ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ: СОДЕРЖАНИЕ И ФОРМЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ РЕАЛИЗАЦИИ



title:
ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНАЯ СОБСТВЕННОСТЬ: СОДЕРЖАНИЕ И ФОРМЫ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ РЕАЛИЗАЦИИ
Тип: synopsis
summary:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність теми.  ХХІ сторіччя знаменується такими відмінностями, як  прискорення змін в суспільстві та перехід до інноваційної економіки, економіки знань. Інтелектуальний капітал та інтелектуальна власність у значній мірі визначають найважливіші напрями діяльності суб’єктів виробничої і соціальної сфер суспільства. На тлі зазначеної загальної світової тенденції економіка України є суперечливою: з одного боку, вона спирається в основному на технічно і технологічно відстале та затратне виробництво, з іншого боку, розвивається ринок інтелектуальної власності, який ще не має інституціональної підтримки перш за все з боку держави і великих корпорацій. Порівняння з розвинутими країнами світу за показниками інтелектуальної власності поки що виглядають не на користь нашої країни. За даними Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) показник Індексу економіки знань в Україні становить 4,92, тоді як у Швеції – 9,25, у США – 8,69, в Німеччині – 8,38 і навіть в Ірландії – 8,04. Дещо кращими виглядають Індекс інновацій: в Україні він становить 6,03, в Швеції – 9,67, в США – 9,47 та Індекс освіти: 7,32,  9,20  та  8,43  відповідно. Однією з причин такого стану є низький показник інституціонального режиму економіки, Індекс якого становить в Україні лише 2,49 (у Швеції – 8,36, у США – 7,81). За кількістю одержаних патентних заяв перше місце у світі посідає Японія, а США входять у першу п’ятірку країн, Україні відведено 23 місце, хоча за чисельністю працівників, зайнятих у сфері науки та нових технологій, вона ненабагато поступається цим країнам: незважаючи на скорочення їх кількості за роки незалежності, у 2009 році їх було близько мільйона осіб.

            Отже, є проблема, що, по-перше, підлягає ретельному науковому дослідженню; по-друге, потребує напрацювання законодавчої бази; по-третє, визначає створення по суті окремої сфери впливу, що потребує матеріальних та фінансових ресурсів. Актуальність політекономічного дослідження інтелектуальної власності (ІВ) обумовлена тим, що у попередні періоди вона розглядалася переважно з точки зору права, і в економічній теорії окремо не досліджувалася. Лише останнім часом інтелектуальна власність увійшла в економічну теорію як категорія специфічного економічного ресурсу. Хоча базові принципи теорії інтелектуальної власності було закладено ще у працях французьких вчених ХVІІІ ст., наукова розробка її проблем розпочалася значно пізніше.

Чималий внесок в теорію інтелектуальної власності внесли такі вітчизняні і зарубіжні вчені, як Г.Бромберг, М.Горожанкіна, Ю.Громов, Л.Дмитриченко, Л.Едвинссон, Ю.Єлєнева, Р.Капелюшніков, Р.Каплан, С.Клімов, А.Козирєв, Л.Кривенко, Ю.Лисенко, Л.Лукічова, В.Макаров, Д.Норт, П.Саліван, Е.Скорняков, Р.Солоу, П.Цибульов, О.Шатраков та ін. Проте, такі питання, як комерціалізація інтелектуальної власності, розвиток та облік інтелектуального капіталу, формування ціни на портфель інтелектуальної власності та дещо інші потребують подальшого наукового аналізу. Це і визначило актуальність дослідження і вплинуло на вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до держбюджетних тем кафедри економічної теорії Донецького національного університету «Інвестиційна політика держави перехідної економіки», номер державної реєстрації – 0101U005728 (автором розроблено рекомендації щодо інвестування інтелектуальної власності) та «Соціальні проблеми країн перехідної економіки й шляхи їхнього вирішення», номер державної реєстрації - 0106U012157 (дисертантом обґрунтовано принципи формування ціни на об’єкти інтелектуальної власності).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є системне дослідження сутності та форм економічної реалізації (комерціалізації) інтелектуальної власності на основі інституційної підтримки просування її на ринок і оцінки як окремо узятих об’єктів, так і портфелів об’єктів інтелектуальної власності.

Для досягнення цієї мети в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

визначено сутнісні характеристики інтелектуальної власності як категорії і об’єкту економічних відносин, визначено її роль у виробничому процесі;

встановлено єдність економічного і правового змісту інтелектуальної власності;

розроблено концепцію інтелектуального капіталу в якості виробничого фактору та удосконалено класифікацію факторів виробництва;

обґрунтовано принципи економічної реалізації інтелектуальної власності як системи діяльності, що включає всі основні етапи комерціалізації та умови їх проходження в українській економіці; 

визначено умови інституалізації інтелектуальної власності та особливості управління нею;

визначено особливості ринку інтелектуальної власності як специфічного ринку факторів виробництва та особливості ціноутворення на ринку інтелектуальної власності;

розроблено механізм формування ціни на об’єкти і портфелі інтелектуальної власності у контексті загальної стратегії діяльності фірми-виробника (корпорації).

Об’єктом  дослідження є процеси економічної реалізації інтелектуальної власності в інституційному середовищі.

