РОЗСЛІДУВАННЯ ДОРОЖНЬО-ТРАНСПОРТНИХ ПОДІЙ В УМОВАХ ЗНИКНЕННЯ ВОДІЯ ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ З МІСЦЯ ПОДІЇ Автореферат

1) У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, наведено відомості про зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження, наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, вказані дані про їх апробацію та публікації.

Розділ 1. «Кримінально-правова та криміналістична характеристика ДТП, в умовах зникнення водія з місця події» містить розгляд питань щодо уявлення про ДТП, які ускладнені зникненням водія з місця події, аналіз наукових досліджень, присвячених розробці криміналістичних методик розслідування ДТП, наводиться обґрунтування необхідності створення відповідної методики; розглядається кримінально-правова та криміналістична характеристики, а також обставини, які підлягають доказуванню.

У підрозділі 1.1. «Кримінально-правова характеристика ДТП, в умовах зникнення водія з місця події» розглядаються особливості складу злочину, передбаченого ст. 286 КК, зокрема, дій, пов’язаних з порушенням правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту з наступним протиправним залишенням водієм місця ДТП.

Розглядається питання щодо визначення терміну «кримінально-правова характеристика злочину», зокрема, як систему, суму спеціалізованої наукової інформації про певний вид злочинів. Проаналізований склад злочину, передбаченого ст.286 КК.

Визначені обставини, що підлягають встановленню у справах зазначеної категорії: (1) чи є подія дорожньо-транспортною, її вид та які саме транспортні засоби брали участь у ДТП, їх технічний стан, хто ними керував; (2) хто постраждав і яка була поведінка потерпілих; (3) негативні наслідки для потерпілого, що сталися в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху; (4) ступінь вини кожного з учасників події; (5) причини та умови, що сприяли вчиненню злочину; (6) наявність порушень Правил дорожнього руху та безпосередня причина ДТП; (7) чи є причинний зв'язок між вчиненим наїздом і наслідками, що сталися; (8) дії з приховування факту ДТП або участі конкретної особи та їх мотивація.

У підрозділі 1.2. «Криміналістична характеристика ДТП, в умовах зникнення водія з місця події» на основі вивчення кримінальних справ зазначеної категорії, розглянуто спосіб вчинення та приховування злочину, його слідову картину, типову характеристику особи злочинця та потерпілого, а також обстановку, що створена для вчинення злочину.

Способом вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України є злочинне порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Злочинні дії особи, яка керує транспортним засобом, можуть бути вчинені як умисно, так і з необережності. При цьому відношення до суспільно небезпечних наслідків з боку винної особи передбачає тільки необережну форму вини. За таких обставин спосіб вчинення цих злочинів має лише дві складові: вчинення і приховування.

Обстановка злочину розглядається як конкретна життєва ситуація. Тому з врахуванням обставин, що сприяють чи перешкоджають діям з приховування злочину, обирається певний спосіб приховування вчинених злочинних дій: (1) на пустинній дорозі, за відсутності свідків; (2) за наявності свідків, а також (3) в аналогічній ситуації, після зупинення автомашини і аналізу обстановки.

Типовими мотивами і цілями дій винуватої особи, яка зникла з місця події (ДТП), є: бажання уникнути відповідальності за створення аварійної ситуації, яка призвела до ДТП, що потягла тяжкі наслідки з його вини; уникнути (відразу після події) освідування на предмет алкогольного сп’яніння (чи знаходження під впливом дії наркотичних засобів) та бажання не стати жертвою самосуду з боку осіб, які були свідками події або постраждали в результаті ДТП.

Способи приховування слідів ДТП класифіковані на основі базової класифікації, яку запропонував Р.С.Бєлкін: утаювання, знищення, маскування, фальсифікація та інсценування. Розглянуті також особливості негативного впливу на свідків та потерпілих з боку зацікавлених осіб.

На підставі узагальнення матеріалів кримінальних справ сформовані типові портрети особи злочинця та потерпілого у справах зазначеної категорії.

