ФОРМУВАННЯ ПЕРСОНАЛУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ІНТЕНСИВНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ

summary

Актуальність теми. У сучасних умовах основним чинником розвитку економіки, зокрема аграрної, є людський потенціал. Упродовж двох десятиліть відбуваються значні змі­ни у формуванні та використанні трудових ресурсів села. Після розпаду колишніх кол­госпів і рад­госпів втратили робочі місця сотні тисяч висококваліфікованих спеціалістів, праців­ників масових професій. Велика їх частина, причому найбільш активна, праце­влаштувалася за кордоном. Інші ведуть особисті селянські господарства. І тільки незначна частина працездатних мешканців села стали найманими працівниками реформо­ваних сіль­сь­ко­господарських підприємств, які у зв’язку з інтенсивними міграційними процесами мають проблеми з формуванням персоналу. У сільській місцевості не вистачає квалі­фі­ко­ва­них агрономів, зоотехніків, механізаторів, електриків тощо. Особливої шкоди завдало руй­ну­ван­ня системи професійно-технічної підготовки кадрів масових професій для сільського господарства.

Кошти, зароблені трудовими мігрантами, або міграційний капітал, для багатьох сіль­сь­ких родин Львівської області стали порятунком від втрати грошової частини засобів існу­ван­ня. Цей капітал активно використовується для поліпшення житлових умов сільських жителів та їх медичного обслуговування, навчання дітей, забезпечення транспортними засо­ба­ми. Однак він практично не залучається до розвитку сільського господарства у вигляді ін­вес­тицій у сільськогосподарські підприємства. У результаті використання цього капіталу мож­на було б не тільки значно збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, але й ство­рити нові робочі місця для сільських жителів. Однак за сучасних економічних відносин це неможливо. Більша частина цих коштів упродовж багатьох років використовується на споживання.

Серед учених, які внесли суттєвий внесок у висвітлення проблем фор­мування і вико­ристання персоналу сільськогосподарських підприємств, можна виділити таких науковців, як В. Г. Андрійчук, О. А. Бугуцький, Є. Ф. Ма­йовець, П. Т. Саблук, В. С. Дієс­перов, О. М. Боро­діна, В. В. Онікієнко, Л. І. Михайлова, О. І. Гнибіденко, П. Т. Саблук та ін. Проб­лему мігра­ції населення в Україні дос­ліджували провідні українські та зарубіжні вчені: Л. Л. Риба­ковський, О. У. Хом­ра, Ж. О. Зайончковська, В. І. Переведенцев, С. І. Пирожкова, Б. Ц. Урланос, А. Я. Боярський, Б. С. Хорев, О. А. Малиновська, Т. П. Петрова, О. В. Позняк та ін. Положення й узагальнення, розкриті цими науковцями, формують сучасне бачення теорії зайнятості і дозво­ляють всебічно і ґрунтовно підійти до ви­рішення даної проблематики. Проте окремі питання потребують глибшого дослідження, доповнення та адаптації до сучасних швидкоплинних умов, що зумовлює вибір теми, актуальність, теоретичну та практичну значущість дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема ди­сер­тації є складовою частиною комплексного плану наукових досліджень Львівсь­кого національного аграрного університету, зокрема економічного фа­культету на 2006–2010 рр. “Розробка організаційно-економічного механізму підвищення соціально-економічної ефективності функціонування агро­про­мис­лового комплексу Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0106U002073). Роль автора у виконанні науково-дослідних робіт полягає у з’ясуванні основних чинників формування персоналу сільськогосподарських підприємств, видів міграції, їх причин, оцінки міграційних процесів та їх впливу на розвиток сільського господарства і відображена в наукових звітах кафедри статистики та аналізу, а також кафедри інформаційних технологій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є узагальнення теоретичних і мето­дологічних засад та розробка практичних рекомендацій що­до формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Для досягнення поставленої мети в процесі роботи над дисертацією необхідно було вирішити такі завдання:

-        розкрити сутність і уточнити поняття “персонал”, “міграція”, “зайня­тість населення”, “трудова міграція”;

-        узагальнити методологічні принципи та засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств;

-        виявити регіональні особливості формування персоналу сільсько­гос­подарських підприємств;

-        провести оцінку міграційних процесів та їх впливу на розвиток сіль­ського господарства;

-        з’ясувати вплив міграційних процесів на ефективність використання персоналу сільськогосподарських підприємств;

-        розробити модель механізму регулювання міграційних процесів у сільській місцевості;

-        розробити пропозиції з удосконалення формування персоналу сіль­сько­господарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції;

-        обґрунтувати рекомендації щодо ефективного залучення міграційного капіталу в розвиток сільського господарства.

Об’єктом дослідження є економічні відносини щодо формування пер­соналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і прак­тичних аспектів проблеми формування персоналу сільськогосподарських під­приємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали за­гальнонаукові та специфічні методи пізнання дійсності, праці вітчизняних і деяких зарубіжних вчених, які займаються питаннями формування персоналу сільськогосподарських підприємств. Для узагальнень теоретичного характеру використовувався абстрактно-логічний метод, для порівняння показників за роками – методи абсолютних і відносних величин, ряди динаміки, для встанов­лення залежності рівня забезпеченості сільськогосподарських підприємств персоналом та його впливу на показники економічної ефективності вироб­ництва – метод статистичних групувань, для наочного зображення дослід­жу­ваних явищ – графічний метод, для виявлення причинно-наслідкових за­лежностей – кореляційно-регресійний аналіз. Також було використано методи індукції й дедукції, аналізу та синтезу, аналогії і порівняння, елементи еконо­міко-математичних методів.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Головного управління статистики у Львівсь­кій області, Головного управ­ління агропромислового розвитку Львівської облдержадміністрації, форми звітності обсте­же­них сільськогосподарських під­приємств Львівської області, літературні джерела, наукові праці вчених-еко­номістів за темою дослідження, довідково-нормативні матеріали, власні спостереження автора.

Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції дозволило одержати такі основні наукові результати:

вперше:

-  розроблено механізм залучення коштів трудових мігрантів за кор­доном (мігра­ційного капіталу) у створення нових підприємницьких структур у сільському госпо­дарстві, що сприятиме збільшенню кількості робочих місць, поширенню зарубіжного досвіду веден­ня аг­рарного виробництва та управління персоналом у сільськогосподарських під­приємс­т­вах;

удосконалено:

-  методичні підходи до оцінки ступеня забезпечення сільськогос­по­дарських підприємств персоналом з урахуванням їх організаційно-правових форм;

-  принципи та засади формування персоналу сільськогосподарських підприємств із врахуванням регіональних особливостей соціально-економічних умов їх розвитку;

-  механізм відтворення персоналу сільськогосподарських підприємств на основі формування системи менеджменту з виділенням в окремі елементи процесів адаптації та професійного навчання;

набули подальшого розвитку:

-  наукові основи формулювання сутності та чинників трудової міграції сільського населення за межі країни, які, на відміну від існуючих, враховують не тільки економічні, а й соціальні чинники;

-  теоретичні положення про суть і форми взаємозалежності між роз­вит­ком сільського господарства, забезпеченням сільськогосподарських під­при­ємств персоналом та масштабами трудової міграції сільських жителів за кордон;

-  методичні підходи до оцінки кадрового потенціалу сільського гос­подарства на основі комплексного аналізу якісних характеристик персоналу;

-  способи оцінки обсягу коштів, які трудові мігранти з-за кордону пере­дають родичам із сільської місцевості, а також основних напрямів вико­ристання переданих грошей.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоре­тико-методологічних положень і практичних рекомендацій щодо якісного поліпшення фор­му­ван­ня персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення. Положення і вис­новки дисертаційного дослідження можуть бути вико­рис­тані для подальших наукових розвідок щодо вдосконалення соціально-економічних умов форму­вання персоналу сільськогосподарських підприємств, у розробці комплексних регіональних програм розвитку сільського господарства, а також у процесі формування планів підготовки кадрів для галузі.

Результати дисертаційної роботи апробовано в сільськогосподарських під­приємствах та органах державного управління АПК Львівської області. Во­ни прийняті до впровадження, що засвідчено відповідними актами і довідками Головного управління агропромислового розвитку Львівської обл­держ­адміністрації (довідка №30/10 від 16.02.2011 р.), Управління агро про­мислового розвитку Яворівської районної державної адміністрації Львівської області (довідка №84 від 09.02.2011 р.), приватного підприємства “Західний Буг” Радехівського району Львівської області (довідка №15/8 від 14.02.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є науковим дослідженням, ви­конаним здобувачем відповідно до поставленої мети і завдань на основі опрацьованих літературних джерел та обробки статистичних даних. Наведені в дисертаційній роботі результати дослідження отримані автором особисто та відображені в наукових працях. Комплексно досліджено проблеми формування персоналу сільськогосподарських підприємств в умовах інтенсивної трудової міграції сільського населення на прикладі Львівської області. За результатами дослідження вироблено стратегічні засади формування персоналу сільськогос­подарських підприємств, а також використання міграційного капіталу, що зага­лом позитивно позначиться на розвитку сільського господарства. Одноосібно опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформовані особисто автором і відображають конкретний особистий внесок здобувача у вирішення поставленої проблеми. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором дисертаційної роботи використані лише ті ідеї та положення, які є результатом особистого наукового доробку.

Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки та рекомендації проведених досліджень оприлюднені, обговорені та схвалені на науково-практичних кон­ференціях: “Економіко-правові та інформаційно-технологічні аспекти національного роз­вит­ку України: сучасний стан і перспективи” (м. Львів, 2006 р.), “Проблеми соціально-еконо­міч­ного розвитку України: теорія і практика” (м. Львів, 2007 р.), “Організаційно-економічні проб­леми функціонування регіонального АПК” (м. Кам’янець-Подільський, 2007 р.), “Мігра­ційні процеси в Україні: сучасні виклики та регіональна специфіка” (м. Львів, 2009 р.), “Ос­нов­ні напрями інноваційного розвитку виробництва та переробки продукції АПК” (м. Му­качеве, 2010 р.), “Ресурсозбереження і використання відновлювальних джерел енергії – пріоритетний напрямок розвитку АПК” (м. Львів, 2010 р.), звітних наукових конференціях здобувачів і аспірантів Львівського національного аграрного університету за 2006–2010 рр.

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 наукових праць (у тому числі 4 одноосібно) загальним обсягом 2,75 друк. арк., з них 8 – у наукових фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації становить 222 сторінки, у тому числі 180 сторінок основного тексту. Робота містить 32 таблиці, 25 рисунків, список використаних джерел із 258 найменувань, 9 додатків.