ФІНАНСОВО-КРЕДИТНИЙ МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НЕВИРОБНИЧОЮ СФЕРОЮ (на прикладі туристичної галузі України) Автореферат

Актуальність теми. Розв'язати актуальні фінансово-кредитні проблеми функціонування невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України, завдяки її впливу на соціально-економічний розвиток країни, можна за допомогою вдосконалення фінансово-кредитного механізму. Процес акумуляції фінансово-кредитних ресурсів, ефективне їхнє використання забезпечує саме цей механізм. Фінансово-кредитний механізм державного управління є одним із значущих регуляторів ринкової економіки, за допомогою якого уряд регулює фінансово-кредитні відносини в державі, стимулює виробництво, виконує розподільчу і контрольну функцію. Ефективність функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою залежить, насамперед, від вдалої організації системи його управління і контролю.

Різноманітні аспекти цієї проблематики висвітлено в наукових працях відомих вітчизняних і закордонних вчених: В.Л. Андрущенка, В.Д. Базилевича, П.Л. Бернстайна, З.М. Васильченко, В.В. Дорофієнка, I.І. Д'яконової, А.О. Єпіфанова, I.В. Зятковського, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, В.М. Опаріна, С.Ф. Поважного, О.С. Поважного, А.М. Соколовської, В.В. Цвєткова та ін.

Як свідчать результати узагальнення теоретичних положень, фінансово-кредитний механізм державного управління має суперечливий характер через специфіку функціонування його головних складових елементів. У зв'язку з цим необхідний постійний моніторинг використання складників фінансово-кредитного механізму на основі аналізу діяльності суб'єктів ринкових відносин із відстеженням динаміки змін. Головним інструментом моніторингу фінансово-кредитного механізму є контроль, оскільки саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміченими і досягнутими результатами. Контроль – одна з форм зворотного зв'язку, завдяки якому органи державної влади та управління здобувають необхідну інформацію про чинний стан керованої системи. Одержуючи таку інформацію, вони мають всі умови для коригування дій з метою розкриття фінансово-кредитних порушень і, як наслідок, забезпечення раціонального використання фінансово-кредитних ресурсів.

Таким чином, актуальність розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, зокрема туристичною галуззю України, і необхідність розробки теоретичних і практичних рекомендацій щодо його вдосконалення, зумовили і визначили мету, завдання і зміст дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри «Фінанси» Донецького державного університету управління Міністерства освіти і науки України. За участю дисертанта виконана робота з теми: «Фінансовий механізм державного управління економікою України» (2004-2009 рр., номер державної реєстрації 0104U008798). У межах теми автором обґрунтовано впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних положень, розробка методичних підходів і науково-практичних рекомендацій щодо розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, на прикладі туристичної галузі України, на основі вдосконалення системи державного фінансового контролю. Виходячи з мети дослідження, в роботі сформульовано такі завдання:

узагальнити результати попередніх досягнень суспільно-політичної думки й висвітлити проблему пошуку більш досконалої моделі державного управління, спрямованої на підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища;

провести класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища, яке забезпечує розвиток суспільства з метою комплексного розвитку держави та її окремих територій;

проаналізувати теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України;

дослідити формування фінансового механізму державного управління в системі державного регулювання діяльності суб'єктів господарських відносин, зокрема туристичної галузі України;

обґрунтувати напрямки перебудови кредитного механізму державного управління безперервним розвитком суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

визначити особливості використання головних складників фінансово-кредитного механізму як інтегрального елементу господарського механізму, які впливають на соціально-економічний розвиток суб'єктів невиробничої сфери країни, зокрема туристичної галузі;

розкрити роль державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери України;

виявити чинники ефективності фінансового контролю, які зможуть підвищити результативність реалізації заходів фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою;

розробити методичні підходи до формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою через необхідність його зміцнення в умовах фінансової нестабільності.

Об'єкт дослідження – процеси державного управління розвитком невиробничої сфери національного господарства України.

Предметом дослідження є теоретичні положення і методичні підходи до розвитку фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

Методи дослідження. Дослідження теоретичних і методичних положень дисертаційної роботи ґрунтується на загальнонаукових принципах проведення комплексних досліджень, основах теорії державного управління, фінансової і кредитної політики, роботах провідних вітчизняних і закордонних вчених-економістів з питань загальної економічної теорії. Зокрема, при виявленні закономірностей розвитку державного управління використовувалися: методи дедукції, діалектики, системного і факторного аналізу; при визначенні ролі фінансово-кредитного механізму в механізмі державного управління економічною діяльністю суб'єктів невиробничої сфери – методи порівняльного, статистичного та економічного аналізу; при оптимізації фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою – математичне моделювання, метод наукової абстракції та узагальнення результатів.

Наукові результати дисертації базуються на використанні законів і постанов Державного комітету статистики України, Міністерства культури і туризму України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України, Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, міжнародних організацій – ВТО, УЄФА та ін. Як джерела інформації, використано теоретичні і методичні розробки вчених, результати проведених автором наукових досліджень, матеріали науково-практичних конференцій.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є комплексним дослідженням умов формування і функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі туристичної галузі України, у якій запропоновано методичні підходи до його розвитку за допомогою вдосконалення системи державного фінансового контролю. Одержані результати дисертаційної роботи, які визначають її наукову новизну полягають в тому, що:

вперше:

розроблено методичні підходи до формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю як невід'ємної частини фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою через необхідність його зміцнення в умовах фінансової нестабільності, яка буде сприяти ефективному використанню фінансово-кредитних ресурсів і розкриттю фінансово-кредитних порушень суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

удосконалено:

модель державного управління, використання якої забезпечить підвищення адаптивних можливостей суспільства і пристосування його до нестійких умов зовнішнього середовища на основі узагальнення результатів попередніх досягнень суспільно-політичної думки;

класифікацію напрямків і заходів щодо формування державного управління як системного суспільного явища, яке дозволить осмислити державне управління як виконавчо-розпорядчу дiяльнiсть, основними складниками якої є виконання нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчi дії і надання державних управлінських послуг з метою комплексного розвитку держави та її окремих територій;

теоретико-методологічні основи організації механізму державного управління невиробничою сферою як складової частини механізму державного управління національним господарством України, який поєднує цільові орієнтації, функціональну діяльність з використання відповідних форм і методів, інструментів і важелів державного управління та організаційні структури, які забезпечують практичне виконання запланованих управлінських заходів згідно з поставленими державними завданнями;

дістали подальшого розвитку:

методичний підхід до формування фінансового механізму державного управління, який враховує форми фінансового забезпечення, методи, інструменти і важелі фінансового регулювання діяльності суб'єктів господарських відносин, зокрема туристичної галузі України;

напрямки перебудови кредитного механізму державного управління як системи взаємозв'язків банківських і парабанківських елементів, результати взаємодії яких дають можливість розв'язати проблему безперервного розвитку суб'єктів невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України;

особливості використання головних складників фінансово-кредитного механізму державного управління таких, як: амортизація, інвестування, кредитування, лізинг, оподаткування, страхування, які є інструментами і важелями реалізації фінансово-кредитних форм і методів державного управління соціально-економічним розвитком суб'єктів невиробничої сфери країни, зокрема туристичної галузі;

система державного фінансового контролю в процесі реалізації фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери, який дозволив розглянути контроль як одну з форм зворотного зв'язку, завдяки якому органи державної влади та управління здобувають необхідну інформацію про чинний стан керованої системи;

чинники ефективності фінансового контролю, які зможуть підвищити результативність реалізації заходів фінансово-кредитного механізму управління, що створює передумови для регулювання темпів і пропорцій розвитку невиробничої сфери, зокрема туристичної галузі України.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що теоретичні положення і висновки безпосередньо доведено до рівня конкретних практичних пропозицій. Розроблені в дисертації принципи, підходи, методи, рекомендації та одержані результати являють собою методичну базу формування ефективного державного управління процесами фінансово-кредитного механізму. Набули практичного використання пропозиції щодо впровадження системи випереджального контролю в процес функціонування фінансово-кредитного механізму державного управління невиробничою сферою, на прикладі суб'єктів туристичної галузі, в діяльності Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації (довідка Управління культури і туризму Донецької обласної державної адміністрації № 01-014/440 від 27.03.2009 р.) і прикладні аспекти дисертаційної роботи щодо Концепції вдосконалення системи державного фінансового контролю, які враховано в процесі роботи Державної податкової адміністрації у Донецькій області (довідка Державної податкової адміністрації у Донецькій області № 5187/10/23-313-5 від 27.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведених досліджень автора у сфері формування напрямків удосконалення системи державного фінансового контролю через необхідність зміцнення фінансово-кредитного механізму державного управління суб'єктами невиробничої сфери на матеріалах туристичної галузі України. З положень, одержаних здобувачем у спiвавторствi, у дисертації використані лише ті, що презентують його особистий внесок. Внесок автора в колективно опублiкованi роботи конкретизовано в списку публiкацiй.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати проведених досліджень, висновки і рекомендації, які викладено в дисертацiйнiй роботі, доповідалися і були схвалені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Гуманізація соціального управління» (м. Харків, Харківський національний економічний університет, 2008 р.), Дев'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Економіка і маркетинг в XXI сторіччі» (м. Донецьк, Донецький національний технічний університет, 2008 р.), Дев'ятій міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика сучасної економіки» (м. Черкаси, Черкаський державний технологічний університет, 2008 р.), конференції професорсько-викладацького складу ДонДУУ за підсумками науково-дослідної роботи (м. Донецьк, Донецький державний університет управління, 2008-2009 рр.), міжнародній науково-практичній конференції «Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій» (м. Львів, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2009 р.).

Публiкацiї. За результатами виконаного дослідження опубліковано 11 наукових робіт (7 – у фахових виданнях), серед яких 2 статті – у наукових журналах, 5 статей – у наукових збірниках, 4 – у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6,8 д.а., особисто авторові належить – 6,5 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, викладених на 198 сторінках друкованого тексту. Дисертація має 27 таблиць і 48 рисунків, які містяться на 44 сторінках. Список використаних джерел складається з 160 найменувань, які наведені на 14 сторінках і 4 додатків на 6 сторінках.