Предметом  дослідження є економічні відносини, що виникають в процесі створення та економічної реалізації інтелектуальної власності, формування портфелів інтелектуальної власності і пов’язаних з цим методів її оцінки.

Методи дослідження.  В основу методології дослідження покладено фундаментальні роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, що досліджують особливості функціонування і економічної реалізації інтелектуальної власності. Зокрема методологія дослідження містить базові методи наукового пізнання, як то: метод наукової абстракції (у розробці теоретико-методологічних основ проблеми); історичний  метод (у вивченні еволюції теорій і концепцій інтелектуальної власності); метод аналізу і синтезу (в обробці та узагальненні фактологічного і статистичного матеріалу);  метод індукції і дедукції (у розробці методик оцінки інтелектуальної власності та її ролі в процесі переходу до економіки знань).

Інформаційної базою дисертації є матеріали українських і зарубіжних аналітико-інформаційних оглядів, у тому числі в електронній мережі Іnte
et
, законодавство України, інформаційно-правові системи «Консультант», «Гарант», дані Укрпатенту, Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), дані офіційної статистики, практичні матеріали з правового захисту результатів інтелектуальної власності.

Наукова новизна одержаних результатів  полягає в обґрунтуванні авторського підходу до дослідження проблем економічної реалізації інтелектуальної власності за умов її комерціалізації та у визначенні принципів оцінки її об’єктів, що вимагає розвиток економіки знань. Основні положення дисертації, що визначають її наукову новизну, містяться у такому:

Вперше:

розроблено концепцію формування інтелектуальної власності на мікрорівні як сутнісної характеристики інтелектуального капіталу на основі реальних напрямів її економічної реалізації з визначенням принципів оцінки її об’єктів, що надає можливостей удосконалення правового поля щодо об’єктів інтелектуальної власності та більш ефективних форм їх комерціалізації.

Удосконалено:

положення, що інтелектуальний капітал набуває вартості лише в процесі його використання і ця вартість  суттєво залежить від стратегії економічного суб’єкту, який використовує інтелектуальний капітал і інтелектуальну власність, що сприятиме зниженню цієї вартості і трансакційних витрат;

класифікацію основних принципів та етапів економічної реалізації інтелектуальної власності як системи діяльності у формі комерціалізації, спрямованої на створення інтелектуального капіталу, що надає можливостей його формалізації у вигляді нематеріальних активів і подальшого просування на ринок.

Дістали подальшого розвитку:

методологічні підходи до визначення інтелектуальної власності з мікроекономічних позиції та її цілісного уявлення як портфеля власності, який найбільше відповідає ринковим принципам, що дозволить у перспективі оцінювати реальну ринкову вартість фірми, а також створену і використану нею інтелектуальну власність;

понятійний апарат, методологічні підходи та пропозиції щодо оцінки об’єктів інтелектуальної власності залежно від форми їх комерціалізації, що підсилить наукові підвалини економічної реалізації інтелектуальної власності.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці теоретичних положень та висновків, які доведено до рівня конкретних рекомендацій і рішень. Вони можуть бути використаними як у подальших теоретичних дослідженнях та методологічних розробках проблем теми, що просуває економічну теорію, так і для удосконалення методик оцінки вартості об’єктів інтелектуальної власності, що підтверджено довідками про їх впровадження: Довідка Київської філії Унікомбанку про прийняття до впровадження розробок дисертанта щодо напрямів економічної реалізації об’єктів інтелектуальної власності, принципів оцінки об’єктів її  портфелів на основі витратного підходу (№1/01-305 від 01.10.2010 р.);  довідка Донецької державної музичної академії імені С.С.Прокоф’єва про використання результатів дисертаційного дослідження у викладанні навчального курсу «Основи економічної теорії» студентам бакалаврату (№ 319-1/01-11 від 08.09.2010 р.);  довідка Асоціації малих і спільних підприємств «ДА-ЛВ» про впровадження пропозицій дисертанта відносно удосконалення методики оцінки вартості об’єктів і портфелю інтелектуальної власності та їх оцінки залежно від форми їх комерціалізації (№ 419 від 22.09.2010 р.).

Результати роботи можуть бути використаними у викладанні навчальних курсів «Економічна теорія», «Історія економічної думки», «Принципи оцінки об’єктів власності», «Оцінка нематеріальних активів і інтелектуальної власності».

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки і висновки дисертації, що виносяться на захист, одержано автором самостійно, про що свідчать одноосібні публікації. Зміст дисертації відображає авторський концептуальний підхід до вирішення актуальної наукової проблеми політекономічного аналізу інтелектуальної власності та визначення проблем її подальшого розвитку в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень, що містить дисертація, викладено автором на науково-практичних конференціях: ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія та практика економіки й підприємництва»  (м. Алушта, 11-13 травня 2006 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія» (м. Донецьк, 13-14 травня 2008 р.); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми й перспективи розвитку економіки України»  (м. Алушта, 26-28 вересня 2008 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 7 наукових статтях (включаючи публікації за матеріалами конференцій), з них 4 у наукових фахових виданнях, загальним обсягом 2 друк.арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 119 найменувань додатків. Основний текст викладений на 186-ти сторінках тексту, що включає 12 таблиць та 7 рисунків.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины