ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ АГРАРНИКІВ У ПРОЦЕСІ ІНТЕГРАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, визначено його об’єкт, предмет, мету, завдання, методи, вказується експериментальна база, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність, апробації, наводяться дані про структуру роботи.

У першому розділі – «Формування комунікативних умінь майбутніх аграрників як педагогічна проблема» – проведено системний аналіз наукових досліджень з цієї проблематики, розглянуто питання про педагогічні підходи та принципи формування комунікативних умінь майбутніх аграрників, особливості спілкування та структуру комунікативних умінь таких фахівців, проаналізовано стан сформованості комунікативних умінь майбутніх аграрників на сучасному етапі.

Аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив уточнити понятійно-термінологічну базу дослідження. Розглянуто поняття «спілкування», «компетентність», «комунікативна компетентність» та «комунікативне уміння». Спілкування визначається дисциплінами, необхідними для вивчення кожним студентом аграрних ВНЗ, незалежно від спеціалізації, оскільки спілкування є невід’ємною складовою будь-якої трудової діяльності (Ф. Бацевич, В. Кан-Калик, Г. Китайгородська, О. Лобанов). Фахова компетентність аграрника охоплює не лише професійні знання у галузі сільського господарства, а й комунікативні уміння, які є основою спілкування та необхідні для організації, координації та ефективного здійснення всіх виробничих функцій і типових задач діяльності у галузі сільськогосподарського виробництва (Л. Барановська). Встановлено, що комунікативні уміння аграрників мають низку особливостей: вони забезпечують ефективне та обґрунтоване розв’язання фахових задач та проблем, удосконалюють фахові знання та вміння (необхідність дослідити ринок, опрацювати інформацію з різноманітних джерел, систематизувати її, критично обдумати, обговорити та апробувати, провести переговори з метою залучення інвесторів, заохотити працівників до певного виду діяльності, розкрити перспективи впровадження, навести приклади успішної роботи у зв’язку з сучасними тенденціями до оптимізації виробництва шляхом реалізації енергоефективних та ресурсоощадних технологій, раціонального природокористування, запровадження нових технологій, підвищення якості продукції), сприяють кар’єрному зростанню (сприяють мобільності фахівця, ефективному поєднанню функцій власника сільськогосподарського підприємства і менеджера, налагодженню нових ділових контактів, поданню пропозицій та обґрунтуванню інноваційних ідей, перейманні досвіду успішних господарств, винахідницькій діяльності), формуванню світогляду, загальної культури аграрника, розвитку мислення, творчої активності.

Проаналізувавши основні види мовленнєвої діяльності (говоріння, читання, аудіювання, письмо, переклад), конкретизовано перелік комунікативних умінь, необхідних майбутнім аграрникам для успішної професійної діяльності на сучасному етапі. Так, зміст поняття «комунікативні уміння аграрника» охоплює три групи умінь: інтерактивні, перцептивні та інформативні (відповідно до ситуації спілкування) (Л. Барановська, Н. Тимощук).

Виявлено основні педагогічні підходи до формування комунікативних умінь майбутніх аграрників, а саме: особистісно орієнтований (визначає необхідність введення особистісно спрямованої тематики навчання та створення сприятливих умов для розвитку потенціалу особистостей студентів), діяльнісний (зацікавлення студентів у спілкуванні, виявлення їхніх потреб та стимуляція корисних видів діяльності), комунікативний (орієнтування на вивчення мови через спілкування, застосування особистісно орієнтованих завдань та ситуацій, проектних та пошукових видів діяльності, групових видів роботи тощо), системний (систематизація навчального матеріалу з метою формування комунікативних умінь), компетентнісний (орієнтація на успішне практичне застосування умінь) та інтегративний (спрямування низки гуманітарних дисциплін на формування комунікативних умінь) підходи, а також принципи їх формування у процесі підготовки майбутніх фахівців (М.Кларін, І. Козловська, І. Малафіїк, Р. Мільруд, Л. Момот, О. Овчарук, Н. Токар).

