ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ РИНКУ МОЛОКОПРОДУКЦІЇ У ФРАНЦІЇ ТА УКРАЇНІ Автореферат

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету та завдання дослідження, визначено предмет і об’єкт дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, відображається особистий внесок здобувача, форми їх апробації.

Перший розділ "Теоретико-методичні основи формування трудового потенціалу регіону" присвячений дослідженню сутності трудового потенціалу як соціально-економічної категорії.

Систематизовано фактори, які утворюють середовище формування трудового потенціалу регіону та визначають його якісні та кількісні характеристики.

Проведено дослідження залежності рівня розвитку трудового ресурсу території від інтенсивності впливу екологічних, природно-кліматичних умов навколишнього середовища, розвитку системи охорони здоров’я, умов медичного обслуговування населення регіону тощо. Наголошується на важливості впливу освітньої системи країни на рівень розвитку трудового ресурсу регіону. Підкреслюється факт інерційності освітньої системи в плані освоєння інноваційних технологій та їх впровадження у навчальний процес. Доведено потребу розвитку та реформування системи освіти держави відповідно до потреб інформаційного суспільства, розвитку науки і техніки.

У рамках дослідження приділяється особлива увага взаємозв’язку між рівнем розвитку трудового потенціалу регіону та темпами економічного розвитку.

Обґрунтовується думка, згідно з якою досягнення бажаного рівня соціально-економічного розвитку регіону, високих темпів економічного зростання та відповідного рівня конкурентоздатності можливе тільки за рахунок активного впровадження науково-інноваційних розробок у виробничий процес, при наявності розвиненого трудового потенціалу регіону. Причому, конкурентні переваги економічної системи, її виробничі можливості та конкурентноздатність безпосередньо визначаються задіяним трудовим ресурсом.

Приділено увагу методологічним аспектам оцінки рівня розвитку трудового потенціалу регіону та вартості його залучення як виробничого ресурсу. Витрати на розвиток трудового ресурсу розглядаються як форма інвестування, метою якого є забезпечення потреб суб'єктів господарювання в трудовому ресурсі.

Вартість людського капіталу пропонується оцінювати через сумарну вартість усіх факторів, які впливали на його формування та становлення. Результативність такого інвестування визначається мірою відповідності населення території потребам реального сектора економіки в плані освітнього рівня, професійних умінь і навичок, стану здоров’я, культурного та соціального розвитку. Інвестиції в людський капітал визначають рівень розвитку трудового потенціалу території.

Визначаються та класифікуються найбільш вагомі фактори, які впливають на становлення та рівень розвитку економічної системи, визначають її ефективність і продуктивність. Наголошується, що можливості подальшого розвитку економічної системи краю та її вдосконалення визначаються наявним людським капіталом і продуктивністю роботи залученого трудового ресурсу. Аргументується потреба ґрунтовного дослідження продуктивності праці як суттєво значимого макроекономічного показника, що впливає на стан і баланс економічної системи регіону.

Дослідження даного показника дає можливість обґрунтовано пояснити природу багатьох макроекономічних проблем, у тому числі й непропорційного розвитку основних фондів і невідповідного рівня оплати праці в регіоні.

Для вивчення основних підходів до визначення продуктивності на різних рівнях економічної системи, пропонується враховувати досвід і напрацювання зарубіжних і вітчизняних науковців. Отже, конкретизовані поняття та підходи до вивчення суспільної продуктивності, загальної та часткової продуктивності, середньої та граничної продуктивності.

Проаналізовані основні фактори, які здійснюють вплив на підвищення продуктивності людської праці. Стверджується, що підвищення продуктивності реальне тільки за умов ретельно продуманої й послідової державної підтримки, спрямованої на створення збалансованого економічного середовища, зі сприятливим інвестиційним кліматом до ведення інноваційної діяльності.

Звертається увага, що впровадження інноваційних технології не зменшує значення людини у процесі суспільного виробництва. Більше того, розглядається трудовий ресурс як значущий фактор інноваційного виробництва.

Наголошується на важливості завдання державної політики в напрямку створення умов для акумуляції грошових коштів і забезпечення стабільного соціального, політичного, економічного середовища в країні.

