Request a thesis ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ :

Актуальність теми. В умовах становлення громадянського суспільства, проведення політичних реформ та подолання наслідків світової економічної кризи сучасний етап розвитку державотворення України вимагає ефективних механізмів його інформаційно-аналітичного забезпечення, що базується на сучасних інформаційно-комунікаційних технологіях.

Реалізувати відкритість влади можливо завдяки забезпеченню вільного доступу громадськості до її рішень. Тому в українському суспільстві на шляху сучасних політичних, соціальних та економічних перетворень необхідно створити умови для використання відповідного інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Інформація – це предмет управлінської праці, а більшість важелів впливу суб’єкта управління на об’єкт мають інформаційний характер. Органи державної влади та місцевого самоврядування гостро відчувають відрив від світового інформаційного простору через недостатність, а іноді відсутність інформаційно-аналітичного забезпечення своєї діяльності.

Теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційної роботи стали наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з актуальних проблем інформаційно-аналітичного забезпечення у сферах державного управління, менеджменту, політології, психології, економіки та права. Дисертація в частині характеристики механізмів державного управління спирається на роботи В. Авер’янова, Г. Атаманчука, В. Бакуменка, М. Круглова, В. Князєва, В. Козбаненка, В. Малиновського, О. Машкова, Н. Нижник та В. Шамхалова. У процесі аналізу складових політичної та державно-управлінської аналітики використано роботи Ю. Кальниша, В. Ребкала, С. Телешуна, В. Тертички, Ю. Сурміна, а в аспекті ефективності інформаційного та програмного забезпечення державного управління дослідження – В. Брижка, М. Бутка, Т. Гаман, А. Дєгтяра, М. Дітковської, В. Дрешпака, М. Калюжного, Р. Коваля, О. Литвиненка, Є. Лук’янчикова, О. Нестеренка, Г. Почепцова, А. Семенченка, О. Сосніна, В. Троня, М. Швеця, П. Шпиги, Д. Левіса, Р. Лісса та Ю. Шноренберга.

Позитивно оцінюючи здобутки вітчизняних та зарубіжних вчених, якими опрацьовано значний масив наукового знання та опубліковано чимало наукових праць у сфері використання інформаційно-комунікаційних технологій, слід зазначити, що у державно-управлінських дослідженнях й дотепер не вирішено ряд актуальних питань. Зокрема, не знайшло адекватного відображення визначення понятійно-категоріального апарату інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління. Загальні тенденції розвитку сфери державного управління об’єктивно вимагають використання сучасних інформаційних технологій, але задіяти комплексні інформаційні рішення складно через неузгоджене використання різних і суперечливих підходів щодо впровадження програмного забезпечення в органах державного управління.

Для експлуатації функціональної частини інформаційно-аналітичних систем у державному управлінні, поряд із технічним (апаратна складова), лінгвістичним (мовна складова), ергономічним (складова зручності), організаційним та правовим, використовується програмне забезпечення, яке є їхньою технологічною базою. Між вхідними і вихідними елементами обміну інформацією у комп’ютерній системі знаходиться електронний продукт різних рівнів – операційні системи, системи управління базами даних, прикладне забезпечення і сама інформація. Інформаційно-аналітичне забезпечення державного управління вимагає ефективного програмного забезпечення, за допомогою якого вся система державного управління працювала б як єдине ціле. Завданням держави у цьому напрямі є об’єднання всіх підрозділів (окремих ланок управління) у єдину інфраструктуру, що дозволило б налагодити ефективний зв’язок між учасниками інформаційно-комунікаційного процесу. Нова роль держави у створенні такої інфраструктури полягає не у жорсткому управлінні всією системою та її елементами, а у встановленні стратегічних орієнтирів прозорості інформаційних відносин на основі розуміння загальної логіки та тенденцій суспільного прогресу. Для реалізації ефективних і прозорих взаємовідносин між державою та громадянином в інформаційній сфері саме впровадження функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення стає необхідним у системі державного управління України.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається недостатньою розробкою ефективних функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, які окремо не розглядалися, а дослідження, пов’язані з вибором пріоритетного програмного забезпечення та його впровадженням в органи державної влади та місцевого самоврядування, не проводились.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося згідно з планом комплексного наукового проекту "Державне управління та місцеве самоврядування" (ДР № 0201U004833) Національної академії державного управління при Президентові України за темами науково-дослідної роботи кафедри інформаційної політики "Розроблення науково-методичного забезпечення зв’язків з громадськістю в органах державної виконавчої влади" (ДР № 0107U005909) та "Зв’язки з громадськістю в державному управлінні: теоретико-прикладний аспект" (ДР № 0108U002020). Внесок автора полягає у розробці механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення служб у зв’язках із громадськістю в органах державного управління.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вирішення актуального наукового завдання галузі державного управління, що виявляється в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та виробленні рекомендацій з вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Для досягнення мети були поставлені завдання дослідження:

- визначити основні дефініції термінологічно-категоріального апарату предметної області "інформаційно-аналітичне забезпечення" та уточнити їхнє трактування у сфері державного управління;

- розробити морфологічну модель формування механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління та визначити тлумачення їхньої функціонально-технологічної складової;

- здійснити класифікацію програмного забезпечення, яке задіяно в органах державної влади;

- дослідити зарубіжний досвід використання відкритих комп’ютерних програм у державних інституціях та запропонувати основні заходи, які доцільно використовувати в Україні під час переходу в державних установах з пропрієтарних на відкриті програмні продукти та комплексні інформаційні рішення;

- виявити негативні психологічні наслідки застосування інформаційно-комунікаційних технологій у сфері державного управління та визначити інструмент їх подолання, в контексті впровадження програмного забезпечення;

- обґрунтувати пріоритетність вибору програмного забезпечення для подальшого користування органами державної влади і місцевого самоврядування України;

- визначити правові, економічні, інституційні та організаційно-технічні механізми впровадження відкритого програмного забезпечення в органи державної влади та місцевого самоврядування та запропонувати основні етапи та послідовність його реалізації;

- обґрунтувати правові засади впровадження функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади та місцевого самоврядування.

Об’єкт дослідження – інформаційно-аналітичне забезпечення органів державного управління

Предмет дослідження – функціонально-технологічні механізми інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертації є загальні принципи об’єктивності та практичної доцільності, які передбачають об’єктивне висвітлення та комплексний аналіз політичних і суспільних процесів на основі науково-критичного осмислення різноманітних джерел.

За допомогою логіко-семантичного та порівняльного методу сформовано термінологічну базу, з’ясовано чинники формування інформаційно-аналітичного забезпечення, а під час визначення поняття та сутності його механізмів було задіяно метод моделювання. Методи аналізу та синтезу застосовано на всіх етапах дослідження, а за допомогою методу структурно-функціонального аналізу сформовано морфологічну модель механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання галузі державного управління, що виявляється в теоретико-методологічному обґрунтуванні підходів та виробленні рекомендацій з вдосконалення механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення органів державного управління. Конкретні положення, які визначають наукову новизну отриманих результатів, полягають у тому, що:

вперше:

- сформульовано визначення функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління як сукупність практичних засобів, інструментів та заходів з впровадження програмного забезпечення в органи державного управління для розроблення та застосування комплексних інформаційних рішень;

удосконалено:

- класифікацію програмного забезпечення, яке використовується в органах державної влади, за критеріями: тип ліцензування, область використання та принцип побудови;

- визначення складових інформаційно-аналітичного забезпечення державного управління, до яких віднесено комплексне використання інформаційно-аналітичної діяльності разом з інформаційно-аналітичними системами на базі програмного забезпечення;

- механізми впровадження програмного забезпечення в органах державної влади та місцевого самоврядування, що передбачають пріоритетне застосування відкритих комп’ютерних програм, стандартів та комплексних інформаційних рішень.