Проведено аналіз науково-педагогічної літератури, навчальних планів, робочих програм, посібників, методичних вказівок та рекомендацій з гуманітарних дисциплін, результатів анкетування викладачів та студентів аграрних ВНЗ. За результатами констатувального етапу експерименту визначено, що стан сформованості необхідних для майбутніх аграрників комунікативних умінь потребує покращення. Основними причинами низького рівня їх сформованості є такі: недостатній рівень вихідних (за курс основної школи) знань та умінь комунікації; невмотивованість до роботи над формуванням комунікативних умінь; недостатня кількість годин, регламентованих навчальними планами на комунікативну підготовку; несистематичність, стихійність, відсутність цілеспрямованості процесу формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі навчання у ВНЗ; незначна практична реалізація інтеграції навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах з метою формування комунікативних умінь; недостатня інформованість із питань формування комунікативних умінь, відсутність методичних рекомендацій та навчально-методичної літератури. Наслідком цього є труднощі у роботі з удосконалення робочих програм і методичного забезпечення, нерозуміння переваг інтеграції навчальних дисциплін з метою формування комунікативних умінь. Це сприяло визначенню завдань формувального етапу експерименту.

У другому розділі – «Обґрунтування та реалізація педагогічних умов формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі інтеграції навчальних дисциплін» – проведено аналіз поняття «інтеграція у навчальному процесі», розглянуто педагогічні умови та модель формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі інтеграції навчальних дисциплін, проведено аналіз результатів формувального експерименту.

На основі аналізу наукових праць з питань інтеграції з’ясовано сутність поняття «інтеграція в навчальному процесі». Інтеграцію розглянуто як цілеспрямоване об’єднання спеціально виділених навчальних дисциплін у педагогічну систему цільового призначення, спрямовану на розвиток професійних та особистісних якостей майбутнього фахівця. Були враховані функції інтеграції: освітня, виховна, розвивальна, психологічна, методологічна, організаційна (І. Козловська, В. Моштук).

Упроваджуючи інтеграційний підхід до вивчення дисциплін «Українська мова за професійним спрямуванням», «Іноземна мова за професійним спрямуванням», «Історія України», «Культурологія», «Філософія», «Психологія», «Правознавство», «Соціологія», «Охорона праці», виявлено певні недоліки, які були усунуті в процесі дослідження. До таких недоліків віднесено: відсутність цілеспрямованого формування комунікативних умінь у процесі вивчення дисциплін; епізодичне формування комунікативних умінь у процесі вивчення дисциплін; недостатня кількість годин для розвитку комунікативних умінь студентів; інтеграція цих дисциплін відбувається лише на рівні міждисциплінарних зв’язків.

Аналіз основних функцій, вимог та умов інтеграції, а також аналіз практики інтеграції у навчально-виховному процесі дали змогу дотримуватися визначених науковцями (Н. Самарук, В. Сидоренко) умов інтеграції: наявність спільних цілей та завдань навчання; використання спільних принципів, прийомів та методів навчання, наявність спільних об’єктів для засвоєння, використання єдиних понять і термінів, забезпечення єдиної логіки, закономірностей засвоєння навчальної інформації.

Розроблено структурно-логічну схему впровадження інтегрованого підходу у навчально-виховний процес під час підготовки майбутніх аграрників з метою ефективного формування їх комунікативних умінь, яка реалізується на підготовчому, мотиваційному етапах та етапі цілеспрямованого формування комунікативних умінь (під час лекцій, практичних, семінарських занять, самостійної роботи з низки дисциплін).

На етапі цілеспрямованого формування комунікативних умінь упроваджувався теоретичний інтегративний курс «Ефективне спілкування – необхідна умова успішної професійної діяльності фахівця аграрника» з метою ознайомлення студентів аграрних ВНЗ з поняттями «спілкування», «професійне спілкування фахівця аграрника», «комунікативні уміння фахівця аграрника»; обґрунтувати важливість спілкування для фахівців аграрної сфери; діагностувати рівень сформованості комунікативних умінь студентів аграрних ВНЗ; визначити шляхи ефективного цілеспрямованого формування комунікативних умінь у процесі вивчення гуманітарних дисциплін у ВНЗ.

