ДІАГНОСТИКА ГАРМОНІЙНОСТІ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми; вказано зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету та завдання, об’єкт і предмет, методи дослідження; викладено наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі – “Теоретичні засади гармонійності управлінської діяльності” – розглянуто проблеми управлінської діяльності та її особливості в контексті гармонізації; визначено теоретичні аспекти понять “гармонізація”, “гармонійність управлінської діяльності”, “рівень гармонійності управлінської діяльності”, а також об’єкти гармонізації управлінської діяльності та її вплив на стійкість функціонування підприємства.

Гармонізацію управлінської діяльності визначено як процес узгодження взаємодії будь-яких елементів, що не викликає внутрішніх конфліктів і суперечностей та забезпечує скоординованість дій у процесі вирішення загальних завдань або здійснення спільної діяльності.

Ключовими характеристиками гармонізації управлінської діяльності є узгодженість та скоординованість дій. Ці слова є синонімами, але для розмежування узгодженості послідовних та паралельних процесів запропоновано вживати в першому випадку поняття “узгодженість”, у другому - “скоординованість”.

Термін “узгодженість” стосується процесів та дій, пов’язаних в основному з технологічними процесами на підприємстві. Узгодженість робіт характеризується термінами, обсягами та змістом робіт при їх послідовному виконанні в рамках кожного бізнес-процесу.

Термін “скоординованість” позначає паралельне здійснення процесів і дій різними виконавцями. Скоординованість характеризується відповідністю термінів, обсягів та змісту одночасно виконуваних робіт у точках їх стику.

Під час будь-яких робіт необхідно враховувати людський чинник. Відмінності в сприйнятті ситуації різними людьми часто призводять до неузгодженості. Відсутність згоди та взаєморозуміння можна кваліфікувати як конфлікт. Безконфліктність є поняттям, протилежним конфліктності, яка характеризується кількістю, масштабом та рівнем складності конфліктів. Нормований рівень безконфліктності визначено як різницю , де – рівень конфліктності.

Гармонійність – це стан управлінської діяльності, певний рівень якої досягається в процесі гармонізації. На основі проведеного аналізу визначено, що гармонійність - це системне поняття, яке залежить від багатьох елементів і зв’язків між ними, визначає властивість системи, пов’язану з узгодженістю елементів самої системи (у цьому випадку - процесів управління).

Під гармонійністю мається на увазі відповідність трьох складових: узгодженості робіт, скоординованості та безконфліктності дій. Гармонійність як системне поняття має багато вимірів і характеристик. У роботі введено її кількісну міру - рівень гармонійності.

Рівень гармонійності діяльності - це ступінь відповідності управлінської діяльності уявленню про її ідеальний стан (гармонію).

Рівень гармонійності має такий вигляд:

, (1)

де - рівень гармонійності управлінської діяльності;

- рівень узгодженості робіт;

- рівень скоординованості дій;

- рівень безконфліктності дій;

- чинники невизначеності, які можуть виникати як поза системою, так і всередині неї.

Визначено основні вимоги до забезпечення гармонійності управлінської діяльності, які полягають у тому, що гармонійність повинна: бути постійним об’єктом моніторингу на всіх рівнях управління, від окремих груп виконавців до підприємства в цілому; оцінюватися досить простими і зрозумілими показниками, які не потребують складних розрахунків та інформаційної бази; виступати однією із цільових функцій у рамках загальної системи управління підприємством або ж цільовою підсистемою, яка спрямована на вирішення певного класу завдань; мати чіткі центри відповідальності, тобто осіб, які повинні організовувати діяльність з досягнення певного рівня гармонійності, та контролювати всі необхідні для цього процеси; гармонійність повинна бути одним із чинників мотивації для осіб, від яких вона залежить.

Запропоновано підхід, заснований на поєднанні цільових, матричних підходів і методів проектування систем управління, що дає змогу систематизувати, визначати об’єкти, на які повинні бути спрямовані зусилля з підтримки гармонізації їх діяльності на необхідному рівні. Об’єктом гармонізації управлінської діяльності, виходячи із сутності цього поняття й поняття управлінської діяльності, слід вважати процеси, що пов’язані з управлінням підприємством, які включають як стійкі бізнес-процеси, так і окремо реалізовані управлінські завдання.

Забезпечення гармонійності означає здійснення управлінської діяльності таким чином, щоб мінімізувати виникнення суперечностей і конфліктів для підвищення якості та надійності функціонування підприємства. Для вирішення цих питань у роботі запропоновано концептуальний підхід щодо діагностики гармонійності управлінської діяльності на підприємстві (рис. 1).