Особливістю жертви злочину є те, що вона є учасником дорожнього руху (пішохід, пасажир або водій автотранспортного засобу): у 91% - це пішоходи, з яких майже 55% - жінки; найбільш типовий вік – старше 60-ти років (майже 45%) та особи до 18-ти років (майже 31%).

Водії, які після вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК залишають місце ДТП після його вчинення, як правило, мають безпосереднє відношення до автотранспортного засобу, який брав участь у ДТП; частіше за все чоловіки (96%) віком від 20 до 45 років, мають постійне місце проживання та постійне місце роботи; як правило, мешканець того району, де було скоєно злочин; позитивно характеризуються за місцем роботи. Більшість з них притягувалася раніше до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Слідову картину представляють матеріальні сліди (стосовно справ зазначеної категорії вони умовно об’єднані у п’ять груп) та ідеальні сліди (показання потерпілих та свідків з числа очевидців та учасників ДТП). Залежно від предмету допиту, коло осіб, які підлягають допиту як свідки умовно об’єднанні в п’ять груп.

Розділ 2. «Особливості початкового етапу розслідування дорожньо-транспортної події, в умовах зникнення водія з місця події», складається з чотирьох підрозділів.

У підрозділі 2.1. «Огляд місця події», розглядаються особливості: огляду місця ДТП в умовах зникнення водія з місця події, підготовку до огляду, обґрунтовується необхідність включення до складу групи спеціалістів. Підкреслюється, що огляд місця події є одним з найбільш важливих способів збирання доказів у справах про ДТП.

Огляд місця дорожньо-транспортної події являє собою складну, багатосторонню слідчу дію у вигляді вивчення слідчим матеріальної обстановки дорожньої події, транспортного засобу, різних слідів та інших об’єктів за допомогою системи науково обґрунтованих безпосередніх й опосередкованих прийомів, методів і способів дослідження з метою виявлення і фіксації слідів, необхідних для встановлення обстановки дорожньої події, її механізму та інших обставин, які мають значення для встановлення істини у справі.

Специфіка огляду проявляється у завданні, яке поставлено перед слідчим: виявлення обставин й даних, що можуть бути використані для розшуку водія, який зник з місця події та транспортних засобів – учасників події. Метою огляду місця ДТП є пошук і фіксація слідів, необхідних для встановлення механізму та обставин ДТП та для встановлення особи водія, який зник з місця події або автомобіля, який є учасником ДТП, зокрема: слідів, залишених транспортним засобом на дорожньому покритті та предметах навколишньої обстановки (деталі автотранспортного засобу, скло, гальмівний шлях, мастила, фарба та ін.); слідів і пошкоджень на автотранспортних засобах; слідів і пошкоджень на тілі потерпілих, їх одязі та взутті (сліди контакту з автотранспортним засобом, з конкретними деталями автомашини тощо); слідів знаходження конкретної особи (водія) за кермом автотранспортного засобу (наприклад, сліди на тілі та одязі особи – забій на грудний клітині як результат удару о рульове колесо), в салоні автомашини (відбитки пальців рук, зокрема), коли така особа протиправно залишає місце ДТП, залишивши там автотранспортний засіб.

Окремо розглянуті особливості огляду автотранспортних засобів, трупу (надається характеристика п’яти основних видів автомобільних травм), а також проведення освідування: розглянуті проблемні питання проведення цієї слідчої дії, зокрема, щодо можливості проведення освідування проти волі особи, а також освідування водія на предмет знаходження у стані алкогольного сп’яніння.

У підрозділі 2.2. «Порушення кримінальної справи та дослідча перевірка» наводяться найбільш типові ситуації, які характерні для справ зазначеної категорії, які тягнуть за собою проведення дослідчої перевірки.

Найбільш поширеним приводом до порушення кримінальних справ названої категорії є факт настання суспільно-небезпечних наслідків і не стосовно конкретної особи, що пов'язано з недостатністю інформації щодо винної особи на початковому етапі розслідування.