На етапі формування комунікативних умінь у процесі інтеграції навчальних дисциплін виділяли дві його складові. Перша складова – інтеграція на основі спільних тем, проблем, понять, завданнями якої було визначити можливості підвищення загальної мотивації студентів, формування умінь цілісно та системно засвоювати гуманітарні знання, розуміти зв'язок і можливості використання знань, отриманих на заняттях із гуманітарних дисциплін для вивчення профільних предметів та подальшої професійної діяльності. Для його реалізації розроблено і впроваджено схему тематичної інтеграції навчальних дисциплін з метою формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі їх підготовки.

Друга складова – операційний тип інтеграції (за методами навчання) на рівні синтезу взаємодіючих навчальних дисциплін з метою формування комунікативних умінь майбутніх аграрників. Визначено, що ефективним виявилось формування комунікативних умінь у процесі інтеграції визначених дисциплін у аграрних ВНЗ на основі форм та методів навчання, за умови введення оновленої структури діяльності (аудіювання, читання, говоріння, читання, письма, перекладу).

Удосконалено компоненти (перцептивний, інтерактивний і комунікативно-інформативний) та критерії (потреба у спілкуванні, поінформованість про сутність комунікативної діяльності, вияв комунікативних умінь на практиці). Визначено рівні сформованості комунікативних умінь майбутніх аграрників: високий, достатній, задовільний. Перебуваючи на високому рівні, студенти розуміють необхідність володіння комунікативними уміннями для успішної професійної діяльності, їх специфіку та проявляють розвинені перцептивні, інтерактивні та інформативні уміння у різноманітних ситуаціях ділового спілкування. Студенти з достатнім рівнем не повністю розуміють, якими комунікативними уміннями вони повинні володіти для реалізації власних комунікативних намірів та ефективного професійного спілкування, недостатньо вмотивовані до процесу їх формування та, володіючи окремими комунікативними уміннями, не завжди здатні ефективно застосовувати їх у ситуаціях професійної взаємодії, окрім типових, стандартних комунікативних ситуацій, потренованих на заняттях. Задовільний рівень характеризує студентів з нерозвиненістю перцептивних, інтерактивних та інформативних умінь, поверховістю знань про професійну комунікативну діяльність фахівця аграрної сфери, відсутністю позитивної мотивації до формування комунікативних умінь у процесі навчання.

Визначено та обґрунтовано педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі інтеграції низки навчальних дисциплін у ВНЗ.

Перша педагогічна умова − використання інтегративного підходу до вивчення дисциплін гуманітарного циклу. З метою реалізації інтеграції для формування комунікативних умінь майбутніх аграрників під час вивчення дисциплін гуманітарного циклу було удосконалено зміст робочих програм і навчально-методичного забезпечення. Додаткова компонента у змісті робочих програм − це введення переліку професійно важливих комунікативних умінь майбутніх аграрників у завдання курсів; схеми тематичної інтеграції дисциплін гуманітарного циклу з метою цілеспрямованого формування комунікативних умінь. Додаткова компонента полягала у наявності методичних вказівок до проведення лекцій, семінарських та практичних занять, у яких передбачено введення методів навчання, що спрямовані на забезпечення цілеспрямованого формування комунікативних умінь студентів у процесі вивчення низки дисциплін; удосконалення форм навчання за допомогою низки комунікативних завдань (моделювання реальних професійних ситуацій, рольові ігри, «мозковий штурм», критичне читання, розробка проектів, проблемно-пошукові завдання, вправи з дефіцитом інформації, критичний аналіз конкретних ситуацій, конфліктів, бесіди, дискусії та інше), які спрямовані на забезпечення цілеспрямованого формування комунікативних умінь студентів у процесі навчання.

Наступна педагогічна умова − забезпечення готовності викладача застосовувати інтегративний підхід до формування комунікативних умінь студентів − сприяла роботі викладачів за методичними рекомендаціями з питань формування комунікативних умінь майбутніх фахівців аграрної сфери в умовах інтеграції навчальних дисциплін; самоосвіті викладача у сфері комунікативного та інтегративного навчання; спрямуванню частки методичної діяльності аграрного ВНЗ (семінари, конференції, наради, тренінги, взаємне відвідування та консультування, організація обміну досвідом між викладачами різних дисциплін за допомогою впровадження спільних методичних об’єднань, присвячених формуванню комунікативних умінь) на підвищення кваліфікації викладачів у сфері якісного педагогічного спілкування, інтеграції та формування комунікативних умінь майбутніх фахівців аграрної сфери діяльності; контролю за рівнем сформованості комунікативних умінь викладачів та їх готовності до реалізації інтегративного підходу до формування комунікативних умінь студентів аграрників.

