ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ: ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Фінансово-економічна криза глобального характеру диктує необхідність розширення теоретичних уявлень про економічну функцію держави, переосмислення її ролі в економічній системі. Справедливо, що економічна криза, пов’язані з нею соціальні проблеми, оцінюються сьогодні як одна із серйозних загроз національній безпеці України.

Необхідно визнати, що саме ті ділянки суспільних відносин, в межах яких створюються матеріальні і нематеріальні ресурси, необхідні для життєзабезпечення суспільства, є такими, що найбільш істотно детермінують як публічно-правову сферу, так і компоненти громадянського суспільства. Тому удосконалення інструментарію правового впливу публічної влади на економіку виступає актуальним завданням для сучасної Української держави.

Доводи актуальності теми дослідження зводяться до таких аргументів.

По-перше, в умовах поступового утвердження конституційного принципу верховенства права в Україні звертає на себе увагу проблема розширення використання в процесі здійснення державою економічної функції саме правових форм впливу – правотворчих, правоохоронних і правозастосовних. Річ не лише в тому, що сфера використання публічною владою інших інструментів впливу на економіку є досить значною, а й у тому, що для вирішення певних кризових явищ в економіці (криз в окремих сегментах економіки) органи влади різко розширюють потенціал так званих «адміністративних» (неправових, інколи – незаконних) методів впливу. У такий спосіб проявляється все ще поширена позиція, згідно якої використання неправових методів впливу є допустимим, якщо такий підхід дає позитивний соціальний ефект. Така постановка питання не враховує, що можливий незначний тимчасовий соціальний ефект від директивних методів не дає такого ж ефекту у середній та тривалій перспективі. Оптимізація методів здійснення державою економічної функції повинна тому проявлятися саме через розширення використання нею правових засобів впливу.

По-друге, на початку ХХІ століття економічна система України за своїми об’єктивними характеристиками (динамікою, структурою) істотно відрізняється від тієї, котра функціонувала на початку і в середині 1990-х років. Нова економічна реальність потребує удосконалення правових засобів, пошук серед них більш ефективних. При цьому слід розглядати проблему у ширшій площині. Мова йде про вироблення методології прийняття рішень органами публічної влади в економічній сфері та оптимальне поєднання засобів правотворчості із засобами правоохорони та правозастосування. Досвід зарубіжних держав і передовсім тих із них, які впродовж останніх десятиліть вирішували подібні до вітчизняних завдання в сфері економіки, є повчальним для України.

По-третє, необхідно також відзначити, що економічні перетворення, що провадяться в Україні, пошук більш ефективних правових засобів впливу держави на економіку, не можуть не призводити до розуміння ефективних форм взаємовпливу економічної системи з правовою системою. У процесі реформування роль права для життєзабезпечення суспільства і його економічної сфери різко зростає. Продовжується пошук оптимальної адекватності цілей економічних перетворень цілям правового регулювання у цій сфері. Якісне і ефективне правове регулювання економіки справедливо вважається однією з основних умов функціонування ринкової економіки, тим більше – в умовах її динамічного розвитку. Зрозуміло, правове регулювання економіки здійснюється через правові засоби. Комплексне дослідження «правових засобів» як механізмів впливу на економіку є доцільним саме у теоретико-правовій науці, враховуючі прихильність галузевих юридичних наук до удосконалення правових норм лише власної галузі. Йдеться про необхідність теоретичного дослідження моделі правових форм здійснення економічної функції держави в умовах необхідності активного реформування економіки.

Крім того, в Україні відсутнє комплексне монографічне дослідження, спеціальним предметом якого виступають правові форми здійснення економічної функції держави, що також підкреслює актуальність та своєчасність такого дослідження.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в рамках цільової комплексної програми Національної академії правових наук України, є складовою комплексної теми наукових досліджень кафедри теорії та історії держави і права Ужгородського національного університету «Правова реформа в державах Центральної Європи та України: теоретичні та практичні аспекти».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є комплексне дослідження правових форм здійснення економічної функції держави, розкриття їх змісту, розвитку і місця серед інших напрямів державної діяльності.

Для досягнення вказаної мети ставляться такі завдання:

1) розкрити та систематизувати еволюцію підходів до розуміння ролі держави для економічної системи суспільства, у тому числі в кризові періоди;

2) проаналізувати понятійний склад і зміст економічної функції держави, в тому числі як однієї з основних функцій сучасної Української держави, з’ясувати співвідношення економічної функції і економічних завдань держави;

3) розкрити та уточнити понятійно-категоріальний апарат, пов'язаний із дослідженням правової форми здійснення економічної функції держави;

4) розкрити правотворчу форму здійснення економічної функції держави, у тому числі з’ясувати специфіку економічної системи суспільства як предмету правового регулювання, конституційні і законотворчі засоби регулювання економіки, з’ясувати відповідний досвід зарубіжних держав;

5) проаналізувати основні проблеми і визначити напрями удосконалення виконавчої діяльності в Україні в економічній сфері;

6) розкрити правовий інструментарій антикризової діяльності публічної влади України в умовах світової фінансово-економічної кризи;

7) виробити комплексні пропозиції щодо розширення правового інструментарію в здійсненні економічної функції Української держави, зокрема щодо удосконалення конституційно-правового регулювання економічної системи, зростання ефективності гарантій економічних прав людини і громадянина.

