МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ СТОМАТОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ Автореферат

У першому розділі «Теоретичні засади формування та реалізації державної політики у сфері забезпечення населення стоматологічною допомогою» - розкриті та узагальнені основні проблеми, суперечності та особливості забезпечення населення стоматологічною допомогою. Проаналізовано інституційне середовище системи охорони здоров’я та стоматологічної допомоги населенню в Україні. З’ясовано сутність визначення та складові механізмів державного регулювання системи стоматологічної допомоги. Окреслені загальні підходи до програмно-цільового планування і управління системою стоматологічної допомоги в сучасних умовах.

Практична реалізація функцій держави здійснюється через побудову механізму державного регулювання, під яким слід розуміти систему, що відповідно до базових принципів і функцій управління, за допомогою доступних методів і засобів здійснює регуляторний вплив на об’єкт управління (у даному випадку діяльність стоматологічних установ). Реалізація відповідних дій потребує забезпечення ресурсами (фінансовими, кадровими, матеріально-технічними, інформаційними) і нормативно-правового регулювання (закони й підзаконні акти).

На підставі результатів дослідження сутнісних характеристик вживаного понятійного апарату дістало подальшого розвитку поняття "державне регулювання діяльності стоматологічних установ", яке слід тлумачити як сукупність певних дій органів державної влади з вироблення, реалізації та вдосконалення регуляторного впливу на розвиток стоматологічних установ з метою забезпечення доступності та підвищення якості стоматологічних послуг для населення.

Узагальнення напрацювань провідних учених, а також власний аналіз еволюційного розвитку вітчизняної системи охорони здоров’я та стоматологічної допомоги дозволили виявити основні причини незадовільного стану стоматологічної галузі та визначити складові комплексного організаційного механізму державного регулювання забезпечення населення стоматологічною допомогою. На сьогодні діяльність стоматологічних установ в Україні залишається малоефективною, а тому вимагає суттєвого вдосконалення з використанням комплексу організаційних, правових, економічних, адміністративно-розпорядчих, мотиваційних та інших засобів державного регулювання.

Дослідження особливостей регуляторного впливу держави на функціонування системи охорони здоров'я дозволило виділити такі принципи державного регулювання забезпечення населення стоматологічною допомогою: законності та правової захищеності; узгодженості; справедливості; пріоритетності; наукової обґрунтованості; результативності; відповідальності.

З’ясовано, що діюча нормативна база, яка регламентує організацію надання стоматологічної допомоги населенню України містить ряд суттєвих протиріч, неузгодженостей, що не дозволяє приймати чіткі та зрозумілі управлінські рішення, спрямовані на запровадження ефективної моделі єдиного простору надання стоматологічної допомоги в Україні в нових умовах господарювання. Стоматологічні заклади охорони здоров'я України, що перебувають у муніципальній власності, функціонують як бюджетні установи і потребують належного матеріально-технічного та кадрового забезпечення. Однак такий їх статус має радше негативні наслідки: брак бюджетного фінансування; обмежені можливості щодо залучення додаткових позабюджетних коштів; неспроможність забезпечити конституційні права громадян на отримання доступної, кваліфікованої медичної допомоги на безоплатній основі тощо.

В основу нової сучасної парадигми розвитку системи стоматологічної допомоги має бути покладено розуміння того, що вона не збиткова, а пріоритетна та найбільш перспективна сфера серед багатьох складових вітчизняної системи охорони здоров'я. Необхідно перетворити її з соціально витратної на соціально-інвестиційну.

Першочергові завдання держави стосовно зниження стоматологічної захворюваності мають бути спрямовані, передусім, на: поширення соціально-гігієнічних та медико-профілактичних заходів серед населення; покращення загального стану матеріально-технічного забезпечення бюджетних стоматологічних закладів; сприяння наявності достатньої мережі стоматологічних установ і підрозділів різних форм господарювання; забезпечення відповідних закладів стоматологічними кадрами; підвищення рівня їх кваліфікації та фахової компетентності, а також раціональної організації їх праці.

У другому розділі – «Аналіз регуляторного впливу держави на діяльність стоматологічної служби» - проведено оцінювання стану вітчизняної системи стоматологічної допомоги та ефективності державного регулювання забезпечення населення стоматологічими послугами за матеріалами експертного опитування працівників стоматологічних закладів. Проаналізовано територіальну організацію та функціонування системи стоматологічної допомоги населенню мегаполіса на прикладі м. Харкова. Визначені особливості впровадження державних цільових програм профілактики та надання стоматологічної допомоги населенню. Розкриті механізми державного регулювання муніципального сектора стоматологічної допомоги та забезпечення її доступності.