Педагогічна умова − створення позитивної мотивації студентів до формування комунікативних умінь − передбачала реалізацію таких трьох етапів: пояснення та демонстрування необхідності володіння комунікативними уміннями для успішної професійної діяльності (за допомогою введення теоретичного спецкурсу «Ефективне спілкування − необхідна умова успішної професійної діяльності фахівця аграрника», спеціальних тем для обговорення під час підготовчого етапу семінарського чи практичного заняття, мовної розминки під час опанування дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» (наприклад: назва дисциплін, які вивчають у аграрному ВНЗ, їх взаємозв’язок та необхідність володіння такими знаннями та уміннями у професійній діяльності; права та обов’язки студента; робота у колективі (лабораторні та практичні заняття, проекти, практика); лідерство; комунікативні уміння, необхідні для успішного виступу з доповіддю на семінарських заняттях, спілкування з викладачами та одногрупниками, захисту бакалаврської чи магістерської роботи, практики); створення умов, наближених до професійної діяльності (забезпечувалося реалізацією комплексу запропонованих комунікативно спрямованих вправ на заняттях з дисциплін гуманітарного циклу); урахування розумових здібностей студентів застосовувати особистісний підхід до комунікативного навчання (створення позитивної атмосфери, ситуацій успіху, орієнтацію на процес формування комунікативних умінь тощо).

Наступна педагогічна умова − організація самостійної роботи з формування комунікативних умінь − вимагала співпраці між викладачами гуманітарних та фахових дисциплін (на певному етапі) та поглиблення інтегративного базису і проведення науково-дослідницької роботи (актуальної для певного навчального закладу, наприклад видобування біогазу), написання та видання на рівні ВНЗ статей, проведення студентських конференцій, конкурсів-проектів та бізнес-планів, написання звітів після відвідування сільськогосподарських підприємств та інших організацій, звітів про проходження практики, бесід, круглих столів, доповідей за участю компетентних фахівців, кращих студентів та викладачів з метою пояснення та демонстрування важливості комунікативних умінь для здійснення успішної професійної діяльності аграрників.

Для системного впровадження запропонованої методики та навчально-методичних матеріалів розроблено модель формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі інтеграції начальних дисциплін у ВНЗ (рис.1).

Інтеграція гуманітарних дисциплін шляхом внесення таких змін, як запровадження схем тематичної інтеграції навчальних дисциплін, використання сучасних методів навчання, введення теоретичного курсу для підвищення мотивації щодо формування комунікативних умінь, використання викладачами аграрних ВНЗ методичних рекомендацій щодо цілеспрямованого формування комунікативних умінь, виступають основними чинниками впливу на результат навчального процесу і досягнення високого рівня сформованості комунікативних умінь майбутніх аграрників з мінімальними затратами навчального часу.

На початковому етапі дослідно-експериментальної перевірки ефективності формування комунікативних умінь майбутніх аграрників у процесі інтеграції навчальних дисциплін (2008–2011 рр.) була проведена діагностика рівня сформованості комунікативних умінь студентів з української і англійської мов, історії України за курс середньої школи на основі вхідної контрольної роботи (зріз знань за курс основної школи та показники тестування на визначення комунікативних умінь), на основі чого було здійснено розподіл на експериментальну (ЕГ) та контрольну (КГ) групи. Так, на етапі вхідного контролю (ВК) студентів (8 груп із 192 студентів перших курсів), середній показник сформованості комунікативних умінь майбутніх аграрників КГ (4 групи із 95 студентів) становив 3,34 бала, а в ЕГ (4 групи із 97 студентів) – 3,32 бала, що відображає майже ідентичний рівень комунікативних умінь в обох категоріях груп.