ЦІНОВА ПОЛІТИКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ РИНКУ Автореферат

Актуальність теми. Розвиток ринкової форми організації економіки в Україні передбачає підвищення самостійності підприємств, зокрема сільськогосподарських, щодо прийняття управлінських рішень, у тому числі й таких, що стосуються вироблення цінової політики. Ціна є ключовим кон’юнктуроутворюючим чинником ринку, який відіграє вирішальну роль у забезпеченні економічного інтересу товаровиробників. Специфічні умови ціноутворення на аграрному ринку разом із відсутністю практичного досвіду у власників і керівників сільськогосподарських підприємств стосовно використання інструментів цінової політики викликали погіршення економічних умов міжгалузевого обміну, що знайшло своє вираження в диспаритеті цін на сільськогосподарську та промислову продукцію.

Гостра потреба в розробці господарствами цінової політики, адекватної сучасним умовам, обумовлена, з одного боку, розвитком нових форм і методів господарювання, а з другого – необхідністю створення організаційно-економічних умов для забезпечення процесу ціноутворення в сільському господарстві.

У цьому зв’язку нагальною є потреба в науковому обґрунтуванні заходів цінової політики сільськогосподарських підприємств, реалізація яких, з урахуванням поточної та прогнозованої кон’юнктури ринку, має бути спрямована як на оптимізацію виробничих витрат, так і на встановлення більш відчутного контролю над процесом ціноутворення.

Сучасна теорія ціноутворення склалася під впливом наукових поглядів представників різних економічних шкіл, особливе місце серед яких посідають: Д. Гелбрейт, Дж. Кейнс, Д. Кларк, К. Маркс, А. Маршалл, К. Менгер, У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміт, Е. Чемберлен, Й. Шумпетер та ін.

У своїх роботах деякі з цих авторів (У. Петті, Д. Рікардо, А. Сміт) торкалися проблем і аграрного ціноутворення, але більш глибоко ці питання досліджували Е. Енгель, С. Максвелл, Л. Мізес, М. Трейсі. Серед вітчизняних учених окремі аспекти встановлення цін на сільськогосподарську продукцію в умовах ринку, вивчали: В. Амбросов, О. Амосов, Л. Антоненко, О. Березін, В. Горкавий, М. Дем’яненко, І. Кириленко, М. Корецький, М. Латинін, Т. Лозинська, Є. Майовець, С. Майстро, П. Макаренко, А. Македонський, В. Месель-Веселяк, Х. Махмудов, О. Могильний, О. Олійник, Б. Панасюк, Г. Пасемко, Б. Пасхавер, П. Саблук, В. Ситник, В. Ткаченко, М. Хорунжий, Г. Черевко, В. Шиян, О. Шпикуляк, О. Шпичак та ін.

Однак у роботах цих авторів, в основному, звертається увага на макроекономічні аспекти аграрного ціноутворення, тоді як можливості впливу на ціну на мікроекономічному рівні залишаються малоопрацьованими. Тому особливої актуальності набувають дослідження умов і детермінант формування цінової політики сільськогосподарськими підприємствами в межах конкурентних ринків різного типу, а також обґрунтування заходів цінової політики сільськогосподарських товаровиробників з урахуванням закономірностей формування попиту і пропозиції на продукцію галузі в різних конкурентних умовах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в Харківському національному аграрному університеті ім. В. В. Докучаєва за темами наукових досліджень кафедри економіки підприємства «Відтворення і підвищення ефективності використання виробничо-ресурсного потенціалу АПК» (номер державної реєстрації 0102U001835, 2002-2006 рр.) та кафедри економічної теорії «Система економічних відносин аграрної сфери в умовах глобалізації: закономірності розвитку» (номер державної реєстрації 0109U003672, 2009-2013 рр.). У процесі виконання яких автором було проаналізовано вплив ціноутворення на прибутковість аграрного виробництва та запропоновано концептуальні підходи щодо удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних положень і обґрунтування шляхів удосконалення цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішення таких завдань:

- узагальнити теоретичні основи ціноутворення та уточнити змістовну характеристику категорії «цінова політика підприємства»;

