У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та основні завдання дослідження, визначено об’єкт, предмет, методи, інформаційну базу, сформульовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості щодо їх апробації.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи промислового схрещування у скотарстві як інноваційний напрям інтенсифікації виробництва м’яса» викладено стан досліджень по промисловому схрещуванню у скотарстві як методу підвищення виробництва м’яса великої рогатої худоби, ефективність різних систем і способів, ціновий механізм як ринковий чинник ефективності вирощування молодняку на м’ясо, наведено методику досліджень дисертаційної роботи.
Узагальнення наукових здобутків класиків економічної науки та сучасних дослідників дали змогу виконати всебічний аналіз змісту та значення категорій «ефективність» і «економічна ефективність» стосовно предмету та теми нашого дисертаційного дослідження. Результати проведеного аналізу свідчать, що під економічною ефективністю виробництва та реалізації яловичини слід розуміти відносну характеристику діяльності сільськогосподарського підприємства тваринницького напряму, яка дає змогу окреслювати оптимальне співвідношення результатів та витрат, пов’язаних з її здійсненням. При цьому, аналіз сучасних концепцій економічної ефективності потребує виокремлення таких категорій як алокативна, технічна та соціальна ефективність, які є складовими економічної ефективності. З огляду на мету нашого дослідження центральною категорією, яка ототожнена з економічною ефективністю, є технічна ефективність. Адже, при формуванні економічної ефективності нами розглядається лише один напрям виробничої діяльності, а саме - відгодівля помісного молодняку на м'ясо. У свою чергу підвищення економічної ефективності передбачає раціональне поєднання кількох напрямів розвитку діяльності підприємства на основі інтенсифікації, диференціації збуту тощо.
У сучасних умовах поняття інтенсифікація набуває кардинально нового трактування, оскільки має здійснюватись на інноваційній основі, підґрунтям якої є докорінно нова матеріально-технічна база, зменшує затрати праці, підвищує якість виробленої продукції й передбачає наявність висококваліфікованих трудових ресурсів. Стосовно галузі м’ясного скотарства, інтенсифікація повинна базуватися на інноваційних напрямах: промисловому схрещуванні маток молочних порід з плідниками м’ясних порід для підвищення їх генетичного потенціалу, застосуванні досконаліших способів утримання та годівлі тварин, пошуку найбільш ефективних каналів збуту й переробки продукції.
Використання малопродуктивних молочних корів і надремонтних телиць у промисловому схрещуванні з бугаями м'ясних порід дає можливість збільшити виробництво яловичини, а також поліпшити якість м'яса і зменшити витрати кормів на одиницю продукції. Крім цього, помісних телиць можливо використовувати для створення товарних маточних стад у м’ясному скотарстві.
Результати вивчення поєднань молочних і комбінованих порід із м'ясними вказують на високу ефективність схрещування. Помісі характеризувалися досить високими показниками енергії росту, добре оплачували корми приростом, мали високий забійний вихід, високу якість м'ясної продукції. Проте, різні поєднання дещо різнилися за величиною ефекту гетерозису.
Тому, одним з інноваційних напрямів збільшення виробництва яловичини і зниження її собівартості є створення стад на основі промислового схрещування корів молочних порід із м’ясними плідниками. Нині знаходять застосування дві технологічні системи утримання стійлово-пасовищна і цілорічна стійлова. Традиційна стійлово-пасовищна система ґрунтується на максимальному використанні малопродуктивних природних пасовищ, зокрема у степових зонах України. У цьому випадку запроваджують сезонні ранньовесняні отелення, утримання корів разом із телятами з вільним підсисом і наступним нагулом на пасовищі. Продуктивність корів м'ясного напряму залишається недостатньою. І лише значні площі природних пасовищ, які дають досить дешеві корми, легкі споруди з місцевих матеріалів і невеликі затрати праці сприяють тому, що навіть за низьких середньодобових приростів тварин м'ясне скотарство залишається рентабельним.
Добре відпрацьоване застосування безпасовищної технології. Така технологія м'ясного скотарства широко використовується в ряді країн із розвиненим тваринництвом. Основними елементами цієї системи є цілорічне безприв'язне вільно-вигульне утримання тварин.
Використання інноваційної стійлово-пасовищної системи (взимку – безприв’язно у приміщеннях легкого типу, влітку і восени – на пасовищах) забезпечує високу відтворювальну здатність маточного поголів'я; сезонні отелення в строки, що дає триваліший період нагулу молодняку на пасовищних кормах влітку; взимку – грубих і соковитих, зниження в раціоні частки дефіцитних концентратів.
Із метою підвищення ефективності виробництва м’яса за рахунок великої рогатої худоби рекомендується використовувати ресурсозберігаючі технології зі стійлово-пасовищною та безприв’язною стійловою системами її вирощування. Це відкриває можливість, окрім значної економії затрат праці, скоротити капіталовкладення на будівництво приміщень і механізацію основних трудомістких процесів, підвищувати продуктивність праці, ефективно використовувати виробничі площі тваринницьких ферм, будівель, машин і обладнання, скоротити витрати матеріалів у 7-8 разів у порівнянні з прив'язною системою утримання, що позитивно впливає на економіку галузі.
Визначальними чинниками економіки є вартість товару та співвідношення попиту і пропозиції, зумовлене передусім споживчоювартістю товару. Відомо, що ціна є визначальним чинником розвитку економіки, матеріального добробуту економічних аспектів, регулятором відтворення та поступального розвитку як на галузевому, так і міжгалузевих рівнях. Це дає нам підстави для опрацювання особливостей реалізації продукції по різних каналах збуту.
Проведений аналіз чітко вказує на необхідність пошуку необхідних економіко-технологічних важелів із метою урегулювання та виведення галузі тваринництва з кризової ситуації, що й послугувало вибору напряму наукових досліджень.
Ефективність реалізації м’яса великої рогатої худоби визначали за такими каналами: на м’ясокомбінати, на продовольчі ринки, до супермаркетів шляхом експедиційного обстеження.
Дослідження проведено в ТОВ “Урожай” Теплицького району Вінницької області за наступною схемою (табл. 1).
У другому розділі «Економічна ефективність організації вирощування помісного молодняку та виробництва яловичини» розглянуто стан та економічну ефективність виробництва м’яса великої рогатої худоби у світі та Україні, наведено результати власних експериментальних досліджень ефективності вирощування молодняку великої рогатої худоби при стійловій та стійлово-пасовищній системах утримання, визначено економічну ефективність вирощування молодняку різних генотипів в умовах модельної ферми на 400 корів зі шлейфом при стійлово-пасовищній системі утримання, зроблено аналіз собівартості вирощування молодняку різних генотипів і ефективності реалізації помісних тварин по різних каналах збуту.
