ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА ЯК ЧИННИК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ



title:
ЕКОНОМІЧНА ПОВЕДІНКА ЯК ЧИННИК ІНСТИТУЦІОНАЛЬНИХ ПЕРЕТВОРЕНЬ
Тип: synopsis
summary:

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні завдання дослідження, наукову новизну отриманих результатів, а також розкрито їх теоретичну і практичну значимість.

У першому розділі «Теоретико - методологічні засади дослідження економічної поведінки в умовах інституціональних перетворень» послідовно розглядаються основні напрямки дослідження інститутів та інституцій та теоретичні підходи до розкриття сутності економічної поведінки як чинника інституціональних перетворень.

Проведений у першому розділі роботи аналіз існуючих у науці поглядів, дозволяють дійти висновку, що інститути діють в економічних, політичних та соціальних відносинах суспільства та керують поведінкою людей; передаються у вигляді культурної спадщини до наступних поколінь та є масово розповсюдженими; мають формальну та неформальну природу та можуть змінюватись. В роботі розвинуто підхід, що інституції - це формальні та неформальні (ментально обумовлені) алгоритми, що дозволяють або забороняють суб’єктові певні дії, механізми нагляду за дотриманням цих алгоритмів, а інститути – це система закладів, що базується на них та підтримує їх дію в суспільстві.

В роботи відзначається, що інститути та інституції є територіально зумовленими, тобто на одній території формальних інститутів та інституцій можуть діяти різня поля неформальних, які можуть перетинатися та накладатися на одному географічному просторі, що робить аналіз інституціонального середовища за територіальною ознакою досить складним. Неформальні інститути є більш гнучкими, порівняно з формальними та справляють більший вплив на економічну поведінку індивідів, частково нейтралізуючи потенціал реалізації формальних інститутів, що є додатковим чинником суперечливої взаємодії формальних та неформальних інститутів в умовах глобалізації. На цій основі було сформульовано п. 2 новизни.

У другому розділі «Ключові соціальні чинники формування економічної поведінки та її типологізація» дисертантом розглянуті соціальні фактори, що є ключовими у характері економічної поведінки (ментальність та релігія) та здійснено класифікацію типів економічної поведінки в умовах інституціональної трансформації.

До неекономічних соціальних чинників відносять менталітет, релігію, мораль, ідеологію та традиції. Тісне переплетіння вказаних чинників в житті соціуму є безсумнівним, але основними з них є релігія та ментальність, оскільки набір традицій становить собою ментальність; ідеологію часто розглядають як замінник релігії; а моральні устої мають спільне підґрунтя з релігією. Цим зумовлене те, що основними соціальними чинниками, вплив яких на економічну поведінку досліджується в дисертації, визначено саме ментальність та релігію.

В роботі доведено, що економічна поведінка формує такі аспекти ментальності, як: відношення до багатства та бідності, праці та ледарства, переважання колективізму чи індивідуалізації праці, ступінь схильності до опортуністичної поведінки, споживацька поведінка (схильність до заощадження, або до соціально – помітного споживання), мотиви господарської діяльності та т. ін. Другий соціальний чинник, що виявлений в дослідженні як ключовий, релігія, є часткою культурної спадщини, яка пронизана морально – етичними принципами, переплетеними з релігійними догмами. Кожний індивід виховується під впливом етнічної культури, яка містить релігійні доктрини, що накладає відбиток на його поведінку на протязі життя, навіть якщо індивід цього і не усвідомлює. Морально – етичний клімат в суспільстві обумовлений набором норм та правил, що панують в ньому та дають рекомендації щодо поведінки у різних життєвих ситуаціях, у тому числі й щодо економічної поведінки, діючи з підсвідомості. І якщо одні релігії можуть впливати на економічну поведінку лише опосередковано, тобто пропагуючи ті чи інші цінності, то інші релігії можуть прямо диктувати окремі моменти господарювання. Аналіз макроекономічного стану країн світу показує, що найбільш розвинені в соціальному й економічному плані країни є протестантськими. Це Америка, Німеччина, Франція, Англія, Люксембург. Католицькі країни - це країни, що мають дещо нижчі показники соціально – економічного розвитку: Іспанія, Італія, Португалія. І країни, що розвиваються - православні: Румунія, Македонія, Україна, Росія, Грузія, Вірменія, Білорусія, Молдова.

Використовуючи такі критерії, як можливості отримання специфічної ренти та ступінь адаптації господарюючих суб‘єктів до ринкових реформ, в дисертаційній роботі здійснено типологізацію економічної поведінки, згідно з якою виділено 6 типів економічної поведінки, представлені на рис. 1 (п. 5 новизни).

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины