VACANCIES AND COOPERATION

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, висвітлено зв'язок роботи з науковими та державними програмами, планами, темами, обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, охарактеризовано основні методи дослідження. Визначено мету, завдання, об’єкт, суб’єкти і предмет дослідження, сформульовано положення, що містять наукову новизну, висвітлено практичне значення одержаних результатів, описано результати апробації та опублікування результатів дослідження, його структуру та обсяг.

Розділ 1 «Адміністративно-правова характеристика сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні» складається з трьох підрозділів, присвячених розгляду й комплексному правовому аналізу регламентації діяльності суб’єктів адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, визначенню місця й ролі державних органів у процесі регулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

У підрозділі 1.1. «Сутність та особливості сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» проаналізовано відмінності, які характеризують правовий вплив органів державної влади на сферу обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та особливості державного регулювання.

На підставі аналізу різних наукових поглядів на правове регулювання, здійснено розгляд сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні та встановлено, що зазначена сфера, на сьогодні, перебуває на етапі формування та розвитку.

Наведено авторське бачення, щодо адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Державною пробірною службою України та Міністерством фінансів України. Автором запропоновано додатковий механізм забезпечення системи саморегулювання ринку, спрямований на коригування правової та економічної поведінки її суб’єктів в інтересах суспільства.

Автором наголошено, що скасування надмірної кількості видів діяльності з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, що підлягають ліцензуванню, стане стимулюючим кроком, який заохотить їх до участі на конкурентному ювелірному ринку зокрема, та до розвитку ювелірної сфери в Україні в цілому.

Кінцевим результатом впорядкування обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння має стати, на думку автора, злагоджений правовий механізм регулювання Державною пробірною службою України та Міністерством фінансів України діяльності суб’єктів ювелірного ринку.

У підрозділі 1.2. «Поняття та структура механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні» надано авторське визначення механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні, як сукупності засобів функціонування єдиної системи регулювання діяльності в цій сфері органами державної влади.

Аналіз науково-теоретичних розробок дозволяє стверджувати, що предметно адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні в правовій науці не досліджувалося.

На основі системного підходу розглянуто систему законодавчих актів, що регламентують сферу суспільних відносин, пов’язану з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні та здійснено загальний аналіз механізму державного регулювання цієї сфери правовідносин. Автор дійшов висновку, що масив нормативних актів різного законодавчого рівнів в цій сфері потребує уніфікації.

Розкривається сутність та особливості правових відносин у структурі механізму адміністративно-правового регулювання сфери дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні, вивчено особливості функціонування органів державної влади, які здійснюють управління в цій сфері, що вказує на дублювання покладених на них завдань та функцій. Запропоноване їх скорочення та внесено пропозиції щодо окремих функцій в межах адміністративної реформи країни.

У підрозділі 1.3. «Суб’єкти, об’єкт і предмет адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» вперше проаналізовано основні складові механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та встановлено, що основним методом правового регулювання державними органами обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння є контроль та нагляд.

З точки зору системного підходу розглянуто предмет сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння як систему правовідносин між суб’єктами (з погляду їх соціальних якостей та властивостей) з врахуванням характеру існуючих між суб'єктами суспільних відносин (відповідно до роду діяльності) та поведінки суб’єктів (дозвільної, ліцензованої) діяльності.

У рамках цього підрозділу розкрито систему правових засобів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання суспільних відносин між державними органами (Міністерством фінансів України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державною пробірною службою України, Державним Гемологічним центром та Державним фондом дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України) та громадянами, фізичними особами-підприємцями, іншими суб’єктам підприємницької діяльності, які мають бажання отримати ліцензію та здійснити клеймування виробів.

Викладено авторське бачення регламентації питань контролю та перевірок задля встановлення наявної чисельності суб’єктів господарювання, задіяних у ювелірному бізнесі, що сприятиме ефективному плануванню перевірок їх діяльності.

