко, П. Саблука, Г. Черевка, А. Юзефовича, В. Юрчишина, М. Янківа та ін.

Однак, проблеми формування та стабільного розвитку механізму державного регулювання щодо підвищення конкурентоспроможності аграрної сфери за умов соціальноорієнтовної економіки, глобалізації економічних відносин і трансформаційних перетворень у галузі висвітлені недостатньо і потребують поглибленого опрацювання на теоретичному та методологічному рівнях. Важливість і необхідність удосконалення державного регулювання аграрної сфери України за нових умов господарювання зумовили вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методологічних засад державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних та методологічних засад, а також розробка практичних рекомендацій щодо вдосконалення державного регулювання розвитку аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Для досягнення поставленої мети було виконано наступні завдання:

- узагальнити існуючі теоретичні й методичні підходи щодо теорії та практики державного регулювання й визначити основні теоретико-методичні положення посилення державної підтримки розвитку аграрної сфери;

- визначити підходи до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки;

- дослідити стан та тенденції розвитку державного регулювання аграрної сфери України та виявити проблемні питання, що потребують особливої уваги;

- сформулювати основні принципи та напрями ефективного регулювання аграрної сфери для забезпечення сталого соціальноекономічного розвитку сільських територій;

- запропонувати напрями удосконалення інформаційно-консультаційного забезпечення аграрної сфери;

- розробити методичні підходи до формування фінансово-кредитного механізму забезпечення стійкості доходів сільськогосподарських виробників;

- розробити напрями державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури сільських територій.

Об’єктом дослідження є аграрна сфера України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Предметом дослідження є розвиток державного регулювання аграрної сфери України в умовах соціальноорієнтованої економіки.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є системний підхід до пізнання фундаментальних положень стосовно державного регулювання розвитку аграрного сфери. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові та спеціальні прийоми та методи, які ґрунтуються на сучасних наукових засадах. У роботі використано методи: абстрактно-логічний, зокрема прийоми аналогії, зіставлення, індукції, дедукції (узагальнення теоретичних засад щодо сутності державного регулювання, сформульовано загальні висновки та висновки до розділів). При аналізі сучасних тенденцій державного регулювання аграрної сфери використано статистико-економічний метод, зокрема прийоми׃ графічний, порівняння, розрахунковий; метод кореляційно-регресійного аналізу використано з метою визначення щільності й характеру зв’язку між врожайністю сільськогосподарських культур та цінами реалізації, експериментальний (розробка основних напрямів регулювання та заходів державної підтримки аграрної сфери України). Для дослідження напрямів зростання ефективності регулювання аграрної сфери використовувалися методи причинно-наслідкових та функціональних зв’язків, а також метод системного аналізу, синтезу та інші.

Інформаційно-аналітичну базу склали нормативно-правова база України, офіційні матеріали Держкомстату України та його органів, Міністерства аграрної політики, періодичних видань, наукових конференцій, а також публікації вітчизняних і зарубіжних учених.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш значимими результатами дослідження, що становлять наукову новизну, розкривають сутність роботи, є такі:

вперше׃

– запропоновано системний підхід до розвитку державного регулювання аграрної сфери в умовах соціальноорієнтованої економіки, що полягає у відповідному інституційному забезпеченні, посиленні зв’язків між учасниками інтеграційних процесів, забезпеченні переходу від вертикального принципу регулювання до функціонального для досягнення синергетично-інноваційної моделі розвитку, забезпечення сталого розвитку сільських територій;

удосконалено׃

– механізм забезпечення та поширення інформації в аграрній сфері через створення електронного єдиного інформаційного центру, який має трирівневу організаційну структуру – загальнодержавний, обласний та районний рівень, на кожному з яких буде накопичуватись інформація, яка буде корисна і максимально наближена до кінцевого споживача інформації з залученням наукових, освітніх та інших установ;

– концептуальні засади розробки державної стратегії регулювання аграрної сфери України з урахуванням тих основних принципів, що забезпечують її ефективність та конкурентоспроможність, а саме׃ узгодженість, єдність, рівність, системність, добровільність, універсальність, соціальна спрямованість, відповідальність;

дістали подальшого розвитку׃

– теоретико-методичні положення посилення державної підтримки розвитку аграрної сфери, які об’єктивно зумовлені необхідністю ефективного використання земельних ресурсів, збереження і підвищення родючості ґрунтів, складною демографічною ситуацією та відсутністю кваліфікованих кадрів, низьким рівнем розвитку продуктивних сил та соціальної сфери сільських територій;

– сутність та зміст прогнозних документів розвитку аграрної сфери держави шляхом розробки програми підтримки доходів сільськогосподарських товаровиробників, яка забезпечує їх стійкість через регулювання цін реалізації з урахуванням врожайності сільськогосподарських культур;

– пріоритетні напрями державного регулювання аграрної сфери, що полягають у забезпеченні стабілізації соціально-економічного стану сільських територій, а саме: кадровий, науковий, правовий, інфраструктурний, матеріально-технічний, податковий, підтримки у зовнішньоекономічній діяльності;

– напрями державної підтримки розвитку соціальної інфраструктури сільських територій, зокрема: відродження аграрної сфери; забезпечення сталого багатофункціонального розвитку; зміцнення інтелектуальної складової відтворення людського капіталу.

Практичне значення одержаних результатів. Найважливіші положення дослідження доведені до стадії конкретних рекомендацій і можуть бути використані при розробці програм розвитку аграрної сфери, економічного і соціального розвитку. Низка положень та висновків можуть застосовуватися у практичній діяльності Міністерства аграрної політики України, обласних та районних управлінь агропромислового розвитку .

Результати дисертаційного дослідження були використані Черкаською обласною державною адміністрацією при реалізації Програми стабілізації та розвитку агропромислового комплексу Черкаської області на період до 2011 року (довідка від 5 жовтня 2010 року № 1495/01-36). Практичні дослідження щодо розробки управлінських засад забезпечення та поширення інформації з аграрної сфери зі створенням електронного єдиного інформаційного центру використані управлінням агропромислового розвитку Драбівської районної державної адміністрації Черкаської області (довідка від 12 жовтня 2010 року № 784/12-05). ПП «Юпітер» підтримує методологічний підхід автора до вирішення проблеми державної підтримки стабільності доходів сільськогосподарських товаровиробників (довідка від 15 жовтня 2010 року № 8). Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення використані в навчальному процесі Академії муніципального управління при розробці програм навчальних курсів з соціальної і гуманітарної політики, державного управління (довідка від 8 вересня 2010 року № 324).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить особисто отримані автором результати в галузі науки державного управління.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були викладені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Проблеми формування нової економіки ХХІ століття” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Проблеми й перспективи розвитку академічної та університетської науки” (м. Полтава, 2009 р.), “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2010 р.), “Актуальні проблеми теорії і практики менеджменту в умовах трансформації економіки” (м. Рівне, 2010 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 9 наукових праць, загальним обсягом 4,2 обл.вид.арк., у тому числі 5 статтей у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 211 сторінки, у тому числі 16 таблиць – на 10 с., 17 рисунків – на 10 с., 17 додатків на – 29 с. Список використаних джерел містить 280 найменувань.