У першому розділі „Теоретичні передумови навчання майбутніх філологів англійського писемного мовлення з використанням мовного портфеля” досліджується рефлексія як основна психологічна передумова навчання АПМ студентів-філологів, виявляються дидактичні особливості використання портфеля в навчальному процесі вищої школи, визначаються методичні засади укладання та застосування мовного портфеля в навчанні АПМ майбутніх фахівців філологічного профілю.
Переорієнтація сучасної освітньої парадигми на самоорганізацію навчальної діяльності спричиняє необхідність активізації у студентів рефлексивних механізмів, які дозволяють формувати здібності до самоаналізу, самоконтролю та самооцінки. Останні при навчанні ІМ впливають на всі види МД, писемне мовлення зокрема. У зв’язку з цим у роботі розглянуто підходи до тлумачення поняття „рефлексія”, конкретизовано його психологічний зміст, проаналізовано особливості проявів рефлексії у студентів та визначено специфіку дії рефлексивних механізмів у процесі навчання писемного мовлення як найбільш рефлексивного виду МД порівняно з читанням, говорінням і аудіюванням. Під рефлексією розуміємо здатність суб’єкта свідомо аналізувати, контролювати й коригувати власну діяльність з огляду на особистісні смисли. За твердженням психологів (А.А.Бізяєва, І.О.Зимня), студентський вік – сензитивний період стосовно розвитку здатності до рефлексії. Сприятливими передумовами для формування рефлексії є такі характерні для студентства вікові й психологічні особливості: інтенсивний розвиток самосвідомості; пік інтелектуальних можливостей, пам’яті, мислення, уваги; високий рівень пізнавальної мотивації та пізнавальної активності; особистісне становлення нового навчального й соціального досвіду; актуалізація потреби в особистісному й професійному самовизначенні. Оптимальні умови для розвитку рефлексії складаються на третьому році навчання у ВНЗ, коли у студента накопичується певний обсяг предметних знань і навчальний досвід, починається перетворення навчально-пізнавальної діяльності на навчально-професійну.
Згідно з основними положеннями особистісно-діяльнісного підходу доцільна спеціальна методична організація навчання писемного мовлення, яка ґрунтується на рефлексивному способі оволодіння ІМ. Його основу складають самоконтроль і самооцінка процесів і результатів навчання, орієнтовані на аналіз підстав власних дій та самокорекцію результатів під час проходження кожного з етапів навчальної діяльності (підготовчого, основного, завершального). Одним зі шляхів реалізації зазначених передумов є застосування мовного портфеля, специфічного для ІМ як навчальної дисципліни.
Аналітичний огляд праць із педагогіки дозволив обґрунтувати педагогічне поняття „портфель” та виявити низку дидактичних особливостей використання портфеля. На сьогоднішній день у педагогічних дослідженнях портфель розглядається як форма контролю, засіб навчання, а також як метод навчання, що реалізує особистісно-орієнтований, компетентісний та рефлексивний підходи до навчання. З яких би позицій не розглядалося це явище, його характеристики взаємопов’язані та взаємодоповнюючі. Застосування портфеля за будь-яких умов впливає на процес організації навчання, змінює характер і процедуру як оцінювальної, так і навчальної діяльності в цілому. Специфіка функціонування портфеля в навчальному процесі зумовлюється поетапною організацією рефлексивної самооцінки й комплексного контролю (контролю викладача, взаємо-, самоконтролю). Об’єктами рефлексивної самооцінки під час укладання портфеля є поточні, рубіжні та підсумкові результати. Рефлексивна самооцінка, самоконтроль, самокорекція процесів і результатів навчання визначають спосіб учіння студента та складають головну умову розвитку діяльності як з опанування предметних умінь, так і з укладання портфеля.
Із метою визначення методичних засад використання портфеля у процесі навчання АПМ майбутніх філологів був вивчений позитивний досвід застосування концепції портфеля в освітній практиці. За результатами аналізу різних підходів до тлумачення сутності цієї методичної категорії визначаємо мовний портфель для навчання АПМ як один із методів організації навчання АПМ, що забезпечує реалізацію специфічної системи контролю, яка базується на самоконтролі й самокорекції та функціонує у процесі розвитку МД, в тому числі й умінь створення письмових текстів. У перспективі мовний портфель для навчання АПМстановитиме складову ЄМП для студентів-філологів, тому повинен укладатися відповідно до принципів і структури ЄМП. Його основні функції – педагогічна та звітна – реалізуються через його структуру, яка складається з трьох розділів: 1) мовний паспорт; 2) біографія опанування АПМ; 3) досьє. Вміст перших двох розділів чітко окреслений та зумовлений загальноприйнятою для ЄМП структурою. Вміст третього розділу формується власником та регулярно поповнюється й реорганізовується. Згідно з вимогами до організації мовного портфеля здійснюються вдосконалення, які стосуються змісту структурних компонентів мовного портфеля для навчання АПМ.
У другому розділі „Технологія використання мовного портфеля у процесі навчання майбутніх філологів англійського писемного мовлення” конкретизовано зміст мовного портфеля для навчання АПМ, визначено етапи укладання та прийоми використання мовного портфеля, наведено систему вправ для навчання АПМ та представлено модель навчання АПМ із використанням мовного портфеля.
Зміст мовного портфеля для навчання студентів-філологів третього курсу АПМ сформовано згідно із загальними принципами укладання ЄМП. Обраний формат – папка-швидкозшивач. Окрім звуження цільового спрямування, при укладанні структурних складових запроваджено деякі зміни та нововведення, які не суперечать основним принципам розробки мовних портфелів і не змінюють рекомендованої Радою Європи структури. Мовний паспорт поповнений компонентом „Блок оцінки викладача” з метою об’єднання якісної і кількісної оцінок та фіксування результатів, одержаних за кожний ПТ. До розділу „Біографія опанування АПМ” уведено підрозділ „Мої цілі” для залучення студентів до планування навчально-пізнавальної діяльності. У контрольних листах для самооцінки рівня володіння АПМ уточнено й поповнено перелік відповідних умінь. З метою організації систематичної самооцінки в процесі укладання мовного портфеля та в процесі створення ПТ до розділу „Досьє” введено обов’язкові компоненти (вступ, звіт про самооцінку, контрольні листи самооцінки ПТ, листи взаємооцінки ПТ, звітні форми).
Мовний паспорт містить три блоки: досвід використання АПМ, блок самооцінки, блок оцінки викладача. У першому блоці зазначається перелік реальних ситуацій спілкування студента. Другий складається з дескриптивних шкал для самооцінки та таблиць самооцінки відповідно до рівнів: В1 (рубіжний), В2 (просунутий), С1(автономний), С2 (компетентний). Третій блок включає оцінку й коментар викладача. До кожного розділу та підрозділу наведено інструкцію з використання.
