| summary: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Ефективний розвиток нашої держави багато в чому залежить від якості управління в економічній, соціальній та соціокультурній сферах. Саме тому підготовка висококваліфікованих управлінських кадрів набуває останнім часом не лише суто економічного, але й загальносуспільного значення. Вимоги до спеціалістів з управлінської діяльності зростають і ускладнюються відповідно до потреб суспільства та науково-технічного прогресу. Стає очевидним, що сьогодні фахівець у галузі управління повинен бути здатним бачити нове й перспективне, вносити зміни в традиційні форми та засоби виробництва, проектувати його розвиток з урахуванням законів ринкової економіки. Отже, українському суспільству потрібен менеджер інноваційного типу.
Ураховуючи вказане, зазначимо, що перед системою менеджерської освіти України постає завдання відповідної перебудови змісту й науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу професійної підготовки фахівців цієї галузі, спрямування її на формування готовності майбутніх спеціалістів до інноваційної професійної діяльності. Наукові дослідження в галузі професійної підготовки фахівців управлінської галузі є надзвичайно актуальними, вони здійснюються на теоретичному та практичному рівнях, поєднуючи ідеї та підходи різних наук: педагогіки, психології, економіки, управління, інноватики тощо.
А. Вербицького, О. Глузмана, О. Кучерявого, В. Лозової, М. Нікандрова, В. Семиченко, П. Підкасистого, С. Савченка, Н. Тализіної та ін.
Проблеми підготовки майбутніх фахівців управлінської сфери були предметом розгляду в працях Г. Єльникової, В. Лугового, В. Олійника, В. Пікельної, Є. Хрикова, а безпосередньо менеджерів – О. Віханського, В. Зінова, В. Іванова, Е. Короткова, А. Поршнєва, Т. Сорочан, Р. Фатхутдінова, Є. Хрикова, Л. Шилова, Г. Щокіна та ін.
Л. Влодарскої-Золи, О. Глузмана, П. Друкера, О. Ельбрехт, Л. Отрощенко та ін.
Дослідженню питань інноваційних процесів у ВНЗ та підготовки фахівців до інноваційної професійної діяльності присвячено роботи І. Гавриш, В. Докучаєвої, В. Загвязинського, В. ЛяудісП. Підкасистого, Л. Подимової, С. Полякова, М. Поташника, В. Сластьоніна, А. Хуторського, Н. Юсуфбекової та ін.
У дисертаційних роботах останніх років помітно зріс інтерес до проблем підготовки майбутніх менеджерів різних галузевих спрямувань: сфери освіти (К. Пічугіна), агропромислового комплексу (І. Шупта), туристичної сфери (О. Фастовець), сфери обслуговування (І. Жорова), а також до різних аспектів професійної діяльності: підприємницької (Ю. Атаманчук), адміністративно-управлінської (М. Булаєва, Н. Черненко), професійної діяльності в умовах інноваційного середовища (Н. Романенко), діалогової комунікації (М. Дембровська); практико-орієнтовану систему професійної підготовки майбутніх менеджерів досліджував С. Алферьєв; система професійної перепідготовки менеджерів з метою підвищення ефективності інноваційної діяльності була предметом дослідження в докторській дисертації В. Зінова.
Незважаючи на посилену увагу науковців до питань професійної підготовки майбутніх менеджерів, проблема виявлення та обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності не була предметом спеціального дослідження.
Сучасний стан вивчення теоретичних та практичних аспектів порушеної проблеми засвідчив наявність суперечностей між: потребою суспільства в компетентних менеджерах, здатних до інноваційної професійної діяльності, і реальною практикою їхньої підготовки, яка не відповідає сучасним запитам; задекларованою орієнтацією сучасної системи професійної освіти на підготовку креативних, ініціативних, мобільних фахівців та нерозробленістю педагогічних умов щодо формування в них готовності до інноваційної професійної діяльності; масовим характером підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності та необхідністю забезпечення індивідуального підходу до навчально-виховного процесу, який ураховує особистісні можливості та властивості кожного студента; значним потенціалом інноваційної професійної діяльності менеджера та недостатньою його реалізацією випускниками ВНЗ, що зумовлено їхньою непідготовленістю до зазначеного виду діяльності.
