РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО І РОСІЙСЬКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ – ХVІІІ СТ.

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження.

 Побудова сучасної правової держави вимагає досконалого знання історико-правових підвалин розвитку як всієї правової системи, так і окремих галузей права. У цьому контексті дослідження питання розвитку українського і російського кримінального права має не тільки наукове, але й практичне значення.

Право будь-якого народу є безпосереднім відображенням і результатом рівня його духовно-культурного і матеріального життя,  світогляду та стану правосвідомості, громадсько-політичної активності та ступеня його втягненості у міжнародні відносини. Воно не може бути штучним і механічним нашаруванням та хаотичним розташуванням суто юридичних визначень та інститутів. Дослідження історичних умов розвитку права дає підстави стверджувати, що воно за своїм характером є національним, хоча інтенсивний розвиток міжнародних відносин надає йому рис інтернаціонального характеру.

Схожість правових інститутів і понять, що проявляється при вивченні юридичного життя окремих народів, відкриває широкі можливості для застосування порівняльного методу у вивченні історії розвитку права різних народів. Він дає можливість відкрити досить цікаві і повчальні закономірності розвитку права і правових систем. З цього погляду дослідження розвитку українського і російського кримінального права середини  ХVІІ – кінця ХVІІІ століть є надзвичайно актуальним.

У вітчизняній і зарубіжній історико-правовій науці поки що відсутні праці, в яких би був проведений аналіз права або правових систем двох чи більше країн.

Застосування порівняльного методу для дослідження історії розвитку українського і російського кримінального права з середини ХVІІ і до кінця ХVІІІ століть дає можливість правильно зрозуміти факти, піддати їх критичному аналізу, звільнитися від притаманного будь-якому досліднику суб’єктивізму, знайти надійний шлях для пояснення понять, категорій, інститутів і норм кримінального права двох народів, уникнути їх свавільного тлумачення. В історико-правовій науці існує значна прогалина у вивченні кримінального права українського і російського народів як важливої складової їх правових систем. Ця дисертаційна робота до певної міри заповнює таку прогалину і збагачує науку важливими знаннями стосовно загальних закономірностей та особливостей розвитку кримінального права двох країн. Вирішуючи конкретне питання стосовно розвитку українського і російського кримінального права у другій половині ХVІІ – кінці ХVІІІ століть, дисертаційне дослідження актуалізує необхідність дослідження розвитку українського і російського кримінального права, починаючи з доби Київської Русі та наступних періодів, які існували в історії двох народів.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові положення та висновки, що містяться у працях відомих вітчизняних вчених у галузі кримінального права, теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних і правових учень: П.П. Андрушка, І.Й. Бойка, С.Д. Гусарєва, В.Д. Гончаренка, О.В. Зайчука, М.І. Козюбри, О.Л. Копиленка, В.О. Котюка, І.П. Лановенка, П.С. Матишевського, О.Г. Мурашина, П.П. Музиченка, Н.М. Оніщенко, О.Ф. Скакун, А.П. Ткача,  І.Б. Усенка, В.А. Чеховича, Ю.С. Шемшученка, О.О. Шевченка, О.Н. Ярмиша С.С. Яценка та багатьох інших. Аналіз праць вчених, які досліджували історію розвитку українського і російського кримінального права, здійснено у першому розділі цієї дисертаційної роботи.