За результатами експертного соціологічного опитування керівників стоматологічних закладів, встановлено, що ключовими проблемами стоматологічної галузі є недостатність фінансових ресурсів і недосконалість нормативно-правової бази щодо регулювання відносин у системі стоматологічної допомоги.

Аналіз системи організації надання стоматологічної допомоги населенню мегаполіса (на прикладі м. Харкова) дозволив зробити висновок, що недосконалість системи фінансування стоматологічних установ комунальної форми власності та невідповідність їх організаційно-правового статусу сучасним умовам господарювання є головним чинником, який обмежує їхні можливості щодо забезпечення населення доступними та якісними стоматологічними послугами.

Здійснено медико-географічне районування території м. Харкова у напрямі формування єдиного простору стоматологічного обслуговування населення на основі просторового регулювання розміщення стоматологічних об’єктів за допомогою геоінформаційних технологій. Результатами дослідження стала запропонована оптимізація стану просторового розміщення стоматологічних закладів на основі застосування методики просторового регулювання у вигляді узагальненого геомаркетинговвого звіту, а також картографічна модель співвідношення населення міста до кількості медичних ставок.

Відсутність чіткої стратегії реформування стоматологічної галузі зумовило проведення системної роботи, спрямованої на вдосконалення механізму формування та реалізації державної політики в цій сфері у напрямі конкретизації найбільш пріоритетних завдань та розробки відповідних цільових регіональних програм.

Застосування програмно-цільового методу планування розвитку стоматологічної галузі спрямовано на поєднання соціально-економічних пріоритетів у сфері охорони здоров’я із заходами бюджетної політики, а також підвищення ефективності управління бюджетними коштами на основі оцінки рівня та якості надання стоматологічної допомоги населенню. Вагомим складником цільового комплексного планування є нормативно-правове та інформаційно-аналітичне забезпечення усіх етапів розробки та реалізації програм.

Організаційний механізм державного регулювання розвитку системи стоматологічної допомоги має включати комплекс засобів впливу на ефективність її функціонування, критеріями об’єктивізації якої є: доступність стоматологічної допомоги; якість медичного обслуговування; раціональне використання наявних ресурсів. В основу ресурсного забезпечення галузі може бути покладений територіально-виробничий принцип.

Розроблено механізм державного регулювання муніципального сектора стоматологічної допомоги, реалізація якого передбачена у запропонованому проекті міської Програми реструктуризації стоматологічних установ м. Харкова, розрахований на 2010-2012 роки, метою якої є оптимізація стоматологічної допомоги населенню на основі побудови гнучкої структури стоматологічної служби, адаптованої до сучасних вимог ринкового середовища; перехід на ефективну систему управління та планування фінансових, кадрових і матеріальних ресурсів; активізації інвестиційної політики і модернізації основних виробничих фондів та запровадження новітніх технологій в діяльність стоматологічних закладів. Програмою передбачається запровадження моделі, яка забезпечить ефективне функціонування та економічну керованість системи надання стоматологічної допомоги в умовах єдиного простору її надання на територіальному рівні.

Оптимізація діяльності стоматологічної служби в сучасних умовах господарювання передбачає: раціональне використання обмежених фінансових ресурсів; введення єдиного апарата керування та фінансового обліку; зміну структури стоматологічних поліклінік шляхом створення на їхній базі єдиного комунального підприємства охорони здоров'я; контроль за ефективністю вкладення засобів у забезпечення діяльності стоматологічних закладів та використання стоматологічного устаткування; одержання достовірної статистичної інформації про стоматологічну захворюваність; координацію діяльності стоматологічних закладів різних організаційно-правових форм господарювання; інтенсифікацію роботи комунального сектору за рахунок створення системи якісного лікування на основі впровадження економічних методів стимулювання праці.

Визначено, що витрати стоматологічних установ повинні бути спрямовані на фінансування гарантованих обсягів стоматологічної допомоги, а не на ресурси, необхідні для утримання стоматологічних установ. При цьому обсяги конкретних видів стоматологічної допомоги повинні визначатися з урахуванням реальної потреби населення, що мешкає на даній території, а не на основі нормативів забезпеченості лікарськими посадами тощо. У зв’язку з цим, визначено пакет соціальної стоматологічної допомоги, що має надаватись громадянам безоплатно за рахунок державних коштів.