Актуальність проблеми дослідження, її недостатня теоретична розробленість та практична значущість у сучасних соціально-економічних умовах, а також необхідність розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертації – „Педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з пріоритетним напрямом наукових досліджень Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” як складову частину комплексної теми „Розроблення та впровадження інноваційно-педагогічної технології в системі університетської освіти” (державний реєстраційний номер 0105U004274). Тему дисертації узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 10 від 18.12.2007 р.).
Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки у вищих навчальних закладах.
Предмет дослідження – педагогічні умови
Мета дослідження – розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності у вищих закладах освіти.
Гіпотеза дослідження. Підготовка майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності буде ефективною, якщо в освітньому процесі ВНЗ реалізувати такі педагогічні умови: поглиблення вмотивованості та особистісної спрямованості студентів на оволодіння інноваційною професійною діяльністю менеджера за рахунок ускладнення цілей та змісту навчання на різних етапах підготовки майбутніх фахівців;
Відповідно до предмета, мети й гіпотези дослідження було визначено такі його завдання:
- Проаналізувати стан розробленості проблеми підготовки майбутніх менеджерів до в науково-педагогічній літературі.
- Розкрити сутність, структуру та критерії готовності майбутніх менеджерів
- Виявити, науково обґрунтувати й апробувати педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності в навчально-виховному процесі ВНЗ.
- Перевірити в ході дослідно-експериментальної роботи ефективність розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності.
Методологічною основою дослідження є принципи наукового пізнання; сучасні концепції демократизації, гуманiзацiï та гуманітаризації освіти; теоретичні положення системного, особистісно орієнтованого, компетентнісного підходів до підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах; загальнонаукові положення теорії творчості та особливостей творчого процесу в різних видах професійної діяльності; фундаментальні положення інноватики.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові ідеї й положення: філософії освіти та теорії неперервної професійної освіти (С. Батишев, Я. Болюбаш, О. Глузман, І. Зязюн, Б. Коротяєв, В. Кремень, В. Курило, Н. Ничкало, О. Новиков), особистісно-діяльнісного підходу (Б. Ананьєв, Л. Виготський, П. Гальперін, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), теорії особистісно орієнтованого навчання та розвитку майбутнього фахівця (Г. Балл, І. Бех, Є. Бондаревська, О. Пєхота В. Сєріков, Л. Фрідман, І. Якіманська), формування творчості в професійній діяльності (В. Банцер, Е. Де Боно, В. Загвязинський, В. Моляко, А. Деркач, Н. Гавриш), інноватики (К. Ангеловські, Дж. Бассет, С. Гончаренко, Н. Гросс, В. Загвязинський, М. Кларін, В. Кушнір, В. Лазарєв, В. Ляудис, Н. Юсуфбекова), формування готовності фахівців до інноваційної діяльності (І. Гавриш, К. Дурай-Новакова, Н. Кузьміна, А. Ліненко, К. Макагон, Л. Мітіна, О. Пєхота, В. Сластьонін), теорії управління (М. Вудкок, П. Друкер, М. Мескон, У. Моррис, Г. Саймон, А. Смолкін, Ф. Тейлор, Л. Трейсі, А. Файоль Р. Фатхутдінов) та управлінської діяльності (В. Алфімов, Л. Даниленко, Г. Єльникова, В. Луговий, В. Олійник, В. Пікельна, Т. Сорочан, Є. Хриков); теорії менеджменту (І. Герчикова, М. Мескон, Ф. Хедоури) та інноваційного менеджменту (Г. Клейнер, Р. Фатхутдінов); теоретичні засади професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах (А. Вербицький, Н. Гавриш, О. Орлов, О. Пєхота, С. Сисоєва, С. Савченко, С. Харченко, Х. Хекхаузер); інноваційні педагогічні технології (В. Беспалько, І. Гавриш, І. Зязюн, Н. Ничкало, А. Шкляр та ін.); теоретичні засади навчання за індивідуальною траєкторією (К. Ангеловські, Н. Дука, В. Лоренц, Н. Лабунська, А. Тряпіцина, І. Якіманська); проблеми дослідження активного та інтерактивного навчання (А. Вербицький, С. Кашляєв, А. Смолкін та ін.).
У дисертаційній роботі використано комплекс методів дослідження: теоретичні: аналіз та систематизація положень психолого-педагогічної літератури й наукових праць з питань професійної підготовки майбутніх менеджерів для розкриття вітчизняного та зарубіжного досвіду підготовки фахівців зазначеної сфери, сутності та структури їхньої готовності до інноваційної професійної діяльності; узагальнення теоретичних положень дослідження для обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності, визначення критеріїв, показників та рівнів їхньої готовності до реалізації інновацій у професійній діяльності; контент-аналіз освітніх стандартів, навчальних планів та програм підготовки майбутніх фахівців у галузі менеджменту для виявлення потенційних можливостей дисциплін для формування в них готовності до інноваційної професійної діяльності; емпіричні: педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування, самооцінка й експертна оцінка для вивчення реального стану підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності у ВНЗ; педагогічний експеримент для перевірки ефективності розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності; методи математичної статистики для визначення статистичної значущості отриманих результатів.
Експериментальна база дослідження. Дослідження було проведено на базі із них – 456 студентів спеціальностей менеджменту та 18 викладачів ВНЗ, 11 фахівців у галузі менеджменту. За наявністю багатьох напрямків підготовки майбутніх менеджерів експериментальне поле було обмежене сферою управлінців зовнішньоекономічної діяльності.
Наукова новизна результатів дослідження полягає в тому, що: вперше визначено та обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності, які передбачають поглиблення вмотивованості та особистісної спрямованості студентів на оволодіння інноваційною професійною діяльністю менеджера, формування у студентів суб’єктної позиції на основі застосування активних форм і методів навчання, забезпечення індивідуальної траєкторії професійної підготовки майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі ВНЗ; набули подальшого розвитку наукові уявлення про зміст професійної підготовки майбутніх менеджерів; інноваційні напрямки професійної діяльності сучасного менеджера; педагогічні засади реалізації індивідуальних освітніх траєкторій у навчально-виховному процесі ВНЗ; змістове наповнення та уточнення сутності структурних елементів готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності, її критерії, показники та рівні; удосконалено форми, методи й технології професійної підготовки майбутніх менеджерів; програмно-методичне забез-печення процесу підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності; діагностичний інструментарій для проведення моніторингу якості професійної підготовки зазначеної категорії майбутніх фахівців.
Практичне значення результатів дослідження полягає в їх достатній готовності до впровадження в практику підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності у вищих навчальних закладах: розроблено інформаційно-методичні матеріали для навчальних курсів з циклу гуманітарної, загальноекономічної підготовки та професійно орієнтованих дисциплін, практичних занять із застосуванням активних форм і методів навчання, проведення виховних позааудиторних заходів професійного спрямування; робочу програму та навчально-методичне забезпечення спецкурсу „Інноваційна професійна діяльність менеджера” для магістрантів; тематику навчально-творчих проектів для аудиторної й самостійної роботи студентів на різних етапах підготовки; проблематику магістерських робіт, що відповідають основним напрямкам інноваційної професійної діяльності майбутніх менеджерів; карти індивідуального розвитку студентів; діагностичний комплекс для визначення готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності.
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані в системі професійної підготовки майбутніх менеджерів у ВНЗ різних рівнів акредитації, під час розробки науково-методичного супроводу підготовки магістрантів управлінських спеціальностей, у процесі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів, у самоосвітній діяльності студентів спеціальностей менеджменту.
Результати дослідження впроваджено в Донбаському державному технічному університеті (м. Алчевськ) (довідка про провадження № 2039-19 від 15.10.2010 р.), Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (довідка про впровадження № 1/3112 від 22.10.2010 р.) та Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля (м. Луганськ) (довідка про провадження № 107-115-487/39 від 22.12.2010 р.).
Особистий внесок здобувача в роботах, опублікованих у співавторстві, полягає в розкритті впливу активних методів навчання на формування іншомовної професійної компетентності студентів менеджерських спеціальностей у контексті їхньої підготовки до інноваційної професійної діяльності; характеристиці мотивів навчальної діяльності як чинника розвитку готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності.
