УПРАВЛІННЯ СТІЙКИМ ФУНКЦІОНУВАННЯМ ПІДПРИЄМСТВА – СУБ’ЄКТА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Автореферат

Актуальність теми. Зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) України щільно пов’язане з ефективною діяльністю промислових підприємств. Сучасні умови їх функціонування характеризуються мінливістю, динамічністю, складністю та значною кількістю загроз стійкому розвитку, що особливо небезпечно для переробної промисловості, яка характеризується значною кількістю конкурентів на вітчизняному і міжнародному ринках.

Зростання ВВП України упродовж останніх семи років (2001 -2007 рр.) відзначалося збільшенням обсягів і темпів зростання зовнішньоекономічних операцій, де основне місце належало продукції промислових підприємств. Питома вага експорту у ВВП України за наведені роки складала 38% - 41%, частка продукції переробної промисловості – 19-21 %, машинобудування - 14-17 %.

Внутрішнє та зовнішнє середовище підприємств, які працюють на зовнішніх ринках, ніколи не є стійким, а для українських промислових підприємств, особливо машинобудівної галузі, є особливо небезпечним, що зумовлюється в основному високою конкуренцією на зовнішніх ринках продукції машинобудування, слабкою державною підтримкою, збутом переважно на ринках нерозвинених країн та країн, що розвиваються, обмеженістю доступу на ринки розвинених країн, швидкістю зміни кон’юнктури. Все це зумовлює пошук ефективних стратегій, принципів та методів, які б дозволяли суб’єктам господарювання здійснювати та розвивати свою діяльність в складних умовах зовнішніх ринків, де основною компонентою є управління стійким функціонуванням підприємств.

Багато українських та іноземних учених пропонували свої підходи до управління підприємствами в умовах небезпеки та реалізації певного набору дій щодо забезпечення їх стійкого функціонування на державному, мезо та мікро рівні. Провідними українськими вченими, які зробили вагомий внесок у забезпечення стійкого функціонування підприємств, є: Василенко В.О., Гриньова В.М., Іванов Ю.Б., Куркін М.В., Клебанова Т.С., Козаченко Г.В., Лігоненко Л.О., Пономарева В.П., Пономаренко В.С., Предборський В.А., Раєвнева О. В., Тищенко О.М. Значний внесок у розробку методологічних та теоретичних аспектів управління стійкістю підприємств зробили Кочетков В.М., Іванов В.Л., Єгоров П.В., Зименко К.М., Коваленко В.В., Крухмаль Д.В., Костирко Л.А. та інші. Питання оцінки ступеню небезпечності загроз стійкому функціонуванню досиджувалося у наукових працях Головкіної О.В., Диканя В.Л., Забродського В.А. та інших. Врахування зовнішньоекономічного аспекту стійкості підприємств відображено у наукових працях: Кудратова Н.Е., Аскарова Н.І., Ісахова Б.А, Макогона Ю.В., проте, управління стійким функціонуванням підприємств, які здійснюють свою діяльність на зовнішніх ринках, потребує окремого дослідження та підкріплення відповідним економіко – математичним інструментарієм. Саме загострення проблеми, пов’язаної з забезпеченням стійкого функціонування підприємства в умовах підвищеного ризику здійснення своєї діяльності на зовнішніх ринках та управління цим процесом, підтверджують значення цих питань для промислових підприємств, особливо переробної галузі, а саме машинобудування та хімічного виробництва актуальність теми, мети та завдань дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами та темами. Дисертаційна робота погоджується з основними науковими результатами, теоретичними положеннями і висновками досліджень, отриманих за безпосередньою участю автора на кафедрі «Міжнародної економіки та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності» ХНЕУ за темою «Розробка та обґрунтування цільової програми розвитку соціальної інфраструктури регіону» (номер державної реєстрації 0107U002229), особистий внесок автора полягає у розробці методичних підходів визначення найвпливовіших чинників на стійке функціонування українських підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних положень та методичного забезпечення щодо стійкого функціонування підприємств переробної промисловості, які здійснюють свою діяльність на зовнішніх ринках.

Визначена мета зумовила необхідність постановки та вирішення наступних логічно обумовлених завдань:

проаналізувати сучасний стан та роль підприємств – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) у зростанні ВВП України на макро, мезо та мікро рівнях;

дослідити економічний зміст категорії „управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності”;

уточнити теоретичні положення побудови системи управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

розробити методичний підхід оцінки рівня стійкості підприємства – суб’єкта ЗЕД, та заходи реагування на загрози щодо їх забезпечення та визначити чинники, які суттєво впливають на функціонування підприємства – суб’єкта ЗЕД;

побудувати модель управління стійким функціонуванням підприємств переробної промисловості – суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

розробити методичний підхід реагування підприємства переробної промисловості – суб’єкта ЗЕД на загрози стійкому функціонуванню у внутрішньому та зовнішньому середовищі;

обґрунтувати доцільність впровадження інновацій щодо управління стійким функціонуванням підприємства;

Об’єктом дослідження є процес управління стійким функціонуванням середніх та великих підприємств переробної промисловості, що здійснюють ЗЕД.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, практичні положення щодо розробки, впровадження моделі управління стійким функціонуванням середніх та великих підприємств машинобудування та хімічного виробництва, які здійснюють зовнішньоекономічні операції в умовах небезпечного зовнішнього та внутрішнього середовища.

Методи дослідження. Дослідження ґрунтується на положеннях класичної та сучасної теорії управління підприємствами, наукових працях вітчизняних та зарубіжних учених з питань стійкості, світових публікаціях, які стосуються проблем стійкого функціонування підприємств та особливостей його забезпечення на зовнішніх ринках.