дістали подальшого розвитку:

- термінологічно-категоріальний апарат науки державного управління в частині інформаційно-аналітичного забезпечення шляхом здійснення аналізу та надання авторського трактування термінів: "інформаційні процеси", "інформаційні відносини", "інформаційна інфраструктура", "інформаційна сфера", "інформаційна діяльність", "інформаційний продукт", "інформаційне забезпечення", "інформаційно-аналітичні системи", "інформаційно-аналітична робота", "інформаційно-аналітична діяльність", "інформаційно-аналітичне забезпечення", "програмне забезпечення", "пропрієтарне програмне забезпечення" та "відкрите програмне забезпечення";

- наукове обґрунтування необхідності масштабного застосування відкритих програмних продуктів та стандартів в органах державної влади та місцевого самоврядування України на підставі дослідження їхніх можливостей, тенденцій, механізмів та наслідків впровадження;

- нормативно-правове забезпечення інформатизації державних установ через розробку проекту Закону України "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування".

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні застосування відкритого програмного забезпечення, визначеного на основі проведеного аналізу, та механізмів його впровадження у діяльність органів державної влади. Наступним напрямом імплементації одержаних результатів є використання відкритих комп’ютерних програм як основи функціонально-технологічних механізмів інформаційно-аналітичного забезпечення. Фактологічний аналіз впровадження став основою законопроекту "Про використання відкритого програмного забезпечення в органах державної влади та органах місцевого самоврядування" від 24.06.2009 р. № 4704 (довідка про впровадження від 03.11.2009 р. № 04-22/16-1492).

Запропоновані у дисертації авторське визначення термінів ("інформаційне забезпечення", "інформаційно-аналітичні системи", "інформаційно-аналітична робота", "інформаційно-аналітична діяльність", "інформаційно-аналітичне забезпечення", "програмне забезпечення"), правові, економічні, інституційні та організаційно-технічні механізми впровадження відкритого програмного забезпечення використано:

- при запровадженні програмних продуктів та комплексних інформаційних рішень згідно програм розвитку інформатизації Вінницької міської ради (акт про впровадження від 23.02.2009 р. № 111/74-09);

- при підготовці Управлінням з питань внутрішньої політики Дніпропетровської обласної державної адміністрації Положення "Про систему підготовки інформаційно-аналітичних матеріалів для інформування центральних органів виконавчої влади, голови обласної державної адміністрації" (акт про впровадження від 12.03.2009 р. № 147/01-08);

- при забезпеченні комп’ютерними програмами наукових та функціональних підрозділів Національного інституту стратегічних досліджень (Довідка про впровадження від 11.03.2009 р. № 293/177);

- при підготовці підрозділами Рівненської обласної державної телерадіомовної компанії циклу дискусійних телерадіопрограм з тем: "Сучасне інформаційно-аналітичне забезпечення органів місцевого самоврядування" та "Українські альтернативи іноземному програмному забезпеченню" (акт про впровадження від 12.12.2008 р. № 1001/1);

- при створенні офіційного сайту Городнянської районної державної адміністрації (акт про впровадження від 11.07.2009 р.).

Робота може бути використана при підготовці загальних і спеціальних курсів у вищих закладах освіти, при написанні підручників (посібників) з державної інформаційної політики та інформаційних технологій у сфері державного управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею та містить результати, отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження викладено в наукових доповідях та повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: на VII, IX міжнародних наукових конгресах "Державне управління та місцеве самоврядування" (Харків, 2007, 2009) та науково-практичних конференціях за міжнародної участі: "Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні" (Київ, 2006), "Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика" (Львів, 2007), "Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування" (Київ, 2007), "Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади" (Полтава, 2008, 2009), "Демократичні стандарти врядування та публічного адміністрування" (Львів, 2008), "Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації" (Одеса, 2008, 2009), "Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій" (Львів, 2009), "Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України" (Дніпропетровськ, 2009), "Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст" (Дніпропетровськ, 2009), "Демократичне врядування: наука, освіта, практика" (Київ, 2009).

Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковано в 15 наукових працях, у тому числі 9 статтях у наукових фахових виданнях з державного управління та 6 тезах виступів на науково-практичних конференціях. Загальний обсяг публікацій становить 6,2 друк. аркушів.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 256 сторінок, з яких 161 сторінка основного тексту. Робота містить 13 таблиць на 10 сторінках, 13 рисунків на 7 сторінках, список використаних джерел із 312 найменувань на 39 сторінках та 6 додатків на 56 сторінках.