| summary: |
Актуальність теми дослідження. Проблематика побудови реалістичної моделі трансмісійного механізму є ключовою для будь-якого центрального банку, оскільки саме адекватність зв’язку монетарних та реальних макроекономічних змінних визначає межі впливу грошово-кредитної політики на економічне зростання та ділову активність. Особливого значення дане питання набуває в умовах поступової інтеграції економіки країни до міжнародного середовища, але існування історичних особливостей у розвитку економічних систем кожної окремої країни, відмінності у політичних стратегіях та устроях, у рівнях економічного розвитку, а також нещодавня світова фінансова криза значно ускладнюють дані процеси. Зміна монетарного режиму зумовлює формування нових операційних цілей грошово-кредитного регулювання, і, відповідно, удосконалення існуючих інструментів монетарної політики. Запорукою стабільності функціонування економіки при цьому виступає вичерпне розуміння усіх взаємозв’язків та принципів вітчизняного передавального механізму монетарної політики. Важливою при цьому є безпека використання такого механізму, адже поряд із безперечними перевагами глобалізаційні процеси роблять економіку більш чутливою та уразливою до зовнішніх економічних та політичних шоків.
Проблематиці вивчення трансмісійного механізму грошово-кредитної політики присвячена велика кількість праць як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, хоча слід зазначити, що ступінь та глибина дослідження даної тематики у постсоціалістичних країнах значно поступаються західним. Серед зарубіжних слід виділити роботи таких економістів, як С. Цечетті, Б. Бернарке, А. Бліндер, С. Герлах, К. Аванс, М. Ейхенбаум, Б. Бернанке, Дж. Кейнс, К. Крістіано, Б. Маккаллум, Ф. Мишкін, К. Рогофф, Т. Сарджент, К. Сімс, Дж. Тейлор, Д. Торнтон, А. Філіпс, М. Фрідман та ін. Серед російських вчених вивченням теоретичних та практичних аспектів функціонування передавального механізму грошово-кредитної політики займались О. Бєлєнька, К. Корищенко, С. Моісеєєв, Р. Нуреєв. Вітчизняні розробки у цій області належать А. Гальчинському, В. Гейцю, Н. Гребеник, А. Гриценку, І. Гуцалу, О. Дзюблюку, Т. Кричевській, В. Лепушинському, В. Лисицькому, С. Ніколайчуку, М. Савлуку, В. Стельмаху, А. Чухно, О. Шарову та іншим.
При цьому слід зазначити, що до розуміння економічного змісту процесу передачі монетарних імпульсів не сформувалося єдиного підходу, як і до кількості і структури каналів передачі монетарних імпульсів. Крім того особливістю передавального механізму монетарної політики у відкритих економіках, і особливо в економіках, що розвиваються, є мінливість таких зв’язків, що вимагає перегляду уявлень про їх дію. У той же час невирішеними залишаються такі частини проблеми, як підвищення ефективності дії трансмісійного механізму, визначення чинників, які можуть виступати як індикатори його роботи, виявлення особливостей та специфіки каналів, які набули найбільшого розвитку у національній економіці з метою удосконалення їх дії та розробки відповідного грошово-кредитного інструментарію. Все це обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідних тем і розробок, над якими працюють фахівці ДВНЗ «Українська академія банківської справи Національного банку України». Зокрема: «Реформування фінансової системи України в умовах євроінтеграційних процесів» (номер державної реєстрації 0109U006782); «Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу» (номер державної реєстрації 0107U012112). До звітів за темами включені рекомендації автора відносно підвищення ефективності функціонування передавального механізму грошово-кредитної політики, зроблені на базі методичних підходів, які були запропоновані у дисертаційному дослідженні.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є удосконалення методичних підходів до аналізу макроекономічних зв’язків, які опосередковують роботу передавального механізму монетарної політики у відкритій економіці, а також розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування його каналів. Досягнення поставленої у дослідженні мети передбачає вирішення наступних завдань:
· визначити місце передавального механізму у структурі монетарної політики;
· узагальнити підходи до розуміння сутності монетарної трансмісії та структури каналів передавального механізму;
· розкрити зміст явища передачі грошових імпульсів та структуру каналів трансмісійного механізму, використовуючи підхід, який базується на розумінні їх потокової природи;
· визначити передумови ефективного функціонування каналів передавального механізму грошово-кредитної політики;
· запропонувати методичні підходи до дослідження функціонування каналів трансмісійного механізму монетарної політики у відкритій економіці;
· проаналізувати ефективність дії каналів передавання монетарних імпульсів у трансмісійному механізмі грошово-кредитної політики в Україні;
· дослідити міжканальні взаємозв’язки у передавальному механізмі грошово-кредитної політики в рамках однієї країни та на міжнародному рівні;
· запропонувати практичні рекомендації щодо напрямків подальшого вдосконалення роботи каналів грошово-кредитної трансмісії з метою розбудови адекватної моделі передавального механізму монетарної політики.
Об’єктом дослідження є процес формування та реалізації грошово-кредитної політики центрального банку залежно від ефективності її передавального механізму.
Предметом дослідження виступає передавальний механізм грошово-кредитної політики у відкритій економіці України як базис для здійснення ефективної грошово-кредитної політики та підвищення результативності використання її інструментів.
Методи дослідження. У дослідженні використовувалися методи наукового пізнання, які включають наукову абстракцію (наприклад, при визначенні
поняття передавального механізму монетарної політики), історичний та логічний методи (при розгляді еволюції поглядів на сутність та структуру механізму монетарної трансмісії), системний підхід (при розбудові потоково-модульної моделі передачі грошово-кредитних імпульсів та потокових взаємодій суб’єктів економіки та дослідженні міжканальних взаємозв’язків), а також аналіз і синтез та математичні і статистичні методи (зокрема, для моделювання дії каналів передачі грошово-кредитних імпульсів застосовувалися методи регресійного аналізу та інструментарій підходу векторних авторегресій).