Апробація результатів дослідження. Результати дослідження було представлено на науково-практичних конференціях різного рівня: міжнародних – „Якість вищої освіти та проблеми підготовки фахівців у вищій школі” (Одеса, 2009), „Інтеграція системи безперервної освіти України в Європейський освітній простір: стан, проблеми, перспективи” (Чернівці, 2009), „Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки України” (Дніпропетровськ, 2009), „Ціннісні пріоритети освіти ХХІ століття: європейський вектор розвитку вищої школи” (Луганськ, 2009), „Сучасні тенденції розвитку освіти в Україні та за кордоном” (Слов’янськ, 2010), „Стратегия качества в промышленности и образовании” (Варна, 2010), „Іноземна мова як засіб мобільності майбутніх фахівців у контексті Болонської декларації” (Кривий Ріг, 2010), „Сучасна освіта в умовах реформування: проблеми, теорія, практика” (Одеса, 2010), „Перспективы развития высшей школы” (Гродно, 2011), „Стратегия качества в промышленности в образовании” (Варна, 2011); всеукраїнських: „Підготовка студентів до майбутньої професійної діяльності: теорія і практика” (Переяслав-Хмельницький, 2009), „Моніторинг якості освіти: теорія та практика” (Київ, 2009), „Гуманітарна освіта та виховання у вищому технічному навчальному закладі” (Дніпродзержинськ, 2011); основні положення дисертації було обговорено на засіданнях кафедри педагогіки Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, кафедрах менеджменту та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності Донбаського державного технічного університету.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 наукових праць (із них 14 – одноосібні), із яких 5 статей у фахових наукових виданнях, а також розділ у колективній монографії.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (348 найменувань, із них 37 іноземною мовою); містить 18 таблиць, 16 рисунків та 15 додатків на 96 сторінках. Загальний обсяг роботи – 341 сторінка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано вибір теми дисертації та її актуальність, зазначено зв’язок роботи з науковими програмами; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання дослідження; сформульовано гіпотезу й наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи; наведено відомості про апробацію й упровадження результатів дисертаційної роботи .
У першому розділі – „Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності” – представлено результати теоретичного аналізу досліджуваної проблеми; розкрито сутність та структуру готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності; охарактеризовано педагогічний потенціал навчальних дисциплін у контексті їхнього впливу на формування готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності.
Аналіз наукової літератури з проблем професійної підготовки майбутніх менеджерів (Н. Кисельова, О. Романовський, З. Румянцева), управлінської діяльності (О. Віханский, В. Пікельна, Є. Хриков), теорії менеджменту (І. Гер-чикова, М. Мескон, Ф. Хедоурі), зокрема інноваційного менеджменту (Г. Клей-нер, В. Мединський, Р. Фатхутдінов) дозволив зробити висновок, що підготовка зазначеної категорії фахівців полягає у формуванні в них системи сучасних теоретичних знань та практичного досвіду щодо організації й управління діяльністю організації з урахуванням положень інноваційного менеджменту, засобів модернізації та забезпечення її ефективності; моральному, культурному, творчому розвитку майбутніх менеджерів, що забезпечує їхню готовність до виконання функцій та обов’язків керівника, становлення активної соціальної та професійної позиції майбутніх управлінців і виховання ціннісних орієнтацій та особистісних принципів, які відповідають вимогам розвитку суспільства й економіки країни та політиці підприємства.
Урізноманітнення видів і напрямків професійної діяльності сучасного менеджера, розширення й модернізація його функцій, ускладнення професійних завдань та ситуацій, які вони повинні вирішувати, потребує суттєвого оновлення мети та змісту підготовки фахівців управлінських спеціальностей, розвитку їх як творчих, мобільних фахівців, здатних до ризиків у професійній діяльності та праці в умовах невизначеності, постійних змін та оновлень.
У роботі ми спираємося на теоретичне положення, що інноваційна професійна діяльність (ІПД) сучасного менеджера по суті є діяльністю з управління інноваційними процесами, які мають інваріантний характер і притаманні будь-якій предметно-виробничій сфері, у якій працює менеджер. Така інноваційна професійна діяльність передбачає аналіз та прогнозування інноваційного розвитку установи, формування інноваційного середовища, трансфер інновацій, управління інноваційними стратегіями, розвиток інноваційного потенціалу організації та персоналу, реалізацію інноваційних програм і проектів, їх експертизу та аудит тощо.
