ПРАВОВІ ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЛУЖБОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ ПОСАДОВИХ ОСІБ МИТНИХ ОРГАНІВ Автореферат

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації‚ визначено її зв’язок з науковими планами та програмами‚ мету і задачі‚ об’єкт, предмет і методи дослідження‚ розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів‚ подано відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.

Розділ 1. «Загальна характеристика службової дисципліни посадових осіб митних органів» містить 4 підрозділи.

У підрозділі 1.1. «Значення службової дисципліни в державних органах» встановлено, що при всій розмаїтості підходів до визначення поняття «трудова дисципліна», характерною для всіх них є вказівка на необхідність дотримання працівниками встановленого порядку (внутрішнього трудового розпорядку). Обґрунтовано, що вона об’єднує дві складові: а) обов’язок роботодавця надати працівнику роботу і створити належні умови праці та обов’язок працівника дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку; б) сукупність правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, визначають заходи заохочення за успіхи в праці та відповідальність за невиконання цих обов'язків.

Враховуючи вищевказане, під трудовою дисципліною слід розуміти обов’язкове для всіх працівників підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку, що визначається трудовим законодавством, колективними договорами та угодами, локальними актами роботодавця та трудовим договором.

Різновидом трудової дисципліни визнана службова дисципліна, що складається в особливій сфері службово-трудових правовідносин, суб’єктами якої є державні службовці. Спорідненість трудових і службово-трудових правовідносин полягає в тому, що: а) вони ґрунтуються на вільному волевиявленні сторін і виникають на підставі укладання трудового договору; б) є оплатними; в) будуються за принципом забезпечення стабільності їх протікання у просторі й часі; г) їм притаманний особистісний характер. Відмінність названих правовідносин насамперед полягає у їх особливому суб’єктному складі (державний службовець, державний орган, власне держава).

Обстоюється позиція, що визначення службової дисципліни закріплене у ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 17 листопада 2011 р. є формальним і таким, що не відображає змістового наповнення та правової природи цього явища. З метою формування одноманітного підходу до категоріальної бази у сфері забезпечення службової дисципліни у різних державних органах доцільно легально закріпити нове визначення цього терміну. Пропонується така його редакція: «службова дисципліна – виконання державними службовцями службових обов'язків, визначених Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, правилами внутрішнього трудового розпорядку державного органу, посадовими інструкціями державних службовців, наказами (розпорядженнями) керівників державного органу, умовами трудового договору, та Присягою державного службовця, а також додержання обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження державної служби».

У підрозділі 1.2. «Поняття службової дисципліни посадових осіб митних органів» службову дисципліну пропонується розглядати як виконання посадовими особами митних органів службових обов'язків, визначених Митним кодексом України, Дисциплінарним статутом митної служби України, Законом України «Про державну службу», іншими законодавчими актами, правилами внутрішнього трудового розпорядку митного органу, посадовими інструкціями, наказами (розпорядженнями) керівників митного органу, умовами трудового договору, та Присягою державного службовця, а також додержання обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах. Це визначення слід законодавчо закріпити у ст.1 Дисциплінарного статуту митної служби України.

У проекті Трудового кодексу України спеціальна глава, присвячена трудовій дисципліні відсутня. Відповідні норми включені до складу багатьох інших глав. Ця ситуація є неприйнятною. Керуючись вимогами законотворчої техніки та з метою поліпшення правозастосування вважаємо, що у новому Трудовому кодексі України слід виокремити дві самостійні глави «Внутрішній трудовий розпорядок» і «Трудова дисципліна».

У підрозділі 1.3. «Співвідношення внутрішнього трудового розпорядку митних органів і службової дисципліни їх посадових осіб» характерною властивістю трудових правовідносин за участю посадових осіб митних органів визнано підпорядкування внутрішньому трудовому розпорядку. Внутрішній трудовий розпорядок митних органів – це урегульовані нормами трудового права відносини в певному митному органі з приводу організації спільної праці, встановлення та застосування її умов, що забезпечують раціональне використання робочого часу, підвищення продуктивності праці та виконання службових обов’язків усіма посадовими особами митної служби України, у тому числі керівниками митних органів.

Аргументовано доведено, що службова дисципліна і внутрішній трудовий розпорядок є взаємопов’язаними категоріями. Без забезпечення належного порядку праці посадових осіб митних органів відсутня службова дисципліна і порушується процес їх спільної трудової діяльності. Тому вимоги внутрішнього трудового розпорядку обов'язкові як для керівників, так і для всіх інших посадових осіб митних органів. Суть внутрішнього трудового розпорядку митного органу саме в тому і полягає, щоб підпорядкувати трудову діяльність всіх посадових осіб суворому дотриманню встановленого порядку праці.

