ОБЛІК ТА КОНТРОЛЬ ВИТРАТ РОСЛИННИЦТВА Автореферат

У дисертації на підставі проведених досліджень та особистих розробок автора представлено теоретичні й методичні положення, а також практичні рекомендації з удосконалення обліку і контролю витрат рослинництва.

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційного дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет, основні завдання роботи і методи дослідження, а також представлено наукову новизну, практичну цінність запропонованих розробок та результати їх апробації.

У першому розділі «Теоретичні аспекти обліку та контролю витрат рослинництва» розкрито економічну сутність витрат виробництва; узагальнено класифікацію витрат з урахуванням особливостей галузі рослинництва, зокрема критично оцінено підходи до групування витрат по відношенню до обсягу виробництва; досліджено етапи становлення управлінського обліку, на основі яких виділено центри відповідальності за витратами; виділено специфічні функції управлінського обліку та визначено концептуальні засади побудови управлінського обліку в рослинництві.

Аналіз існуючих підходів до класифікації витрат і дослідження об’єкта з позиції задоволення інформаційних потреб управління дав можливість скласти власну класифікацію витрат виробництва. Узагальнена класифікація виділяє 11 класифікаційних рівнів, які враховують галузеву специфіку виробництва продукції рослинництва і є найбільш доцільними для побудови бухгалтерського обліку витрат виробництва та формування собівартості продукції. Класифікація передбачає групування витрат виробництва за видами, участю у діяльності підприємства, складом, способом включення до собівартості, характером участі у виробничому процесі, рівнем контрольованості, для прийняття рішень, участю у процесі виробництва, обсягом виробництва, методом та порядком обчислення.

Зростання ролі управлінського обліку в практичній діяльності сільськогосподарських підприємств зумовило необхідність вивчення його функцій. Дослідження проведено з урахуванням соціально-екологічної складової діяльності сільськогосподарських підприємств, тому поряд з традиційними функціями (бюджетна, інформаційна, контрольна, аналітична та стимулююча) автором виділено ще дві специфічні функції управлінського обліку (соціальна і екологічна), які відіграють ключову роль саме в аграрному секторі економіки. Соціальна функція полягає в інформаційному забезпеченні стабільності соціально-культурних систем через справедливий розподіл благ. Екологічна функція спрямована на забезпечення цілісності біологічних та фізичних природних систем через самовідновлення та адаптацію таких систем до змін.

Вивчення зарубіжної практики ведення управлінського обліку дало змогу визначити окремі етапи його еволюції. Дисертантом встановлено п’ять етапів розвитку управлінського обліку, що виражається у виникненні і змінах методів обліку витрат: 1) стандарт-кост, 2) нормативний метод, 3) директ-костинг, 4) посилення ролі стратегічного управління, 5) збалансована система показників (BSC). На кожному з етапів розвитку управлінського обліку прослідковується виділення центрів виникнення витрат, як окремих центрів відповідальності для забезпечення прямого і зворотного зв’язку різних рівнів управління. В умовах сучасного (п’ятого) етапу розвитку обліку автором визначено такі центри відповідальності в рослинництві, як рільничі бригади, бригади по вирощуванню овочів, бригади по кормовиробництву та машинно-тракторний парк. Облік за такими центрами відповідальності в сільськогосподарських підприємствах дозволяє оперативно контролювати витрати за місцем їх виникнення, оцінювати роботу окремих керівників та підрозділів на основі оперативної звітної інформації, узгоджувати плани діяльності та запроваджувати трансферне ціноутворення.

В процесі дослідження автором встановлено, що система управлінського обліку в рослинництві має свою специфіку, яка базується на концептуальних чинниках формування методології управлінського обліку. Такими чинниками виділено технологічні, організаційні, економічні та обліково-аналітичні (рис. 1).