ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ САНАЦІЇ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ В РИНКОВИХ УМОВАХ :

summary

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання, встановлено об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну, окреслено теоретичне та практичне значення одержаних результатів, вказано відомості про апробацію результатів роботи.   

У першому розділі «Теоретико-правові засади санації аграрних підприємств» викладено теоретичні підходи до визначення сутності санації та класифікації санаційних процедур; окреслено сучасні основи економіко-правового змісту санації та запропоновано рекомендації щодо їх удосконалення; узагальнено та вдосконалено методику проведення санаційних процесів аграрних підприємств.

Дослідження сучасних наукових підходів щодо економічної сутності санації, визначень терміну «санація» в нормативно-правових актах показали, що немає єдиної думки в трактуванні санації. Науковці і фахівці у своїх тлумаченнях санації по-різному акцентують увагу на об’єкт, мету та заходи санації. Дефініцію терміну «санація» як цілісної економічної системи, спрямованої на реалізацію фінансової стратегії оздоровлення в системі антикризового фінансового управління, доцільно інтерпретувати в контексті запобігання або провадження справи про банкрутство.

Власне трактування санації позиціонується саме як системи послідовних заходів щодо санаційно спроможного підприємства-боржника з його власної ініціативи або з боку зовнішніх суб’єктів з метою врегулювання проблеми заборгованості та попередження банкрутства, спрямованої на відновлення платоспроможності та фінансової стійкості, забезпечення фінансової рівноваги та конкурентоспроможності в довгостроковому періоді. Запропоноване визначення чітко формалізує підхід, вказує на підстави запровадження процедури санації, визначає послідовність досягнення мети санації. 

У процесі проведеного систематизованого аналізу сутності санації  доповнено існуючу класифікацію видів санаційних процедур. Групування та узагальнення класифікаційних ознак  передбачає: особливості діяльності боржника, порядок входження в судові процедури, терміни проведення, обсяги повноважень боржника, етапи проведення, мету проведення, умови зовнішньої допомоги, джерела фінансування, зміст заходів. Обґрунтування сутності санації з позиції неплатоспроможності підприємства дає підстави розрізняти зміст санаційних заходів як заходів фінансово-економічного характеру, зокрема: покриття поточних збитків, усунення причин неплатоспроможності, подолання фінансової кризи, досягнення фінансового оздоровлення, та заходів організаційно-технічного характеру.  Практична цінність класифікації відповідно до умов і порядку відновлення платоспроможності боржника полягає в інформаційному забезпеченні підприємств-боржників, що дозволяє розрізняти види санаційних процедур при формуванні стратегії санації.

Спрямованість заходів санації забезпечуються через механізм управління господарськими відносинами навколо суб’єкта санації. Із загального спектру різноманітних відносин пріоритетними є фінансово-економічні. Проведені дослідження дозволили встановити основні елементи санації: мета та основні цільові орієнтири, об’єкт, суб’єкти, форми.

На підставі результатів дослідження економіко-правових аспектів розроблені рекомендації щодо вдосконалення економіко-правового регулювання санації, зокрема внесення змін до законодавства стосуються: встановлення імперативного критерію визначення наявності санаційної спроможності, узгодження положень щодо мораторію на задоволення вимог кредиторів та прийняття рішення комітетом кредиторів щодо системи управління в процедурі санації.

Методичні підходи механізму поетапного проведення санації передбачають формування адаптивної моделі стратегії санації аграрних підприємств, яка включає розробку комплексу організаційно-економічних заходів щодо фінансового оздоровлення підприємства-боржника, згрупованих в основні блоки відповідно до визначених завдань та цілей. База побудованої адаптивної моделі стратегії санації аграрних підприємств є концептуальною основою формування фінансово-економічного механізму санації та концепції реалізації санації. Окрім цього, зазначені методичні підходи доцільно впроваджувати в систему управління в досудовій процедурі санації, а також використовувати в діяльності арбітражних керуючих.

У другому розділі «Дослідження економічного та фінансового забезпечення санації аграрних підприємств» розглянуто сучасні тенденції розвитку аграрних підприємств; проведено моніторинг санаційних процесів; проведено санаційний аудит господарської, фінансової та інвестиційної діяльності з метою розробки рекомендацій удосконалення методики та пропозицій щодо подальшого розвитку підприємства.

Результати дослідження свідчать, що збільшення обсягів виробництва валової сільськогосподарської продукції в умовах відсутності комплексного вирішення проблем розвитку аграрного ринку, посилення диспаритету цін, їх адміністративного регулювання на продовольчі товари не забезпечують належної ефективності ведення галузі.

Вказані чинники особливо негативно вплинули на результати роботи 2008 року. Незважаючи на значні обсяги державної підтримки та кредитування, чистий прибуток за результатами діяльності сільськогосподарських підприємств Луганського регіону за 2008 рік зменшився відносно 2007 року на 171,5 млн. грн., при цьому окремі галузі були хронічно збитковими. Відповідно рентабельність сільськогосподарського виробництва знизилася майже у 4,5 рази порівняно з попереднім роком і склала 7,3 %, що в 10 разів нижче потрібної для розширеного відтворення. Частка збиткових господарств у загальній кількості залишається високою (рис. 1).

У 2009 році аграрні підприємства Луганської області здійснювали виробничу діяльність у складній економічній ситуації, спричиненою проблемою кредитного забезпечення, необхідністю повернення раніше взятих запозичених коштів, відсутністю державної підтримки, зниженням реалізаційних цін на продукцію рослинництва і тваринництва, зростаючим обсягом взаємонеплатежів, майже повною втратою власних оборотних коштів, що в цілому створює передумови формування низького рівня санаційного потенціалу підприємств у процесах банкрутства та санації.