ГРОМАДСЬКА ДУМКА В СИСТЕМІ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ Автореферат

Актуальність теми. Громадська думка - важливий різновид інформації та зворотного зв’язку в системі державного управління. Управлінські рішення, реформи та інші механізми здійснення управління повинні враховувати інформацію про стан громадської думки. Як наслідок, інституціоналізація громадської думки обумовлена об’єктивною потребою системної оптимізації відносин державної влади і громадянського суспільства в Україні, що є визначальною умовою підвищення ефективності державного управління.

Процес державного управління передбачає постійне вирішення завдань, які відбивають зміни соціально-економічної ситуації в країні. Останні впливають на зміну суспільних настроїв населення. Цілі суб'єктів державного управління, тенденції їхнього функціонування і, таким чином, перспективи державного розвитку України повинні бути орієнтовані на цінності, інтереси та потреби населення.

З урахуванням викладеного актуальність теми дослідження обумовлена:

- значенням ролі та функцій громадської думки щодо покращення соціально-економічної та політико-управлінської ситуації в українському суспільстві;

- соціологічними та професійними особливостями розробки методологічного забезпечення досліджень для отримання і використання інформації стосовно громадської думки;

- ключовою роллю комунікативної функції громадської думки у взаємодії органів державної влади з громадськістю в системі державного управління;

- необхідністю постійного вдосконалення механізмів державного управління, які відбуваються під впливом громадської думки.

Актуальність дослідження впливу громадської думки в Україні на діяльність державної влади посилюється тим, що цей вплив потребує вдосконалення механізмів узгодження інтересів влади і суспільства та підготовки стратегічних рішень. Отже, виникає необхідність системного формування всіх елементів структури взаємовпливу державної влади і громадської думки, що підсилює потребу теоретичного осмислення цього процесу у всьому різноманітті й комплексності.

Напрям дослідження та його методологія базуються на роботах вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Авер'янова, Г.Алмонда, В.Афанасьєва, Г.Атаманчука, В.Бакуменка, М.Білинської, Е.Гансової, К.Гаджиєва, Б.Гаєвського, Г.Гегеля, Т.Гоббса, В.Казакова, С.Кара-Мурзи, Б.Кравченка, Б.Курашвілі, Б.Лазарєва, В.Лєдяєва, Г.Лебона, Н.Липовської, А.Лоутона, Д.Локка, У.Ліппмана, В.Лугового, С.Майбороди, О.Машкова, П.Надолішнього, Е.Ноймана, Н.Нижник, Я.Радиша, В.Ребкала, Є.Романова, Е.Роуза, С.Серьогіна, Ю.Сурміна, О.Сушинського, Г.Тарда, Ф.Тьонніса, В.Юрчишина, О.Якубовського, В.Яцуби та інших.

Аналізу громадської думки як важливого фактору сучасної суспільно-політичної дійсності присвячені емпіричні дослідження та теоретичні праці Б.Грушина, М.Горшкова, Є.Головахи, Ю.Левади, В.Коробейнікова, В.Оссовського, Н.Паніної, В.Паніотто, В.Полторака, С.Телешуна, М.Чурилова, О.Яременка та інших. Різні аспекти питання взаємовідносин та взаємодії державної влади з громадськістю розглядалися в дисертаційних дослідженнях О.Бабінової, Т.Бутирської, Р.Войтович, М.Головатого, Н.Дніпренко, С.Колоска, В.Мінаєвої, В.Набруско, В.Надраги, О.Попроцького, Л.Руіс Мендісабаль, В.Шевченко та інших.

Ці дослідження є значним внеском в теорію, методологію та практику вивчення громадської думки. В той же час у наукових дослідженнях ще не акцентувалося питання комплексного дослідження використання громадської думки в системі механізмів державного управління. Виходячи з цього, очевидною є назріла необхідність проведення досліджень впливу громадської думки на процес прийняття та реалізації управлінських рішень органами державної влади.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах кількох наукових проектів Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, серед яких: «Дослідження динаміки кар’єрного просування молодих державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування» (РК № 0104U004191), де автором, як відповідальним виконавцем, розроблено інструментарій дослідження громадської думки, виконані математико-статистичний аналіз результатів соціологічних досліджень та інтерпретація результатів обробки інформації, а також проаналізовано кваліфікаційно-службові характеристики державних службовців та розроблено рекомендації щодо їх удосконалення; «Сучасний соціально-політичний та гуманітарний розвиток регіону» (РК № 0107U004691), автором проаналізовано взаємодію державної влади з громадськістю в сфері культурної політики; «Обґрунтування напрямів підвищення ефективності державного управління складовими національної безпеки України - регіональний аспект» (РК № 0109U002691), автором проаналізовано механізми прийняття та реалізації управлінських рішень, надано рекомендації щодо їх удосконалення.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробці науково-практичних рекомендацій щодо використання громадської думки в системі механізмів державного управління.

Досягнення мети передбачає вирішення комплексу проблем щодо вдосконалення взаємодії органів державної влади з громадськістю в системі державного управління а також, на основі аналізу зарубіжних та вітчизняних наукових досліджень у даній галузі, вирішення таких завдань:

- проаналізувати наукову літературу та досвід досліджень відомих науково-дослідних інститутів на предмет використання органами державної влади громадської думки як виду соціальної інформації;

- дослідити статус громадської думки в умовах демократизації державного управління та з’ясувати сутність феномену громадської думки як елементу суспільної свідомості громадянського суспільства;

- запропонувати визначення поняття інституціоналізації громадської думки та шляхи її реалізації;

- визначити основні функції соціологічної інформації в державному управлінні;

- розробити науково-практичні рекомендації органам державного управління щодо використання інформації про стан громадської думки при прийнятті рішень суб’єктами державного управління, аналізі ситуації, діагностиці стану стабільності суспільства.

Об’єкт дослідження – взаємовідносини та взаємодія з громадськістю в системі державного управління.

Предмет дослідження – громадська думка в системі механізмів державного управління.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що врахування громадської думки в системі державного управління забезпечить прийняття управлінських рішень, які б відповідали очікуванням суспільства.

Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети у процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів:

- системний аналіз застосовувався для декомпозиції системи відносин між державним управлінням та громадською думкою на структурні складові - державну владу і громадську думку;

- функціонально-структурний аналіз дозволив визначити функції складових всієї системи державної влади;

- структурний аналіз використовувався при дослідженні взаємодії між складовими системи, обумовленими процесом прямих і зворотних зв'язків;

- соціологічні методи дослідження дозволили дослідити стан як громадської думки, так і думки державних службовців;

- класифікації і систематизації, за допомогою яких зроблено аналіз тенденцій розвитку відносин державної влади і громадської думки, а також узагальнення результатів.

Емпіричну базу дослідження становлять законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідними органами державної влади, аналітичні матеріали соціологічних досліджень.

Нормативно-правову базу дослідження становлять: Конституція України, закони України, укази Президента України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України.

Інформаційною основою для проведення роботи є результати досліджень провідних українських та зарубіжних науково-дослідних соціологічних інститутів та центрів, наукової діяльності Одеської обласної державної адміністрації, Управління державної служби Головдержслужби України в Одеській області, Одеського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України.

Дисертантом використано наукові розробки з теорії державного управління, соціології, права, філософії, політології. Висновки та рекомендації стосовно ефективного використання громадської думки в системі механізмів державного управління були сформульовані за допомогою використання нових інформаційних і специфічних соціологічних технологій та прогностичного методу.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретико-методологічному обґрунтуванні використання громадської думки з метою забезпечення виконання нею управлінсько-регулятивної функції в системі державного управління.

На основі одержаних результатів у дисертації:

уперше:

- виділено систему суспільно-управлінських відносин у вигляді: «громадська думка – державна влада», яка утворюється і набуває цілісності за рахунок інституціоналізації громадської думки;

- запропоновано визначення інституціоналізації громадської думки у системі державного управління як її закріплення у чинному законодавстві, у документальному супроводі наукової, інформаційно-аналітичної, освітньої та іншої суспільної діяльності як певного різновиду інформації, а також за умов професійних способів її отримання в системі державного управління;

удосконалено:

- методи використання результатів соціологічних досліджень в державному управлінні, зокрема, забезпечення соціологічного супроводу програм соціально-економічного розвитку шляхом розробки єдиних стандартів та методик опитування громадської думки, пакетів програм обробки даних, мережі центрів її вивчення, відповідних баз даних тощо;

- підхід до формування навчальних програм у системі підготовки кадрів для державного управління та державної служби завдяки розробленню та включенню до них дисципліни, що надає знання щодо ролі та місця громадської думки в системі державного управління та вчить навичкам отримання, обробки та аналізу соціологічних знань;

набули подальшого розвитку:

- розгляд оцінювання стану громадської думки як одного з важливих джерел формування показників ефективності державного управління, а також соціологічної інформації як одного з основних комунікативних механізмів у системі державного управління, що відображає стан громадської думки;

- теоретико-методологічні підходи щодо врахування громадської думки у державному управлінні на рівні розробки стратегій та державної політики, а також щодо визначення її впливу на формування механізмів державного управління, зокрема шляхом: застосування наукових соціологічних методів при опитувані населення, що дає можливість одержувати надійну і репрезентативну інформацію з широкого кола проблем життя певної території, аналізувати зміни громадської думки в динаміці шляхом проведення повторних опитувань, встановлювати і прогнозувати закономірності функціонування громадської думки; використання нових інформаційних і специфічних соціологічних технологій у процесі включення соціологічної інформації в практику управління, спрямованих на підвищення ефективності органів державної влади;

- розвиток законодавчого забезпечення соціологічної науки в Україні шляхом: розроблення єдиної державної системи фіксації показників соціологічних досліджень; передбачення надання громадськими та іншими організаціями, незалежно від форм власності, результатів соціологічних досліджень з проведення опитування населення до Державного комітету статистики України; формування системи державної акредитації соціологічних служб України та інше.

Практичне значення одержаних результатів. В дисертаційній роботі запропоновані заходи з операціоналізації інформації про стан громадської думки в інформаційно-аналітичній діяльності та в процесі прийняття управлінських рішень органами державного управління. Запропоновано шляхи інституціоналізації соціологічної інформації про стан громадської думки через законодавчу та розпорядчу діяльність органів державної влади.

Напрацювання, отримані в ході наукового дослідження, зокрема доповнення законодавчих та нормативно-правових актів, можуть бути використані для подальшого вдосконалення організаційних та правових механізмів державного управління, стати основою для розробки програм соціально-економічного розвитку регіонів. Пропозиції, розроблені автором дослідження, можуть бути використані центральними та місцевими органами виконавчої влади з метою вдосконалення прийняття рішень, прогнозування, оцінки ефективності управління.

Впровадження результатів дослідження в практику діяльності органів державної влади та навчальних закладів підтверджено відповідними довідками:

- Управління державної служби Головного управління державної служби України в Одеській області (довідка від 10.03.2009 № 150/01-03/2-09);

- Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (довідка від 12.03.2010 № 01/13/208);

- Вінницького обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій (довідка від 12.03.2010 № 26).

Результати дослідження використовувалися при підготовці монографії «Сучасні аспекти професіоналізації державної служби в Україні», розробці навчально-методичного посібника «Сучасні технології професійного навчання державних службовців», а також науково-методичних розробок: «Експертно-аналітичний супровід діяльності місцевих державних адміністрацій як передумова інновірування професійного навчання державних службовців Вінницької області», «Експертно-аналітичний супровід діяльності місцевих державних адміністрацій Півдня України: визначення потреб вдосконалення професійного навчання», «Визначення потреб державних службовців місцевих державних адміністрацій Півдня України та Вінницької області: 2008 рік».

Особистий внесок здобувача.

Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Її основні положення, висновки та пропозиції одержані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційної роботи були апробовані на наукових конференціях та круглих столах. Результати дисертаційного дослідження були обговорені та схвалені на розширеному засіданні кафедри державного управління та місцевого самоврядування Академії муніципального управління (протокол від 18 вересня 2009 року, № 21). Основні положення дисертаційного дослідження пройшли публічне обговорення та оприлюдненні в доповідях на науково-практичних конференціях, а саме: «Інституційні перетворення як передумова ефективного використання ресурсного потенціалу регіону» (м.Одеса, 2003 р.), «Державна служба України: сучасний стан та напрями адаптації до стандартів Європейського Союзу» (м.Одеса 2005 р.), «Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку» (м.Одеса 2005 р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м.Одеса, 2007 р.), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м.Одеса, 2008 р.). Основні результати й висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри філософських та соціально-політичних наук Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України протягом 2005-2008 рр.

Публікації. Основні положення дисертації викладені автором у 13 публікаціях, серед яких – 3 статті у наукових фахових виданнях з державного управління, 5 – тез доповідей (загальним обсягом 3,22 друк, арк.), 1 – колективна монографія.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації - 225 сторінок, з них 173 сторінки основного тексту. Список використаних джерел містить 247 найменувань на сторінках 200-225, з яких 12 найменувань – іноземними мовами. У роботі наведено 52 таблиці на сторінках 184 - 199 та 5 додатків на сторінках 172 - 192.