Об’єктом дослідження дисертаційного дослідження є суспільні відносини, пов’язані з комплексним правовим впливом держави на економіку в процесі здійснення нею економічної функції.

Предметом дослідження виступають правові форми здійснення економічної функції держави, зокрема їх інструментальний склад (правові засоби), стан і перспективи оптимізації нормативно-правового регулювання та правоохорони в сфері економіки в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить поєднання загальнонаукових методів дослідження – діалектичного, історичного, логічного та інших із такими спеціально-юридичними методами як конкретно-соціологічний, статистичний, порівняльно-правовий, функціональний. Це дозволило комплексно підійти до розв’язання наукового завдання, поставленого в дисертації. Вибір того чи іншого методу дослідження був пов'язаний із розумінням автором співвідношення двох рівнів його дослідження – теоретичного і емпіричного.

Особливе місце належить порівняльно-правовому методу дослідження, за допомогою якого здійснюється співставлення правових засобів впливу на економіку в Україні та в інших державах не лише на сучасному етапі, а й у ретроспективній площині, узагальнюється відповідна емпірична база.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням правових форм здійснення економічної функції держави в умовах становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки, її реформування та протидії негативному впливу світової фінансової кризи. На основі дослідження автором обґрунтовано доцільність використання в Україні досвіду інших держав щодо використання правових засобів впливу на економіку, опрацьовано і сформульовано ряд нових концептуальних як у теоретичному, так і в практичному значенні положень, спрямованих на вдосконалення вітчизняного законодавства.

Науково обґрунтовані результати дослідження допомогли розв’язати важливе наукове завдання – визначення правових форм здійснення економічної функції держави, а їх наукова новизна полягає в таких теоретичних положеннях і висновках, які виносяться на захист:

вперше одержано:

- виокремлення основних правових моделей взаємовідносин між державою і економікою, формулювання їх ідентифікаційних характеристик;

- виокремлення моделей конституційного регулювання економіки в зарубіжних державах на основі аналізу відповідного досвіду ;

- обґрунтування авторського підходу до розуміння соціально-економічних прав людини, їх ознак, відмінностей від інших груп прав людини;

- вироблення механізму вироблення і реалізації законодавчих пріоритетів у регулюванні економіки, з’ясування ролі правотворчості глави держави і уряду в здійсненні економічної функції держави, участі РНБОУ в цьому процесі;

- обґрунтування необхідності розширення ролі правових засобів у здійсненні економічної функції держави в напрямі реалізації антикризових заходів;

удосконалено:

- обґрунтування визначення понять «економічної функції сучасної держави», «правових форм економічної функції», з’ясування їх місця в понятійно-категоріальному апараті науки теорії держави і права;

- теоретичне знання про функції сучасної національної держави, їх взаємозв’язок із державним суверенітетом та лінії впливу на них процесу глобалізації;

- знання про особливості економічної системи як предмету правового регулювання, їх специфічні прояви в Україні;

- знання про еволюцію та правове закріплення соціально-економічних прав людини на рівні національної держави та системою міжнародного права;

- знання про зміст, ступінь ефективності й техніку конституціалізації економіки й соціально-економічних прав в Україні;

дістали подальшого розвитку:

- систематизація концептуальних поглядів на роль держави для розвитку економічної системи у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці;

- розуміння гарантій конституційної моделі економіки в Україні, відповідні детермінуючі чинники;

- з’ясування ефективності застосованих правових засобів (кримінально-правові та адміністративні) охорони економіки України;

- знання про чинники ефективності публічної влади в Україні в період фінансово-економічної кризи, в тому числі відповідні загрози, котрі випливають з конфліктної політичної системи та поєднання в часі економічної і політичної кризи.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, які містяться в роботі, можуть слугувати основою для удосконалення технології законодавчого визначення пріоритетів економічної політики України, в ході визначення шляхів вдосконалення законодавства України у цій сфері.

Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності органів державної влади, у діяльності правоохоронних органів, які здійснюють протидію неправомірній поведінці у сфері економіки, у правозастосовній роботі, зокрема в господарському судочинстві. Результати дисертаційного дослідження використовуються в Ужгородському національному університеті в навчальному процесі (теорія держави і права, господарське право). Деякі положення i висновки дисертації, які мають дискусійний характер, можуть скласти підґрунтя для наступних наукових досліджень.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі теорії та історії держави і права юридичного факультету Ужгородського національного університету. Теоретичні висновки і положення дисертації відображені в 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях. Окремі питання роботи доповідалися на міжнародних наукових колоквіумах, проведених спільно кафедрою теорії та історії держави і права юридичного факультету УжНУ та кафедрою історії держави і права юридичного факультету Кошицького університету ім. П. Шафарика, на щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету.

Публікації. По темі дисертаційного дослідження опубліковано 4 статті у фахових виданнях, визнаних ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Повний обсяг дисертації становить 188 сторінок, із них 199 сторінок займає основний текст, 20 сторінок – список використаних джерел.