У процесі дослідження було використано наступні методи: аналізу і синтезу – для деталізації та уточнення предмету дослідження; експертних оцінок – для формування інформаційного простору дослідження та економічної інтерпретації отриманих результатів проведених розрахунків; теорії ймовірностей – для оцінки ймовірності наступу небажаного результату ЗЕД; методи спостереження – для виявлення закономірностей зміни чинників внутрішнього середовища та зовнішнього оточення підприємств; багатовимірного статистичного аналізу – для відбору вагомих показників оцінки рівня стійкості функціонування підприємства; таксономії – для розрахунку узагальнюючого показника оцінки стійкості підприємства переробної промисловості - суб'єкта ЗЕД; аналізу часових рядів – для аналізу та прогнозування стану підприємств у майбутньому; графічний - для ілюстрації результатів дослідження.

Для запровадження наведених методів аналізу було використано пакети прикладних програм: Ms. Excel, Statistics 6.0, Imperator, Decision Explorer, BP Win.

Інформаційною базою є законодавчі та нормативні акти України, монографії вітчизняних та зарубіжних учених, публікації результатів дослідження міжнародних організацій, статистичні дані Державного комітету статистики України, електронні бібліотеки, статистичні щорічні звіти підприємств переробної промисловості щодо машинобудівної галузі та хімічного виробництва.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у розробці теоретико – методичного забезпечення управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта ЗЕД.

Удосконалено:

- визначення поняття «управління стійким функціонуванням підприємства – суб'єкта ЗЕД», яке на відміну від існуючих ґрунтується на врахуванні цілей підприємства на зовнішніх ринках, що дає можливість підприємству зберігати свою життєдіяльність в результаті здійснення відповідного управлінського впливу;

- теоретичні положення побудови системи управління стійким функціонуванням підприємства - суб’єкта ЗЕД, які відрізняються від існуючих: введенням двох складових: здійснення управлінського впливу як у зовнішньому, так і у внутрішньому середовищі; виокремленням у структурі управління підсистеми, що реалізується запровадженням підрозділу забезпечення стійкості; уточненням сутності етапів управління у відповідності до забезпечення стійкого функціонування підприємства щодо зовнішньоекономічної діяльності;

- методичний підхід до оцінки рівня стійкості функціонування підприємства – суб’єкта ЗЕД на підставі розрахунку узагальнюючого показника, який на відміну від існуючих базується на функціональних складових економічної стійкості підприємства – суб’єкта ЗЕД: фінансовій, виробничій та зовнішньоекономічній, що уможливлює кількісне визначення реального стану підприємства.

Дістало подальший розвиток:

- структурно-функціональна модель управління стійким функціонуванням підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, яка на відміну від існуючих впроваджується у відповідності з визначеним рівнем його стійкості, що обумовлює та забезпечує своєчасне реагування підприємства на можливі втрати, спричинені негативними наслідками настання загроз внутрішнього середовища та зовнішнього оточення;

- методичний підхід реагування підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на ідентифіковані загрози стійкому функціонуванню у зовнішньому та внутрішньому середовищі, який на відміну від існуючих базується на кількісному розрахунку можливих втрат підприємства від визначених загроз стійкому функціонуванню та передбачає реагування на загрози у відповідності з розрахованим рівнем стійкості;

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати спрямовані на забезпечення стійкого функціонування господарюючих суб’єктів, які працюють на зовнішніх ринках, а також результати дослідження спрямовані на вирішення питань, пов’язаних з управлінням стійким функціонуванням на підприємствах переробної промисловості - суб’єктах ЗЕД економіки України та забезпеченням їх стійкого функціонування у поточній діяльності і прийняття стратегічних управлінських рішень.

Результати дослідження впроваджено у поточну діяльність ДП „Завод хімічних реактивів Науково - дослідного центру «Інституту монокристалів НАН України»” (Довідка № 376/4 від 14 жовтня 2007 року), ДП „Завод „Комунар” (Довідка № 678 від 24 жовтня 2007 року).

Особистий внесок автора. Основні розробки, положення, рекомендації та пропозиції, які представлені в дисертації, є особистим доробком автора. З наукових праць [1,8], які були опубліковані у співавторстві, особистий внесок автора у роботі [1] полягає у запропонованих критеріях класифікації загроз стійкому функціонуванню підприємства переробної промисловості при здійсненні ЗЕД, у роботі [8] особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні необхідності введення до структури управління підприємства переробної промисловості, яке працює на зовнішніх ринках збуту, підрозділу забезпечення стійкості (ПЗС).

Апробація результатів дисертації полягає у тому, що основні результати дисертаційного дослідження було оприлюднено на міжнародних науково – практичних конференціях: «Проблемы управления предпринимательством в современных условиях» (Ялта, 2005 г.), «Проблемы повышения эффективности деятельности предприятий в современных условиях» (Севастополь, 2005 г.), «Перспективи економічного розвитку України в контексті євроінтеграційних процесів», (Чернівці, 2006 р.), «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку України» (Дніпропетровськ, 2007 р.), «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансовий та правовий аспект» (Київ, 2007 р.)

Публікації. Основні результати дослідження відображено у 12 наукових роботах: 7 наукових статтях та 5 тезах доповідей загальним обсягом 5, 76 ум. – друк. арк., у тому числі 5,12 ум. – друк. арк. належать особисто автору.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, чотирьох додатків на 42 сторінках, списку використаних джерел з 154 найменувань на 10 сторінках. Загальний обсяг роботи становить 231 сторінку машинописного тексту, у тому числі 28 таблиць на 19 сторінках, з них 7 таблиць займають 9 повних сторінок, 38 рисунків на 20 сторінках, з них 7 займають 9 повних сторінок, обсяг основного тексту – 161 сторінка.