Розділ 2 «Особливості механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні» складається з трьох підрозділів, вивчено проблеми функціонування механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, місце адміністративно-правових норм, відносин та юридичних фактів у структурі механізму.

У підрозділі 2.1. «Адміністративно-правові норми як елемент механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» проаналізовано положення юридичних документів, які присвячені правовому регулюванню обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні та вивчено стан правових норм в цій сфері.

Досліджено організаційно-правові аспекти обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні, на підставі чого автором доведено, що в Україні на сьогодні відбувається процес формування механізму адміністративного регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та пробірного контролю.

В роботі наголошується обов’язковість додержання суб’єктами сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння технічних регламентів, стандартів, норм і правил та законодавства України щодо захисту прав споживачів як основна вимога реалізації товарів ювелірного ринку у роздрібній, оптово-роздрібній і оптовій торгівлі.

Зроблено висновок про необхідність зниження тиску з боку контролюючих органів у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на суб’єктів господарювання та запропоновано шляхи вирішення цих проблемних питань, з врахуванням наступного: по-перше, прийняття законодавчих актів відбувається в умовах існування старого загальносоюзного законодавства, яке склалося у період панування державної власності як основи економічної системи, директивного планування та дії принципу демократичного централізму в керівництві економікою; по-друге, суперечності нового законодавства зі старим не лише перешкоджають творенню правопорядку в дозвільного відносинах, а й іноді безпосередньо є причиною правопорушень та зловживань з боку суб’єктів підприємницької діяльності.

У підрозділі 2.2. «Адміністративно-правові відносини у структурі механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» розглянуто адміністративно-правові відносини, що виникають у сфері реалізації державної виконавчої влади щодо обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, кола учасників цих відносин та їх правового забезпечення.

Значну увагу приділено державно-владним вимогам Державної пробірної служби України щодо обов’язкового клеймування виробів пробірним контролем, та інших учасників у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Для недопущення на ринок підробок дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також контрафактної ювелірної продукції в Україні, автором запропоновано ряд змін до Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» щодо закріплення у понятійно-категоріальному апараті терміну «державний пробірний контроль», визначенням в Законі статусу Державної пробірної служби, як органу контролю та унормування її функцій та процедур, а також запропоновано запровадження реєстрації суб’єктів господарювання цієї сфери в органах державної влади (наприклад, Міністерстві фінансів України).

У підрозділі 2.3. «Акти застосування права (юридичні факти) та інші елементи механізму адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» розглянуті такі елементи правового регулювання, як акти застосування права у сфері обігу дорогоцінних металів дорогоцінного каміння в Україні.

Автором проаналізовано, що до обставин виникнення, припинення та зміни правовідносин у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння можуть відноситись такі юридичні факти, як: факт легалізації діяльності суб’єктів господарювання (отримання ліцензії на право здійснення операцій з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння); припинення діяльності суб’єктів господарювання у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; накладення на нього адміністративно-правових санкцій (призупинення діяльності, позбавлення ліцензії на право здійснення операцій з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння), тощо.

Виникнення таких юридичних фактів, як правило, супроводжується відповідним актом застосування норм права.

Автором зазначено, що більшість ліцензованих видів господарської діяльності паралельно регулюються великою кількістю стандартів, дозволів, сертифікатів, технічних умов, які не завжди сприяють якісному регулюванню суспільних відносин. В цьому зв’язку запропоновано прискорити процес трансформації (імплементації) актів застосування у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння до європейських стандартів з метою більш повного забезпечення управлінського контролю за якістю ювелірних виробів, що розміщуються на ринку їх реалізації та здійснення уніфікації стандартів обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Розділ 3 «Шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні з урахуванням іноземного досвіду» є узагальнюючою частиною дослідження, присвяченому пошуку конкретних напрямів покращення державного регулювання обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні, участі України у міжнародному співробітництві та імплементації міжнародних стандартів в національне законодавство України та подальшої інтеграції правових досліджень.