У третьому розділі – «Напрями вдосконалення механізмів державного регулювання стоматологічної допомоги» - узагальнені основні підходи та надані конкретні пропозиції щодо реалізації програмно-цільового управління видатками на охорону здоров’я та стоматологічну допомогу. Удосконалено механізм забезпечення загальної ефективності надання стоматологічної допомоги та визначені засоби державного регулювання структурно-організаційного та ресурсного забезпечення стоматологічної галузі. Обгрунтувано напрями реформування системи стоматологічної допомоги населенню та концептуальні підходи до їх реалізації.

З’ясовано, що в умовах обмеженого фінансування охорони здоров’я особливого значення набуває проблема ефективного використання ресурсів і спрямування їх на вирішення пріоритетних завдань за допомогою програмно-цільового управління.

Визначаючи складові механізму державного регулювання системи стоматологічної допомоги за програмно-цільовим принципом, з’ясовано, що він передбачає створення системи правових, адміністративних та економічних регуляторів, спрямованої на реалізацію передбачених програмами заходів. Серед складових механізму державного регулювання системи стоматологічної допомоги за програмно-цільовим принципом визначено: мету, завдання, форму здійснення, процес розробки та реалізації бюджетних програм, методи, засоби, інструменти, державний контракт. Мета – зниження захворюваності населення на стоматологічні захворювання, забезпечення галузі ресурсами та фінансовими коштами. Завдання - пошук ресурсів, їх залучення та раціональний розподіл задля утримання та розвитку галузі (мережі закладів). Форма здійснення - забезпечення зв’язку між виділенням бюджетних коштів та їхнім використанням на основі встановлених завдань і розроблених показників. Процес розробки та реалізації бюджетних програм: розробка заходів бюджетних програм; визначення конкретних строків та виконавців; формування показників виконання програм; забезпечення їх належного виконання; здійснення моніторингу виконання завдань; оцінка виконання програм (порівняння прогнозованих та фактичних показників). Методи - прямі та опосередковані способи та засоби (адміністративні, правові, економічні) впливу на поведінку суб’єктів діяльності системи з метою підвищення ефективності її функціонування на основі програмно-цільового управління. Засоби: прогнозно-програмні, нормативно-правові, фінансово-економічні, організаційні, адміністративно-розпорядчі, контрольно-аналітичні; інформаційні. Інструменти: цільова програма профілактики та лікування стоматологічних захворювань; державне замовлення на стоматологічні послуги, засоби, устаткування. Державний контракт - врегульовує економічні, правові й організаційні відносини між державним замовником і виконавцем із зазначенням: вимог щодо обсягів, номенклатури та якості робіт та послуг; строків виконання робіт та надання послуг конкретним споживачам.

У процесі дослідження механізмів формування та реалізації програмно-цільового управління видатками на стоматологічну допомогу доведено, що за програмно-цільовим підходом до бюджетного процесу, бюджетні видатки на охорону здоров’я мають здійснюватись на цілі, що відповідають середньостроковій стратегії розвитку цієї галузі. За такого підходу основна увага зосереджується не на розвитку мережі стоматологічних закладів та збільшенні штатів установ, а на результатах виконання програм.

Визначено поняття «цільова внутрішня ефективність системи надання стоматологічної допомоги», під якою слід розуміти комплексну характеристику міри відповідності ресурсно-технічної бази цілям забезпечення якісною стоматологічною допомогою. Враховуючи, що головне цільове призначення системи пов’язано з наданням стоматологічної допомоги та профілактичними заходами, її цільову ефективність логічно називати медико-профілактичною ефективністю надання стоматологічної допомоги. З’ясовано, що причинами недостатньої ефективності діяльності стоматологічної галузі є невірне визначення пріоритетів її розвитку, відсутність системних заходів, спрямованих на реструктуризацію галузі у відповідності з суспільними потребами та нераціональне використання наявних ресурсів. Комунальні стоматологічні заклади мають працювати на засадах планування роботи відповідно до реальних рівнів поширеності стоматологічних захворювань і потреби в стоматологічних кадрах.

У якості важливого заходу покращення ефективності функціонування стоматологічної служби запропоновано проведення моніторингу стану стоматологічного здоров’я і діяльності стоматологічних закладів. Проведення постійного моніторингу за ходом виконання цільових комплексних програм та заходів охорони здоров’я дозволить щорічно визначати фактично отриманий та прогнозувати майбутній медичний, соціальний і економічний ефект.

