ФУНКЦІОНУВАННЯ МАРКЕТИНГОВИХ КАНАЛІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ЖИВОЇ ХУДОБИ В УКРАЇНІ Автореферат

У першому розділі – “ агромаркетингу та сучасні підходи до формування маркетингових каналів реалізації” – опрацьовано теоретико-методологічні аспекти маркетингу, обґрунтовано сучасні напрями політики розподілу аграрної продукції;

Виявлено, що ситуація на сучасному аграрному ринку свідчить про низький рівень маркетингу у сфері сільського господарства через специфіку галузі та особливості її розвитку саме в Україні.

На основі аналізу теоретико-методологічних положень аграрного маркетингу вноситься пропозиція розгдяду трьох нових його видів: “горизонтального маркетингу”, який на відміну від існуючих “територіального” чи “регіонального” спрямований на вивчення попиту й обсягів ринку щодо конкретного товару, який виробляється в сільському господарстві без будь- яких територіальних обмежень; “імпортного маркетингу” як виду оцінки потреб й ефективності реалізації на внутрішньому ринку товарів, що імпортуються; “маркетингу сировинних товарів”, якими в аграрному виробництві виступають живі тварини, зернові, зернобобові, олійні та технічні культури та ін. Запропоновано нове трактування регіонального маркетингу як маркетингу, що займається вивченням аграрних ринків окремих регіонів планети, що становлять інтерес для експортерів.

Доведено, що пошук ефективного каналу просування сільськогосподарської продукції від виробника до споживача – це важлива ділянка маркетингової роботи, успіх якої впливає на економічний результат господарювання товаровиробників. Визначено систему факторів, що впливають на формування маркетингового каналу збуту живої худоби, зокрема внутрішні (загальна характеристика і фінансовий стан сільськогосподарського підприємства, обсяг вирощування і можливість формування оптових партій, наявність власного транспорту, складських приміщень і бойні), а також зовнішні (місце продажу, вартість послуг посередників, розвиток інфраструктури ринку, збутової кооперації і переробки, державна підтримка галузі й регулювання цін тощо).

Встановлено, що у країнах із розвиненою економікою виробники мають змогу обирати різноманітні канали реалізації живої худоби завдяки сформованості збутової інфраструктури, встановленню чітких “правил гри”, регламентованих законодавством, а також інформаційній відкритості ринку. З’ясовано, що торгівля на оптових ринках живої худоби виробничого типу є досить поширеним каналом збуту товарної худоби у світі і більшість цих ринків створено саме на кооперативних засадах (у США, наприклад, їх частка досягає 40%).

У країнах ЄС худобу теж реалізують через оптові ринки живої худоби (ОРЖХ) і за контрактами, проте у Великобританії та Нідерландах більш поширені аукціони. Виявлено, що для захисту своїх інтересів товаровиробники світу об’єднуються в кооперативи, які беруть на себе функції збуту худоби, а іноді і переробки та реалізації м’ясопродуктів. Фермери або їх кооперативні об’єднання інтегруються з промисловими підприємствами, що дає їм можливість отримувати вигоду від участі у масштабних ділових операціях, вкладання капіталу в більш прибуткові й менш ризикові сфери бізнесу.

Теоретично обгрунтовано умови, за яких є вигідним прямий збут сільськогосподарської продукції, а саме: достатній обсяг партій для продажу для відшкодування витрат, наявна концентрація ринку покупців, сервісне обслуговування продукції перед продажем, її виробництво на замовлення покупця за попередньо визначеними умовами, вертикальний ринок, внесення негайних змін у цінову політику і без узгодження з посередниками тощо.

Визначено основні переваги маркетингу худоби за умови ефективної організації вертикально-інтегрованих структур, в яких поєднуються інтереси всіх ланок маркетингового ланцюга руху аграрної продукції, досягаються конкурентні переваги за рахунок зниження собівартості продукції, спостерігається вища соціальна захищеність працівників інтегрованого формування за рахунок кращих результатів господарювання; стимулюється інвестування інших сфер АПК в сільське господарство, забезпечується гарантія збуту аграрної продукції і надійність сировинної зони промислових підприємств.

У другому розділі – “Становлення та розвиток маркетингових каналів реалізації живої худоби в Україні” – проведено аналіз ринку худоби в Україні та досліджено вплив зовнішніх факторів макросередовища на його функціонування; проаналізовано особливості маркетингових каналів збуту живої худоби різними видами товаровиробників і наявність елементів ринкової інфраструктури.