ЕКОЛОГІЧНА ПОЛІТИКА ОРГАНІВ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ ВЕЛИКИХ МІСТ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми визначається важливістю наукового завдання, вирішенню якого присвячується дисертація, що полягає в науковому обґрунтуванні шляхів підвищення ефективності екологічної політики органів місцевої влади великих міст у політичній та соціально-екологічній системі суспільства. Значимість цього завдання пояснюється тим, що існуюча система екологічної політики є недостатньо ефективною і може призвести до небажаних соціально-економічних і політико-екологічних наслідків. Це пояснюється відсутністю чітко діючих механізмів реалізації чинних екологічних норм, недостатністю фінансів, застарілим технологічним обладнанням на підприємствах і в містах, збереженням у свідомості населення переконання того, що розв’язувати екологічні проблеми має переважно держава, а також зниженням ефективності багатьох управлінських заходів, які розпочиналися із найкращими намірами. У стосунках з природою людство дійшло крайньої межі, коли стоїть загалом питання про можливість подальшого існування людської цивілізації. Вже загальновизнано, що найголовнішою причиною екологічної кризи, у якій перебуває суспільство, є незнання або ігнорування законів розвитку природи, бездумне, споживацьке ставлення до навколишнього природного середовища та його ресурсів.

Складність вирішення екологічних проблем міст обумовлюється також тим, що існують різні підходи до розуміння сутності екологічної політики, поскільки одна група вчених зводить до системи конкретних заходів, що вивчаються владними структурами по захисту навколишнього середовища, а інші вбачають у ній не тільки дії, спрямовані на захист середовища, але й раціональне використання природних ресурсів, забезпечення адекватної життєдіяльності людини. Якщо раніше суб’єктами екологічної політики могла бути держава, то тепер нею займаються політичні партії, соціальні рухи, громадські організації, окремі індивіди, транснаціональні і міжнародні організації. Це ставить необхідність доповнити попередній підхід до розуміння екологічної політики положенням про те, що екологічна політика нині являє собою взаємодію різних екологічних, політичних і соціальних структур, спрямованих на реалізацію стратегії в сфері охорони природи.

Як свідчить аналіз стану наукової розробки завдання удосконалення екологічної політики у вітчизняній літературі, українськими вченими створено підґрунтя для її подальшого вивчення. Вагомий внесок в екологічну проблематику, вивчення окремих екологічних аспектів у державному управлінні щодо охорони довкілля зробили С.М. Алєксєєв, В.І. Андрейцев,
В. І. Вернадський, Т. В. Гардашук, Б. М. Данилишин, С. І. Дорогунцов,
В. О. Дьомкін, Т. В. Іванова, А. Б. Качинський, М. М. Кисельов,
М. Х. Корецький, О. Я. Лазор, Ю. П. Лебединський, В. І. Овчинніков,
І. М. Потравний, М. Ф. Реймерс, А. В. Степаненко, Ю. С. Шемшученко,
О. М. Яницький та ін. У їхніх працях простежується широкий спектр досліджень еколого-економічних проблем на державному і регіональному рівнях. Водночас ознайомлення з вітчизняними джерелами свідчить, що більшість складових цієї сфери у великих містах залишаються недостатньо дослідженими. Крім того, існує потреба в узагальненні і врахуванні нових факторів стосовно екологічної політики у великих містах України, передусім у контексті процесів демократизації та підвищення ролі органів місцевої влади у збереженні довкілля. Саме в такому контексті в дисертаційному дослідженні розглядається екологічна політика у великих містах України.

Однак, незважаючи на значну кількість наукових праць, проблема екологічної політики у великих містах України залишається актуальною і потребує подальших досліджень. На сьогодні екологічна ситуація вимагає комплексного аналізу проблем, пов’язаних з реалізацією екологічної політики у великих містах і розробки на цій основі рекомендацій з удосконалення механізмів управління природокористуванням та збереженням довкілля. Сучасні взаємопов’язані соціально-економічні та екологічні процеси потребують нових організаційно-управлінських механізмів прийняття рішень з урахуванням та вивченням наявних взаємозв’язків і взаємовпливів, побудови управлінських структур нового типу.

Актуальність вибраної теми зумовлюється, з одного боку, важливим значенням ефективності екологічної політики у забезпеченні екологічних потреб людини, створенні передумов для сталого екологічного і соціального розвитку держави, а з другого – все ще недостатньою розробленістю досліджуваної тематики у вітчизняній науці. На усунення зазначеного недоліку і направлене дисертаційне дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України. Дисертаційне дослідження є складовою планових науково-дослідних робіт Національної академії державного управління при Президентові України за темами “Механізми реалізації державної регіональної політика в контексті проведення адміністративної та політичної реформ” (державна реєстрація
№ 0105U4001412) та “Обґрунтування напрямів та шляхів вирішення актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій в Україні” (державна реєстрація № 0108U002025), в розробці екологічних питань за якими аспірант брав безпосередню участь.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування теоретико-методологічних та практичних основ екологічної політики органів місцевої влади великих міст України і визначення шляхів підвищення її ефективності.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

– з’ясувати теоретичні та методичні основи екологічної політики в Україні та її великих містах;

– оцінити екологічний стан у великих містах та результативність діяльності органів місцевої влади щодо його покращання;

– висвітлити особливості природно-техногенної безпеки та шляхи її поліпшення у великих містах;

– визначити екологічні пріоритети великих міст;

– розробити напрями формування екологічної політики як складової сталого розвитку;

– обґрунтувати механізми реалізації екологічної політики та підвищення ефективності заходів органів місцевої влади щодо екологозбалансованого розвитку великих міст;

– запропонувати шляхи взаємодії громадських організацій і органів місцевої влади щодо збереження довкілля та формування місцевої екологічної політики.

Об’єкт дослідження – екологічна політика органів місцевої влади великих міст України як складова державної екологічної політики.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні і прикладні аспекти удосконалення екологічної політики органів місцевої влади у великих містах України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що в екологічній політиці органів місцевої влади великих міст міститься значний потенціал щодо її вдосконалення на основі застосування комплексу науково обґрунтованих напрямів, механізмів, методів та інструментів управлінської діяльності державної влади та органів місцевого самоврядування. У разі впровадження науково-практичних результатів дисертації стане можливим здійснення позитивних змін в екологічній ситуації великих міст України.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є основні положення екологічної політики і теорії управління та менеджменту, економіки природокористування, теорії сталого розвитку держави. Для досягнення поставленої в дисертаційній роботі мети застосовувалися наступні методи:

– структурний метод – для дослідження державного управління та методичних розробок з питань екологічної політики органів місцевої влади;

– системний метод – для визначення пріоритетності напрямів поліпшення стану довкілля та удосконалення екополітики у великих містах;

– методи статистичного аналізу – для вивчення впливу антропогенного та техногенного впливу на довкілля, динаміки, структури і стану навколишнього природного середовища;

– компаративний – для аналізу ефективності різних механізмів державного управління на природоохоронну діяльність та екологічну політику;

– моделювання і прийняття рішень – при удосконаленні методів реалізації екологічної політики у великих містах, а також поліпшення взаємодії громадських організацій і місцевої влади із забезпечення екологозбалансованого розвитку міст;

– проблемно-орієнтовний – для наукового обґрунтування стратегічних напрямів вирішення проблем щодо поліпшення та удосконалення екологічної політики;

– аналізу і синтезу – для теоретичного узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій провідних вітчизняних і зарубіжних вчених та рішень органів місцевої влади, присвячених екологічній політиці.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти України, аналітичні документи та статистичні матеріали Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, міських органів управління, науково-аналітичні публікації вітчизняних і зарубіжних авторів з питань екологічної політики, періодичні видання, особисті обстеження автора.

Наукова новизна одержаних результатів, полягає у з’ясуванні засад державного управління щодо реалізації сучасної екологічної політики органами місцевої влади великих міст України. Отримані результати є теоретичним підґрунтям коригування напрямів подальшої розробки механізмів системи державного управління щодо державної та місцевої екологічної політики, практичного розв’язання соціально-екологічних проблем, характерних для українського суспільства. Зокрема, у дисертації:

вперше:

– визначено види державної екологічної політики: управлінська, плюралістична та громадівська, які разом повинні бути присутніми в екополітиці держави і забезпечувати екологічну безпеку міста;

– запропоновано формування інституціонального середовища забезпечення екологічної політики у великих містах з метою недопущення виникнення негативних для довкілля наслідків та підвищення ефективності державного управління у сфері реалізації екологічної політики місцевими органами влади;

удосконалено:

– теоретичні підходи до аналізу екологічної політики у великих містах, які полягають у поєднанні основ екологічного законодавства, концептуальних підходів до з’ясування та встановлення вагомості й нагальності вирішення проблем довкілля, ролі громадських організацій, відповідальності органів місцевої влади за стан довкілля;

– методичні підходи до оцінки ефективності екологічного розвитку великих міст, які враховують фактори, що впливають на збереження і раціональне використання навколишнього природного середовища;

набули подальшого розвитку:

– сутність поняття “екологічна політика” на місцевому рівні, яка являє собою взаємодію різних економічних, політичних і соціальних структур, спрямованих на гармонізацію життя та здоров’я місцевого населення, забезпечення екологічної безпеки, збалансованого використання природних ресурсів великих міст;

