ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА СУЧАСНОГО РОЗВИТКУ ШАХТАРСЬКИХ МІСТ ДОНБАСУ Автореферат

Актуальність теми. У ХХ столітті шахтарські міста були основою економічного і соціального зростання Донбасу, в їх продукції мали потребу багато підприємств не тільки регіону, але й України взагалі. Специфіка функціонування шахтарських міст полягала у тому, що підприємства вугільної промисловості забезпечували формування доходної частини місцевого бюджету, були балансоутримувачами значної частини житла та об’єктів соціальної інфраструктури, відігравали провідну роль у суспільному та культурному житті міст.

Перехід економіки України на нові принципи господарювання, реалізація заходів з реструктуризації вугільної промисловості обумовили необхідність реорганізації та ліквідації багатьох шахт. Програмою закриття неперспективних і найбільш збиткових шахт та розрізів передбачалося зменшити або нейтралізувати наявні загрози шахтарських міст. У дійсності цього не відбулося, в результаті чого у вкрай складній ситуації опинилися шахтарські міста Донбасу (Донецької та Луганської областей), де мешкає 15,4% населення України і 40% місцевого населення прямо або побічно пов’язано з вугільною промисловістю. Для цих міст у 90-ті роки минулого сторіччя характерним стало: щорічне зниження випуску промислової продукції на 40-70%; падіння купівельної спроможності населення; висока напруга на ринку праці, де навантаження на одне вільне робоче місце складало 20-40 осіб; висока міграційна активність населення, що перевищувала загальнонаціональний показник у 20-30 разів. Як наслідок, 33% шахтарських міст виявились депресивними і тільки 1% мав позитивну динаміку у економічному і соціальному розвитку.

У даний час економічний і соціальний стан шахтарських міст продовжує залишатися напруженим. Має місце зниження виробництва валової доданої вартості та фінансового результату, через що бюджети всіх рівнів недоотримують необхідні кошти. Демографічна ситуація неухильно погіршується: відбувається перевищення померлих над народженими, наближуючись до чотирьохразового рівня; спостерігається висока міграційна активність громадян у працездатному віці. Відбувається зниження чисельності працездатного населення, що свідчить про несприятливу перспективу у розвитку міст. У зв’язку з ліквідацією шахт набуває стійких рис погіршення екологічної ситуації: підтоплення й просідання територій, виділення метану, псування води в колодязях та свердловинах, підвищення рівня радіації. Ці обставини свідчать, що для шахтарських міст складається вкрай несприятлива ситуація. Виходячи з цього, існує об’єктивна необхідність у пізнанні глибини процесів і явищ, що відбуваються, чого без відповідної інформації, а також її оцінки досягти неможливо.

Для забезпечення стимулювання розвитку шахтарських міст Донбасу у різний час були прийняті: Закон України «Про стимулювання розвитку регіонів», Закон України «Про спеціальні економічні зони та спеціальні режими інвестиційної діяльності в Донецькій області», Постанова Верховної Ради України «Щодо стану і перспектив депресивних регіонів, міст і селищ України». Однак в цих законодавчих актах не знайшлося місця системі оцінок, яка дозволяла б комплексно оцінювати сучасний рівень розвитку шахтарських міст.

У цьому зв’язку виникла необхідність у комплексному дослідженні та розробці рекомендацій щодо порівняльної оцінки сучасного розвитку шахтарських міст Донбасу. Тому розробка організаційного забезпечення моніторингу розвитку шахтарських міст, на основі інформаційної системи збору та аналізу даних, а також методичного забезпечення визначення оцінки їх розвитку, є вкрай важливими та зумовлюють вибір напрямку і теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету МОН України протягом 2002-2007 рр. за темами: «Розробка методів управління розвитком інститутів ринкового господарства» (ДР № 0106U001181), де здобувачем обґрунтовано пропозиції щодо організаційної структури соціально-економічного моніторингу шахтарських міст Донбасу та здійснено аналіз їх економічного та соціального розвитку. Крім того, дисертант був виконавцем наукової теми H-14-02 «Підвищення економічного потенціалу регіону на основі ефективного використання факторів виробництва», у межах якої розроблено методичне забезпечення визначення порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних, розробка методичних та прикладних положень щодо отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст Донбасу з урахуванням специфіки їх функціонування.

Для досягнення встановленої мети в роботі були сформульовані та вирішені такі задачі:

показано особливості та виявлено фактори, які впливають на економічний і соціальний розвиток територій;

визначено причини виникнення кризи в економічному і соціальному розвитку шахтарських міст;

проаналізовано нормативні та фактичні показники рівня розвитку шахтарських міст;

визначено напрями розвитку шахтарських міст;

встановлено інтенсивність (швидкість) розвитку шахтарських міст;

уточнено характер розвитку шахтарських міст шляхом проведення опитування;

визначено склад елементів інформаційної системи для отримання порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст;

розроблено порядок визначення порівняльної оцінки розвитку шахтарських міст;

обґрунтовано організацію відстеження (моніторингу) сучасного економічного і соціального розвитку шахтарських міст.

Об’єкт дослідження – економічні та соціальні процеси, які відбуваються у шахтарських містах.

Предмет дослідження – методи оцінки економічного і соціального розвитку шахтарських міст.

Методи дослідження. Для забезпечення достовірності та обґрунтованості отриманих результатів наукового дослідження застосовувались такі наукові методи пізнання: діалектичний (при виявленні причин виникнення кризи в економічному і соціальному розвитку шахтарських міст); логічного аналізу (при визначенні послідовності проведення порівняльної оцінки); системний підхід (при узагальненні наукових концепцій стосовно методів дослідження розвитку територій); економіко-правовий підхід (при дослідженні нормативно-правової бази оцінки розвитку територій); факторний і статистичний (при визначенні напрямів та інтенсивності розвитку шахтарських міст); порівняльного аналізу і методи співставлення (при дослідженні відставання міських показників від середнього значення по Україні та області); опитування (для отримання суб’єктивної та об’єктивної інформації щодо рівня життя населення шахтарських міст).