ТОРГОВЕЛЬНІ ЦЕНТРИ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ РОЗВИТКУ Автореферат

У вступі дисертаційного дослідження обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення та апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретичні засади організаційно-економічного розвитку торговельних центрів» досліджено передумови розвитку та характерні особливості функціонування торговельних центрів; уточнено сутність поняття «торговельний центр»; узагальнено концептуальні основи організації торговельних центрів; обґрунтовано теоретичні положення та розкрито зміст організаційно-економічного розвитку торговельних центрів.

Дослідження трансформації роздрібної торгівельної мережі, викликаної переходом вітчизняної економіки до ринкових відносин, дозволило встановити тенденцію до групування роздрібних торговельних об’єктів, що набувають у результаті подібної форми організації, додаткових споживчих корисностей. Найбільш поширеними, серед угрупованих форм торгівлі, стають торговельні центри, що за своїми організаційними та функціональними характеристиками істотно відрізняються від традиційних форм торгівлі.

Аналіз передумов виникнення і специфіки функціонування торговельних центрів, дозволив виявити їх характерні ознаки та уточнити визначення, згідно якого торговельний центр є сучасною формою організації роздрібної торгівлі, представленою групою об’єктів різного функціонального призначення, підібраних згідно концепції, розташованих на території спеціально спроектованої, побудованої й експлуатованої будівлі (комплексу будівель), що пропонує широкий асортимент товарів і послуг відповідно до потреб зони обслуговування та знаходиться в професійному управлінні як єдине ціле.

З метою формування цілісного уявлення про об’єктивність виникнення, засади функціонування та доцільність подальшого розвитку торговельних центрів, досліджено концептуальні засади їх організації відповідно до теорій просторової конкуренції, гравітаційної сили центру, раціональності поведінки споживачів, агломерації роздрібних торговців, що надало можливість виявити актуальні напрями розвитку теоретичних положень у контексті організації торговельних центрів.

Дослідження специфіки організації торговельного центру дозволило виокремити його загальні, структурні, соціальні та синергетичні властивості, довести доцільність розгляду торговельного центру як відкритої організаційно-економічної системи, яка складається з концептуально підібраних різнопрофільних об’єктів, скерованих на досягнення єдиної мети, що у процесі взаємодії набувають інтегративних властивостей. З огляду на специфіку організації, розроблено схему структури торговельного центру як організаційно-економічної системи, яка складається з елементів внутрішнього та зовнішнього середовища, взаємозв’язків і взаємодії (рис. 1), що дозволяє уявити склад і характер зв’язків підсистем торговельного центру.