МЕТОДОЛОГІЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПРОМИСЛОВОСТІ В УМОВАХ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ

summary

Актуальність теми. Нинішні умови господарювання ставлять перед промисловістю принципово нові завдання, вирішення яких на базі використання існуючих методів та підходів неможливе. Посилення глобальної конкуренції поряд із втратою значної частки світових ринків в Україні створює суттєві перешкоди для розвитку промисловості. У такій складній економічній ситуації особливого значення набувають питання реструктуризації галузі, досягнення високих економічних показників при найбільш раціональному використанні ресурсів, поліпшення інвестиційної привабливості та підвищення конкурентоспроможності. Перехід економіки України на ринкові основи функціонування пов'язаний з регіональною трансформацією соціально-економічних відносин у промисловому виробництві, що потребує нових методів управління.

Розвиток промисловості регіонів України стримує неготовність до цього учасників і систем управління. Низький рівень превентивності традиційних методів управління не відповідає сучасним тенденціям і не стимулює прискорення розвитку економіки. Тому прискорена реструктуризація промисловості регіонів в умовах інноваційного розвитку економіки є актуальною, але складною проблемою, розв’язання якої залежить від багатьох умов і чинників.

Існуючі механізми управління реальним промисловим сектором економіки не можуть подолати такі негативні тенденції його розвитку, як структурний перекіс у бік галузей з низьким рівнем доданої вартості, повільні темпи оновлення засобів виробництва та впровадження інновацій (насамперед ресурсозберігаючих технологій), недостатня керованість ходом трансформації на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях, неузгодженість трансформаційних, інноваційних і підприємницьких процесів, відсутність інфраструктурної основи активізації трансформації у промисловому виробництві.

Теоретичні основи розміщення промислового виробництва та розвитку промисловості на регіональному рівні були закладені Вебером А.,
Тінбергеном Я., Шеффле А., Фейгіном Я. та іншими науковцями. Методологію дослідження цих процесів розробили Алимов О., Алексєєв І., Булєєв І., Вітковський О., Гончаров В., Гранберг О., Гриньова В., Данилишин Б., Єрохін С., Захарченко В., Лукінов І., Пащенко Ю., Чернюк Л., Чижова В., Чухно А. та інші вчені. Теоретико-методологічні аспекти управління реструктуризацією промисловості в регіонах розглядали Амоша О., Войнаренко М., Геєць В., Герасимчук М., Голіков В., Гріньов А., Кизим М., Лепа М., Мазур І., Поважний О., Поклонський Ф., Продіус І., Чилікін О., Чумаченко М. та інші науковці.

Проведений критичний аналіз літературних джерел показав, що існуючі підходи до вирішення зазначеної проблеми спираються винятково на експертні методи, що знижує рівень об'єктивності одержуваних результатів. Залишаються вкрай недостатньо розробленими закономірності здійснення процесу реструктуризації промисловості на макро-, мезо- і мікрорівнях в умовах інноваційного розвитку економіки. Потребує обґрунтування економічний зміст категорії реструктуризація промисловості регіону відповідно до ринкових відносин та концептуальні положення програми інноваційних процесів реструктуризації промислових підприємств регіону. Не визначено причини неналежного забезпечення регіональної стратегії розвитку промисловості. Не удосконалено методики: управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості промислових підприємств та його ділових партнерів у ході реструктуризації на інноваційній основі; реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості регіону; стратегічного аналізу реструктуризації промисловості на регіональному рівні. Необхідно поліпшити механізм формування регіональної ринкової інфраструктури промисловості. Потребує обґрунтування стратегія відродження промислового потенціалу регіонів України та вдосконалення механізм управління розвитком промисловості регіону.

Викладене вище визначає актуальність теми дисертаційної роботи, її мету та завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження розвиває й доповнює науково-дослідні роботи, виконані в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України в межах комплексних тем “Економічний простір і динаміка розвитку продуктивних сил України” (номер держреєстрації 0106U005191) і “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер держреєстрації 0107U004762). Внесок автора полягає в дослідженні теоретичних і розробці нових практичних підходів до реструктуризації промисловості регіону.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка науково-теоретичних і методологічних засад, практичних рекомендацій щодо реструктуризації промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки регіону.

