МЕХАНІЗМИ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ ВЛАДИ З ГРОМАДЯНАМИ В СИСТЕМІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУ Автореферат

Актуальність теми. В умовах розвитку глобального інформаційного суспільства виконання державою її конституційних обов’язків, надання державноуправлінських послуг громадянам супроводжується розширенням використання інформаційно-комунікаційних технологій (далі – ІКТ). Найбільш ефективним засобом взаємодії держави і суспільства у мережі Інтернет сьогодні є система електронного уряду, використання якої забезпечує продуктивну взаємодію всіх гілок влади як між собою, так і з суспільством та значно спрощує процедури отримання послуг.

Останнім часом у провідних країнах світу реалізуються національні програми адаптації державного управління до умов інформаційного суспільства, що передбачають впровадження системи електронного уряду як нової форми взаємодії влади і суспільства для підвищення якості державноуправлінських послуг. У контексті інтеграційних прагнень України особливого значення набувають запровадження європейських норм і стандартів реалізації державної інформаційної політики, використання вітчизняного та зарубіжного досвіду. Впровадження системи електронного уряду дозволяє владі кориґувати адміністративні процеси у визначеному напрямку, удосконалювати організаційний, правовий, ресурсний механізми державного управління.

Використання системи електронного уряду, перш за все, забезпечує відкритість і прозорість діяльності органів влади всіх рівнів, а також підвищує довіру громадян до влади, забезпечує більш ефективне і менш витратне адміністрування.

Стан наукової розробки проблеми. Теоретичні основи розвитку інформаційного суспільства, запровадження електронного уряду та електронної демократії аналізуються в роботах зарубіжних учених: Д. Белла, М. Бонема, М. Вершиніна, Л. Гросмана, О. Даніліна, В. Дрожжинова, Д. Зейферта, М. Кастельса, С. Кліфта, А. Кошкіна, Б. Кристального, Й. Масуди, П. Норіс, М. Раскладкіної, В. Солодова, Е. Тофлера, Ю. Травкіна, К. Хілла, О. Яковлєвої та ін.

Різні підходи до інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів влади та впровадження системи електронного уряду в державне управління обґрунтовуються окремими українськими дослідниками (О. Баранов, О. Голобуцький, М. Демкова, А. Дєгтяр, Д. Дубов, С. Дубова, О. Ємельяненко, П. Клімушин, І. Клименко, І. Коліушко, Н. Коритнікова, І. Крюков, К. Линьов, Ю. Машкаров, О. Орлов, В. Пархоменко, Г. Почепцов, О. Радченко, С. Чукут, О. Шевчук та ін.).

Проте, саме функціонування механізмів державного управління в системі електронного уряду вивчено недостатньо, що потребує поглибленого опрацювання питань удосконалення механізмів державного управління процесами взаємодії органів влади і громадськості з використанням Інтернет-представництв та порталів органів влади як складових системи електронного уряду.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі інформатизації державного управління Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах науково-дослідної роботи “Підвищення ефективності соціально-економічного розвитку за рахунок інформатизації регіональних органів влади” (державний реєстраційний номер 0106U012330). Особистий внесок здобувача полягає в розробці та обґрунтуванні заходів щодо побудови web-сторінок місцевих державних адміністрацій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування механізмів забезпечення взаємодії органів влади і громадян щодо надання державноуправлінських послуг через Інтернет-представництва і портали з використанням системи електронного уряду. Досягнення даної мети передбачає вирішення таких завдань:

– визначити зміст понять “електронний уряд” та “електронне урядування” в умовах становлення інформаційного суспільства;

– систематизувати основні форми електронної взаємодії влади і суспільства;

– проаналізувати зарубіжний досвід впровадження портальних технологій у систему електронного уряду;

– розкрити зміст механізмів взаємодії органів влади і громадян у електронному уряді, опрацювати їх класифікацію;

– узагальнити та визначити основні проблеми нормативно-правової бази впровадження електронного уряду в Україні;

– розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення Інтернет-представництв органів влади;

– розробити модель надання громадянам державноуправлінських послуг через єдиний портал.

Об’єкт дослідження – взаємодія держави і громадян в умовах розвитку інформаційного суспільства.

Предмет дослідження – механізми взаємодії органів влади і громадян у системі електронного уряду в процесі надання державноуправлінських послуг.

Методи дослідження. Цілісність дослідження забезпечують системний та комплексний підходи до аналізу питань запровадження електронного уряду як форми державного управління суспільними процесами. Теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії державного управління, комунікативної філософії, політології, права, інформаційної політики та інформатики. Досягнення мети та розв’язання завдань дослідження забезпечуються шляхом використання загальнонаукових і спеціальних методів: логічного, етимологічного та порівняння (при формуванні теоретичної бази дослідження), аналізу та синтезу (для осмислення окремих питань реалізації національної політики у сфері розвитку ІКТ), системного аналізу (для визначення ступеня готовності органів влади до взаємодії з громадянами за допомогою ІКТ-технологій та законодавчого забезпечення), порівняльного аналізу (при розгляді першоджерел з проблематики дослідження та для узагальнення зарубіжного досвіду й використання системи електронного уряду), типологізації (при дослідженні процесів надання державноуправлінських послуг, при дослідженні портальних технологій взаємодії в електронному уряді).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні механізмів державного управління процесами розвитку взаємодії влади і громадян, надання державноуправлінських послуг через Інтернет-представництва і портали як складові системи електронного уряду.

У дисертації вперше:

– запропоновано класифікацію механізмів взаємодії органів влади і громадян у системі електронного уряду за ознаками різних комунікаційних форм та специфіки надання державноуправлінських послуг через єдиний портал з обґрунтуванням використання в цих процесах можливостей електронної демократії;

удосконалено:

– модель прямого і зворотного зв’язку органів влади з громадянами через єдиний портал на основі інтеграції владних Інтернет-ресурсів у єдину архітектуру електронного уряду;

– зміст поняття “сервісна електронна взаємодія влади і громадян” як співпраці в електронному уряді, пов’язаної з інтенсифікацією інформаційного обміну з метою максимального задоволення потреб громадян у якісних державноуправлінських послугах (сервісах) з використанням ІКТ;

дістало подальший розвиток:

– визначення електронного уряду як інформаційної системи взаємодії влади і громадян на основі поєднання внутрішньої урядової і зовнішньої суспільної інфраструктури через владні Інтернет-представництва (портали), що розширює доступність до державноуправлінських послуг у мережі Інтернет;

– визначення електронного урядування як процесу управління державою за допомогою сучасних ІКТ, що інтенсифікують процес взаємодії влади і громадян у мережі Інтернет;

– обґрунтування напрямків розвитку електронного консультування органами влади громадян як одного з дієвих механізмів поліпшення їх взаємодії, гарантування захисту персоніфікованих даних громадян, адаптації підходів влади до визначення конкретних цільових груп, поєднання електронних форм консультацій з традиційними методами.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що основні теоретичні положення і висновки дослідження доведено до рівня конкретних пропозицій і рекомендацій для органів державного управління і органів місцевого самоврядування щодо ефективного використання системи електронного уряду на різних рівнях.

Результати дослідження використано при розробці навчального посібника “Інформаційні системи та інформаційні технології в економіці”, рекомендованого Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України в якості посібника для вищих навчальних закладів при підготовці магістрів державного управління та магістрів публічного адміністрування, а також впроваджено Шосткинською міською радою Сумської області при розробці офіційного Інтернет-представництва www.shostka-rada.gov.ua (довідка про впровадження № 383 від 05.08.2009 р.), Сумською облдержадміністрацією – при опрацюванні пропозицій щодо удосконалення форм взаємодії влади і громадян з використанням офіційного сайту (довідка про впровадження № 01 – 44/1612 від 08.06.2010 р.), Харківським регіональним інститутом державного управління Національної академії державного управління при Президентові України – при розробці курсу факультативної дисципліни “Інструментальні засоби електронного офісу” та сайту кафедри інформатизації державного управління (акт про впровадження від 03.06.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на VII, VIII, IX, X міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків, 2009 р.; м. Харків, 2010 р.); науково-практичних конференціях “Актуальні проблеми розвитку управлінських систем: досвід, тенденції, перспективи” (м. Харків, 2006 р.), “Державна служба в Україні: шляхи демократизації” (м. Харків, 2006 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2008 р.), “Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (м. Полтава, 2008 р.), “Взаємодія органів місцевого самоврядування і громадських організацій: інноваційні рішення в соціальній політиці” (м. Харків, 2008 р.), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (м. Київ, 2008 р.), “Актуальні питання публічного управління” (м. Феодосія, 2009 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені у шістнадцяти наукових працях, п’ять з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових у галузі науки державного управління.

Стуктура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, 10 додатків (на 14 сторінках), списку використанних джерел (182 найменування на 21 сторінці, у тому числі 25 – іноземними мовами). Повний обсяг дисертації становить 200 сторінок, у тому числі 8 таблиць (на 11 сторінках), 23 рисунки (на 23 сторінках).