КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА БРАКОНЬЄРСТВА В УКРАЇНІ ТА ПРОТИДІЯ ЦИМ ЗЛОЧИНАМ Автореферат

Актуальність теми. Сучасна ситуація в Україні у сфері використання тваринного світу характеризується прогресуючим процесом криміналізації, що особливо яскраво проявляється у незаконному полюванні та рибному промислі. Темпи незаконного хижацького добування об’єктів фауни мають тенденцію до зростання та ведуть до катастрофічних наслідків для довкілля, зникнення цінних у промисловому та екологічному значенні видів тваринного світу. Особливо великої (інколи невідновної) шкоди, що є незрівнянно більшою за вартість безпосередньо добутого, завдають природному середовищу браконьєри, які використовують різні технічні засоби для добування тварин (вибухові та отруйні речовини, електрострум).

За офіційними статистичними даними, за останні 13 років (з 1998 по 2010 р.) в Україні зареєстровано 897 фактів незаконного полювання та 9214 фактів незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом. Зважаючи на реальний стан речей у сфері охорони тваринного світу, на фоні величезної латентності даних посягань зазначені статистичні відомості відображають не реальну кількість злочинів, що вчиняються браконьєрами, а лише активність правоохоронних органів щодо їх виявлення. На рівень та характер злочинів у сфері охорони та використання тваринного світу впливають кліматичні, географічні, економічні та інші особливості регіонів (недостатньо охоронювані території, низька щільність населення, безробіття, наявність ринку збуту та ін.).

На сьогодні незаконне полювання та незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом набули масового характеру, організованості та кримінального професіоналізму, завдаючи суспільству та державі значної економічної та екологічної шкоди. Наслідками масштабного браконьєрства в Україні є різке зниження кількості диких тварин та запасів риби.

Наведене свідчить про наявні недоліки державної екологічної політики та деформацію суспільної свідомості внаслідок нерозвинутості екологічної ідеології – браконьєрство не отримує належного суспільного осуду та адекватної реакції держави. З боку правоохоронних органів спостерігається неодооцінка суспільної небезпеки браконьєрських посягань і явно недостатня активність у протидії браконьєрству.

Саме тому розроблення та запровадження сучасних ефективних заходів протидії браконьєрству є необхідними умовами екологічної політики держави, а відтак потребують належного наукового та методичного забезпечення.

Зазначена проблема привернула увагу багатьох дослідників. Серед науковців, які досліджували проблеми охорони тваринного світу, слід згадати В.І. Андрейцева, Г.І. Балюк, А.П. Гетьмана, В.В. Костицького, Н.Р. Малишеву, М.В. Мунтяна, В.В. Петрова, Ю.С. Шемшученка. У працях, що присвячувались окремим аспектам протидії екологічній злочинності, зокрема питанням, що стосуються боротьби з браконьєрством, приділялась увага у роботах відомих вчених в галузі кримінального права та кримінології: М.М. Бринчука, С.Б. Гавриша, Ю.Н. Єрофеєва, Б.Н. Звонкова, О.Л. Дубовик, Е.М. Жевлакова, О.М. Литвака, В.К. Матвійчука, В.О. Навроцького, А.М. Плешакова, В.М. Раднаєва, П.Л. Фріса та ін. Дослідження особистості правопорушника, що вчинює екологічні злочини, процес формування його кримінальної мотивації досліджені О.М. Костенком, кримінологічні проблеми запобігання екологічній злочинності на регіональному рівні, у тому числі й браконьєрству, висвітлені Г.С. Поліщуком.

Роботи зазначених авторів мають велике наукове і практичне значення. Проте більшість з них не містять аналізу браконьєрства як соціального феномена, а також комплексного дослідження проблем його протидії.

Зазначені обставини й зумовили актуальність та вибір теми дисертації.