ІНСТИТУЦІОНАЛЬНІ ЧИННИКИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ Автореферат

Актуальність теми. Інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні динаміки економічних систем. Наступним етапом трансформації суспільства є інноваційно–інформаційний розвиток, що знаходить відображення у практичних програмах діяльності урядів багатьох країн світу. У зв’язку з цим актуальним є питання про ідентифікацію сучасного етапу еволюції економічних систем.

Як показує досвід побудови інформаційного суспільства та суспільства знань, інформаційно–технологічні проблеми невіддільні від інноваційних, до них приєднуються питання налагодження соціально–економічних, інституційних, культурних, морально–етичних та психологічних відносин. Та, без сумніву, інституціональні чинники відіграють все більшу роль в інформаційному забезпеченні розвитку економіки.

Значний внесок у дослідження проблем інституційного забезпечення сучасного соціально–економічного та інформаційного розвитку здійснили зарубіжні вчені: Д. Белл, П. Дракер, Дж. Гелбрейт, М. Кастельс, Р. Коуз, І. Матсуда, Ф. Махлуп, Г. Мюрдаль, Д. Норт, В. Нікольсон, М. Порат, М. Саймон, Т. Сакайя, Дж. Стіглер, А. Тоффлер, Т. Умесао, А. Шастітко та інші. Серед вітчизняних науковців цю проблематику досліджували: С. Архіреєв, В. Базилевич, В. Глушаков, В. Дементьєв, Ю. Зайцев, В. Геєць, А. Гриценко, Б. Кваснюк, Г. Климко, А. Кредісов, К. Кривенко, П. Мазурок, І. Малий, О. Мельник, В. Новицький, В. Савчук, В. Тарасевич, А. Ткач, Л. Федулова, А. Чухно, В. Якубенко, О. Яременко та ін.

Проте залишається недостатньо дослідженим вплив інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічної системи. Існує потреба визначити ознаки її постадійного розвитку, розкрити роль інституційної інформації у функціонуванні та еволюції економічної системи, сутність інформаційної парадигми; розробити класифікацію інституційної інформації, розкрити відповідність між видами інформації, інституційними структурами і стадіями еволюції економічної системи. Необхідність вдосконалення теоретичних основ та методичних підходів до виявлення впливу інституціональних чинників на інформаційну еволюцію економічних систем зумовило актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково–дослідних робіт кафедр: політичної економії обліково–економічних факультетів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана» і є складовою наукової держбюджетної теми: «Закономірності і особливості становлення нової економічної системи в Україні» (номер державної реєстрації 0101V002949). Дисертант брав участь у розв’язанні теоретичних проблем щодо інституціоналізації економічної системи України.

Мета й завдання дослідження. Метою дослідження є розкриття інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем. Для досягнення зазначеної мети поставлено такі завдання:

- визначити ознаки постадійного розвитку та розкрити роль інституційнональної інформації у функціонуванні та еволюції економічних систем;

- розкрити сутність інформаційної парадигми з позиції різних напрямів інституціоналізму;

- розробити класифікацію інституціональної інформації за критеріями плинності, конвенціальності, інноваційності та інтенсивності впливу на економічні процеси; визначити закономірності функціонування та еволюції економічних систем залежно від цих критеріїв;

- розкрити відповідність між видами інформації, інституціональними структурами і стадіями еволюції економічної системи, а також визначити механізми діалектичної взаємодії цих конструкт та їх якісних ознак;

- проаналізувати можливості створення інституціональних умов інформаційної еволюції та підвищення міжнародної конкурентоспроможності української економіки;

- сформувати концептуальні основи інформаційного розвитку української економіки в контексті відповідної діяльності владних інститутів.

Об’єктом дослідження є інституціональні процеси, що відбуваються в економічних системах під впливом інформаційних факторів.

Предметом дослідження є інституціональні чинники інформаційної еволюції економічних систем.

Методи дослідження. Теоретико–методологічною основою дисертаційної роботи є критично осмислене застосування досягнень вітчизняних та зарубіжних учених з проблеми, що досліджується. Використання дослідницьких програм інституціоналізму та сучасних поглядів дало можливість підійти до визначення інформаційної парадигми (розділ 1). При пошуку механізмів взаємодії інститутів та інформації використано загальнонаукові методи: аналіз і синтез, індукція і дедукція та наукове абстрагування (розділ 2). Виходячи з таких принципів науково–дослідницької програми інституціоналізму, як кумулятивна причинність, гістерезис, блокування та еволюційність, а також трансформаційна версія системного підходу досліджувалась вітчизняна економіка (розділ 3). У всіх розділах використано графічний метод.

Інформаційною базою дослідження є статистичні та фактологічні дані Міністерства статистики України, монографій, наукових статей, спеціальної періодичної літератури, інформаційних бюлетенів, українських і зарубіжних щорічників, статистичних збірників, моніторинг макроекономічних показників Міністерства економіки України тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні інституціональних чинників інформаційної еволюції економічних систем з метою розкриття ролі інституціональної інформації в еволюції економічної системи, а також пошуку адекватних інституційних структур. Найбільш важливими результатами дослідження, що характеризують його новизну, розкривають зміст дисертації і виносяться на захист, є такі:

вперше:

- теоретично обґрунтовано, що інститути є носіями і генераторами інформації певного виду, які через інституціональні механізми природно -соціального відбору забезпечують еволюцію економічної системи: кожній формі інституту відповідає окремий вид інформації, яка несе структурно–генетичні, організаційні, функціональні та трансформаційно–еволюційні відомості про економічну систему, водночас інформація впливає на зміну якісних властивостей інститутів, модифікацію й еволюцію інститутів; особливості кожної наступної еволюційної стадії економічної системи визначаються нагромадженням нової інформації, що завантажує та інтенсифікує суспільно–економічні відносини й послаблює вплив траєкторії попереднього розвитку;

удосконалено:

- науково–дослідні програми сучасного інституціоналізму з позиції методологічного «синтезу», в результаті чого сформовано інформаційну парадигму та науково - дослідницький апарат, що на відміну від існуючого, передбачає використання як базових (притаманних всім течіям інституціоналізму), так і синтезованих у результаті міжпредметних запозичень наукових принципів, необхідних для аналізу специфіки різних стадій еволюції економічної системи;

- поняття «конвенційність», що на відміну від існуючого, ввібрало в себе положення, згідно з яким інформація, наповнюючи змістом історично плинні форми інститутів, при переході економічної системи на нову еволюційну стадію не зникає безслідно, а успадковується модернізованими інституціональними формами (звичаями, традиціями, правилами тощо) і вибирається згідно міркувань взаємної зручності контрагентів, яку фіксує умовна (імпліцитна) угода–конвенція (підсвідомий психологічний імператив "конвенційність"), що створює передумови для формування більш толерантних господарських відносин;

- визначення економічної системи як структурно–упорядкованої сукупності інституціональних форм ієрархічного рівня (підприємство, національна, міжнародно–регіональна та глобальна економіки) та інституціональних сфер мережевого характеру (ринкова, індустріальна, економічна, громадянська, творчо - діяльна та власне інституціональна, яка є сполучною між іншими сферами);

набули подальшого розвитку:

- інституціоналістське положення щодо постадійної еволюції економічної системи, яке на відміну від існуючих, розглядається як кумулятивний процес нагромадження економічних ознак якості одного рівня, необхідних для переходу в якість іншого рівня: система під дією активного інформаційного фактора не переходить на принципово нову траєкторію розвитку, а радикально видозмінюється в результаті модифікації інститутів, які виконують нові функції й забезпечують зниження трансакційних витрат, а модифікуючим економічну систему фактором є інформація, яка є змістовним наповнювачем інститутів;

- положення про домінування ознак інформаційної насиченості суспільних цінностей, що відповідає назві «інформаціоналістична економіка» і в якій, на відміну існуючих характеристик, головними є такі ознаки інформації, як висока інтенсивність, новизна, плинність і послаблена конвенційність, що значно модифікують суспільно–економічні відносини і їх інституціональні форми: виникають мережеві ринкові структури, підвищується гнучкість та відкритість економіки, зростає ефективність її, разом з тим, знижується роль традиційних суспільних цінностей та ідентичностей і формуються симулятивні моделі реальності або моделі віртуальної реальності;

- концептуальний підхід щодо інформатизації української економіки який, на відміну від існуючих, розглядає цей процес з позицій формування адекватного суспільно–політичного клімату в країні шляхом створення кластерних інститутів, наповнених інноваційно–інформаційним змістом.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці рекомендацій концептуального характеру щодо ринкової інституціоналізації української економіки, інституціонального впливу на конкурентну позицію вітчизняного господарства в умовах інформаційної відкритості.

Використані науково–практичні пропозиції дисертанта щодо інституціоналізації інформаційних процесів у соціально–економічному середовищі, а також рекомендації щодо обґрунтування необхідності створення підтримуючого інформатизацію економіки України інституційного оточення та визначення його структури були враховані в розробці концепції роботи Криворізького Ресурсного центру (довідка № 678 від 10.02.2010 р.).

Методичні розробки дисертанта щодо створення підтримуючого інституціонального оточення інформатизації використані при складанні договорів на транспортування вантажів між економічними агентами та Криворізькою дирекцією залізничних перевезень Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (довідка № 2013/337 від 17.03.2010 р.).

Теоретичні розробки використовуються в Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національно–економічний університет ім. В. Гетьмана» при викладанні дисциплін «Інституціональна економіка», «Страхування», «Страхові послуги» (довідка № 01–277 від 13.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Особисто автору належить обґрунтування заходів щодо інституціональної підтримки інформаційної еволюції економічної системи України. Наукові результати, що викладені в дисертації та виносяться на захист, є самостійним здобутком автора і відображені ним у публікаціях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації апробовані на науково–практичних конференціях: «Проблеми активізації регіональної інвестиційної політики в сучасних умовах» (м. Дніпропетровськ, 2000 р.); «Проблеми регіональної підготовки спеціалістів. Соціокультурна політика регіональних вузів в розвитку безперервної освіти» (м. Кривий Ріг, 2000 р.); «Економічна політика України в умовах Євроінтеграції» (м. Кривий Ріг, 2008 р.); «Розвиток фінансових ринків та інститутів в умовах міжнародної інтеграції» (м. Полтава, 2009 р.); «Сучасні проблеми моделювання складних економічних систем» (м. Кривий Ріг, 2010 рік); «Соціально–економічний розвиток України: європейський вибір» (м. Мелітополь, 2010 р.).

Публікації. За темою дослідження опубліковано 13 наукових праць, у тому числі 8 статей у фахових наукових виданнях загальним обсягом 4,17 друк. арк., з яких автору належить 2,18 друк. арк., та 5 матеріалів конференцій загальним обсягом 0,75 друк. арк., з яких автору належить 0,6 друк. арк.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 197 сторінок, у тому числі 6 рисунків, 7 таблиць, 9 додатків, 168 використаних джерел на 16 сторінках.