З урахуванням зазначеного ми розглядаємо інноваційну професійну діяльність менеджера як комплексну творчу діяльність фахівця, спрямовану на отримання максимального результату матеріального та/або духовного характеру за рахунок упровадження нових продуктивних ідей, технологій, засобів, методів, які забезпечують удосконалення виробництва, модернізацію професійного середовища та управління процесами в ньому.
Результатом підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ, зокрема менеджерів, є сформована в них готовність до професійної діяльності. При цьому готовність можна розглядати в різних контекстах: як суб’єктивний стан особистості, що означає прагнення, настанову, здатність до професійної діяльності (С. Максименко, О. Пелех, Д. Узнадзе); особистісне інтегративне утворення (О. Кучерявий, А. Ліненко); сукупність професійно зумовлених вимог до фахівця та здійснення ним професійної діяльності (К. Дурай-Новакова, М. Дьяченко, Л. Кандибович, Н. Кузьміна) та ін.
Спираючись на теоретичний доробок названих науковців, визначаємо, що готовність менеджера до інноваційної професійної діяльності являє собою генералізовану здатність спеціаліста до виконання управлінських операцій та функцій на основі засвоєних теоретичних знань про цілі, зміст та засоби зазначеної діяльності, усталених мотивів щодо здійснення ефективної, свідомої управлінської діяльності, сформованих емоційно-вольових якостей інноваційної спрямованості та набутого практичного досвіду, що забезпечує створення, використання та розповсюдження інновацій у галузі управління.
З’ясовуючи структуру готовності майбутніх управлінців до ІПД, ми ґрунтувалися на теоретичних положеннях вітчизняних і російських фахівців (І. Гавриш, О. Кучерявий, А. Ліненко, В. Сластьонін та ін.). При цьому було визначено такі структурні компоненти готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності: мотиваційно-ціннісний, емоційний, когнітивний, діяльнісно-практичний.
З урахуванням особливостей та сутності інноваційної професійної діяльності менеджерів було здійснено змістове наповнення виділених компонентів та надано їхню характеристику. Так, мотиваційно-ціннісний компонент базується на визнанні інноваційного підходу до управлінської діяльності як соціально та професійно значущої цінності, яка суттєво впливає на зміст та результати роботи менеджера; усвідомленні потреби творчо впроваджувати нововведення в процес управління інноваціями; емоційний – розкриває позитивне морально-психологічне ставлення менеджера до процесу та учасників ІПД; інтерес до творчого виконання професійних обов’язків; здатність до самоконтролю в нестандартних виробничих ситуаціях; для когнітивного компонента характерні сукупність теоретичних знань у галузі управлінської діяльності й інноваційного менеджменту, способи їх творчого використання в професійній діяльності, шляхи подолання стереотипів у процесі зазначеного виду діяльності, напрямки здійснення творчого підходу щодо розв'язання професійних завдань; діяльнісно-практичний – передбачає здатність гнучко та оперативно вибудовувати стратегію й тактику інноваційної професійної діяльності; уміння аналізувати, адаптувати та творчо вико-ристовувати набутий управлінський досвід; спроможність бачити проблеми та шляхи їх нестандартного розв’язання, а також здійснювати інноваційний пошук з метою коригування змісту, форм і засобів управлінської діяльності.
З урахуванням структури готовності фахівців у галузі менеджменту до ІПД розроблено критерії – потребнісно-мотиваційний, емоційно-вольовий, інтелектуально-теоретичний, операційно-практичний та відповідні їм показники (сформованість мотивів, емоційно-вольова спрямованість, оволодіння теоретичними знаннями, практична озброєність), які в подальшому було використано для визначення рівнів сформованості готовності майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності (низький, нижче середнього, середній, вище середнього, високий).