Підвищення ефективності управління системою надання стоматологічної допомоги передбачає: застосування програмно-цільового планування діяльності стоматологічної служби; удосконалення форм організації всіх ланок відповідної системи; модернізацію матеріально-технічної бази галузі та впровадження нових технологій; сприяння інвестиціям у розвиток системи стоматологічної допомоги; здійснення обґрунтованої кадрової політики та зрозумілої системи мотивації праці; контроль за забезпеченням ефективної роботи стоматологічної служби на всіх рівнях надання стоматологічної допомоги у відповідності з потребами споживачів.

За допомогою порівняльного аналізу діяльності стоматологічної служби в сучасних умовах господарювання доведено, що програмно-цільовий метод управління видатками на стоматологічну допомогу надає можливість визначення резервів підвищення ефективності її фінансування, що дозволить суттєво зменшити загальні відносні витрати на функціонування стоматологічної служби за рахунок економії бюджетних коштів.

Розкрито ключову ідею створення ефективної системи стоматологічної допомоги, яка полягає у побудові механізму чіткої взаємодії професійних фахових асоціацій з державними інституціями, які формують та реалізують державну політику у відповідній сфері.

Обгрунтовано, що реалізація державної політики в системі надання стоматологічної допомоги повинна забезпечуватися шляхом взаємоузгоджених дій у напрямку застосування органами державного управління прямих та опосередкованих методів впливу як адміністративно-відомчої та програмно-цільової форми державного регулювання розвитку галузі, так і системних дій, які передбачають проведення моніторингу стану функціонування стоматологічної служби на усіх рівнях надання стоматологічної допомоги. Створення координаційних органів дозволить: підвищити ефективність діяльності стоматологічних закладів; забезпечити аналітичний супровід розробки і провадження регіональних програм; удосконалити систему контролю якості діяльності стоматологічної служби; здійснювати заходи реалізації стоматологічних програм з урахуванням об’єктивних потреб задля ефективного розподілу ресурсів та цільового використання коштів державного та місцевих бюджетів.

Концептуальні засади реформування стоматологічної служби полягають у підвищенні рівня стоматологічного здоров'я населення України та ефективності діяльності стоматологічної галузі шляхом створення та запровадження науково обґрунтованої і економічно ефективної системи організації стоматологічної служби на засадах зміни діючої організаційної моделі господарювання, з урахуванням співпраці в умовах єдиного простору стоматологічного обслуговування населення закладами різних форм власності; запровадження на засадах міжсекторальної взаємодії системи гігієнічного навчання та виховання, ефективних методів первинної та вторинної профілактики стоматологічних захворювань.

Визначено, що механізм запровадження єдиного простору стоматологічного обслуговування населення в регіоні передбачає створення такої системи управління стоматологічною допомогою на регіональному рівні, яка охоплює всю сукупність взаємовідносин, зв’язків, чинників, інших регіональних особливостей, що надають вплив на керуючу та керовану підсистеми єдиної системи стоматологічної допомоги населеннюУкраїни.

З метою забезпечення впровадження Концепції реформування стоматологічної служби, запропоновано реалізовувати її спільними зусиллями державних органів охорони здоров’я та відповідними професійними медичними асоціаціями у три етапи. На першому етапі передбачається розробка та обґрунтування оптимальної моделі організації та управління стоматологічними закладами різних форм власності. Другий етап передбачає створення нових та узгодження діючих нормативно-правових документів для опрацювання запропонованої моделі. На третьому етапі планується забезпечити впровадження моделі організації та управління стоматологічними закладами різних форм власності в умовах єдиного простору стоматологічного обслуговування, а також здійснити моніторинг ефективності впровадження та корекцію нормативно-правових актів.

Успішність реалізації Концепції базується на цільовій конкретності й реальності досягнення поставленої мети, стабільності принципів управління, адекватності фінансування та контролю за її реалізацією. Для досягнення спроектованих результатів наприкінці кожної стадії проекту необхідно провести порівняльний аналіз того, що зроблено згідно передбаченого плану, виявити вплив кожного етапу на кінцевий результат і розробити заходи щодо забезпечення цього проекту адекватним фінансуванням. Здійснення такого аналізу сприятиме виявленню пріоритетних напрямів, які з найменшими витратами дають найбільший ефект. Усе це повинно бути скоординовано в часі з урахуванням підготовчих заходів і з залученням висококваліфікованих спеціалістів.