ФІНАНСОВА СКЛАДОВА В РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ключовим напрямком розвитку нових економічних відносин в Україні є створення необхідних умов для забезпечення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств.

Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою економікою, досягти цього можливо на підставі впровадження інноваційної моделі розвитку. Це пов’язано з тим, що динаміка інноваційних процесів є визначальним показником економічного розвитку не лише підприємств, а й країни в цілому. Отже, вагомого значення в даному аспекті набувають питання, які пов’язані з активізацією інноваційної діяльності.

При цьому розвиток інноваційної діяльності обумовлює розв’язання, насамперед, питання щодо здатності підприємства забезпечити впровадження інноваційного рішення. Водночас спектр оцінки такої здатності до здійснення обраного інноваційного рішення є досить широким та в підсумку визначає зміст інноваційного потенціалу підприємства. Прийнятне використання інноваційного потенціалу для розвитку підприємства вимагає збалансування всіх його складових, центральне місце серед яких у ринковій економіці відводиться фінансовій. Це пов’язано з тим, що фінансова складова інноваційного потенціалу може бути розглянута як об’єднуюча, бо вона здатна забезпечити здійснення безперервної виробничої діяльності. Однак досягти сталого розвитку діяльності підприємств неможливо без попередньої оцінки наявного інноваційного потенціалу. Тож, окремі завдання оцінки та розвитку інноваційного потенціалу, з точки зору активізації інноваційної діяльності, є взаємопов’язаними, а відтак – актуальними для економічного розвитку взагалі.

Питання вдосконалення інноваційних процесів, оцінки інноваційного потенціалу та його розвитку розглядаються на теоретичному й методологічному рівнях у роботах таких вітчизняних та закордонних учених-економістів: А. Гальчинського, В. Геєця, А. Гриньова, С. Ілляшенка, П. Завліна, Р. Кантера,  А. Кузнєцової, Т. Лепейко, Є. Лапіна, А. Мазура, Р. Мертона, В. Осецького, І. Отенко, Л. Федулової, Н. Чухрай, І. Шовкуна, Й. Шумпетера та ін.

Узагальнення й аналіз опублікованих за даною проблематикою робіт дозволили зробити висновок про те, що питання формування методичних підходів стосовно оцінки та розвитку інноваційного потенціалу підприємства недостатньо розроблені як у науковому, так і в практичному аспектах. Об'єктивна необхідність подальшого поглиблення досліджень пов'язана, насамперед, з визначенням різновидів інноваційного потенціалу з урахуванням часового фактора, що є ключовим у фінансуванні процесів реалізації та впровадження інноваційних рішень, більш глибоким урахуванням ризиків здійснення інноваційної діяльності та залученням додаткових ресурсів в умовах їх обмеженості. Це в остаточному й зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота узгоджується з основними напрямками наукових досліджень Харківського національного економічного університету, що були проведені в рамках науково-дослідницьких робіт «Оцінка фінансового стану підприємства» (номер держ. реєстрації 0103U008939) за підрозділом «Оцінка інноваційного потенціалу у фінансовому аналізі підприємства»; «Управління фінансовим результатом підприємства» (номер держ. реєстрації 0105U006405) за підрозділом «Вплив вибору джерел фінансування інноваційного проекту на управління фінансовим результатом». За цими роботами автором здійснено оцінку інноваційного потенціалу щодо сталого розвитку інноваційної активності підприємств промисловості та розроблено пропозиції стосовно вибору джерел фінансування інноваційного проекту.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення та подальший розвиток теоретичних положень і науково-методичного забезпечення щодо результативного використання інноваційного потенціалу промислового підприємства з урахуванням його фінансової складової.

Відповідно до визначеної мети в роботі поставлено та вирішено такі завдання:

розкрити змістовність інновацій як фактора економічного оновлення підприємства;

визначити сутність поняття «інноваційний потенціал» та проаналізувати фінансову складову у факторах впливу на інноваційний розвиток підприємства з погляду узагальнення й уточнення відповідних інноваційних ризиків;

дослідити підходи та кількісні показники оцінки інноваційного потенціалу підприємств, вплив інноваційного потенціалу на сталість розвитку інноваційної активності підприємств машинобудування;

проаналізувати значення фінансової складової в оцінці результативності використання інноваційного потенціалу підприємств;

розробити методичний підхід щодо оцінки фінансової доцільності реалізації інноваційного рішення;

обґрунтувати пропозиції і процедуру стосовно залучення фінансових ресурсів для забезпечення розвитку інноваційного потенціалу та рекомендації щодо його планування.

Об'єкт дослідження – інноваційна діяльність вітчизняних підприємств машинобудування.

Предмет дослідження – методи та підходи до оцінки й розвитку інноваційного потенціалу підприємств машинобудування.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження застосовувалися такі методи: метод логічного узагальнення – для розкриття сутності інновацій як фактора економічного оновлення підприємства; графоаналітичний метод – для аналізу, порівняння й наочного відображення статистичних даних з метою дослідження інноваційної активності підприємств та результативності використання їх інноваційного потенціалу; методи статистичного аналізу – для узагальнення оцінки інноваційного потенціалу (регресійний аналіз) та фінансової складової такої оцінки (апарат описової статистики) щодо визначення сталого розвитку інноваційної активності підприємств машинобудування; системний та комплексний підходи – для обґрунтування та визначення основних положень моделі оцінки фінансової доцільності реалізації інноваційного рішення; методи формалізації (опис досліджуваних процесів і явищ математичною символікою та графічним відображенням) – для розкриття змісту процедур оцінки доцільності втілення інноваційного рішення на основі врахування взаємоузгодженості функціональних залежностей різних інноваційних ризиків та узгодження дій щодо залучення додаткових фінансових ресурсів в умовах їх обмеженості.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові документи з питань здійснення інноваційної діяльності підприємств і їх загального функціонування, звітні дані Міністерства фінансів України, Держкомстату України, дані науково-дослідницьких центрів, звіти окремих підприємств машинобудування. Теоретичною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і закордонних вчених та фахівців з питань удосконалення оцінки й розвитку інноваційного потенціалу промислових підприємств.