У підрозділі 1.4. «Шляхи забезпечення належного рівня службової дисципліни посадових осіб митних органів» обстоюється позиція, що належний рівень службової дисципліни у митних органах забезпечується шляхом:

а) дотримання законності;

б) створення в митних органах належних матеріально-побутових умов;

в) виховання керівниками у підлеглих посадових осіб митних органів високих професійних і ділових якостей, сумлінного ставлення до виконання своїх службових обов'язків, поваги до прав і свобод громадян, їх честі та гідності;

г) поєднання повсякденної вимогливості керівників до підлеглих посадових осіб митних органів з постійним піклуванням про них, виявленням поваги до їх честі та гідності, забезпеченням соціальної справедливості.

д) підтримання посадовими особами митних органів високого рівня професіоналізму;

е) дотримання внутрішнього трудового розпорядку митного органу;

є) забезпеченням гласності й об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;

ж) поєднання керівниками методів переконання і заохочення із заходами дисциплінарного стягнення щодо підлеглих посадових осіб митних органів;

з) забезпечення високого рівня соціально-правового захисту посадових осіб митних органів.

Відповідна норм підлягає законодавчому закріпленню у ст. 3 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Розділ 2. «Сучасний стан правового регулювання службової дисципліни посадових осіб митних органів в Україні та зарубіжних країнах» охоплює 2 підрозділи.

У підрозділі 2.1. «Поєднання централізованого і локального правового регулювання службової дисципліни посадових осіб митної служби України» централізоване регулювання тлумачиться як заснований на дії загальних правових норм засіб врегулювання службової дисципліни, що спрямований на однакове впорядкування взаємовідносин суб’єктів відповідних відносин і визначає сутність службової дисципліни, обов'язки посадових осіб митних органів стосовно її дотримання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, права керівників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень. Локальне правового регулювання службової дисципліни посадових осіб митних органів є похідним від централізованого та здійснюється за допомогою локальних правових норм, які приймаються в межах конкретного митного органу з метою деталізації та конкретизації загальних правових приписів і впорядкування службової дисципліни у ньому.

З метою уникнення спірних ситуацій між керівниками митних органів і підлеглими їм посадовими особами, запобігання порушень трудових прав останніх запропоновано уніфікувати правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку всіх митних органів. Для цього Держмитслужбі України необхідно розробити та затвердити Типові правила внутрішнього трудового розпорядку, які мають стати основою для регламентації внутрішнього розпорядку конкретного митного органу і визначати тривалість, початок, закінчення і порядок обліку службового часу, час перерви для відпочинку і харчування, графіки змінності при організації змінної роботи, а також порядок залучення співробітників до виконання посадових обов'язків понад встановлений робочий час, у вихідні та святкові дні. При цьому, основні питання проходження служби (прийняття на роботу до митних органів і звільнення із них, обмеження в роботі, види заохочень і дисциплінарних стягнень та порядок їх застосування, та ін.) мають врегламентовуватися спеціальним законодавством (Митним кодексом України, Дисциплінарним статутом митної служби України, Законом України «Про державну службу», КЗпП України) і у зв'язку з цим додатковому уточненню в Типових правилах не підлягатимуть. На підставі ж Типових повинні розроблятися правила внутрішнього трудового розпорядку конкретного митного органу.

Встановлено, що посадові інструкції працівників митних органів, маючи статус локального акту, визначають вимоги до кожного із них, забезпечують раціональний розподіл між ними трудових обов'язків, уможливлюють об'єктивне оцінювання їх службової діяльності, є основою для застосування заходів впливу, в тому числі і дисциплінарних.

У підрозділі 2.2. «Правове регулювання службової дисципліни посадових осіб митних органів в зарубіжних країнах» обґрунтовується, що суть службової дисципліни в митних органах, права й обов'язки їх начальників, пов'язані з її підтримкою, а також порядок застосування заохочень і накладення дисциплінарних стягнень в зарубіжних країнах визначає спеціальне законодавство (закони про митну службу, дисциплінарні статути).

Службова дисципліна в митних органах зарубіжних країн полягає в обов’язках кожної посадової особи: неухильно дотримуватися чинного законодавства, точно виконувати вимоги присяги, накази та розпорядження начальників; поважати честь і гідність як громадян держави, яку вони представляють, так і громадян інших держав, осіб без громадянства; суворо зберігати державну, службову і комерційну таємницю; мати високу професійну підготовленість і постійно її підвищувати; вести активну боротьбу з контрабандою і порушеннями митних правил; підтримувати в процесі організації і здійснення державного митного контролю взаємодію з представниками інших державних органів; бережливо ставитися до майна митних органів і вживати заходів до запобігання шкоді; забезпечувати збереження матеріальних цінностей, вилучених при митному огляді; сприяти начальникам в зміцненні службової дисципліни; суворо дотримуватися правил і норм з охорони праці, техніці безпеки, виробничій санітарії і пожежній безпеці.

