ФОРМУВАННЯ ПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЛОЛОГІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми дослідження, конкретизовано її зв’язок з науковими програмами, планами, темами, визначено мету та завдання дисертаційної роботи, об’єкт, предмет дослідження, висунуто припущення, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, їх достовірність та апробацію.

У першому розділі «Теоретичні засади формування предметних компетентностей студентів філологічних спеціальностей» конкретизовано сутність компетентнісногопідходу та історію його виникнення в європейському та вітчизняному наукових просторах, визначено процесуальні й змістові аспекти використання компетентнісного підходу як сучасної освітньої парадигми вищої педагогічної школи. Підкреслюється, що перехід вищої вітчизняної освіти на засади компетентнісного підходу означає переорієнтацію з процесу на результат освіти у практичному вимірі. Реалізація компетентнісного підходу потребує трансформації змісту освіти, форм і методів навчання студентів у вищому навчальному закладі з об’єктивної спільної, загальної для всіх основи на суб’єктивне надбання кожного студента.Наголошується на тому, що недооцінка компетентнісного підходу, формальні дискусії перешкоджають освоєнню мистецтва опису результатів професійного навчання мовою компетенцій, оцінці життєздатності навчальних програм з академічної й педагогічної позицій.

Ґрунтовний аналіз наукової літератури з проблеми дозволив окреслити основніпідходи до тлумачення сутності предметних компетентностей студентів: висвітленовзаємозв’язок і підпорядкованість понять «компетенція» й «компетентність», підкреслено, що цей взаємозв’язок є усвідомленим широким науковим загалом та рефлексивно освоєним, таким, що створює формотворче тло для множини позицій у науково-педагогічному середовищі. Охарактеризовано різновиди та зміст компетентностей завітчизняними й зарубіжними джерелами, зауважується, що визначення компетентностей здійснюється на таких підвалинах: урахуванні складу ключових компетентностей, запропонованих Радою Європи; загальному визначенні компетентностей не тільки як набору знань, умінь і навичок, алеі як відповідних соціальних, індивідуальних якостей особистості, необхідних для успішного забезпечення певної сфери її життя й діяльності.

Стрижневе визначення дисертаційної роботи – визначення предметних компетенцій студентів – відбиває когнітивну, діяльнісну, аксіологічну сутність понять «компетенція» й «компетентність», а також ураховує особливості реалізації компетентнісного підходу в сучасних реаліях. Предметні компетентності студентапедагогічного університету – це інтегрована характеристика, що містить комплекс інтеріоризованих знань за обраним фахом, розуміння іполіфункціональне вміння використовувати набуті предметні знання у педагогічно значущій діяльності, здатність прищепити іншому норми й цінності та забезпечити у подальшому гарантовану якість навчально-виховного процесу. Визначення предметних компетентностей студента містить певний прогностичний аспект і вирізняється серед інших визначень подібного плану практикоорієнтованим характером, оскільки якість фахової підготовки студента педагогічного університету є очевидною не тільки й не стільки під час поточних іспитів, заліків та інших форм контролю, а, перш за все, у практичній педагогічній діяльності – під час педагогічної практики й у подальший період. Визначення також містить термін «поліфункціональність», який ми розуміємо як уміння переносити набуту здатність виконувати різні види навчальної й педагогічної діяльності в різноманітні ланки освітнього процесу. Саме цей термін відбиває сучасні вимоги ринку педагогічної праці й освітніх послуг.

Досліджено дидактичний контекст процесу вивчення гуманітарних дисциплін студентами філологічних спеціальностей:уточнено критерії відбору змісту освіти в сучасних умовах вищої школи, підкреслено єдність базових засад процесу навчання студентів філологічних спеціальностей, наголошується на неправомірності однобічного трактування засадничих принципів вищої філологічної освіти, безпідставність акцентуації знаннєвоорієнтованих тенденцій у вищій педагогічній освіті, існування невідкладноїпотреби формування цілісного світогляду студента-гуманітарія. Постмодерністськаситуація в сучасній гуманітаристиціхарактеризується фундаментальними змінами у формах мислення та спрямуванні дослідницьких інтересів.Вплив на студентів філологічних спеціальностей мають не лише філологічні дисципліни, а й сучасні філософські, педагогічні, соціологічні дослідження, тобто власне дидактичний контекст процесу вивчення гуманітарних дисциплін реалізується через низку взаємовпливів. Діалогічність гуманітарного знання сприяє досягненню взаєморозуміння, узгодженості при виконанні різних видів навчальної роботи, накопиченню індивідуально своєрідного досвіду продуктивної праці, пізнання та спілкування.