Для досягнення мети в роботі визначені наступні завдання:

-     дослідити закономірності здійснення процесу реструктуризації промисловості на макро-, мезо- і мікрорівнях в умовах інноваційного розвитку економіки;

-     уточнити економічний зміст категорії реструктуризації промисловості регіону на засадах інноваційної моделі розвитку економіки;

-     дослідити функції економічного прогнозування в напрямі їх приведення до єдиного безперервного процесу в умовах реструктуризації промисловості на регіональному рівні;

-     обґрунтувати методику управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості промислових підприємств та його ділових партнерів у процесі реструктуризації на інноваційній основі;

-     розробити методику стратегічного аналізу реструктуризації промисловості в регіоні;

-     обґрунтувати концептуальні положення програми інноваційних процесів реструктуризації промисловості на регіональному рівні;

-     запропонувати систему регулювання технічного розвитку промисловості регіонів;

-     розробити механізми мотивації людей інтелектуальної праці у ході реструктуризації промисловості регіону; 

-     удосконалити механізми формування регіональної ринкової інфраструктури промисловості;

-     обґрунтувати стратегію відродження промислового потенціалу регіонів України.

Об'єктом дослідження є процеси реструктуризації промисловості регіону на засадах інноваційної моделі розвитку економіки України.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні й практичні аспекти управління реструктуризацією промисловості на регіональному рівні.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є діалектичний метод пізнання, фундаментальні положення економічної теорії, сучасні концепції організації та управління реструктуризацією промисловості в регіоні в умовах сучасних ринкових відносин.

У процесі дослідження використано такі загальнонаукові та спеціальні методи: теоретичного узагальнення – для визначення сутності управління реструктуризацією промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки; загальної теорії систем – для розробки системи регулювання технічного розвитку промисловості регіонів; економіко-математичні – для обґрунтування необхідності впровадження програми реструктуризації промисловості на регіональному рівні; системно-структурний – для обґрунтування стратегії відродження промислового потенціалу регіонів України; графічного й аналітичного моделювання – для розробки методики стратегічного аналізу реструктуризації промисловості в регіоні та інші.

Інформаційну базу досліджень становлять законодавчі й нормативні документи, сучасні методики проектування та аналізу управління реструктуризацією промисловості, офіційні статистичні дані, звіти підприємств і адміністративних органів влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

уперше:

-      обґрунтовано концептуальні інноваційні засади реструктуризації промисловості в регіонах, які враховують макроекономічні чинники розвитку і галузеві особливості та дають змогу розробити конкретні програми, механізми, моделі реалізації соціально-економічного розвитку промисловості регіону шляхом застосування інноваційно-інвестиційних проектів;

-      запропоновано систему регулювання технічного розвитку промисловості регіонів, яка використовує новий інструмент – технічні регламенти, що встановлюються державою. Контроль за якістю промислових товарів цілком здійснюється виробником і регулюється ринком через механізми попиту і пропозиції. Це передбачає впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку промисловості в Україні, використання інструментів СОТ для державної підтримки експорту наукоємної продукції, створення ефективної інфраструктури та забезпечення державної підтримки для експорту інтелектуальних послуг, стимулювання і сприяння розвитку високотехнологічних галузей;

-      розроблено стратегію відродження промислового потенціалу регіонів України на основі гарантування енергетичної незалежності та енергетичної безпеки; збереження конкурентоспроможних нині галузей та всебічної підтримки перспективних сфер, які мають змінити конкурентні переваги та спеціалізацію України у світовій економіці; інноваційних змін всередині галузей; удосконалення захисту внутрішнього ринку; підтримки експорту. Її виконання забезпечить системну модернізацію промислового виробництва, його відповідність сучасним вимогам науково-технологічного прогресу та постіндустріального розвитку;

удосконалено:

-      механізм мотивації людей інтелектуальної праці через поєднання важелів державного регулювання стимулюючої функції інтелектуальної власності (гармонізація національного законодавства з нормами і правилами міжнародних правових актів; зміцнення правової бази у сфері охорони прав інтелектуальної власності; захист прав на впровадження новацій у всіх сферах життєдіяльності людства) та стимулюючих методів (реалізація ефективної податкової, амортизаційної та фінансово-кредитної політики, дієва охорона прав інтелектуальної власності, захист інтересів країни у міжнародному технологічному обміні, формування інфраструктури ринку об'єктів права інтелектуальної власності), що дасть змогу забезпечити в Україні кадровий потенціал на інноваційних засадах та розширити ринкову пропозицію об'єктів права промислової власності в регіонах;