– механізми реалізації органами державної влади та місцевого самоврядування екологічної політики і заходи щодо її удосконалення шляхом модернізації економічного інструментарію забезпечення екологічної політики у великих містах та переходу екологічної політики від моделі, орієнтованої на ліквідацію наслідків екологічних порушень, до моделі, що базується на прогнозуванні та запобіганні забрудненню довкілля і покращанні його стану.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові результати дослідження дали змогу розробити рекомендації та пропозиції придатні для впровадження і які можуть бути основою для подальших наукових досліджень з питань екологічної політики та механізмів її реалізації. Основні положення, висновки та рекомендації дисертації можуть бути використані органами державного управління та місцевого самоврядування для підвищення ефективності екологічної політики у великих містах.

Результати дисертаційної роботи у формі теоретико-методичних розробок та рекомендацій впроваджені:

– при розробленні Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2011 року та відповідної районної у
м. Києві екологічної програми де використовувались нові підходи до збереження довкілля та дотримання природоохоронного законодавства (довідка про впровадження від 06.08.2007 р. № 085/1647);

– при реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та державного регулювання процесів вирішення проблем забезпечення оптимального взаємовідношення важелів державного управління та ринкового регулювання соціально-економічного розвитку вдосконалювалась система екологічного управління містом та взаємодія підрозділів з питань екології органів районної у м. Києві влади та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (акт упровадження від 14.08.2008 р.);

– у рамках виконання Київської міської програми охорони навколишнього природного середовища на період до 2007 року використовувалась методика оцінювання ефективності впровадження екологічних заходів, аналіз причин екологічних проблем у м. Києві та механізми реалізації екологічної політики на шляху до переходу до сталого розвитку (акт про впровадження від 10.09.2008 р.);

– у рамках реалізації державної політики у сфері природно-техногенної безпеки в м. Києві вдосконалювалась система управління містом по зниженню ризику надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та попередження виникнення природно-техногенних аварій, а також взаємодія підрозділів з питань екології та з питань надзвичайних ситуацій місцевої влади та територіальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України по попередженню надзвичайних ситуацій (акт упровадження
від 20.11.2008 р.).

Теоретичні розробки дисертації використовуються у навчальному процесі Національної академії державного управління при Президентові України при викладанні дисципліни “Планування розвитку міст” (довідка про впровадження від 28.01. 2009 р.) та Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова при викладанні навчальних курсів “Екологічна політика” і “Нормативно-правова база у галузі природокористування та охорони природи” (довідка про апробацію від 13.05. 2009 р.).

Окремі положення роботи можуть бути використані різними управлінськими структурами державного та недержавного секторів для вироблення стратегії і тактики оптимізації взаємодії різних суб’єктів екологічної політики.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є виконаною особисто здобувачем науковою працею. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать авторові. Сукупність отриманих наукових результатів поглиблює теоретико-методологічні засади формування екологічної політики органами місцевої влади. У дисертаційній роботі сформульовані та обґрунтовані методичні та практичні засади дослідження екологічної політики у великих містах України; на основі новітніх методів дослідження здійснено оцінку сучасній місцевій екологічній політиці, обґрунтовані рекомендації та пропозиції щодо підвищення ефективності її впровадження з метою забезпечення сталого розвитку. Конкретний внесок здобувача вказано в переліку основних публікацій та актах впровадження.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались і обговорювались на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях та інших комунікативних заходах, зокрема: на міжнародних конференціях “Регіональний та місцевий розвиток в Україні: виклики та можливості” (Київ, 2005), “Розвиток продуктивних сил України: від В.І.Вернадського до сьогодення” (Київ, 2009); науково-практичних конференціях за міжнародною участю “Актуальні проблеми державного управління на новому етапі державотворення” (Київ, 2005), “Європейські орієнтири муніципального управління” (Київ, 2008), “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (Київ, 2008), “Система управления экологической безопасностью” (Єкатеринбург, 2008), “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008), “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (Київ, 2009); міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008); науково-практичній конференції “Екологічні проблеми м. Києва та шляхи їх вирішення” (Київ, 2006); круглому столі “Проблеми біологічного забруднення флори міста Києва та шляхи їх вирішення” (Київ, 2007) тощо.

Публікації. Основні ідеї, положення та результати дисертаційного дослідження опубліковано у 20 наукових працях, із них 8 статей у наукових фахових виданнях обсягом 4,1 друк. арк., 12 статей у наукових збірниках та матеріалах конференцій обсягом 3,1 друк. арк.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації складає 182 сторінки, у тому числі 13 рисунків, 2 таблиці, додатків на 15 сторінках та списку використаних джерел із 321 найменування.