ТЕХНІЧНА ЗАБЕЗПЕЧЕНІСТЬ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ

summary

Актуальність теми. Успіх аграрної ре­форми і пореформеного розвитку села значною мірою визначатиметься сту­пенем виваженості й наукового об­ґрунтування стратегії багатоукладного і конкурентоcпроможного сільського господарства. Особливе місце тут повинен зайняти фермерський уклад. Фер­мер­ство за своєю соціально-економічною мі­сією є магістральним напрямом ре­а­лізації переваг ринкової економічної системи, формування принципово нової мо­тивації праці й управління, а отже, ключовим пріоритетом розвитку аграр­ного сектору національної економіки.

Однак двадцятирічний досвід функціонування фермерства в Україні не дає підстав для визнання цієї органі­заційно-правової форми господарювання як найбільш пріоритетної та перспек­тивної. Проблеми її функціонування зали­ша­ються незмінними. Найскладнішим і суперечливим стало питання ресурсного забезпечення діяльності фер­мерсь­ких господарств. Значною мірою це стосу­єть­ся не лише  земель­них та трудових ресурсів, а й технічних засобів.

Ця проблема характерна для всього вітчизняного сільського гос­подарства. Та особливо актуальною вона є для фермерських господарств, оскільки тут не сформовані оптимальні параметри виробництва, відсутні фінансові можливості для започаткування цієї форми підприємництва, а окупність сільськогоспо­дарського виробництва є досить низькою, що не дозволяє здійснювати необ­хід­ні нагромадження. Усе це вимагає теоретичного обґрунтування доцільного рів­ня технічної забезпеченості фермерського виробництва, взаємоузгодженості з ін­шими ресурсами та розробки практичних рекомендацій щодо покращання оснащення фермерських господарств технічними засобами.

Проблема технічної забезпеченості сільського господарства знайшла широке висвітлення в економічній літературі. Різні аспекти її розглядаються в працях А. І. Александрової, В. Г. Андрійчука, П. С. Березівського, П. М. Гарасима, В. П. Горьового, М. Г. Ло­баса, Л. О. Мармуль, Г. М. Підлісецького, П. Т. Саб-лука, Г. В. Черевка, В. В. Юр­чишина та багатьох інших вчених. Питання ресурс­ної забезпеченості, зокрема й технічної оснащеності саме фермерських госпо­дарств, є менш дослідженими. Окремі елементи цієї проблеми розглянуто у працях В. А. Довженко, І. В. Коновалова, В. В. Липчука, В. Я. Месель-Веселяка, М. Г. Шульського, М. В. Щурика, Л. Б. Гнатишин.

 Проте у працях вітчизняних учених не завжди враховуються особливості фермерських господарств як організаційно-правової форми господарювання, їх відмінності за земельними розмірами, спеціалізацією, формами уп­равління, зай­нятістю тощо. Недостатньо розглядаються й особливості регіонального харак­теру, зокрема щодо сформованих процесів нагромадження і споживання, міс­це­вих традицій, фінансових ресурсів несільськогосподарського походження, міс­ця фермерських господарств на локальному ринку. Усе викладене зумовило ак­туальність досліджуваної теми й визначає спрямованість дисертаційного до­слідження на обґрун­ту­вання напрямів поліпшення технічної забезпеченості фермерських гос­подарств.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер­та­ційне дослідження є складовою частиною бюджетної наукової теми еконо­міч­ного факультету Львівського національного аграрного університету на 2006–2010 роки “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення со­ці­аль­но-економічної ефективності функціонування АПК Західного регіону Ук­ра­їни” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні на­уково-дослідних робіт полягає у встановленні сутності технічної політики фермерських господарств, закономірностей її формування та обґрунтуванні на­прямів поліпшення забезпечення фермерських господарств технічними засо­ба­ми і відображена у наукових звітах кафедр статистики і аналізу та бухгал­терського обліку Львівського НАУ за 2007 – 2010 роки.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні теоретичних засад та розробці науково-методичних і практич­них рекомендацій щодо поліпшення технічної забезпеченості фермерських гос­подарств.