-      концепцію розробки і поетапної реалізації програм реструктуризації промисловості регіону в рамках інноваційної політики шляхом ліквідації негативних соціальних наслідків (санації, ліквідації підприємств; перенесення реструктуризації на віддалені терміни; виплата соціальної допомоги; проведення за рахунок держави комплексу заходів щодо працевлаштування працівників, які вивільняються): розвиток ринкової й виробничої інфраструктури, удосконалення техніки і технології, підвищення інституційної й функціональної ролі виробничих відносин;

-      методику управління фінансовим станом і оцінки економічної стійкості промислових підприємств та його ділових партнерів у ході реструктуризації, яка включає наступні блоки: загальна оцінка економічного стану і його зміни за звітний період; аналіз економічної стійкості промислових підприємств регіону і необхідності їх реструктуризації; аналіз ліквідності балансу; аналіз фінансових коефіцієнтів з метою вибору основних напрямів реструктуризації;

-      програму поступової реструктуризації промисловості регіону, а саме: здійснення аналізу існуючого організаційно-економічного механізму розвитку галузі; вироблення стратегії реструктуризації промисловості; безпосередня розробка програми та обґрунтування механізмів її реструктуризації;

-      механізм реалізації інвестиційної програми реструктуризації промисловості регіону за елементами: формування інвестиційних пакетів (набір інвестиційних проектів реструктуризації); стимулювання й захист від ризиків (програми розподілу економічних, технічних, фінансових ресурсів і ризиків між виконавцями за часовим інтервалом (термінами капіталовкладень і термінами окупності); управління процесом інвестування (отримання і повернення кредитів);

-      методику стратегічного аналізу реструктуризації промисловості в регіоні шляхом використання двох підходів – прогностичного, який є традиційним у вітчизняній практиці, та імітаційного, що базується на принципах стратегічного аналізу бізнес-продуктів;

-      механізм формування регіональної ринкової інфраструктури промисловості з використанням двох напрямів: формування структури суб'єктів, що дозволяють реалізувати всю процедуру інвестування на рівні регіону, та формування єдиного інформаційного простору для полегшення процесу інвестування;

-      механізм управління розвитком промисловості регіону шляхом виділення таких підходів: самозабезпечувального (очікується розвиток самозабезпечених промислових підприємств), технологічного (передбачає тісні виробничі зв'язки між галузями і підприємствами), цілісного (відображає гармонійну взаємодію всіх елементів галузевої структури промисловості), відтворювального (виявляє соціальні пріоритети) та економіко-географічного (обґрунтовує формування територіальних соціально-економічних систем);

набули подальшого розвитку:

-      системний багаторівневий підхід до реструктуризації промисловості регіону з урахуванням вимог інноваційного розвитку економіки, що полягає у зв’язку макроекономічної політики та перетворень системи управління галуззю і підприємств. Цей підхід дає змогу уникнути вузької спрямованості і перетворити реструктуризацію на інструмент, механізм подолання кризових явищ на рівні сукупностей промислових підприємств і промисловості в регіоні;

-      економічний зміст категорії реструктуризація промисловості регіону, під яким слід розуміти сукупність конкретних методів і прийомів реорганізації інтегрованої системи менеджменту. Остання включає три блоки – зміст, процес, контроль, що впливають на дієвість управління інноваційними процесами при реалізації державних і локальних інноваційно-інвестиційних програм, орієнтованих на техніко-технологічне оновлення промислового виробництва;

-      визначення причин недостатнього забезпечення регіональної стратегії розвитку промисловості (неналежне використання методів наукового планування, відсутність цілісної системи державного управління, неефективність адміністративно-організаційної структури управління, недостатній рівень фінансового забезпечення, неефективне використання наявних фінансових та інвестиційних ресурсів, невідповідність корпоративної структури, повільне формування в Україні сучасного і масштабного ринку інноваційної продукції, інфраструктури інноваційної діяльності, призупинення простого відтворення основних засобів, робочої сили, інноваційних технологій) на основі структурного аналізу законодавчого та нормативно-правового аспекту її переходу на інноваційну модель;

-      дослідження функцій економічного прогнозування (передбачення тенденцій розвитку і взаємозв'язків прогнозованого об'єкта, обґрунтування прийнятих рішень та їх виконання) в напрямі приведення їх до єдиного безперервного процесу в ході реструктуризації промисловості регіону.

