ДОВІРА ГРОМАДЯН ДО ОРГАНІВ ПУБЛІЧНОЇ ВЛАДИ ЯК СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ФЕНОМЕН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено стан її наукової розробки, мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, а також розкрито зв'язок з науковими програмами Національної академії державного управління при Президентові України, наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено відомості про апробацію та наукові публікації, в яких викладено результати й основні ідеї дослідження.

У першому розділі "Теоретико-методологічні засади дослідження довіри до влади в умовах демократизації державного управління" досліджується ступінь розробленості проблем формування політичної довіри у вітчизняній і зарубіжній літературі, визначаються теоретичні підходи до аналізу засад довіри громадян до органів публічної влади, як складової соціального механізму демократичного врядування.

Зокрема, зазначається, що політична довіра залежить від рівня політичної культури громадян та формується на підставі: сліпої (безоглядної) віри в релігійні символи та ритуали, публічні ідеали, запропоновані лідерами політичних рухів; на основі динамічного співвідношення інтересів різних класів, верств населення; на основі переконаності у правильності дій (політики) органів публічної влади.

Головним теоретичним підходом дослідження виступає уточнення та оновлення понять, які використовуються при аналізі феномену довіри. Особлива увага приділена поняттям "віра", "довіра", "соціальна взаємодія", "імідж", "соціальний капітал". На підставі аналізу наукових підходів до визначення сутності понять "довіра", "соціальна взаємодія" можна зазначити, що як соціально-політичний феномен довіра характеризує, по-перше, певний тип зв'язків і відносин, які складаються між різними партнерами, незалежно від того, із приводу чого ці відносини виникають. По-друге, думку й позицію людей стосовно інститутів і осіб, що приймають рішення, а також до самих цих рішень.

На основі державноуправлінського аналізу поняття "довіра" синтезовано визначення, за яким довіра до влади – це складне, багатогранне явище, яке відображує ставлення соціальної групи, індивіда до дій державного службовця (який втілює державну владу) і до нього самого, сформоване на основі переконаності в правоті й вірності його етичних, соціально-психологічних, емоційних і раціональних дій і є добровільним свідомо-позитивним ставленням, моральною або дієвою підтримкою (рис. 1).

Основною умовою стійкості довіри до влади є ступінь відповідності політики, здійснюваної її представниками, тенденції соціально-політичного розвитку країни. У разі, коли представники влади керуються приватними, корисливими інтересами, довіра стрімко падає, що знаходить свій прояв спочатку в невдоволенні урядом, потім у масових виступах з вимогами його відставки.

Вищим свідченням недовіри є загальнонаціональна криза і зміна типу влади. Виразом крайнього ступеня недовіри при бездіяльності суб'єктів влади є розпад суспільства.