У першому розділі «Теоретико-методологічні засади податкового менеджменту в системі ефективного державного управління» проведено аналіз теоретичних витоків ефективного державного управління в контексті його еволюційного розвитку; виявлено засоби реалізації економічної функції ефективного державного управління через систему оподаткування; проведено уточнення понятійно-категоріального апарату щодо ефективного державного управління та податкового менеджменту.
В ході виконання дисертаційної роботи проведено порівняльний аналіз різних теоретичних підходів до визначення поняття «ефективне державне управління» і «податковий менеджмент» в контексті еволюційного розвитку теорії управління та менеджменту. В результаті доведено, що представники класичних наукових шкіл виокремлюють поняття ефективного управління. Вони розглядають напрямки та засоби впливу управління на ефективність діяльності підприємства та формування системи державного управління.
Результатом аналізу класичних шкіл менеджменту і теорії управління та сучасних теоретичних підходів до визначення ефективного управління стало авторське розуміння, яке полягає у такому. Ефективне управління– це сукупність послідовних дій, спрямованих на мотивацію кожного учасника певного виду діяльності з метою підвищення погодженості, координації й ефективності спільної праці, що мають кількісний вираз у вигляді співвідношення результатів і витрат з урахуванням впливу зовнішнього середовища.
При визначенні поняття «ефективне державне управління» в якості вихідних посилок було взято визначення «ефективного управління» та «державного управління». Умовиводом цих двох посилок стало авторське визначення поняття ефективного державного управління, сутність якого полягає у такому. Ефективне державне управління – це сукупність оптимальних послідовних дій органів і установ усіх гілок державної влади, спрямованих на покращання соціально-економічного стану країни з урахуванням стратегічних змін зовнішнього й внутрішнього середовища її функціонування.
У роботі доведено, що провідною функцією ефективного державного управління є економічна функція. Звідси, основним фактором у процесі ефективного державного управління є стан економіки, який відображає ступінь реалізації економічної функції держави. При цьому способом практичної реалізації й одночасно важелем ефективного державного управління є податкова система. Такий умовивід базується на функціональному призначенні податкової системи, яка бере участь: у регулюванні (непрямому) рівня життя населення, збільшуючи або зменшуючи податкові вилучення через оподаткування доходів громадян; у регулюванні рівня споживання фізичних осіб шляхом вилучення з їхніх доходів непрямих податків, нарахованих у складі ціни продукції, що виробляється; у регулюванні рівня рентабельності юридичних осіб, забезпеченості їх обіговими коштами через різноманіття форм і видів податків, що діють на території України; у здійсненні державою таких функцій: зменшення істотної диференціації в доходах різних соціальних груп населення; перерозподіл ресурсів між різними сферами суспільної діяльності з урахуванням витрат, вигід і для підтримки пропорцій; забезпечення макроекономічної стабільності шляхом використання фіскальної й монетарної політики.
Виходячи з функціонального призначення податкової системи доведено, що податковий менеджмент є складовою загальної теорії й практики ефективного державного управління. Його змістовною характеристикою є сукупність методів, прийомів і засобів інформаційного забезпечення, за допомогою яких органи влади й державного управління надають функціонуванню податкового механізму заданий законом напрямок і координують податкові дії при істотних змінах в економіці й політиці. На засадах аналізу різних підходів до визначення податкового менеджменту у дисертаційній роботі запропоновано авторський підхід до розуміння цього поняття. Податковий менеджмент– це організаційний механізм ефективного державного управління, який відображає фінансові взаємини між державою і платниками податків, обумовлений вимушеним відчуженням частини доходів юридичних і фізичних суб'єктів господарювання та формуванням доходів бюджету, а також орієнтований на оптимізацію економічної стратегії при заданих параметрах податкового середовища та ринкової кон'юнктури.
У другому розділі «Оцінка діючого податкового менеджменту в системі ефективного державного управління» проведено оцінювання практики використання кейнсіанської моделі в сучасній системі ефективного державного управління; здійснено моніторинг фінансового підґрунтя ефективного державного управління; проведено оцінювання діючих підходів до встановлення місця податкового тягаря в системі ефективного державного управління.