Відмінністю одержаних результатів дослідження від існуючих наукових розробок є системність розв’язання  проблеми реструктуризації промисловості в умовах інноваційного розвитку економіки регіону як одного з найважливіших напрямів регіонального економічного зростання та застосування нової теоретико-методологічної бази і сучасних методів дослідження, спрямованих на досягнення комплексу соціальних, економічних і екологічних ефектів розвитку промисловості України.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-методичні розробки автора та рекомендації з підвищення ефективності управління реструктуризацією промисловості в регіоні використані Запорізькою обласною радою при розробленні та реалізації програми „Стратегія регіонального розвитку Запорізької області на період до 2015 року” (довідка № 01-35/1337 від 16.10.2008 р.). Окремі результати досліджень використані Запорізькою торгово-промисловою палатою (довідка № 16/1367 від 06.11.2008 р.). Розроблені пропозиції щодо підвищення ефективності стратегічного управління промисловості регіону використані Запорізьким обласним союзом промисловців і підприємців (роботодавців) „Потенціал” (довідка № 311-Р від 22.10.2008 р.).

Результати досліджень використані в діяльності ВАТ „Мотор Січ”, у процесі розробки і впровадження заходів щодо стимулювання технічного відновлення діючого виробництва, реструктуризації продуктивної інфраструктури, розроблення стратегії структурно-інноваційних перетворень непродуктивної інфраструктури підприємства  (довідка № УГТ-12/11-34772 від 19.12.2008 р.).

Теоретичні та методичні положення і пропозиції з проблем управління реструктуризацією промисловості в регіоні запроваджені в навчальний процес Запорізького національного технічного університету і використовуються при викладанні дисциплін: „Основи економічної теорії”, „Розміщення продуктивних сил та регіональна економіка”, „Маркетинг”, „Прикладна статистика”, „Регіональна економіка”, „Фінансовий аналіз”, „Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва”, „Інвестиційний аналіз”, „Організація виробництва”, „Економіка та організація інноваційної діяльності”, „Потенціал і розвиток підприємства”, „Планування і контроль на підприємстві”, „Стандартизація і сертифікація продукції та послуг” (довідка № 34-01/4609 від 01.12.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і виносяться на захист, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих  у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження доповідалися на 16 науково-практичних конференціях: “Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин” ( м. Київ, 2000 р.), “Глобализация и интернационализация в бизнесе” (м. Свиштов, Болгарія, 2001 р.), “Механізм регіональної зовнішньоекономічної діяльності” (м. Запоріжжя, 2001 р.), “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 2001 р.), “Дні науки” (м. Запоріжжя, 2004 р.), “Управління стратегічними змінами на підприємстві: концептуальні засади, методологія та практика” (м. Київ, 2005 р.), “Дні науки 2005” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “Управління підприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта, 2005 р.), “Економіка підприємства: теорія та практика” (м. Київ, 2006 р.), “Регіональні проблеми та перспективи розвитку ринків збуту промислової продукції” (м. Київ, 2006 р.), “Продовольчий комплекс України: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2006 р.), “Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною економікою” (м. Бердянськ, 2006 р.), “Особливості соціально-економічного розвитку України і регіонів”(м. Запоріжжя, 2006 р.), “Соціально-економічна політика та розвиток регіонів в умовах переходу до постіндустріального суспільства” (м. Дніпропетровськ, 2008 р.), „Проблеми економіки й управління у промислових регіонах” (м. Запоріжжя, 2008 р.), „Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 51 наукову працю загальним обсягом 50,25 друк. арк. (особисто автору належить 44,8 друк. арк.), з них 1 одноосібна монографія, 32 наукові праці в наукових фахових виданнях, 2 – в інших виданнях, 16 матеріалів конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг роботи – 414 стор. комп’ютерного тексту, з яких 31 рисунок займає 18 стор., 26 таблиць – 15 стор., список використаних джерел (300 найменувань) – 25 стор., 19 додатків – 22 сторінки.