ПОЛІТИЧНА ТА ДЕРЖАВНА ВЛАДА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ СПІВВІДНОШЕННЯ ТА ВЗАЄМОДІЇ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення та розбудова державності в Україні, активізація розвитку політичної системи суспільства потребує адекватного наукового переосмислення природи, сутності, функціонального призначення та аспектів співвідношення державно-правових інститутів, умов політичної життєдіяльності суспільства, що надасть змогу встановити не лише їх феноменологічні засади, а й визначити ті аспекти, які зумовлюють їх розвиток в сучасних умовах трансформації суспільних відносин. Саме на це націлена не лише правова теорія, а і практика функціонування сучасної держави. Яскравим прикладом цього є Указ Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», який спрямований на вдосконалення структури державного апарату та визначення шляхів підвищення ефективності функціонування державної влади в сучасних умовах.

Питання розвитку політичної системи суспільства та державності безпосередньо пов’язані із теоретико-правовими та практичними засадами державної та політичної влади як самостійних інституцій, так і в контексті їх співвідношення й взаємодії.

В юридичній літературі відзначається те, що актуальність наукового дослідження питань влади завжди матиме високий рівень, що зумовлено динамікою розвитку суспільства та суспільних відносин. Окрім того, у сучасних умовах перехідного етапу розвитку суспільства влада потребує до себе посиленої уваги з боку суспільства, а отже і додаткового осмислення за допомогою засобів наукового аналізу та прогнозування. Проведене нами соціологічне опитування щодо ефективності діяльності владних структур показало закономірну тенденцію залежності визначення рівня ефективності функціонування владних структур від належності респондентів до владних структур. Так, на думку державних службовців, ефективність влади складає 78-82%, а на думку пересічних громадян – 48-52%. Дещо співпадає оцінка ступеню довіри населення, в тому числі і службовців, до владних рішень, що приймаються в перехідний період. Вона складає 60-78%. Заперечують респонденти і високий ступінь авторитарності впливу сучасної держави на суспільство (16-21%). Щодо визначення ролі політичної системи суспільства у прийнятті та реалізації політичних рішень, то вона складає поки що низький відсоток – 8-14%. Серед шляхів підвищення оптимізації співвідношення політичної та державної влади називають розмежування державних та політичних функцій (62%), чітке визначення повноважень державно-владних структур (51%), створення механізмів реального впливу елементів політичної  системи на політику держави (48%), конституційне закріплення елементів та функцій політичної  системи (31%), реалізація принципу розподілу влади (23%), відокремлення державної влади від політики (16%) та розробку науково-обґрунтованих програм організації політичної сфери суспільства (9%).

На сучасному етапі інститут влади в цілому та політична і державна влада зокрема, є предметом вивчення більшості суспільних наук: політології, соціології, психології, юриспруденції, що пов’язано із міждисциплінарним значенням соціальної влади та її різновидів (у тому числі державної та політичної), а також із структуризацією самої науки на окремі різновиди (технічні, природничі, суспільні).

Історія становлення наукового вивчення політичної влади та державної  влади в контексті співвідношення між ними та взаємодії в юридичній літературі пов’язується з іменами таких вчених, як В. Д. Бабкін, О. В. Батанов, О. С. Блінов, С. В. Бобровник, К. С. Гаджиєв, Н. І. Глазунова, С. Д. Гусарєв, А. П. Заєць, М. С. Кельман, І. Ю. Козліхін, М. І. Козюбра, А. М. Колодій, О. Л. Копиленко, І. О. Кресіна, М. М. Марченко, О. Г. Мурашин, Н. М. Оніщенко, Н. М. Пархоменко,  В. Ф. Погорілко, П. М. Рабінович, В.П. Самохвалов, В. М. Селіванов, В. М. Сирих, О. Ф. Скакун, О. Д. Тихомиров, Ю. С. Шемшученко та інші, наукові роботи яких складають бібліографічну основу цього дисертаційного дослідження. Проте в наукових роботах зазначених учених дослідження політичної та державної влади має загальний характер як на теоретичному, так і на практичному рівнях у контексті їх здійснення та вдосконалення.

Відсутність одностайності в поглядах дослідників не дає однозначної відповіді щодо співвідношення та взаємодії політичної і державної влади, а також стану та перспектив їх розвитку в Україні. Наукові роботи вказаних учених переважно відображають характер розвитку владарювання в умовах певної ідеології або єдиного напряму діяльності держави та інститутів громадянського суспільства.

Зумовленість політичної та державної влади рядом суб’єктивних та об’єктивних факторів, а саме: поточними процесами державно-правового будівництва в Україні; необхідністю наукового переосмислення сутності, значення, місця та співвідношення політичної та державної влади; дискусійністю існуючих поглядів на проблему сутності та співвідношення політичної та державної влади; відсутністю у вітчизняній юридичній науці достатньої кількості монографічних досліджень, що розкривають аспекти співвідношення політичної та державної влади; а також необхідністю вдосконалення правового, організаційного, кадрового забезпечення процесу втілення політичної та державної влади в Україні визначає актуальність наукового осмислення форм та методів здійснення політичної та державної влади, аспектів їх співвідношення та взаємодії.