Актуальність теми. Основою стабільного розвитку сільського господарства України, в тому числі й садівницької галузі, в ринкових умовах є формування ефективних виробничо-господарських структур. Природно-економічний потенціалЗакарпаттясприятливий для розвитку промислового садівництва і тут можна успішно вирощувати плодові та ягідні культури помірного клімату. Разом з тим, скорочення попиту на плодоягідну продукцію на початку 90-х років призвело до зниження прибутковості садівницьких господарств області та переходу їх на інші виробництва, істотного зменшення площ під садами і ягідниками. В результаті на сучасному етапі внутрішній попит на плодоягідну продукцію в регіоні не задоволений, а більшість садівницьких підприємств збиткові, що пов’язано з відсутністю у них обігових коштів для належного догляду за садами та понаднормативним терміном використання більшості плодових насаджень.
Це вимагає ретельного підходу до організації діяльності садівницьких підприємств з врахуванням основних факторів, що забезпечують високоефективне виробництво плодів та ягід, якими є використання інноваційно-інтенсивних технологій, орієнтація на вимоги ринку, розвиток інтеграційних процесів тощо.
Питання теорії, методології і практичного господарювання в садівництві досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти О.Ю. Єрмаков, В.І. Кашин, Н.М. Курінний, Д.Г. Легеза, В.В. Лазня, К.В. Мазур, В.І. Майдебура, Т.А. Маркіна, О.А. Полюхович, А.В. Рибак, В.А.Рульєв, Л.Д. Тулуш, Д.Ф. Чухно, О.М. Шестопаль, А.І. Шумейко, В.В. Юрчишин та ін. Однак вимагають вирішення питання, пов’язані з розвитком і функціонуванням садівницьких підприємств окремих регіонів, у тому числі Закарпаття, з урахуванням зональних особливостей останнього (малоземелля, низька родючість ґрунтів, велика насиченість сільського населення, значний рекреаційний та курортний потенціал тощо), які і стали темою наших досліджень.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету за темою ”Вдосконалення організаційно-економічного механізму господарювання в агропромисловому виробництві” (номер державної реєстрації 0106U007383).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування наукових засад і розробка практичних рекомендацій, спрямованих на високо-ефективнувиробничо-господарськудіяльністьсадівницькихпідприємств Закарпаття. Для досягнення мети в роботі поставлені такі наукові завдання:
-узагальнити теоретичні та методичні аспекти виробничо-господарської діяльності в садівництві в умовах ринкових трансформацій;
-оцінити ресурсний потенціал та організаційно-економічні умови функціонування садівницьких господарств у регіоні;
-проаналізувати економічну ефективність виробництва та реалізації плодів і ягід в регіоні;
-визначити шляхи вдосконалення механізму державного регулювання і підтримки розвитку промислового садівництва;
-обґрунтувати напрями високоефективного розвитку галузі, в тому числі опрацювати організаційно-економічну модель кластерного територіального об’єднання садівницьких підприємств, та визначити ємкість внутрішнього ринку плодоягідної продукції;
-опрацювати пропозиції щодо активізації інноваційно-інвестиційної діяльності виробників плодів і ягід;
-розробити шляхи високоефективного розвитку агропромислового комбінування в садівництві;
-обґрунтувати напрями вдосконалення планування виробничо-господарської діяльності садівницьких підприємств.
Об’єктом дослідження є організаційно-економічні процеси та механізм формування високоефективної виробничо-господарської діяльності в садівництві Закарпаття.
Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних аспектів забезпечення високоефективного виробництва плодоягідної продукції з урахуванням зональних особливостей.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних учених з предмету досліджень. В основу дослідження покладено діалектичний метод пізнання та системний підхід, що дозволило комплексно вивчити ефективність виробництва плодів та ягід і обґрунтувати організаційно-економічні напрями її підвищення в ринкових умовах. При дослідженні теоретичних і методичних засад виробничо-господарської діяльності використовувались абстрактно-логічні методи пізнання. Рівень виробництва плодоягідної продукції та ефективність господарювання садівницьких підприємств оцінювалися за системою відповідних показників з використанням статистичних методів аналізу рядів динаміки; ефективність діяльності окремих садівницьких підприємств – за допомогою монографічного методу; залежність між показниками і факторами ефективності виробництва – методу групувань та аналізу трендових рядів з використанням лінійних і ступеневих функцій; обґрунтування основних напрямів і перспектив виробничо-господарської діяльності в садівництві здійснювалось з допомогою балансового та програмно-цільового; економічна оцінка технологічних рішень у галузі проводилась з допомогою нормативного методу. При обґрунтуванні напрямів високоефективного розвитку садівницьких підприємств використано кластерну модель галузево-територіального розвитку.
Інформаційною базою досліджень були офіційні дані Державного комітету статистики України, Головного управління статистики у Закарпатській області, Головного управління агропромислового розвитку Закарпатської облдержадмі-ністрації, річні звіти і матеріали первинного обліку окремих садівницьких підприємств, технологічні карти і нормативи витрат засобів виробництва та праці в садах і ягідниках, наукові розробки Інституту садівництва УААН та Закарпатського інституту агропромислового виробництва УААН.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному та методичному обґрунтуванні основних напрямів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств Закарпаття. Суть наукової новизни полягає в наступному:
вперше
- розроблено кластерну модель галузево-територіальної організації плодоягідного виробництва в регіоні, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування галузі на основі тісної взаємодії товаровиробників садівницької продукції, постачальників ресурсів і послуг, наукових установ та державних органів управління (С. 10-11);
вдосконалено:
-організаційний механізм розвитку інтеграційних процесів у садівництві, зокрема запропоновано різні схеми агропромислового комбінування (організаційне поєднання технологічних стадій виробництва, реалізації, зберігання та переробки продукції), використання яких відповідно до умов господарювання забезпечують високу ефективність функціонування підприємств (С. 12);
-методику прогнозування прибутку від тривалого зберігання плодів залежно від якості продукції та терміну її зберігання на основі вдосконаленої імітаційної математичної моделі з врахуванням особливостей поділу витрат на постійні та змінні у садівництві (С. 13-14);
-методичні підходи до планування виробничо-господарської діяльності садівницьких господарств, які полягають у визначенні галузевих принципів розробки бізнес-плану високоефективного виробництва плодоягідної продукції (С. 14);
