РЕГІОНАЛЬНО-ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ КРАЇН В ПРОЦЕСІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ Автореферат

Актуальність теми. Однією з найхарактерніших рис сучасного етапу економічного розвитку є розвиток процесів міжнародної економічної інтеграції, пов’язаний із всебічним поглибленням міжнародного розподілу та кооперації праці, посиленням взаємозалежності між окремими країнами та господарськими регіонами світу, надзвичайно швидким поширенням економічної інформації, зростанням обсягів переливу капіталу, фундаментальними структурними зрушеннями в системі міжнародної економіки.

Глобальне виробництво, світові ринки, міжнародна конкуренція формують передумови для вільного переміщення товаровиробників і експортерів у межах світового господарства. Глобалізація економічного розвитку всіх сторін сучасного господарського життя диктує відповідні вимоги, необхідність забезпечення кількісних і якісних параметрів і для української економіки, яка включається у світогосподарські процеси з метою реалізації у міжнародному економічному середовищі власних порівняльних і конкурентних переваг. Найбільш результативним механізмом включення України у світогосподарські процеси є її участь у міжнародних інтеграційних угрупованнях.

Дослідженню проблем міжнародної економічної інтеграції присвячено праці відомих вітчизняних вчених: В.Андрійчука, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, Б.Губського, А.Кредісова, Д.Лукьяненка, Ю.Макогона, В.Новицького, Ю.Пахомова, А.Поручника, А.Філіпенка, В.Шинкаренка, Ю.Шишкова, О.Шниркова, А.Мокія та ін. Даній темі присвячено праці зарубіжних вчених Б.Балаша, Е.Бенуа, П.Кругмана, А.Крюгера, П. Ліндерта, М.К.Мейера, Ж.Моне, М.Портера, Д.Рікардо, П.Робсона, А.Ругмана, А.Сміта, Я.Тінбергена, Е.Хекшера та ін.

Незважаючи на глибину сучасної наукової думки щодо різних аспектів створення передумов для включення країн в процеси міжнародної економічної інтеграції, питання визначення напрямків регіонально-інтеграційної взаємодії залишаються недостатньо дослідженими.

Актуальність і значущість окресленої проблеми зумовили вибір теми дисертаційної роботи, постановку мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до напрямків науково-дослідної роботи: кафедри «Економіка промисловості» Донбаської державної машинобудівної академії (м.Краматорськ) – держбюджетної теми ДК-09-06 «Удосконалення механізму бюджетування діяльності промислового підприємства» (номер держреєстрації №0106U00016), в рамках якої автором проведено аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств України та країн СНД; кафедри «Міжнародна економіка» Донецького національного університету Г01/3 «Конкурентоспроможність підприємств Донецького регіону на міжнародних ринках і пошук шляхів її підвищення» (номер держреєстрації №0101U005723), в рамках якої здійснено дослідження ролі транспортної інфраструктури України в процесі міжнародного економічного обміну послугами і обґрунтовано необхідність розробки стратегії підвищення конкурентоспроможності національної транспортної галузі в умовах інтеграції країни до глобальної транспортної системи; Г06/53А «Підвищення ефективності міжнародної економічної діяльності України в інтеграційних об’єднаннях: регіональний та галузевий аспект» (номер держреєстрації №0106U012484), в рамках якої проведено дослідження моделі розвитку економіки регіонів, яка дозволяє максимально використовувати потенціал промислового кластера для проведення ефективної зовнішньоекономічної політики України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретичних основ міжнародної економічної інтеграції, розробка науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів країн і організаційно-економічних умов їх реалізації в процесі глобалізації економіки.

Відповідно до мети дослідження в дисертаційній роботі поставлено і вирішено такі задачі:

– дослідити теоретичні основи міжнародної економічної інтеграції;

– визначити особливості сучасного етапу міжнародних інтеграційних взаємодій в умовах глобалізації;

– дослідити теоретичні аспекти розвитку регіональної політики в контексті глобалізації;

– проаналізувати напрямки розвитку міжнародної економічної діяльності країн світу;

– дослідити основні напрямки диверсифікації зовнішньоторгівельних відносин України в умовах глобалізації;

– проаналізувати роль інфраструктурної складової в процесі інтеграції країн до світової економічної системи;

– розробити кластерну модель регіонального розвитку в умовах глобалізації;

– визначити пріоритетні напрямки інтеграційних взаємодій за участю України;

– визначити регіонально-інтеграційні перспективи участі України в світовій економічній системі в умовах глобалізації.

Об'єктом дослідження є процеси визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів країн і розбудови міжнародної економічної діяльності відповідно до визначених напрямків інтеграційної взаємодії в процесі глобалізації економіки.

Предметом дослідження є організаційно-економічні засади розвитку інтеграційних процесів в умовах глобалізації, науково-методичні та науково-практичні аспекти включення країн до процесів міжнародної інтеграційної взаємодії.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи виступають положення сучасної економічної теорії, наукові праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених в області дослідження проблем міжнародної економічної інтеграції.

У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, а також загальнонаукові методи пізнання: метод узагальнення (при проведенні аналізу теоретичних досліджень процесів міжнародної економічної інтеграції, глобалізації та регіоналізації); метод порівняльного аналізу (для аналізу розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України, дослідження участі України у міжнародних транспортних коридорах); методи статистичного аналізу (для оцінки ефективності міжнародної інтеграційної взаємодії); систематизації (при визначенні основних напрямків розвитку інтеграційних процесів України); системного аналізу (для аналізу напрямків включення України до регіонально-інтеграційних процесів); економіко-математичного моделювання (для оцінки ефективності європейської економічної інтеграції для країн Європи) та інші.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в поглибленні теоретичних основ щодо умов і організаційно-економічних засад розвитку міжнародної економічної інтеграції і розробці науково-методичних і науково-практичних рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів України в умовах глобалізації економіки.

Конкретні наукові результати, що характеризують новизну проведеного дослідження, полягають в наступному:

вперше:

в результаті визначення перспективних напрямків розвитку зовнішньоекономічної діяльності України розроблено структуру машинобудівного кластеру в економічній системі регіону з використанням можливостей технічно-конструкторсько-технологічних матриць суміжних галузей (металургійної промисловості тощо), впровадження якого створює основу підвищення міжнародної конкурентоспроможності регіонів на основі міжгалузевої взаємодії в процесі економічної інтеграції;

з використанням економіко-математичної моделі GTAP 6.0 розраховано вплив скасування торгових тарифів на зміну обсягів виробництва в країнах ЦСЄ та ЄС, на зміну імпортних та експортних цін в даних країнах, на зміну обсягів імпорту та експорту, на основі чого зроблено висновок, що позитивний ефект від євроінтеграції для країн ЦСЄ у вигляді зростання економічного добробуту є необхідним, але недостатнім фактором для оцінки даного процесу з точки зору його соціально-економічної ефективності, остання має базуватись на врахуванні як економічних, так і інституційних факторів, а також факторів регіональної політики ЄС;

удосконалено:

визначення інтеграції як об'єктивного процесу розвитку стійких економічних зв'язків та зрощування національних і регіональних господарських систем, який охоплює різні рівні інституціонального розвитку держав-учасниць та призводить до появи нових сінергійних зв'язків та нових механізмів взаємодії між країнами;

теоретичні основи дослідження ролі інфраструктурної складової розвитку міжнародного економічного співробітництва, а саме доведено, що в умовах глобалізації кардинально посилюється значення інтернаціоналізації транспортного обслуговування світогосподарських зв’язків, що дозволило обґрунтувати необхідність розбудови Національної транспортної стратегії на таких засадах: розробка Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту; участь у спільному розвитку Пан’європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА; державне фінансування пріоритетних транспортних об’єктів («shadow-tolling» тощо); розвиток співробітництва у сфері супутникової навігації;

отримали подальшого розвитку:

науково-методологічні основи розвитку регіональної політики в контексті глобалізації, а саме на основі дослідження парадигм розвитку регіонів (традиційної парадигми дослідження регіонів з позиції розміщення продуктивних сил та директивного планування, парадигм «регіон як квазікорпорація», «регіон як ринок», «регіон як квазідержава», «регіон як соціум») обґрунтовано, що розвиток регіональної політики має відбуватись на основі інтегральної парадигми, в основу якої має бути покладено уявлення про регіони як складні об’єднані ієрархічні комплекси різного таксономічного рівня внаслідок мультипарадигмального характеру світової спільноти;

науково-методичні підходи до визначення перспективних напрямків зовнішньоекономічної діяльності країн, а саме на основі використання алгоритму формування і оцінки функціонування регіональних кластерів як основи забезпечення міжнародної конкурентоспроможності економік країн, що враховує галузеву спеціалізацію регіонів та міжнародні конкурентні переваги, з урахуванням інноваційно-інвестиційної складової визначено спрямованість та необхідні обсяги імпортозаміщуючого та експортозаміщуючого виробництва в системі регіонально-інтеграційних пріоритетів держави.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці науково-практичних положень і рекомендацій щодо визначення регіонально-інтеграційних пріоритетів України в процесі глобалізації економіки.

