УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЯМИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Автореферат

Актуальність теми дослідження. Харчова промисловість є сукупністю підприємств різнопрофільних галузей, які технологічними зв’язками і економічним відносинами пов’язані з сільським господарством, торгівлею, підприємствами продовольчого машинобудування, тощо. Від ефективності роботи підприємств харчової промисловості багато в чому залежить вирішення завдань забезпечення населення високоякісними харчовими продуктами. Реформування підприємств України порушило налаштовані господарські зв’язки та звичні методи роботи і це призвело до погіршення фінансового стану багатьох суб’єктів господарювання харчової промисловості, гальмування процесів розширеного відтворення. У цій ситуації об’єктивно виникла необхідність пошуку шляхів виходу з критичного стану, що склався.

Важливими напрямами забезпечення сталого функціонування і подальшого розвитку підприємств харчової промисловості є впровадження прогресивних технологій, розробка нових харчових продуктів, організаційних і управлінських рішень. Це можливо за допомогою науково-технічних досягнень, які поширюються у виробництво у формі інновацій.

Оскільки інновації є найважливішим засобом забезпечення економічного зростання, конкурентоспроможності та фінансової стабільності будь-якого підприємства, то високих результатів вони можуть досягти лише за систематичного і цілеспрямованого здійснення інноваційної діяльності, яка спрямована на реалізацію нових можливостей. Їх відкриває ринкове середовище, вони зв’язані із розробкою та впровадженням нових видів продукції, нових засобів виробництва і форм його організації, освоєнням нових ринків. Оскільки управління інноваціями стає одним із найскладніших завдань, з якими постійно стикаються підприємства, то дослідження, аналіз, обґрунтування напрямів і формування методів удосконалення управління інноваціями є важливою проблемою науки і практики.

Дослідженню теоретичних і практичних питань організації та управління інноваціями на підприємствах присвячено значну кількість наукових праць. Серед вітчизняних вчених вагомий внесок у дослідження цих проблем внесли такі відомі українські вчені як В. Александрова, Ю. Бажал, О. Василенко, О. Волков, М. Денисенко, В. Геєць, А. Заїнчковський, С. Ілляшенко, М. Йохна, Н. Краснокутська, Д. Крисанов, В. Ландик, О. Лапко, В. Россоха, А. Сухоруков, Л. Федулова, А. Юзефович та ін.

Значний внесок у розвиток теорії інновацій здійснили російські вчені, зокрема: І. Балабанов, Л. Гохберг, Л. Євдокимова, П. Завлін, С. Іллєнкова, А. Казанцев, М. Молчанов, Ю. Морозов, В. Мединський, О. Пригожин, І. Рудакова, В. Тужилкіна, Є. Уткін, Р. Фатхудінов та ін. Із зарубіжних вчених варто відзначити дослідження Т. Брайана, Ф. Валенти, О. Водачкової, П. Друкера, І. Перлаки, Б. Санто, Б. Твіса, Ф. Хаберленда, М. Хучека, Й. Шумпетера та ін.

У наукових дослідженнях згаданих авторів розкрита роль інновацій у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства, обґрунтована необхідність здійснення інноваційної діяльності, розроблені різні класифікаційні ознаки інновацій та методики оцінювання ефективності інноваційних проектів, встановлено форми і джерела фінансування, типи і складові інноваційної політики держави та інноваційної стратегії підприємства, теоретичні та практичні аспекти управління інноваціями. Однак окремі аспекти щодо методичних основ та організації управління інноваціями потребують подальших досліджень. Насамперед, це стосується концепції розвитку управління інноваціями на підприємствах харчової промисловості в умовах поглиблення конкуренції, обмежених фінансових ресурсів та зростаючого ступеня ризику й невизначеності. Отже, недостатня наукова розробленість, актуальність і практична затребуваність саме цього наукового напряму обумовили вибір теми та постановку мети, цільову спрямованість і структурну побудову дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі економіки і права Національного університету харчових технологій у межах наукової теми: “Забезпечення конкурентоспроможності підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарської продукції” (номер державної реєстрації 0107U000476). Автором досліджено проблеми інноваційної діяльності на нинішньому етапі, запропоновано модель управління інноваціями, обґрунтовано пріоритетні напрями інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є подальший розвиток теоретико-методичних положень та розробка практичних рекомендацій щодо створення ефективної моделі управління інноваціями із урахуванням сучасних тенденцій розвитку науки і практики менеджменту. Відповідно до поставленої мети в роботі визначено та вирішено наступні завдання:

– проаналізовано та узагальнено науково-теоретичні засади, сутність, та класифікацію інновацій, особливості системи управління інноваціями на підприємствах;

– запропоновано методику оцінки ефективності системи управління інноваціями;

– досліджено сучасний стан і тенденції розвитку інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості та причини, що гальмують її здійснення;

– виявлено специфіку, можливості та чинники обмеження фінансування інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості та проаналізовано ефективність управління інноваціями на них;

– розроблено модель управління інноваціями на підприємствах харчової промисловості;

– підготовлено рекомендації щодо розвитку управління інноваціями на підприємствах харчової промисловості;

– обґрунтовано основні напрями інноваційного розвитку підприємств харчової промисловості.

Об’єктом дослідження є процес управління інноваціями на підприємствах харчової промисловості.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних підходів і практичних питань, які виникають у процесі здійснення інноваційної діяльності та управління інноваціями на підприємствах харчової промисловості.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних явищ, комплексний і системний підходи до аналізу трансформаційних перетворень у харчовій промисловості, взаємовідносини підприємств галузі з іншими секторами економіки.

Досягнення поставленої мети зумовило застосування таких методів дослідження: системно-аналітичного – для теоретичного узагальнення наукових концепцій, розробок і пропозицій з управління інноваціями; статистико-економічного – для дослідження сучасного стану, динаміки та тенденцій інноваційної діяльності підприємств харчової промисловості; графічного – для наочного відображення тенденцій розвитку підприємств галузі; групування – для встановлення залежності ефективності виробництва від впровадження інновацій; співставлень – для здійснення порівняльного аналізу фінансового забезпечення інноваційних процесів підприємств окремих галузей харчової промисловості; системно-ситуаційного – для дослідження елементів механізму управління інноваціями; аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження; абстрактно-логічного – для формулювання висновків дослідження. Практичні розрахунки виконано за допомогою програмного пакету MS Excel.

В процесі дослідження використовувалися нормативно-правові акти з найважливіших питань організації, державного управління та регулювання інноваційної діяльності підприємств, статистичні дані Державного комітету статистики України, дані Державного департаменту продовольства, звітність окремих підприємств харчової промисловості, комерційна інформація надана підприємствами ЗАТ ВО «Конті», ВАТ КЗБН «Росинка», ДП ВАТ «Київхліб» хлібокомбінат № 12, публікації вітчизняних та зарубіжних авторів та ін.