Дослідження потенціалу навчальних дисциплін та їхнього впливу на ефективність підготовки, зокрема формування готовності майбутніх менеджерів до ІПД було здійснено на основі аналізу навчальних планів, робочих програм, а також з урахуванням експертної оцінки студентів спеціальностей менеджменту, викладачів ВНЗ, фахівців у галузі менеджменту. Результати засвідчили деяку диспропорцію в спрямованості змісту навчальних дисциплін щодо формування тих чи тих компонентів готовності студентів управлінських спеціальностей до ІПД. Так, було виявлено, що зміст таких дисциплін, як „Теорія економічного аналізу”, „Дослідження операцій”, „Ризик у менеджменті”, „Управління персоналом”, „Організація праці менеджера” та ін. головним чином передбачає формування практичних умінь, що забезпечують підготовку майбутніх фахівців до розв’язання стандартних завдань, які виникають у професійній діяльності. Також було встановлено, що в змісті дисциплін циклів гуманітарної, природничо-наукової, загальноекономічної та професійної підготовки фактично відсутня інформація про сутність, структуру, зміст, види інноваційної професійної діяльності майбутніх менеджерів.
Аналіз та узагальнення результатів констатувального етапу педагогічного експерименту дозволили зробити висновок, що лише незначна частина студентів досягає рівня, який відповідає характеристикам фахівця, підготовленого до інноваційної професійної діяльності. У зв’язку з цим виникає необхідність теоретичної розробки та практичної реалізації педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності.
У другому розділі – „Розробка та експериментальне дослідження педагогічних умов підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності” – визначено й обґрунтовано педагогічні умови підготовки майбутніх фахівців у галузі менеджменту до інноваційної професійної діяльності, розкрито сутність педагогічного експерименту та проаналізовано його результати.
Сутність першої педагогічної умови полягає в поглибленні вмотивова-ності й особистісної спрямованості студентів на оволодіння ІПД менеджера за рахунок ускладнення цілей і змісту навчання на різних етапах їхньої підготовки й виявляється в поступовому становленні та формуванні стійких мотивів професійної діяльності студента, розвитку внутрішніх морально-психологічних стимулів діяльності й поведінки, ускладненні соціальних, індивідуальних, професійних та інших мотивів, що, фактично, характеризує особистісне зростання фахівця та підвищення його професійної культури.
З метою реалізації цієї умови на І курсі в рамках навчальних дисциплін ми створювали освітньо-виховні ситуації, що сприяли посиленню зацікавленості студентів в обраній професії менеджера, усвідомленню ролі та місця інноватора в сучасному суспільстві. На ІІ та ІІІ курсах під час практичних занять із загальноекономічних дисциплін студенти аналізували типові професійні ситуації з метою набуття первинного практичного досвіду з ІПД. На наступних курсах та на етапі магістерської підготовки в процесі оволодіння спеціальними фаховими дисциплінами, а також під час вивчення спецкурсу „Інноваційна професійна діяльність менеджера” майбутні фахівці оволодівали фундаментальними знаннями та вміннями щодо здійснення ІПД, закріплювали їх під час виробничої управлінської практики, набуваючи квазіпрофесійного досвіду з менеджменту інновацій у зовнішньоекономічній діяльності.
Важливим засобом формування та поглиблення вмотивованості студентів управлінських спеціальностей до інноваційної професійної діяльності є зміст навчальних курсів, логіка й послідовність вивчення яких передбачала ускладнення змісту навчального матеріалу. Так, на початковому етапі студенти знайомилися з ознаками інноваційних процесів, загальними підходами до управління інноваціями; формами й методами розвитку інноваційного потенціалу персоналу та організації загалом.
На наступному етапі головну увагу було приділено засвоєнню майбутніми менеджерами знань про структуру інноваційних процесів, шляхи здійснення регламентації інноваційними процесами на мікро- та макрорівнях, формування інноваційного середовища в рамках підприємства, експертизи й технологічного аудиту інноваційних проектів, мотивації діяльності в інновацій-ному менеджменті та ін. Підкреслимо, що на цьому етапі загальнопрофесійні знання було конкретизовано й розкрито в контексті предметної сфери іннова-ційної діяльності майбутніх фахівців із зовнішньоекономічної діяльності.
На завершальному етапі студенти засвоювали інтегровані знання методологічного рівня, а саме: соціофактори інноваційного менеджменту, моделювання ситуацій та розробка рішень у процесі інноваційної професійної діяльності, стратегічне та тактичне планування в системі менеджменту; методологія, методи та інструментарій інноваційної менеджерської діяльності.