Результати проведеного дослідження використано в практичній діяльності Головного управління економікою Донецької обласної державної адміністрації (довідка №2/1 – 002 від 05.02.2008 р.) – рекомендації щодо соціально-економічного розвитку Донецької області на середньостроковий період; Донецької торгово–промислової палати (довідка №295/06.02.03 від 05.02.2008 р.) – пропозиції щодо підвищення розміру доходу від транзиту різними видами транспорту згідно побудованої математичної моделі; виконавчого комітету Слов`янської міської ради (довідка №1/22–1 від 24.03.2008 р.) – рекомендації щодо зміни якісного складу промислового потенціалу в аспекті удосконалення пріоритетних напрямів розвитку машинобудівного комплексу міста; Інституту стратегічних досліджень України (довідка №06/04 від 23.01.2008 р.) – пропозиції щодо розробки Концепції сталої національної транспортної політики розвитку всіх видів транспорту, участі у спільному розвитку Пан’європейських коридорів та у програмі ТРАСЕКА; ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (м.Краматорськ) (довідка №010/998 від 29.12.2007 р.) – пропозиції щодо удосконалення екстенсивної стратегії розвитку підприємства, яка полягає в забезпеченні випереджаючих темпів зростання обсягів наукоємкої продукції, створенні нових конкурентоздатних переваг продукції підприємства, підвищенні якості і ефективності виробництва, відображає переорієнтацію на кооперацію, розширення зв’язків між підприємствами цієї галузі, науково-дослідними інститутами та комерційними дослідними структурами; а також при підготовці рекомендацій IX, XI та XIV Міжнародного науково-практичного семінару «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект», які було направлено Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів України, а також обласним державним адміністраціям з метою включення до програм науково-технічного розвитку регіонів, зокрема до програм «Донецька область – 2010», «Донецька область – 2020» (довідка №61 – 01/7.9.7–134 від 27.01.2008 р.; довідка №7.9.7 – 134 від 30.01.2005 р.; довідка №285/01 – 26/6.9.0 від 19.03.2003 р.); при підготовці рекомендацій Міжнародних науково – практичних конференцій «Проблеми та перспективи співробітництва між країнами Південно – Східної Європи в рамках Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ», які було направлено Урядам країн-учасниць ОЧЕС і ГУАМ, Міжпарламентської асамблеї ОЧЕС і ГУАМ, торгово – промисловим палатам (довідка №47 – 02/7.9.7 – 134 від 7.10.2008 р., довідка №7.9.7 – 134 від 13.09.2005 р.).

Отримані результати також використано в навчальному процесі Донбаської державної машинобудівної академії МОН України (м. Краматорськ) при викладанні дисциплін «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства», «Проектний аналіз» (довідка №035-05-10 від 05.01.2008 р.); Донецького національного університету МОН України при викладанні дисциплін «Зовнішньоекономічна діяльність», «Регіональні економічні зв’язки та вільні економічні зони», «Міжнародні організації» (довідка №278/01–26/6.9.0 від 19.02.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані здобувачем самостійно і знайшли відображення в опублікованих працях автора. З робіт, опублікованих у співавторстві, в роботі використано тільки ті ідеї і положення, що належать автору особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідались і отримали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах: «Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків і залучення іноземних інвестицій: регіональний аспект» (м. Донецьк – м. Святогірськ – 2007, 2006, 2005 рр.), «Проблеми та перспективи співробітництва між державами Південно-Східної Європи у межах Чорноморського економічного співробітництва та ГУАМ» (м. Ялта, Україна, 2007 р.; м. Албена, Болгарія, 2006 р.; м. Таганрог, Росія, 2005 р.), «Теорія та практика економіки і підприємництва» (м. Алушта, Україна, 2006 р.).

Публікації результатів дослідження. За темою дослідження опубліковано 12 наукових робіт у наукових фахових виданнях загальним обсягом 5,2 д.а., з яких особисто автору належить 4,8 д.а.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури зі 185 найменувань, додатків. Зміст дисертації викладено на 182 сторінках друкованого тексту, включаючи 19 таблиць на 12 сторінках, 36 рисунків на 14 сторінках.