Відповідно до мети у процесі дослідження ставилися до розв’язання на­ступні зав­дання:

-  дослідити теоретичні основи сутності, значення та особливості техніч­ної забезпеченості фермерських господарств;

-  з’ясувати місце технічних засобів у ресурсному потенціалі фер­мер­ських господарств;

-  встановити закономірності розвитку фермерських господарств та рі­вень забезпеченості їх технічними засобами;

-  оцінити сучасний стан технічної оснащеності фермерських госпо­дарств та умови й чинники, що його детермінують;

-  обґрунтувати організаційно-економічний механізм формування технічної забезпеченості фермерських господарств;

-  розробити пропозиції щодо вдосконалення економічних відносин у сфері технічного забезпечення фермерських господарств.

Об'єктом дослідження є процес формування рівня технічної забезпече­ності фермерських господарств.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні аспекти по­ліп­шення забезпеченості фермерських господарств технічними засобами.

Методи дослідження. Дисертаційне дослідження побудоване на методо­ло­гічних засадах економічної теорії, теорії систем, фундаментальних працях віт­чизняних і зарубіжних учених з питань технічної забезпеченості сільсько­господарського виробництва, регулювання ринкової економіки, економічних відносин в аграрному секторі, ґрунтується на діалектичному підході до пі­знан­ня закономірностей розвитку продуктивних сил.

Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі завдань використо­вувалися такі методи та прийоми: системного аналізу з використанням моно­графіч­ного та історичного методів – для узагальнення теоретико-методоло­гічних основ формування технічної забезпеченості фермерських господарств; економіко-статистичні та економіко-математичні методи, табличний і графіч­ний прийоми – для встановлення основних тенденцій і закономірностей у формуванні оснащеності фермерських господарств технічними засобами та обґрунтування шляхів їх раціоналізації; порівняльний аналіз – для визначення відмінностей у формуванні технічної оснащеності різних категорій сільсько­господар­ських виробників, а також з’ясування зональних відмінностей; норма­тив­ний – для обґрунтування доцільного рівня технічної забезпеченості фермер­ських господарств.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-пра­­вові акти України, офіційні дані Міністерства аграрної політики та продо­воль­ства України, Міністерства економіки України, Державного комітету ста­тис­тики України, Головного управління статистики у Львівській області, Управ­ління агропромисло­вого розвитку Львівської обласної державної адміні­страції, Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області, ін­спек­ції державного технічного нагляду “Держтехнагляд” при Львівській обл­держ­адмі­ністрації, статистично-бухгалтерська звітність фермерських госпо­дарств, довід­ково-норма­тивні мате­ріали й наукова література з теми дослі­дження, матеріали наукових конференцій, рекомендації науково-дослідних уста­нов щодо розвитку сільського господарства і села, монографічні та періо­дичні видання, особисті спостереження автора. Обробка інформації здійсню­валася за допомогою сучасних програмно-технічних засобів та інформаційних технологій.

Наукова новизна одержаних результатів охоплює сукупність теоретич­них, методичних і прикладних положень щодо подальшого поліпшення техніч­ної забезпеченості фермерських господарств і полягає в наступному:

уперше:

-          запропоновано структурну модель організаційно-економічного меха­ніз­му форму­ван­ня технічної забезпеченості фермерських господарств, яка пе­ред­­бачає: вдосконалення фінансово-кредитних відносин, розвиток інтегра­цій­них процесів в АПК, зокрема кооперації, формування сприятливого інвести­ційного клімату, інформаційно-технічної підтримки та розробку і впрова­джен­ня у виробництво якісно нових зразків вітчизняної техніки;

удосконалено:

-          наукові основи обґрунтування параметрів кооперативів з технічного об­слуговування фермерських господарств на принципах локалізації та граві­тації, з розрахунком необхідних інвестицій та розподілом на внутрішні і залу­чені джерела;