Розглядається інвестиційна складова підвищення продуктивності, аналізуються джерела фінансування інноваційних удосконалень виробничого капіталу. Звертається увага, на важливість інвестиційної діяльності, як фактора що визначає успішність і темпи впровадження інновацій. Водночас підкреслюється, що обсяг інвестицій в основний капітал визначає кількісні, якісні характеристики продукції й ефективність використання основних видів ресурсів, зокрема трудового.

розкривається важливість створення умов для розвитку основних фондів виробництва, адже наявність у межах регіону висококваліфікованого, розвиненого трудового ресурсу без належної матеріальної бази не може гарантувати досягнення бажаного рівня продуктивності праці.

У другому розділі «Дослідження розвитку трудових ресурсів Чернівецької області» проведено ґрунтовний аналіз соціально-демографічної обстановки в межах території Чернівецької області. Аналізується стан, динаміка та перспективи зростання чисельності народонаселення Чернівецької області в цілому. Досліджується статевовікова структура народонаселення краю в розрізі сільської та міської місцевості.

Виділені та систематизовані ендогенні фактори, які визначають темпи відтворення населення, якісну та кількісну структуру трудового ресурсу регіону, впливають на перерозподіл чисельності населення. Деталізуються історичні передумови розвитку соціально-економічного середовища, які систематично здійснювали вплив на розвиток і становлення трудового потенціалу регіону.

Зокрема, встановлена природна циклічність відтворення населення, доведена переважна залежність кількості народжених у регіоні від чисельності "покоління батьків" і типу відтворення населення. Наголошується на зниженні темпів поповнення трудового ресурсу території за причини природного старіння населення та низького рівня народжуваності.

Досліджується статевовікова структура постійного населення. Окремо вивчається якісний та чисельний склад трудоактивного та працездатного населення регіону, фактори, які визначають чисельність даних категорій. Вивчається географічна локалізація та районування трудового ресурсу в межах Чернівецької області.

Аналізуються потенційні можливості використання державних важелів впливу на поліпшення демографічного положення в регіоні. Також досліджено вплив природного та механічного руху населення на становлення та розвиток ринку праці регіону.

Розглядається територіальний ринок праці в багатьох зрізах. Як супутні категорії виділяються поняття середовища прикладання праці та середовища відтворення трудового ресурсу.

З’ясовано причини локалізації виробничих структур з урахуванням структури розселення жителів, наявної інфраструктури та територіальних особливостей регіону.

Для перспектив розвитку трудового потенціалу Буковини здійснено науково обргунтоване передбачення основних параметрів руху населення та майбутньої демографічної ситуації. Так, за даними Головного управління статистики в Чернівецькій області побудований аналітичний прогноз, який здійснює науково обґрунтоване передбачення перспективного відтворення трудового ресурсу регіону. Прогнозування реалізоване на основі модифікованого методу пересування вікових груп, з урахуванням основних процесів, які визначають динаміку чисельності населення: народжуваності, смертності та міграції. За горизонтом прогнозовані дані розраховуються на 2010–2020 роки. Прогнозні значення представлені статевовіковою структурою з поділом на міське та сільське населення. Отримані результати дозволяють оцінити перспективну кількість і структуру населення Чернівецької області.

Так, за результатами прогнозу, можна стверджувати, що суттєвих змін у темпах відтворення не варто очікувати. Кількість народонаселення Чернівецької області неухильно скорочуватиметься за рахунок суттєвого зменшення чисельності осіб, які досягли 70 років. Однак, спостерігатимуться і позитивні тенденції в структурі народонаселення краю. Так, до 2020 року очікується незначне збільшення чисельності дітей та підлітків шкільного віку. Даний факт потрібно враховувати при плануванні діяльності загальноосвітніх закладів. Суттєво скоротиться частка молодих людей 15-24 років, що може негативно вплинути на функціонування та розвиток закладів вищої освіти краю. Проте, не буде відбуватися суттєвого зменшення частки трудоактивного населення у структурі жителів краю.

Прогнозовані значення розраховані за умови, що не відбудеться збурень з боку дії соціально-економічних, екологічних і політичних факторів. Основні результати прогнозування статевої структури з розподілом на міське та сільське населення по Чернівецькій області наведено в таблиці 1.