Зазначено, що службова дисципліна посадових осіб митних органах зарубіжних країн забезпечується:

– особистою відповідальністю за виконання покладених службових обов'язків;

– суворим дотриманням законодавства, правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції, вимог по охороні праці і техніці безпеки, порядку роботи із службовою інформацією;

– формуванням необхідних професійно-ділових якостей;

– підтримкою рівня кваліфікації, необхідного для виконання службових обов'язків;

– повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, повагою їх честі та гідності, умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання і примусу;

Розділ 3. «Заохочення і дисциплінарна відповідальність посадових осіб митних органів» складається із 2-х підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Види заохочень посадових осіб митних органів і порядок їх застосування» заохочення у митній службі визначається як публічне визнання сумлінного виконання посадовими особами митних органів покладених на них службових обов’язків, що реалізується у формі заходів матеріального та морального стимулювання. Ця дефініція підлягає законодавчому закріпленню у ст. 12 Дисциплінарного статуту митної служби України.

Правом на заохочення є право посадової особи митних органів на оцінку її трудових досягнень у формі публічного визнання заслуг, нагородження. За ст. 19 Дисциплінарного статуту митної служби України такі види заохочень як нагородження грошовою премією та зняття раніше накладеного дисциплінарного стягнення не є публічними. Цей підхід є неприйнятним, адже він є непрозорим, непослідовним і таким, що зменшує виховне значення заохочень. Внаслідок цього пропонуємо законодавчо закріпити положення, за яким зміст будь-якого наказу про застосування заохочення доводиться до відома колективу митного органу, а також персонально до відома посадової особи, яку заохочено.

Обґрунтовано, що зняття раніше накладеного на посадову особу митних органів дисциплінарного стягнення не повинно розглядатися в якості заохочення, тому що працівника заохочують за сумлінне ставлення до своїх трудових обов'язків, конкретні трудові заслуги, а при знятті дисциплінарного стягнення працівник відновлює своє положення, що існувало до застосування до нього покарання. Зняття дисциплінарного стягнення повинне оформлятися не наказом про заохочення, а наказом про зняття дисциплінарного стягнення. Відповідні зміни мають бути внесені в ст. 14 Дисциплінарного статуту митної служби України.

З метою підвищення значущості та ефективності впливу на посадових осіб митних органів окремих видів заохочень, необхідно законодавчо передбачити в окремих випадках можливість одночасного застосування декількох видів заохочень. Так, заохочення у вигляді преміювання, нагородження цінним подарунком могли б застосовуватися одночасно з оголошенням посадовцю подяки, нагородження грамотою чи почесною грамотою, занесення прізвища до Книги пошани Державної митної служби або відповідного митного органу.

Заохочення застосовується за сумлінне виконання посадовими особами митних органів покладених на них службових обов’язків на підставі сукупної оцінки їх професійних якостей, результатів роботи, ступеня активності, ініціативності та дисциплінованості. Однак, на практиці подекуди трапляються випадки застосування заохочень у порушення цих вимог (наприклад, інколи єдиною підставою застосування заохочення є ювілей посадової особи). Такого роду явище є неприпустимими, адже порушує принцип об'єктивності та справедливості нагородної справи. Одним із виходів із цієї ситуації є встановлення різних видів заохочення залежно від сфер, в яких відзначилися посадові особи митних органів (забезпечення високих показників під час виконання службових обов'язків; тривала служба; особливі заслуги в області митної справи та ін.).

У підрозділі 3.2. «Види дисциплінарних стягнень посадових осіб митних органів і порядок їх застосування» доведено, що дисциплінарно-правовий примус – це застосування суб'єктами дисциплінарної влади у порядку визначеному чинним законодавством примусових заходів до підлеглих осіб у зв'язку із вчиненням дисциплінарних правопорушень.

Порушенням службової дисципліни посадовими особами митних органів є протиправне, винне невиконання або неналежне виконання цієї категорією осіб покладених на них службових обов'язків, що дискредитує не тільки посадову особу, а й митну службу України загалом.

З метою забезпечення зміцнення службової дисципліни в митних органах, слід законодавчо визначити не тільки перелік обставин, які виключають можливість застосування дисциплінарних стягнень, а й перелік обставин, що впливають на суворість стягнення у бік посилення. До них варто віднести: вчинення дисциплінарного правопорушення безпосередньо під час чергування; вживання алкогольних напоїв, наркотичних чи токсичних засобів у службовий час, прибуття на роботу в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння та ін.

Приймаючи до уваги зарубіжний досвід та враховуючи те, що митна справа в Україні є одним із найважливіших чинників державності та економічного суверенітету, а відповідно порушення службової дисципліни посадовими особами митних органів можуть потягнути особливо шкідливі наслідки доцільно законодавчо закріпити положення, за яким дисциплінарні стягнення застосовуються керівниками митних органів безпосередньо після виявлення дисциплінарних правопорушень, але не пізніше одного місяця від дня виявлення і одного року від дня їх вчинення.