У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, сформульовано гіпотезу, завдання, схарактеризовано методи дослідження, розкрито наукову новизну одержаних результатів, їх практичне значення, відзначено зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами та особистий внесок здобувача в роботі у співавторстві, подано відомості про апробацію, упровадження та публікацію результатів наукового пошуку, структуру дисертації.
У першому розділі «Теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей студентів у квазіпрофесійній діяльності» з’ясовано ключові поняття з проблеми дослідження, а саме на основі узагальнення вивчення наукової літератури та спеціальних досліджень розглянуто наукові підходи до трактування понять «компетентнісний підхід», «компетентність», «інформація», «інформатичний», «інформаційно-комунікаційне педагогічне середовище», «інформаційно-комунікаційні технології» «квазіпрофесійна діяльність»;досліджено сутність базових категорій «інформатичні компетентності», «квазіпрофесійна діяльність майбутнього вчителя початкових класів»; визначено структуру, критерії, показники та рівні сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності.
Ґрунтовний аналіз сучасної науково-педагогічної літератури з проблем формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів дав змогу з’ясувати теоретико-методичні основи формування інформатичних компетентностей у квазіпрофесійній діяльності.
На забезпечення вимог Національної доктрини розвитку освіти (Україна XXI століття), Закону України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки», концепції Програми інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів має бути організовано у відповідній професійно-спрямованій діяльності, якою є квазіпрофесійна діяльність, що забезпечує проміжну ланку руху професійної підготовки студентів від власне навчальної до самостійної педагогічної діяльності в початковій школі.
Аналіз наукової літератури дав змогу уточнити феномен «квазіпрофесійної діяльності майбутнього вчителя» та визначити як професійну за змістом і навчальну за формою реалізації через рольові й проектні методики моделювання педагогічну діяльність, що формує, удосконалює методичні вміння майбутнього вчителя, стимулює його до самоаналізу та професійного самовдосконалення.
Застосування інформаційних технологій є новим, якісно особливим рівнем опосередкування розумової, комунікативної, виконавської діяльності людини й веде до корінної перебудови операційно-технічної, мотиваційно-особистісної та інших сторін діяльності студента. Упровадження інформаційно-комунікаційних технологій в умовах модернізації освіти має орієнтуватися на особистість студента, сприяти адаптації до роботи із всебічного використання ІКТ та забезпечувати психолого-педагогічний супровід розвитку особистості майбутнього фахівця в мінливих умовах.
Завданням викладачів та керівництва вищих педагогічних навчальних закладів є посилення мотивації студентів до набуття знань та професійних умінь; створення педагогічних умов формування інформатичних компетентностей: забезпечення функціонування у ВНЗ інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища; раціональне поєднання традиційних та інформаційно-комунікаційних технологій навчання; навчально-методичне забезпечення процесу формування інформатичних компетентностей; застосування диференційованого, діяльнісного та модульного підходів; систематичний, оперативний контроль і корекція результатів.
Структура інформатичних компетентностей передбачає наявність таких компонентів: мотиваційно-ціннісний (сформована мотивація до саморозвитку, інформатичної діяльності, інтерес до використання ІКТ в освітньому просторі початкової школи), когнітивно-операційний (ступінь володіння ІКТ і науково-методичними основами їх використання в освітньому процесі), регулятивно-рефлексивний (здатність оцінити свій рівень інформатичної компетентності і проектувати умови його підвищення).
Рівнями сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності визначено низький, базовий та пошуковий.
У другому розділі «Моделювання процесу формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності» досліджено реальний стан сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності; обґрунтовано модель формування означеної якості; схарактеризовано організаційно-педагогічні умови формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності.
Під час дослідження проблеми формування інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності та доцільності створення необхідних організаційно-педагогічних умов проведено анкетування вчителів початкових класів та студентів.
Результати опитування вчителів свідчать про те, що початкова школа достатньо забезпечена комп’ютерною технікою, однак рівень сформованості інформатичних компетентностей учителів не дозволяє оптимально використовувати педагогічні можливості ІКТ на уроках у початкових класах, що є однією з основних перешкод їх ефективного використання у професійній діяльності, тому вчителі зацікавленні в підвищенні рівня застосування ІКТ у педагогічному процесі.
Аналіз результатів анкетування студентів показав, що недостатній рівень володіння комп’ютером та Інтернет-ресурсами дає змогу студентам використовувати лише деякі можливості ІКТ (пошук інформації, набір тексту, створення презентацій) та сумніватися щодо змоги їх застосування під час практики в школі. Висока оцінка необхідності знань з ІКТ для майбутньої діяльності спричиняє бажання до їх застосування у професійній діяльності, тому студенти зацікавлені в професійному зростанні в сфері інформаційно-комунікаційних технологій через підвищення рівня комп’ютерної грамотності, орієнтування в сучасних тенденціях інформатизації освіти, вивчення методики та правил роботи молодшого школяра з ІКТ у формі навчального практикуму чи дистанційного курсу.
Констатувальний етап експерименту мав на меті визначення рівнів сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів. У ньому брали участь студенти третіх курсів напряму підготовки «Початкова освіта». Загальна кількість респондентів – 136 осіб. Усі студенти були поділені на контрольну та експериментальну групу по 68 у кожній.
За розробленим у дисертації механізмом було здійснено діагностику початкового стану сформованості інформатичних компетентностей майбутніх учителів початкових класів у квазіпрофесійній діяльності. Для цього було використано комплекс методів: анкетування, опитування (за методиками А. Реана, В. Гербачевського, А. Карпова, В. Пономарьової), тестування, дискусії, педагогічне спостереження, виконання практичних, творчих, самостійних робіт, бесіди й т.ін.
Результати констатувального етапу експерименту засвідчили, що за усередненими показниками на початку експерименту більшість студентів 48,3% мають базовий рівень сформованості інформатичних компетентностей, 42,9% - низький рівень і лише 8,8% майбутніх учителів готові до професійної діяльності в умовах інформаційного суспільства.На основі аналізу отриманих даних дійшли висновку, що сучасні умови професійної підготовки майбутніх учителів лише частково забезпечують інформаційне суспільство фахівцями, здатними до здійснення професійної діяльності в ньому. Це підтверджується відсутністю позитивної мотивації, низьким рівнем комп’ютерної грамотності та оволодіння методикою застосування ІКТ в навчально-виховному процесі початкової школи, відсутністю вмінь використовувати набуті знання в практичній діяльності тощо.