У підрозділі 3.1. «Участь України у міжнародному співробітництві у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння» вивчено питання норм міжнародного права, відповідно до яких Україна бере участь у міжнародному співробітництві у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Встановлено, що метою міжнародної діяльності України є співробітництво з міжнародними організаціями, що утворені у співдружності країн з метою вирішення питань, пов’язаних з випробуванням і клеймуванням виробів з дорогоцінних металів.

Наголошено на приєднанні України до Конвенції з питань випробування та клеймування виробів з дорогоцінних металів шляхом прийняття Верховною Радою України відповідного Закону України про ратифікацію Конвенції.

Для реалізації ідей інтеграції України в світове співтовариство ювелірного ринку мають здійснюватися Україною зобов’язання щодо клеймування клеймом Конвенції – «Common Control Mark» виробів з дорогоцінних металів, які зможуть в майбутньому реалізовуватись на території Держав – учасниць конвенції без додаткового контролю та клеймування. Разом з тим, походження та ввезення в Україну ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів суб’єктами підприємницької діяльності має провадиться за умови їх наступного обов’язкового клеймування в органах, які здійснюють державний пробірний контроль.

В роботі наголошується, що в Україні має бути встановлений контроль за розв’язанням проблемних питань щодо оцінювання якості, безпека та надійність ювелірних виробів, що є головною вимогою світової спільноти.

У підрозділі 3.2. «Закордонний досвід адміністративно-правового регулювання пробірного контролю та імплементація міжнародних стандартів в національне законодавство України» проаналізовано історичний досвід та досліджено сучасний стан зарубіжних правових норм пробірного контролю в різних країнах.

Проаналізовано закордонний досвід адміністративно-правового регулювання пробірного контролю та розкрито необхідність прийняття міжнародних стандартів в національне законодавство України щодо клеймування «спільною контрольною маркою».

Досліджено історію клеймування від древньої Візантії, середніх віків, стародавньої Італії, Франції, Німеччини, Данії, Португалії, Іспанії, Австрії, Ірландії, Великобританії, Швейцарії, Швеції та досліджена трансформація системи європейських проб та клейм на сьогодні в Європі загалом та Сполучених Штатах Америки.

Доведено важливість залучення України до процесу функціонування міжнародного ювелірного співробітництва та організацій, що представляють інтереси органів державного регулювання пробірного контролю, зокрема залучення до Конвенції з випробувань та клеймування виробів з дорогоцінних металів та Міжнародної Асоціації пробірних служб, потрібно сформулювати відповідні державні програми розвитку галузі.

У підрозділі 3.3. «Напрями підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні» здійснено пошук конкретних напрямів покращення правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні.

Автором запропоновані шляхи удосконалення адміністративно-правового регулювання сфери обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в Україні та пробірного контролю з урахуванням іноземного досвіду через встановлення порядку пробірного клеймування виробів з дорогоцінних металів в рамках ратифікації Верховною Радою України Конвенції з випробувань та клеймування виробів з дорогоцінних металів.

Визначено комплекс проблем та протиріч у національному законодавстві та напрями удосконалення правотворчої діяльності у сфері, яка розглядається, та вказані першочергові організацо-правові заходи щодо реформування системи державного пробірного контролю та пріоритетні напрями діяльності щодо подальшого її розвитку.

Важливим є врахування положень міжнародних нормативно-правових документів, присвячених участі України у міжнародному співробітництві у сфері обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та закордонному досвіді адміністративно-правового регулювання пробірного контролю, імплементація міжнародних стандартів в національне законодавство України.

Запропоновано використання позитивного зарубіжного досвіду контролю операцій з алмазами відповідно до вимог Сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу.

Надано пропозиції щодо підвищення ефективності адміністративно-правового регулювання сфери, що розглядається, та удосконалення стандартів у сфері здійснення державного пробірного контролю, розроблених на основі європейських директив стандартів клеймування.

Запропоновано в ході адміністративної реформи, яка провадиться в Україні, державні відомчі казенні підприємства пробірного контролю підпорядкувати Державній пробірній службі України.