Аналіз матеріалів зазначеної категорії справ показує, що на початковому етапі їх розслідування дізнання та слідство стикається з наступними типовими слідчими ситуаціями (вони характеризуються наслідками, які передбачені ст.286 КК України – наявністю тілесних ушкоджень або загибеллю людини), які умовно можна поділити на чотири групи: 1). водій зник з місця події на автотранспортному засобі, інформація про автотранспортний засіб та про водія відсутня; 2). водій зник з місця події на автотранспортному засобі, є дані про автотранспортний засіб; 3). водій з місця події зник без автотранспортного засобу, дані про особу, яка вчинила злочин відсутні; 4). водій з місця події зник без автотранспортного засобу, є дані про особу, яка керувала транспортним засобом. Окрема ситуація, пов’язана із знайденням трупа людини з ознаками насильницької смерті в лісосмугах, водоймах, поряд з автошляхами, на пустирях, смітниках в населених пунктах, коли під час судово-медичного дослідження трупа виявляють тілесні ушкодження, які за висновками судово-медичних експертів утворилися в результаті ДТП.

Запропонований перелік типових версії щодо особи, яка вчинила ДТП, та наводиться перелік процесуальних дій, які проводяться під час перевірки висунутих версій.

Обґрунтовано необхідність створення постійно-діючі слідчо-оперативні групи, які б займалися розслідуванням справ зазначеної категорії, що може суттєво підвищити ефективність розкриття та розслідування зазначеної категорії злочинів.

У підрозділі 2.3. «Допит свідків та потерпілих» визначені три основні групи свідків у справі: 1) очевидці дорожньо-транспортної події; 2). особи, які бачили автомашину підозрюваного під час її руху з місця ДТП; 3). особи, які мали відношення до автомашини зникла.

Розглянуті особливості підготовки до допиту свідків та потерпілих, обрання тактичних прийомів допиту (зокрема, для встановлення психологічного контакту), залучення спеціалістів; наводиться перелік питань, які слідчий ставить перед свідками і таке ін.

У підрозділі 2.4. «Підготовка матеріалів та призначення судових експертиз» розглянуто особливості використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних справ зазначеної категорії.

До типового комплексу експертиз, які призначаються під час розслідування справ про вчинення злочинів, передбачених ст.286 КК України, які ускладнені зникненням водія з місця ДТП, входять: судово-медичні експертизи (трупа, потерпілої особи, яка отримала тілесні ушкодження та підозрюваного); судово-медична експертиза речових доказів; судова транспортно-трасологічна та ін. експертизи, а також комплексні судово-медичні, судово-трасологічні і судово-автотехнічні експертизи, з залученням інших експертів: хіміків, біологів та інших, за допомогою яких можна встановити автотранспортний засіб, що брав участь у події та викрити особу, яка після вчинення ДТП, з метою уникнення відповідальності, залишає місце дорожньо-транспортної події, та відтворити суттєві обставини вчинення ДТП.

Розділ 3. «Наступний етап розслідування ДТП, в умовах зникнення водія з місця події», розглядає питання взаємодії слідства з органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; особливості допиту обвинувачених та тактику проведення деяких інших слідчих дій; проведення тактичних операцій, а також особливості участі адвоката – представника інтересів потерпілого у справах зазначеної категорії і складається з п’яти підрозділів.

У підрозділі 3.1. «Взаємодія з суб'єктами оперативно-розшукової діяльності, яка спрямована на встановлення водія, який зник з місця ДТП, а також очевидців події» зазначається, про важливе значення для розслідування залучення підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Розглянуто форми взаємодії слідчого з суб’єктами Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»: включення оперативних працівників до складу слідчо-оперативної групи (працівників ДАІ та карного розшуку) або направлення доручення про проведення оперативно-розшукових заходів.

Переважно такі доручення спрямовані на пошук свідків-очевидців, водія, який протиправно залишив місце події.

У підрозділі 3.2. «Тактичні операції під час розслідування ДТП, ускладнених зникненням водія з місця події» розглянуті питання, пов’язані з розробкою та проведенням типових тактичних операцій, оскільки виконання тактичних завдань, які постають перед слідством є більш ефективним, якщо в процесі розслідування злочинів, поряд з проведенням окремих слідчих дій, оперативно-розшукових заходів та інших процесуальних дій, використовуються комплекси цих дій (тактичних операцій).

Розглянуті особливості проведення типових тактичних операцій: «Розшук автотранспортного засобу, який зник з місця ДТП»; «Встановлення водія автотранспортного засобу, який зник з місця ДТП»; «Перевірка алібі особи, яка заперечує свою участь у ДТП», «Викриття інсценування» та розглянуті слідчі ситуації, які передують проведенню зазначених тактичних операцій.

У підрозділі 3.3. «Допит підозрюваних та обвинувачених» розглянуто особливості допиту осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину.

Зокрема, визначені ситуації, які є найбільш поширеними стосовно підозрюваного (обвинуваченого) у справах зазначеної категорії: підозрюваний (обвинувачений) визнає себе винним; підозрюваний (обвинувачений) не визнає своєї участі у ДТП або визнає участь в події своєї автомашини але не визнає, що саме він нею керував; не визнає, що допустив порушення Правил дорожнього руху.

Запропоновані комплекси тактичних прийомів допиту залежно від особливостей особи підозрюваного та обраної ним позиції, а також перелік обставин, які підлягають з'ясуванню під час допиту підозрюваного (обвинуваченого), які є типовими для розслідування справ про ДТП.

У підрозділі 3.4. «Особливості проведення деяких інших слідчих дій на наступному етапі розслідування» розглянуто особливості проведення слідчим інших слідчих дій, зокрема, пред’явлення для впізнання особи та предметів, відтворення обстановки та обставин події (переважно, як перевірка показань на місці), а також обшуку і виїмки.

Пред'явлення для впізнання проводиться з метою впізнання очевидцями: водія, який керував автотранспортним засобом і протиправно залишив місце ДТП; осіб, які знаходились в кабіні (салоні) автотранспортного засобу під час ДТП; а також предметів, трупа. Запропоновані тактичні прийоми проведення впізнання в умовах, коли водій автомашини знаходився в кабіні.

Відтворення обстановки та обставин події проводиться переважно як перевірка показань на місці. Проводиться зі свідками у разі необхідності встановлення місця злочину, місця виявлення залишеної автомашини, де її залишено водієм після ДТП, одягу та інших предметів; місця, де було залишено тіло потерпілої особи. З потерпілими – для встановлення місця ДТП, обставин події, яка є предметом розслідування. З підозрюваним (обвинуваченим) ця слідча дія проводиться, як правило, якщо він повністю або частково визнає свою вину і треба перевірити його показання.

Визначені тактичні особливості проведення у справах зазначеної категорії обшуку та виїмки.

У підрозділі 3.5. «Особливості участі адвоката – представника інтересів потерпілого у справах про ДТП, вчинених в умовах зникнення водія з місця події», розглядається тактика представництва інтересів потерпілого в умовах пасивності досудового слідства.

Обґрунтовується необхідність у таких ситуаціях проводити «адвокатське розслідування» - як сукупність дій адвоката – представника потерпілого, які він здійснює на етапі досудового слідства з метою представництва прав і законних інтересів особи з моменту винесення постанови (ухвали) про визнання її потерпілою, спрямованих на виявлення обставин, які підтверджують вину обвинуваченого (підозрюваного) і визначення розміру шкоди (моральної і матеріальної), яка спричинена злочином.

Наводиться перелік процесуальних дій, які адвокат – представник інтересів потерпілого може виконати з метою встановлення винної особи. Обґрунтовується надання на досудовому слідстві потерпілому та його представнику додаткових прав (зокрема, доступ до деяких матеріалів кримінальної справи).