Згідно кейнсіанської теорії, економічна рівновага базується на використанні інструментів фіскальної та грошово-кредитної політики держави. В дисертації досліджено наявність такої рівноваги в діючих умовах ефективного державного управління. Аналіз статистичних даних щодо впливу показників грошово-кредитної політики на економічні процеси України за 1999-2008 рр. показав відсутність повної реалізації моделі економічної рівноваги на сучасному етапі розвитку.
Одним із центральних положень кейнсіанської теорії є теза про відсутність у рамках ринкової системи автоматичних регуляторів, які б стабільно утримували обсяг сукупних витрат на рівні реального обсягу виробництва в умовах повної зайнятості. Зважаючи на характер заходів стимулюючої фіскальної політики, зроблено висновок про те, що її застосування призводить до утворення дефіциту державного бюджету. Протилежні за своєю спрямованістю заходи застосовуються в рамках стримувальної фіскальної політики. Впровадження стримувальної фіскальної політики сповільнює зростання сукупних витрат і тим самим здійснює стримувальний вплив на інфляцію попиту. Водночас застосування стримувальної фіскальної політики може призводити до утворення бюджетного надлишку.
Фінансовим підґрунтям ефективного державного управління є бюджетне регулювання, головним критерієм якого є рівень перерозподілу ВВП. За 1999-2008рр. цей рівень варіює в діапазоні 24,8-31,6% в частині доходів і 26,3-32,9% в частині витрат бюджету. У прогнозних розрахунках економічного і соціального розвитку України на період до 2011 р. передбачається, що частина ресурсів бюджету у ВВП не повинна перевищувати 25-26%. Отже, за період 2000-2008 рр. відсутність належних фактичних показників свідчить про його негативний вплив на соціально-економічний розвиток країни і на слабкий рівень державного управління макроекономічними процесами. Аналіз структурної динаміки планових і фактичних показників доходів держави за 1999-2008 рр. показує, що їх зростання забезпечено, переважно, за рахунок зростання планової суми податків на 201153,1 млн. грн. і фактичної – на 202356,0 млн.грн.. Порівняльний аналіз складу і структури податкових надходжень показує, що збільшення доходів забезпечене зростанням податку на доходи фізичних осіб, ПДВ, податку на прибуток підприємств та акцизного збору.
Результати аналізу статистичних даних показують, що податковий тягар в Україні розподілений досить рівномірно, а питома вага основних податків досить близька до середніх показників по країнах ОЕСР. По складу податкової системи, її структурі й механізмам оподаткування Україна наблизилася до світових стандартів.
Дослідження впливу рівня податкового тягаря на економіку має важливе значення, оскільки від кількості податків, їх видів, рівня й ставок диференціювання, обґрунтованості надання податкових пільг залежить можливість механізму ефективного державного управління виявляти стимулюючий вплив на суб'єктів економічної діяльності, сприяти накопиченню й інвестуванню, що обумовлює міру структурних зрушень, підвищення конкурентоспроможності й економічний ріст.
Аналіз наукових праць вчених-економістів різних наукових шкіл свідчить про різноманіття в методичних підходах і результатах дослідження рівня податкового тягаря на доходи фізичних осіб. Проте кожна з них не передбачає комплексну оцінку рівня податкового тягаря фізичної особи. Враховуючи викладене у роботі запропоновано узагальнену методику розподілу податкового тягаря в системі ефективного державного управління (рис. 1). Вона має вигляд ідентичний взаємозв'язку фіскальної політики, процесів ціноутворення й граничної схильності до споживання. Її аналіз показує, що сукупність податків і зборів, що стягуються державою з юридичних і фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, з урахуванням еластичності ринку товарів, впливають на ціну реалізації й через процеси перекладання податкового тягаря сплачуються кінцевим споживачем – фізичною особою, яка не відноситься до суб’єктів підприємницької діяльності.