- систематизувати й доповнити принципи ціноутворення;

- з’ясувати вплив цін на економічну ефективність сільськогосподарських підприємств;

- установити причинно-наслідкові зв’язки між ціною та динамікою кон’юнктуроутворюючих чинників з метою удосконалення процесу ціноутворення;

- розробити інституційні засади здійснення цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення цінової політики аграрних підприємств із врахуванням державного регулювання цін на продукцію сільського господарства;

- розвинути науково-прикладні основи вдосконалення економічних відносин між підприємствами агропромислового комплексу;

- опрацювати організаційно-функціональні засади здійснення маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств;

- обґрунтувати концептуальний підхід щодо здійснення аналізу цінової кон’юнктури ринку сільськогосподарської продукції;

- запропонувати напрями оптимізації товарної структури сільськогосподарських підприємств.

Об’єктом дослідження є процес ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження є теоретико-методичні та прикладні основи цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційного дослідження слугували фундаментальні положення економічної теорії, зокрема, теорії ціноутворення, філософії, соціології і теорії державного управління.

Дисертаційне дослідження ґрунтується на використанні системного підходу, який дозволяє розглядати економічну діяльність підприємств АПК як певного об’єднання окремих суб’єктів в єдине ціле, що володіє новими якостями, відсутніми у цих суб’єктів. При проведенні теоретичних та емпіричних досліджень застосовувалась низка методів, а саме: порівняльний аналіз − для встановлення спільних рис або відмінностей у концептуальних підходах щодо ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції та ціновій політиці окремих сільськогосподарських підприємств; логіко-семантичний − для визначення змістовної характеристики окремих категорій і формулювання їх предикатів; декомпозиції – для класифікації чинників зовнішнього і внутрішнього середовища сільськогосподарських підприємств, що впливають на процес ціноутворення; історичний – для дослідження генези та розвитку теорії ціноутворення; монографічний – для опрацювання та узагальнення наукового надбання щодо ціноутворення на ринку сільськогосподарської продукції; статистичного аналізу – для аналізу темпів зміни окремих показників, ступеня їх впливу на динаміку розвитку сільського господарства; економіко-математичний – для оптимізації товарної структури сільськогосподарських підприємств; абстрактно-логічний − для узагальнення теоретичних положень, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і формування висновків та пропозицій.

Інформаційну базу дослідження склали закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, матеріали Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного комітету статистики України, Головного управління статистики в Харківській області, дані ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України, монографії і статті вітчизняних і зарубіжних авторів, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в поглибленні теоретичних положень і розробленні практичних рекомендацій щодо формування цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку.

Новизна наукових результатів конкретизується в такому:

уперше:

- обґрунтовано концептуальний підхід щодо визначення цінової кон’юнктури ринку сільськогосподарської продукції на основі дотримання принципу ієрархічності, відмінність якого полягає у врахуванні динаміки змін ціни на глобальному, національному, галузевому та господарському рівнях. Особливістю запропонованого підходу є також врахування системності ринкових змін при розробленні цінової політики сільськогосподарськими підприємствами;

удосконалено:

- структурну впорядкованість процесу формування цін на сільськогосподарську продукцію на основі встановлення причинно-наслідкових зв’язків між ціною та динамікою кон’юнктуроутворюючих чинників, що забезпечує можливість оперативного коригування рівня цін;

- інституційні засади налагодження цінового моніторингу на ринку сільськогосподарської продукції за участі підприємств-виробників, державних органів виконавчої влади, консалтингових агенцій тощо, основу яких складають законодавчо визначені повноваження та функції суб’єктів процесу спостереження, правила проведення оперативного аналізу рівня внутрішніх і зовнішніх цін на сільськогосподарську сировину та агропромислову продукцію й доведення його результатів до товаровиробників і споживачів;

- організаційно-функціональні засади здійснення маркетингової діяльності сільськогосподарськими підприємствами, які ґрунтуються на врахуванні умов господарювання, спеціалізації, особливостей продукції, специфіки каналів реалізації та можливості включення маркетингових функцій до посадових обов’язків управлінського персоналу різних структурних підрозділів підприємства.

