Request a thesis МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ У СФЕРІ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ :

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, вказано на зв’язок роботи з темами досліджень Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України; визначено мета та завдання дослідження; показана наукова новизна отриманих результатів.

У першому розділі – «Науково-теоретичні основи реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» – здійснено огляд літератури за темою дисертації, визначено ступінь та суть дослідженості проблеми, обґрунтовано вибір напрямків наукового дослідження.

У контексті дисертаційного дослідження аналізуються теоретичні напрацювання вітчизняних та зарубіжних авторів з таких напрямів: визначення сутності поняття та теоретико-методологічні принципи поводження з ТПВ (П. Турчик, В. Іщенко, Х. Єрмашов, В. Савицький, В. Хільчевський, О. Чунарьов, М. Яцюк та ін.); механізми реалізації, формування та пріоритети державної політики у сфері поводження з ТПВ в період загострення фінансово-економічної ситуації в Україні (В. Міщенко, І. Дрозд, О. Саницька та ін.); вирішення проблеми ТПВ через призму вторинного використання їх корисних компонентів (Т. Туниця, Б. Горлицький та ін.); історичні уроки (ретроспектива, генезис проблеми) виникнення проблеми ТПВ, як екологічної кризи в результаті діяльності людини (А. Григор’єв, Л. Сиволап, В. Блавацький, Є. Боровський, А. Грінін, В. Новіков та ін.); проблема ТПВ як складова екологічної та національної безпеки та еколого – економічні аспекти вирішення проблем поводження з ТПВ (В. Крисаченко, М. Хилько, І. Дрозд, В. Коломійєць, В. Міщенко та ін.); проблема ТПВ як загроза екологічній безпеці людини (М. Долішній, В. Кравців, С. Харічков та ін.); характерні риси взаємодії відходів людської життєдіяльності та навколишнього природного середовища (Г. Черевко, М. Яцків, І. Грабинський та ін.); методи поводження та механізми реалізації політики у сфері поводження з ТПВ (І. Сотник, Ю. Новиков, О. Губанова та ін.); економічні аспекти поводження з ТПВ та економічні методи управління утилізацією ТПВ (А. Бєлоусов, С. Панков, А. Марченко, Б. Горлицький, О. Новицька та ін.); механізми управління у сфері поводження з ТПВ (Х. Єрмашов, А. Качинський та ін.); проблеми утилізації, мінімізації та сортування ТПВ, як способу ресурсозбереження та ресурсовідновлення (І. Сотник, Ю. Новиков, О. Мороз, А. Свентух, Б. Горлицький та ін.); забезпечення безпеки життєдіяльності людини (І. Миценко та ін.); використання комплексної системи управління відходами, як найбільш ефективного способу вирішення проблеми ТПВ (В. Міщенко, Г. Виговська, І. Дрозд, Г. Білик, О. Черп, В. Винниченко, Т. Дай та ін.); формування правового механізму та забезпечення правового регулювання у сфері поводження з ТПВ (Н. Максіменцева, С. Слесаренок, В. Юрескул, В. Міщенко та ін.); морально-етичний механізм та громадська думка (В. Студницький та ін.).

Визначено сутність понять «екологічна безпека», «тверді побутові відходи». Враховуючи специфіку нашого дослідження, показано місце проблеми ТПВ у питанні глобального потепління, зовнішніх та внутрішніх загроз екологічної та національної безпеки.

Уточнено сутність поняття «державна політика», а саме – це відносно стабільна, організована і цілеспрямована діяльність/бездіяльність державних інституцій, здійснювана ними безпосередньо чи опосередковано щодо певної проблеми або сукупності проблем, яка впливає на життя суспільства. У роботі доводиться, що державна політика у сфері поводження з ТПВ є складовою державної екологічної політики, яка полягає в цілеспрямованій діяльності держави з метою подолання чи попередження суспільних проблем у сфері накопичення ТПВ, які безумовно є загрозою екологічної безпеці. Між тим, на погляд автора, визначення державної політики у сфері поводження з ТПВ повинно бути більш конкретизованим. Метою відповідної політики має бути створення належних умов, використання ефективних механізмів для вирішення проблем у сфері поводження з ТПВ, а також забезпечення задоволення потреб суспільства в екологічно чистому навколишньому природному середовищі та доступ до різноманітних джерел інформації щодо стану у сфері поводження з ТПВ різних верств населення країни.

Визначено сутність механізму реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ та необхідність застосування комплексного механізму. Запропоновано використання комплексного механізму, який доцільно розглядати в контексті взаємодій і взаємоузгодженості політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного механізмів.

У другому розділі – «Результативність механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» – базуючись на роботах вчених (Л. Евланов, В. Кутузов, С. Тарасов, В. Черпанов, І. Підласий) розкрито специфіку методу експертного оцінювання. Наведено методику діагностики результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами. У галузі державного управління метод експертного оцінювання більшістю науковців (В. Новосад, Р. Селіверстов та ін.) трактується як комплекс логічних і математичних процедур, спрямованих на одержання інформації, на її аналіз, узагальнення з метою підготовки та прийняття компетентного управлінського рішення.

Застосування методу експертних оцінок здійснювалося у рамках трьох логічно взаємозалежних етапів. На першому – початково-організаційному – етапі було визначено мету експертизи, постановку проблеми; встановлено терміни проведення експертизи; здійснено відбір експертів, формування експертних груп, а також визначення їхньої компетентності. На другому – концептуально-інструментальному – етапі було обґрунтовано технологію проведення експертизи, іншими словами визначено сукупність методів і критеріїв оцінки результативності функціонування механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні. У даному контексті варто зазначити, що результативність характеризує дієвість, досягнення, ступінь завершення системою потрібної роботи й реалізації встановлених цілей. На третьому – діяльнісно-аналітичному – етапі проводилося опитування експертів.

Експертне оцінювання проводили 18 досвідчених фахівців, які за критеріями високий, достатній, низький та незадовільний визначали рівні результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні.

За процедурою оцінювання результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні: по-перше, визначено коефіцієнти показників усіх п’яти механізмів (політичного, економічного, організаційно-правового, інформаційного та морально-етичного) реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні за кількісними та якісними ознаками; по-друге, на основі цих даних визначено рівні результативності кожного з вищезазначених механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні; по-третє, вираховано високий, достатній, низький та незадовільний рівні результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні; і, нарешті, застосовуючи медіанний критерій, як статистичний метод обробки даних, підтверджено достовірність отриманих результатів.

Результати кількісної і якісної обробки даних щодо результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні представлені окремо за критеріями політичний, економічний, організаційно-правовий, інформаційний та морально-етичній механізми.

За результатами експертного оцінювання було встановлено, що високий рівень результативності жодного з механізмів (політичний, організаційно-правовий, економічний механізм, інформаційний, морально-етичний) реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні не виявлено. Доведення відсутності статистично значущої різниці в рівнях результативності механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні здійснювалося за медіанним критерієм для декількох вибірок різного розміру, що дозволило підтвердити гіпотезу про згоду в думках експертів відносно пріоритетів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ.

У третьому розділі – «Структурно-функціональна модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з твердими побутовими відходами» – теоретично обґрунтовано та запропоновано рекомендації щодо удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ. З метою більш зручного наочного представлення цих рекомендацій нами було розроблено структурно-функціональну модель, яка відображає передумови, теоретичні підходи і принципи, змістові та процесуальні складові удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ (див. рис. 1).

Обґрунтовано запровадження трьохрівневої моделі державної геоінформаційної системи обліку, аналізу і моніторингу ТПВ як головної передумови удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ в Україні.

Щодо теоретичних підходів удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ зазначено важливість врахування системного та кластерного підходів. У дослідженні доводиться, що використання системного підходу при побудові структурно-функціональної моделі удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ є найбільш прийнятним та ефективним. Враховуючи основні положення системного підходу, побудована структурно-функціональна модель удосконалення механізмів реалізації державної політики у сфері поводження з ТПВ, яка повинна розглядатися як система, тобто як єдине ціле (комплексний механізм) і як сукупність частин, тобто кожен механізм (політичний, організаційно-правовий, економічний, інформаційний та морально-етичний) окремо. Враховуючи специфіку нашого дослідження нами використано кластерний підхід для побудови системи комплексного управління ТПВ, зокрема державної геоінформаційної системи (ГІС) обліку, аналізу і моніторингу ТПВ в Україні. Побудова системи комплексного управління ТПВ передбачає: по-перше, створення системи управління ТПВ міського і районного