Інформаційна база дослідження охоплює: нормативні та нормативно-правові акти із питань функціонування та регулювання фінансового ринку, аналітичні, статистичні та довідкові матеріали світових фінансових організацій, зокрема, Організації економічного співробітництва та розвитку, Європейського банку реконструкції та розвитку, МВФ, а також центральних банків різних країн світу; зарубіжні та вітчизняні періодичні публікації, посібники, монографії, автореферати дисертаційних досліджень, а також статистичні дані Держкомстату та НБУ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:
вперше:
· обгрунтовано та змодельовано залежність між процентним та кредитним каналами передачі монетарних імпульсів, що доводить існування міжканальних взаємозв’язків у передавальному механізмі як на національному, так і міжнародному рівнях, та дозволяє вдосконалити процес формування процентної політики комерційних банків;
удосконалено:
· визначення поняття «комунікаційна політика центрального банку», під яким запропоновано розуміти систему заходів щодо взаємодії центрального банку з комерційними банками та іншими суб’єктами економіки, які направлені на підвищення ступеня поінформованості суб’єктів щодо стану та перспектив розвитку грошово-кредитної сфери, підвищення рівня довіри до заходів грошово-кредитної політики та формування позитивного іміджу влади. Запропоноване поняття враховує особливості завдань та функцій центрального банку, який на відміну від комерційних не ставить за мету отримання прибутку від своєї діяльності;
· науково-методичний підхід до дослідження передавального механізму грошово-кредитної політики на основі побудови ряду VAR-моделей за рахунок включення додаткового етапу, на якому відбувається вплив центрального банку на первинні фінансові умови функціонування банківської системи, та проведення потоково-модульного аналізу функціонування каналів монетарної трансмісії, що на відміну від існуючих підходів дозволяє визначити їх особливості та дослідити окремі макроекономічні взаємозв’язки між ключовими змінними, що їх визначають;
набули подальшого розвитку:
· економічний зміст поняття «трансмісійний механізм монетарної політики», під яким запропоновано розуміти сукупність фінансових потоків, які визначають структуру зв’язків між ключовими змінними, та змінюються під впливом інструментів грошово-кредитного регулювання. На відміну від існуючих підходів таке визначення враховує потокову природу явища передачі монетарних імпульсів, оскільки саме через фінансові потоки відбувається взаємодія економічних суб’єктів;
· систематизація передумов функціонування економічного середовища, які впливають на результативність роботи каналів передавального механізму грошово-кредитної політики та визначають особливості їх дії в умовах відкритої економіки;
· теоретичні засади формування комунікаційної стратегії центрального банку в частині визначення її складових. В результаті аналізу ступеня відкритості комунікаційної політики запропоновано заходи з її вдосконалення, реалізація яких дозволить підвищити прозорість монетарної політики до оптимального у сучасних умовах рівня.
Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертаційної роботи знайшли практичне застосування в роботі окремих установ, що підтверджується відповідними актами та довідками. Пропозиції щодо визначення складових механізму комунікаційної політики для удосконалення реалізації інформативної функції та рекомендації щодо можливих напрямів реалізації комунікаційної політики, включаючи публікацію прогнозних значень ключових параметрів фінансового середовища та аналізу виконання попередніх прогнозів у тій частині, що знаходиться під прямим впливом заходів грошово-кредитного регулювання, знайшли застосування в діяльності Територіального управління НБУ в Сумській області (довідка від 24.01.2011 № 12-012/328). Результати дослідження, що стосуються взаємозв’язку між каналами передавального механізму грошово-кредитної політики, зокрема у частині, де розглядається ефективність та формування процентної політики банку, можливість регулювання прибутковості депозитно-кредитних операцій із врахуванням їх дохідності для клієнтів, прийнято до впровадження в практичній діяльності Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (довідка від 25.01.2011 № 01-01). Рекомендації щодо необхідності врахування взаємозв’язку між процентними ставками і обсягами кредитування для удосконалення механізмів управління банком впроваджені у практичну діяльність ВАТ «Ощадбанк» (довідка від 11.01.2011 № 01-14/3).
Одержані автором результати наукового дослідження використовуються в процесі викладання навчальної дисципліни “Грошово-кредитні системи зарубіжних країн” (акт про впровадження у навчальний процес ДВНЗ “Українська академія банківської справи Національного банку України” від 11.01.2011).
Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження, які викладені у дисертаційній роботі, отримані автором особисто. Наукові публікації у своїй більшості виконані без співавторства та відображають основні положення даного дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати досліджень були подані до розгляду та обговорення на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2006 р., 2007 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія та практика» (м. Суми, 2007 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів і молодих вчених «Реструктуризація розвитку фінансового ринку в Україні: філософія, стратегія, тактика» (м. Київ, 2007 р.); ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та молодих вчених «Розвиток фінансово-кредитної системи України: здобутки, проблеми, перспективи» (м. Львів, 2008 р.); ІV Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції «Розвиток України в ХХІ столітті: економічні, соціальні, екологічні, гуманітарні та правові проблеми» (м. Тернопіль, 2009 р.).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження подано у 15 наукових публікаціях загальним обсягом 6,41 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,22 друк. арк. З них 3 монографії (у співавторстві) та 5 статей у наукових фахових виданнях.
Структура і зміст роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 202 найменувань і додатків. Повний обсяг роботи – 205 сторінок друкованого тексту, у т. ч. на 56 сторінках розміщено 10 таблиць та 68 рисунків.
|
