РЕФОРМУВАННЯ ФОРМ ГОСПОДАРЮВАННЯ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ

summary

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аграрна реформа в нашій країні спрямована на вдосконалення земельних відносин, формування агропродовольчого ринку, поліпшення умов для соціального розвитку села. Однією з найважливіших її складових є господарська реформа, яка передбачає формування нової організаційної структури сільськогосподарського виробництва, створення й розвиток сучасних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств.

Метою аграрної реформи є підвищення соціально-економічної ефективності АПК, поліпшення забезпечення населення продовольчими товарами на основі зростання їх якості й рівня цінової доступності, значного скорочення чисельності зайнятих сільськогосподарським виробництвом. Однак цілі реформи не можна вважати досягнутими. Замість високопродуктивного й висококонкурентного крупнотоварного сільськогосподарського виробництва у країні сформовано в основному дрібнотоварне, напівнатуральне. Більша частина сільськогосподарської продукції виробляється в особистих селянських господарствах, які не мають перспектив підвищення продуктивності. Особливо складна ситуація склалася в Карпатському регіоні, в якому в умовах малоземелля все більша частина сільськогосподарських угідь не використовується.

Помітне місце серед нових процесів і явищ, спричинених аграрними реформуваннями, посідає трансформація форм господарювання, становлення і розвиток різноукладності в сільському господарстві, які формують майбутню соціально-економічну модель села. У зв’язку з цим виникла потреба узагальнити науково-прикладні надбання, сприяти подальшому розвитку різноукладності на засадах системності, окреслити найважливіші напрями стратегії її розвитку в сільському господарстві.

Теоретичному обґрунтуванню й практичному вирішенню проблеми поглиблення та підвищення ефективності аграрної реформи присвятили свої праці такі вітчизняні вчені, як В.Г.Андрійчук, І.Ф. Баланюк, П.С.Березівський, О.М. Бородіна, В.Х. Брус, О.Г.Булавка, В.Г.Галанець, Т.Г.Дудар, І.І. Лукінов, О.М.Онищенко, Л.М. Запша, В.В. Зіновчук, І.В.Коновалов, О.В.Крисальний, Д.Ф.Крисанов, В.Я. Месель-Веселяк, О.П. Попова, І.В. Прокопа, П.Т.Саблук, В.М. Скупий, М.Н. Скурська, Р.А.Слав’юк, В.М. Трегобчук, Г.В.Черевко, Л.М.Шевченко, Л.О. Шепотько, В.В. Юрчишин.та багато інших. Вони розглянули різноманітні аспекти досліджуваної проблеми. Однак на даний час малодослідженими залишаються регіональні особливості проведення аграрної реформи. Недостатньо розробленою є проблема залучення до сільськогосподарського обороту невикористовуваних угідь за межами сільських населених пунктів, відродження тваринництва в сільськогосподарських підприємствах, розвитку сільськогосподарського підприємництва. Необхідність наукового дослідження цих винятково важливих та актуальних проблем зумовила вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною бюджетних наукових тем економічного факультету Львівського державного аграрного університету на 2000-2005 рр. “Обґрунтування аграрної політики, спрямованої на ринкову трансформацію економіки АПК” (номер державної реєстрації 0100U002332) та на 2006-2010 рр. “Розробка організаційного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає в дослідженні проблем реформування аграрної сфери та розробці пропозицій з удосконалення економічного механізму функціонування АПК.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних основ і прикладних аспектів  становлення і розвитку різноукладності в сільському господарстві, визначення ефективності різних форм господарювання, прогнозування їх подальшого розвитку.

Для досягнення  поставленої мети виконувались завдання:

-      узагальнити досвід проведення аграрних реформувань, обґрунтувати необхідність розробки та реалізації нової державної аграрної політики, яка дозволила б об’єднати інтереси селянства і держави;

-      розкрити сутність різноукладності в сільському господарстві;

-      виявити тенденції розвитку сільського господарства Львівської області  в перехідний період до ринку;

-      визначити порівняльну ефективність виробництва у різних формах господарювання (укладах);

-      розробити концептуальну структуру різноукладності в сільському господарстві Львівської області, яка б відповідала її природно - економічним умовам;

-      здійснити прогноз подальшого розвитку укладів у сільському господарстві, що сприяло б успішному завершенню аграрної реформи.

Об’єктом дослідження є система економічних відносин у сільському господарстві та АПК, процес становлення та забезпечення ефективності розвитку нових організаційно-виробничих форм підприємств.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних положень, методичних і практичних підходів до реформування аграрного виробництва, розробка шляхів підвищення ефективності форм господарювання (укладів) з урахуванням природно-економічних умов регіону.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою  дослідження є системний підхід до вивчення економічних процесів і явищ, які відбуваються в аграрному секторі економіки, наукові розробки вітчизняних та зарубіжних учених щодо аграрної реформи, становлення різноукладності в сільському господарстві, законодавчі та інші нормативні документи з питань розвитку агропромислового комплексу в ринкових умовах.

Використовувалася сукупність методів економічних досліджень: абстрактно-логічний (для теоретичних узагальнень, формування висновків і пропозицій); монографічний (для узагальнення результатів функціонування різних укладів у сільському господарстві Львівської області); статистико-економічний (для аналізу розвитку сільськогосподарського виробництва в різних організаційно-правових формах господарювання та виявлення ступеня і форми взаємозв’язків між результативними й факторними ознаками); графічний (для наочного зображення взаємозв’язків і взаємозалежностей під час виявлення тенденцій розвитку галузі);  розрахунково-конструктивний та економіко-математичний (для обґрунтування стратегічного розвитку форм господарювання). Достовірність отриманих результатів, висновків і пропозицій підтверджується розрахунками з використанням економіко-математичного моделювання.

Інформаційної базою дослідження стали закони України, укази Президента України та постанови Кабінету Міністрів з питань аграрної реформи, матеріали Головного управління статистики у Львівській області за 1990-2006 рр., нормативні матеріали та особисті спостереження і розрахунки автора.