набуло подальшого розвитку:

- науково-прикладні основи вдосконалення економічних відносин між виробниками сільськогосподарської продукції, переробниками і торговельними організаціями, сутність яких полягає у визнанні домінуючої ролі держави в процесі розподілу та перерозподілу економічних благ, що передбачає законодавче закріплення типових договорів на укладання угод між контрагентами з чітко визначеними умовами співпраці, і, у зв’язку з цим, суттєве поліпшення транспарентності обмінних операцій і розподілу кінцевого прибутку;

- змістовна характеристика економічної категорії «цінова політика підприємства», яка, на відміну від існуючої, ураховує не тільки максимізацію прибутку (мінімізацію збитку), розширення ринків збуту продукції, збереження стабільного становища підприємства на ринку, а й необхідність забезпечення розширеного відтворення та досягнення соціального ефекту;

- обґрунтування доцільності залучення до методології ціноутворення принципів пропорційності та відповідності, дотримання яких дозволить стабілізувати цінові пропорції на різні види сільськогосподарської продукції, а також підвищити рівень узгодженості між процесом ціноутворення та динамікою основоположних цінових детермінант (собівартості, корисності товару, попиту і пропозиції).

Практичне значення одержаних результатів полягає в доведенні наукових розробок щодо удосконалення цінової політики до рівня їх практичного використання сільськогосподарськими підприємствами. Окремі пропозиції сформульовані за результатами наукового дослідження, а саме: підхід щодо здійснення аналізу цінової кон’юнктури ринку сільськогосподарської продукції; засади налагодження цінового моніторингу та процес формування цін прийняті до впровадження Головним управлінням агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації (довідка № 08-28-64 від 19 лютого 2009 р.); управлінням агропромислового розвитку Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (довідка № 01-08/24/1 від 20 січня 2009 р.). Пропозиції щодо напрямів формування цінової політики прийнято до впровадження ПСП «Перше Травня» Сахновщинського району Харківської області (довідка № 10 від 7 лютого 2011 р.); СТОВ «АФ ім. Т. Г. Шевченка» Вовчанського району Харківської області (довідка № 9 від 18 січня 2011 р.).

Науковий доробок дисертаційного дослідження використовується у навчальному процесі Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва при викладанні дисциплін «Національна економіка», «Ціновий механізм в АПК», «Аграрна політика», «Макроекономіка» (довідка № 807 від 25 червня 2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею і містить одержані автором нові результати в галузі науки економіка та управління підприємствами, які у сукупності сприяють вирішенню завдання формування цінової політики сільськогосподарських підприємств в умовах ринку. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження містяться в наукових працях згідно зі списком опублікованих робіт. У роботі використано лише ті положення наукових праць, опублікованих у співавторстві (номери 6 і 9 за списком наукових праць), які є особистим здобутком.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК» (м. Харків, 2007); «Формування і функціонування аграрних ринків та їх інфраструктури» (м. Мелітополь, 2007 р.); «Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства» (м. Харків, 2007 р.); «Проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения» (г. Белгород, Россия, 2008 г.); «Аграрний форум - 2009» (м. Суми, 2009 р.); «Ринкові трансформації та економічний механізм підвищення ефективності підприємств аграрного сектора» (м. Харків, 2009); «Інноваційні аспекти управління підприємствами аграрної сфери» (м. Полтава, 2010 р.); «Ринкові трансформації в АПК та антикризове регулювання аграрного виробництва» (м. Мелітополь, 2010 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Фінансово-кредитний механізм функціонування аграрного комплексу» (м. Харків, 2007 р.), а також на щорічних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів і студентів Харківського національного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва (2007-2011 рр.).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено в 13 публікаціях, з яких 9 статей − у наукових фахових виданнях (2 з них – у співавторстві), 4 – в матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій, що належать особисто автору, становить 3,0 д. а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 248 сторінках комп’ютерного тексту, з них 182 сторінки основного тексту; складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків (10) та списку використаних джерел (212 найменувань). Робота містить 48 таблиць (з них 15 на окремих сторінках) і 18 рисунків (з них 1 на окремій сторінці).