Друга педагогічна умова полягає у формуванні в студентів суб’єктної позиції в процесі опанування досвідом інноваційної професійної діяльності менеджера на основі застосування активних форм і методів навчання (АФМН), під якою розуміємо внутрішню настанову майбутнього фахівця на активний особистісно усвідомлений процес оволодіння професійними знаннями й уміннями, яка виявляється в його власній інтелектуальній, емоційно-ціннісній, вольовій позиції в контексті оволодіння майбутньою професійною діяльністю; для такої позиції характерні позитивне ставлення до навчального й професійного оточення, інтенсивний прояв професійних здібностей і якостей, перш за все, ініціативності та творчості.
З метою формування в студентів такої позиції було використано АФМН, які не лише спонукали студентів до самостійного, ініціативного, творчого засвоєння навчального матеріалу та оволодіння професійними уміннями майбутньої ІПД, а й безпосередньо включали їх у навчально-професійні ситуації, спеціально змодельовані викладачами. З метою практичної реалізації зазначеної умови було проведено заняття з використанням різних видів ділових ігор: імітаційної („Організація міжнародного ярмарку”); операційної („Ділова взаємодія”); сюжетно-рольової („Співбесіда”); „ділового театру” („Кризова ситуація”); психодрами й соціодрами („Командне гуртування”). Розвитку суб’єктної позиції студентів у процесі оволодіння основами ІПД сприяли також різноманітні тренінги з самоорганізації, командної роботи, організації інноваційної діяльності персоналу підприємства або установи, роботи з клієнтом; дискусії з проблеми розробки конкурентної стратегії в зовнішньоекономічній діяльності; „панельна дискусія” з обговорення нової літератури для менеджерів; дебати з проблем розвитку послуг інтерім-провайдерів; бесіди на кураторських годинах за такою тематикою: „Як довести, що ти інноватор?”, „Імідж сучасного керівника”.
Третя педагогічна умова полягає в забезпеченні індивідуальної траєкторії професійної підготовки майбутніх менеджерів у навчально-виховному процесі ВНЗ шляхом моніторингу якості освітньої діяльності, розробки та реалізації коригувальної програми особистісного розвитку студентів. У роботі індивідуальну траєкторію професійної підготовки майбутніх менеджерів до інноваційної професійної діяльності ми розглядаємо як індивідуальну програму організації та здійснення навчальної діяльності, персоналізацію процесу їхньої підготовки на основі визначення життєвої та професійної стратегії, розвитку особистого й професійного потенціалу на основі оптимального поєднання власного та суспільного досвіду, традиційного й інноваційного підходів до навчальної та професійної діяльності відповідно до індивідуальних потреб і можливостей кожного учасника освітнього процесу.
Упровадженню третьої педагогічної умови передувало проведення діагностики індивідуально-особистісних якостей студентів управлінських спеціальностей, на основі чого було виділено групи студентів відповідно до мотивації та мети здійснення інноваційної професійної діяльності менеджера: „теоретики”, „дослідники”, „практики”. На основі виявлених особливостей, а також з урахуванням результатів моніторингу якості навчальних досягнень студентів було здійснено індивідуалізацію освітньо-професійних завдань, які студенти виконували з метою оволодіння ІПД. Завдання було надано студентам у виглядів проектів: „Організація міжнародної виставки товарів”, „Перехід від традиційного палива до ресурсоощадних та екологічних технологій” та ін.; їх було диференційовано відповідно до встановлених особливостей. Так, „теоретики” вивчали наукову літературу, знайомилися з матеріалами в ЗМІ та мережі Інтернет, брали участь у тренінгах з розвитку аналітичного мислення, готували есе з проблем інноваційної діяльності сучасного фахівця. „Дослідники” шукали можливі шляхи розв’язання проблемних завдань і ситуацій, аналізували можливі ризики, включалися в мисленнєвий експеримент, „мозковий штурм” з актуальних практичних проблем зовнішньоекономічної діяльності підприємств, брали участь у семінарах провідних винахідників та інноваторів у галузі управлінської діяльності, порівнювали досвід минулих років та сучасності тощо. „Практики” розв’язували завдання, пов’язані з вивченням людських, матеріальних та ін. ресурсів, здійснювали „прив’язку” рішень проектного завдання до конкретних умов виробництва або інноваційної діяльності підприємства. Заключним етапом роботи над інноваційними проектами було об’єднання зусиль усіх трьох груп за напрямками діяльності (дослідницької, теоретичної, практичної) та презентація й захист проектів.
|