-          методичні підходи до аналізу структури і структурних зрушень тех­ніч­ної забезпеченості фермерських господарств щодо складу машинно-трактор­ного парку з урахуванням термінів експлуатації, видів технічних засобів та їх марок;

набули подальшого розвитку:

-          питання структуризації технічних засобів з виділенням таких груп: виробничі машини та обладнання, підйомно-транспортні засоби і механізми; енергетичні засоби (сукупність установок і мереж для забезпечення вироб­ництва всіма видами енергії); технічна база інформаційних процесів (інфор­маційно-вирахувальна техніка та засоби зв’язку);

-          пропозиції щодо вдосконалення системи показників забезпеченості фер­мерських господарств технічними засобами, яка охоплює загальні та част­кові показники з урахуванням показників машинооснащеності виробництва та машиноозброєності праці;

-          питання організаційного забезпечення фермерських господарств за ра­хунок створення інформаційно-консультаційних технічних центрів (ІКТЦ) фер­мер­ських господарств з відповідно встановленими завданнями та функціями.

Практичне значення одержаних результатів полягає в їх важливому со­ціально-економічному значенні для багатоукладного розвитку сільського гос­по­дар­ства, формуванні конкурентного середовища та раціонального використання ресурсного потенціалу фермерських господарств. Запропоновані в роботі мето­дичні підходи щодо вдосконалення технічного забезпечення фермерських гос­по­дарств дадуть змогу органам виконавчої влади та місцевого самоврядування використати їх для розробки програм подальшої трансформації і реструк­ту­ризації сільського господарства, розвитку ринку матеріальних ресурсів, сприя­тимуть підвищенню ефективності виробництва у фермерських господарствах.

Результати наукових досліджень передані Головному управлінню агро­про­мислового розвитку Львівської облдержадміністрації (довідка № 137/10 від 10.12.2010 р.), Асоціації фермерів та приватних землевласників Львівської області (довідка № 8 від 17.11.2010 р.), Управлінню агропромислового розвитку Буської райдержадміністрації Львівської області (довідка №386 від 08.12.2010 р.) та використовуються в навчальному процесі.

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібному комплексному до­слідженні особливостей технічної забезпеченості фермерських господарств Львів­ської області. Автору належать наукові ідеї роботи, теоретичні розробки, практичні рекомендації, результати обробки даних, обґрунтування методів до­слідження, які були опубліковані в особистих наукових працях. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, у дисертації використано лише ті положення, які були розроблені автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення результатів ди­сер­таційного дослідження доповідались і були обговорені на Міжнародних нау­ково-практичних форумах “Екологічні, технологічні та соціально-економічні аспекти ефективного використання мате­ріально-технічної бази АПК” (Львів, 2008 р.), “Шляхи підвищення ефективності викорис­тання агроресурсного по­тен­ціалу” (Львів, 2009 р.), міжвузівській науко­во-прак­тичній конфе­ренції “Проблеми соціально-економічного розвитку Укра­їни: тео­рія і практика” (Львів, 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній кон­ференції студентів і молодих вчених “Со­ціальні, фінансові та економічні ос­но­ви ефек­тивної політики держави в умовах глобалізації світової економіки” (До­нецьк, 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів, моло­дих учених та науковців “Проблеми та перспективи розвитку регіональної рин­кової економіки” (Кременчук, 2010 р.), а також звітних наукових конференціях аспірантів і здобувачів Львівського національного аграрного університету у 2007 – 2010 рр.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліко­вано в 14 науко­вих працях, з яких 8 – у наукових фахових виданнях, з них 4 одно­осібні, 5 – у матеріалах конференцій, 1 – у колективній монографії. Загаль­ний обсяг публікацій становить 3,54 друк. арк.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 224 сторінках машинописного тексту, основна частина – на 170 сторінках. Дисер­тація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку вико­ристаних джерел із 210 найменувань, який займає 21 сторінку, та 17 додатків обсягом 30 сторінок. Робота ілюстрована 24 рисунками, містить 41 таблицю.