СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ У ФІНАНСОВОМУ ПРАВІ




  • скачать файл:
title:
СИСТЕМА ЗАХОДІВ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ У ФІНАНСОВОМУ ПРАВІ
Тип: synopsis
summary:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Набутий за роки незалежності українською державою досвід переконує в тому, що ефективне правове регулювання суспільних відносин та впорядкування правозастосовної діяльності зумовлюють активний пошук нових форм юридичного процесу, як засобів реалізації матеріально-правових форм. Нині існує необхідність у посиленні захисту інтересів держави  та органів місцевого самоврядування, здійснення впливу на фінансові правовідносини з метою реалізації своїх завдань та функцій, боротьби з правопорушеннями у фінансовій сфері. Реформи, що проводяться у вітчизняному суспільстві, зумовлюють необхідність удосконалення й розвитку законодавства щодо охорони правопорядку, власності, прав та інтересів громадян і юридичних осіб, створення нормальних умов для діяльності влади.

    Саме тому на сучасному етапі актуальним і перспективним напрямком фінансово-правових досліджень стає проблема юридичної природи фінансово-правового примусу. Становлення інституту фінансово-правової відповідальності, неодноразове наукове обґрунтування  самостійності фінансово-правового примусу у системі державно-правового примусу, численність наукових праць, присвячених дослідженню фінансово-процесуальних проваджень, великий масив процесуальних норм та їх розпорошеність по нормативно-правових актах свідчать про невідкладну потребу обґрунтування концепції фінансово-правового процесу як правового явища, що об’єднує провадження як юрисдикційного характеру, так і «позитивні» провадження, які не пов’язані з реалізацією охоронної функції у фінансовому праві. Зокрема, мова йде про дослідження таких правових категорій, як «фінансово-правова відповідальність», «фінансово-правова санкція», «правовий статус особистості» та «фінансово-правовий примус». Аналіз правової природи останнього дозволить дати комплексну оцінку  юридичним гарантіям  правового регулювання діяльності суб’єктів фінансово-правових відносин. Насамперед, це викликано змінами, що відбуваються  у механізмі правового регулювання, зокрема, із застосуванням методу примусу при реалізації охоронної функції права. Однак, фінансово-правовий примус, як і інститут фінансово-правової відповідальності ще знаходяться на стадії формування. Насамперед це пов’язано із вдосконаленням фінансового законодавства та розробленням єдиної системи заходів фінансово-правової відповідальності та фінансово-процесуальних проваджень.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці провідних українських фахівців у сфері теорії управління, теорії держави і права, адміністративного права та процесу, фінансового права, зокрема В.Б.Авер’янова, О.М.Бандурки, Д.А. Бекерської, Ю.П.Битяка,
Л.К. Воронової, Н.В. Воротіної, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Е.Ф. Демсько­го, Є.В.Додіна, І.Б. Заверухи, А.Й. Іванського, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, А.Т. Ковальчука, Л.В.Коваля, В.К.Колпакова, Т.О.Коломоєць,  А.Т.Комзюка, Ю.І. Крегула, М.П.Кучерявенка, В.М.Кофлана,  А.О.Монаєнка, Н.Р.Нижник, О.І.Остапенка,  П.С. Пацурківського, С.В. Пєткова, Н.Ю. Пришви,
Ю.А. Ровинського, Л.А.Савченко, С.Г. Стеценка, Н.П. Тиндик, В.К.Шкарупи та інших.

Широко використовувались роботи відомих радянських вчених:
С.С. Алексєєва, І.П. Бутко, Б.А.Венгерова, Б.П.Курашвілі, А.Є.Луньова та інших.

Теоретичну базу даного дослідження також доповнюють наукові доробки зарубіжних вчених, які прямо чи опосередковано торкаються досліджуваної проблематики: Д.В.Атаманчук, Д.М.Бахраха, О.М.Горбунової, М.В.Карасьової, В.В.Кузовкова, Н.А.Саттарової, В.В.Серьогіної, Ю.О.Тихомирова, Н.І.Хімічевої та інших.

Актуальність обраної теми визначається необхідністю теоретичного осмислення місця фінансово-процесуального примусу в системі фінансового права, а також з'ясування правової природи заходів фінансово-процесуального примусу. На даному етапі розвитку суспільства ці питання набувають важливого значення не лише для фінансово-правової, так і для юридичної науки в цілому.

Наведені вище обставини зумовили необхідність здійснення дисертаційного дослідження, присвяченого питанням процесуального примусу у фінансовому праві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до пріоритетних напрямів наукових досліджень Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України „Організаційно-правові засади соціальної політики держави в умовах розбудови громадянського суспільства в Україні” (державний реєстраційний номер 0111U006362), а також у межах Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2005-2010 р.р., затверджених постановою загальних зборів відділень Академії правових наук України від 18.06.2004 р. Робота спрямована на виконання основних положень Указу Президента України „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади” від 09 грудня 2010 року №1085/2010.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного  дослідження полягає у визначенні сутності, змісту та системи заходів процесуального примусу у фінансовому праві, принципів та методів  їх застосування на підставі аналізу наявних нормативних та наукових джерел, а також розробка і обґрунтування конкретних рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України, що регламентує застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві, та практики його застосування.

Для досягнення цієї мети в дисертації поставлені для вирішення наступні завдання:

         дослідити генезу інституту примусу у фінансовому праві; визначити поняття, правову природу та характерні риси фінансово-процесуального примусу;

         проаналізувати умови застосування процесуального примусу у фінансовому праві;

         охарактеризувати законодавчо закріплені повноваження суб’єктів процесуального примусу, з’ясувати їх роль та місце у реалізації заходів процесуального примусу;

         з’ясувати особливості підстав застосування заходів фінансово-процесуального примусу;

         проаналізувати види та зміст заходів фінансово-процесуального примусу, здійснити їх класифікацію;

         дослідити процесуальні аспекти застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві;

         проаналізувати  закономірності й тенденції розвитку примусу у фінансовому праві, його місця в механізмі правового регулювання, здійснити аналіз рівня ефективності практики застосування заходів фінансово-процесуального примусу з метою надання обґрунтованих пропозицій щодо її вдосконалення;

         виробити конкретні пропозиції та рекомендації щодо підвищення ефективності застосування заходів процесуального примусу у фінансовому праві.

            Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, які виникають у сфері реалізації заходів процесуального примусу у фінансовому праві.

            Предмет дослідження становить система заходів процесуального примусу у фінансовому праві.

            Методи дослідження становить сукупність теоретико-методологічних засобів і прийомів пізнання суспільних явищ і процесів. Методи дослідження було обрано, виходячи з поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням об’єкта і предмета дослідження. Їх застосування зумовлене системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціальної складової та юридичної форми. В ході дослідження був використаний діалектичний метод пізнання економічних і правових явищ. Відносини в сфері застосування примусу в фінансовому праві було розглянуто з урахуванням історичного розвитку, що свідчить про використання історичного методу. У роботі також використаний формально-логічний метод, за допомогою якого досліджувалося законодавство про застосування заходів фінансово-процесуального примусу і практика його застосування. Окремі питання досліджувались як міжпредметні проблеми на межі юридичних та економічних наук, що відповідає завданню комплексного дисертаційного дослідження явищ. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат. Формально-юридичний метод застосовувався для тлумачення правових норм, які регулюють види заходів фінансово-процесуального примусу та підстави їх застосування. У дослідженні також застосовувалися методи моделювання та прогнозування під час розробки та надання пропозицій щодо вдосконалення окремих положень податкового та бюджетного законодавства України. Сформульовані висновки і пропозиції стали результатом системно-структурного аналізу.

 

Основні теоретичні положення, наукові висновки та практичні рекомендації дисертаційного дослідження ґрунтуються на аналізі чинного адміністративного, фінансового, бюджетного та податкового законодавства України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, а також на результатах власних теоретичних досліджень.

            Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим питанням процесуального примусу у фінансовому праві. Наукова новизна даної роботи також визначається сучасною постановкою проблеми, дослідженням нових ідей, тенденцій розвитку практики застосування заходів фінансового-процесуального примусу та напрямків вдосконалення як повноважень державних органів, що здійснюють застосування таких заходів, так і законодавства України з питань системи заходів фінансово-процесуального примусу та їх видів.

Дане дослідження обґрунтовує низку наукових положень та висновків, нових у теоретичному та практичному аспектах, кінцеві результати якого виносяться на захист. Наукова новизна полягає у таких результатах:

вперше:

-                      запропоноване комплексне авторське визначення категорії «фінансово-процесуальний примус», що відрізняється системним підходом. Фінансово-процесуальний примус - це регламентована процесуальними нормами фінансового права діяльність державних, спеціально уповноважених органів по утворенню, розподілу, використанню грошових фондів держави і місцевого самоврядування, а також по здійсненню контролю з метою встановлення законності й ефективності фінансових операцій;

-                розмежовано поняття «фінансово-правова відповідальність» та «фінансово-правовий примус». Фінансово-правовий примус у практичній діяльності проявляється в застосуванні конкретних примусових заходів. Він завжди пов'язаний з певними правовими обмеженнями організаційного й майнового характеру. Примусові заходи застосовуються уповноваженими органами відповідно до прийнятих ними рішень, у передбаченому законом процесуальному порядку відносно зобов'язаних осіб;

-                      формулюється розуміння примусових заходів у фінансовому праві як специфічної групи заходів державного примусу в сфері мобілізації коштів, створення фінансових фондів, витрати коштів для ефективного виконання державою своїх завдань і функцій;

-                      на основі теоретичного аналізу природи примусових заходів у фінансовому праві залежно від змісту фінансової діяльності держави пропонується класифікація примусових заходів фінансового характеру на превенційні, припиняючі, забезпечувальні та відновлювальні;

-                      обґрунтовані зміни до Бюджетного кодексу України в частині визначення поняття бюджетного правопорушення як підстави фінансово-процесуального примусу. Бюджетним правопорушенням пропонується вважати протиправне діяння в сфері утворення доходів і здійснення витрат бюджетів всіх рівнів бюджетної системи, бюджетного процесу й контролю, за яке даним Кодексом установлена відповідальність;

-                      запропоновані зміни до Податкового кодексу України в частині визначення поняття «фінансова відповідальність». Так, пропонується п.111.2 Податкового кодексу України викласти у наступній редакції: «Фінансовою відповідальністю є застосування до порушника законів з питань оподаткування та інших норм заходів державного примусу уповноваженими на те державними органами, що покладають на правопорушника додаткові обтяження майнового характеру. Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені».

-                      досліджено шляхи вдосконалення законодавства, що регламентує застосування фінансово-процесуального примусу;

удосконалено:

-                      визнання фінансово-правової відповідальності як самостійного виду юридичної відповідальності;

-                      поняття податкового правопорушення як підстави застосування примусових фінансово-процесуальних заходів;

-                      положення про те, що примусовим заходам у фінансовому праві властиві ті ж риси, що й методу фінансового права, вони пронизані принципами фінансового права й відбивають його функціональне значення;

набуло подальшого розвитку:

-                      вчення про генезис поняття «примус» та «державний примус»;

-                      кваліфікуючі ознаки поняття «фінансово-процесуальний примус»;

-                      пропозиції щодо ефективних шляхів виявлення фінансових правопорушень;

-                      наукове дослідження кола суб’єктів фінансово-процесуального примусу, визначено особливості їх правоздатності та дієздатності, проаналізовано обсяг повноважень та розмежування компетенції зазначених органів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дослідження розширює та поглиблює уявлення про можливості розв’язання проблем щодо застосування процесуального примусу у фінансовому праві та може вимірюватися одразу за кількома параметрами:

 у науково-дослідній діяльності – результати дисертаційного дослідження поглиблюють існуючі уявлення про примус, зокрема, процесуальний, у фінансовому праві, і можуть бути використані для подальших наукових досліджень (акт впровадження Івано-Франківського факультету Національного університету «Одеська юридична академія» №476 від 18.05.2011 р.);

у правотворчій і правозастосовній діяльності запропоновані в роботі рекомендації можуть бути використані для вдосконалення чинного фінансового законодавства, розробки підзаконних нормативно-правових актів а також оптимізації практичної роботи органів державної податкової служби України (акт впровадження Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області від 30 березня 2011 року);

у навчальному процесі теоретичні узагальнення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні навчальних дисциплін “Фінансове право України”, «Адміністративне право України», враховані при підготовці навчально-методичної літератури, статей, тез та наукових повідомлень ( акт впровадження Академії праці і соціальних відносин ФПС України від 04.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно з використанням останніх досягнень теорії та практики фінансового і адміністративного права, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень.   

Апробація результатів дисертації. Дисертацію підготовлено й обговорено на кафедрі адміністративного, фінансового та господарського права Академії праці і соціальних відносин ФПС України. Наукове значення та практичне застосування обговорювалися і доповідалися на науково-практичних конференціях: „Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м. Івано-Франківськ, 28 квітня 2006 р.); „Верховенство права у правозастосовній діяльності ” (м.Івано-Франківськ, 12-13 жовтня 2007 р.); „Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (м.Івано-Франківськ, 20 квітня 2007 р.); „Звітна наукова конференція викладачів та студентів НКЦ Одеської національної юридичної академії” (м.Івано-Франківськ, 18-20 жовтня 2010 р.); „Соціально-правовий розвиток: досягнення, перспективи та проблеми” (м.Тернопіль, 7 грудня 2010 р.)

Публікації.  Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження відображено в 10 наукових статтях, з яких 6 опубліковано в збірниках, що входять до списку фахових видань ВАК України з юридичних наук, а також у тезах виступів на  чотирьох науково-практичних конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 195 сторінок, список використаних джерел – 16 сторінок із 208 найменувань.

 

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)