ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВ НА РИНКУ КОРПОРАТИВНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ Автореферат

У першому розділі «Концептуальні засади діяльності ринку цінних паперів» визначено сутність ринку корпоративних цінних паперів і його функції, досліджено моделі фондового ринку й їхню еволюцію та вивчено світовий досвід діяльності банків на ринку корпоративних цінних паперів.

У роботі встановлено, що цінний папір – особливий товар. Одночасно це і титул власності, і боргове зобов’язання, і право на отримання відсотка, і загальна ліквідність. З’ясовано, що їхній продаж дає емітентові змогу володіти капіталом, хоча самі вони не мають власної вартості (вартість паперу як такого незначна) та не є капіталом. Цінність цінних паперів полягає у тих правах, які вони надають своєму власникові. Більшість вчених у визначеннях поняття «цінні папери» наголошує на тому, що цінні папери – це насамперед фінансові активи, а вже потім документи, які опосередковують економічні відносини. Цінні папери – це товари, які обертаються на особливому, своєму ринку – ринку цінних паперів, а також визнані законодавством паперові або електронні документи встановленої форми з відповідними реквізитами, які виступають об’єктами економічних відносин, надають своєму власникові чітко визначені права та передбачають отримання доходів.

У дисертації обґрунтовано, що поняття «ринок цінних паперів» і «фондовий ринок» мають ідентичний економічний та правовий зміст. Термін «фондовий ринок» вживається у міжнародних правових актах і дослідженнях зарубіжних вчених, а термін «ринок цінних паперів» – у вітчизняному законодавстві. Ринок цінних паперів є важливою складовою частиною фінансового ринку, тобто вони співвідносяться як часткове й загальне, оскільки ринок цінних паперів – один з його елементів.

Аргументовано, що визначати поняття «ринок цінних паперів» потрібно з урахуванням комплексного і системного підходів. Комплексний підхід до визначення цього поняття полягає в урахуванні організаційно-економічних, правових, соціально-психологічних, технічних та інших аспектів у їхній сукупності й взаємозв’язку за домінуючої ролі соціально-економічних і фінансових аспектів. Системний підхід відображає врахування взаємозв’язків між окремими аспектами, механізмами ринку цінних паперів та їхніми елементами і полягає у розробленні кінцевих цілей та конкретизації шляхів їхнього досягнення.

Сутність і призначення економічної категорії пізнають через функції. До головних функцій ринку цінних паперів належать: акумуляція грошових коштів населення та підприємств; їхня концентрація з метою створення сприятливих умов для формування інвестиційного капіталу; стимулювання інвестиційної діяльності; створення інституту власників, які забезпечать ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

В Україні досі не розроблена стратегія розвитку фінансового ринку і, як наслідок, не створено конкурентоспроможної моделі ринку цінних паперів, яка би відповідала національним інтересам. Відсутність такої моделі негативно впливає на формування дієвих механізмів залучення інвесторів та стримує створення потужних компаній на пріоритетних напрямках. Неефективне вирішення цих проблем не дало змоги активізувати здійснення стратегічної наукової розробки і створити дієву модель розвитку ринку цінних паперів в Україні.

Встановлено, що концептуальною основою будь-якої моделі є принципи, на базі яких створюють ту чи іншу модель, хоча кожна з них має класифікаційні ознаки, динамічні й статистичні характеристики. У дисертації запропоновано взяти за основу принципи, проголошені IOSCO, для створення ринку цінних паперів в нашій державі. Вперше на міжнародному рівні було визнано, що існує конфлікт інтересів між корпорацією та клієнтом і закріплено основні вимоги до діяльності всіх його учасників, які вже давно діють на розвинутих ринках цінних паперів, а саме: прозорість, чесність, старанність та спроможність задовольняти інтереси клієнта. Відомі підходи до визначення моделей ринку цінних паперів дають змогу виділити англо-американську й європейську моделі. У процесі дослідження доведено, що на сучасному етапі розвитку ринку для більшості країн світу характерна європейська модель, яка вирізняється підвищеною (порівняно зі США) концентрацією власності, де здебільшого фінансові ринки є борговими. Простежується ще одна закономірність: в останні роки моделі фінансових ринків різних країн зближуються. Цьому сприяють збільшення транскордонних потоків прямих іноземних інвестицій, значне зростання кількості глобальних і транснаціональних корпорацій, розвиток Інтернету. Власну модель структури ринку корпоративних цінних паперів за видами, побудовану на основі чинного законодавства, подано на рис. 1.

До запропонованої моделі ринку цінних паперів за видами введено ті цінні папери, які визначені в чинному законодавстві й отримали статус цінних паперів від регулятора ринку корпоративних цінних паперів – Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Серед фінансових інструментів за обсягами зареєстрованих випусків на ринку цінних паперів України найбільша частка належить акціям – 42,48%. Цей показник у 2010 р. порівняно з 2009 р. зменшився на 40,16%. Зростає випуск облігацій та деяких інших фінансових інструментів. Якщо співвідношення між щорічними обсягами зареєстрованих облігацій підприємств і акцій у 2009 р. дорівнювало 9,91%, то в 2010 р. обсяги випущених облігацій становили 23,38% від обсягу випуску акцій.