У першому розділі «Теоретичні засади управління ресурсним потенціалом підприємства»досліджено сутність управління ресурсним потенціалом підприємств лікеро-горілчаної промисловості, розглянуті принципи, функції та методи управління, проведено аналіз методичних підходів до оцінки рівня ефективності управління ресурсним потенціалом.
Проведений в роботі аналіз теоретичних підходів свідчить, що в науковій літературі немає однозначного визначення терміна «ресурсний потенціал підприємства». Його ідентифікують переважно як складну інтегровану економічну категорію, яка вивчає залежність між обсягом, складом ресурсів, а також досягненням ефективних результатів діяльності підприємства. У роботі обґрунтовано, що ресурсний потенціал підприємств лікеро-горілчаної промисловості можна визначити як можливість забезпечення якісних і кількісних характеристик розвитку підприємства за рахунок раціонального використання всіх елементів ресурсів для досягнення виконання поставлених завдань та ефективної господарської діяльності підприємства.
Проектування загального підходу формування ресурсного потенціалу підприємств лікеро-горілчаної промисловості дозволило виділити такі специфічні особливості: виробничо-технічні (наявність та рівень забезпечення місцевої сировинної бази для виробництва лікеро-горілчаної продукції, специфіка виробництва лікеро-горілчаної продукції; розвиток інфраструктури, тобто дороги із твердим покриттям до переважної більшості підприємств області, пристанційна база для перевезення лікеро-горілчаної продукції потягами; державне регулювання мінімального рівня цін, акцизних марок, спирту; особливості конкуренції на ринку); соціально-економічні (чисельність працівників та їх кваліфікаційний склад; рівень компетентності; умови праці) та організаційно-управлінські (постановка мети та визначення задач; використання методів, принципів, функцій та стилів управління; прийняття управлінських рішень в міру виявлення потенційних проблем).
Наукова методика формування раціональної структури та складу ресурсного потенціалу підприємств лікеро-горілчаної промисловості передбачає систематизацію передумов його раціонального використання: наявність та збалансованість фінансових, матеріальних, трудових та інформаційних ресурсів; дотримання пріоритетів ефективності у виробничо-господарській діяльності; наявність та можливість розширення сировинної бази; використання стратегічного планування з урахуванням: суб’єктивних, регулюючих та постійних чинників ринкового середовища, що мають вплив на діяльність підприємств лікеро-горілчаної промисловості. В загальному вигляді передумови визначають чинники формування ресурсного потенціалу підприємств лікеро-горілчаної промисловості, які поділяються на чинники зовнішнього впливу (економічні, правові, сировинні, розвиток галузевої і регіональної інфраструктури, інноваційні, соціальні, культурні) та внутрішні чинники впливу (матеріально-технічні, технологічні, наявність сировинної бази, інформаційне та кадрове забезпечення, фінансовий стан підприємства, стилі управління, застосування функцій, принципів та методів управління).
6
На основі проведеного аналізу в роботі визначено, що системою управління ресурсним потенціалом підприємствлікеро-горілчаної промисловості вважається комплекс заходів, покликаний вирішувати питання ефективного використання, розподілу, забезпечення та розвитку підприємства. Як будь-який процес, управління ресурсним потенціалом реалізується через функції, з урахуванням дії економічних законів, закономірностей, методів та принципів управління. Функції управління здійснюються за допомогою методів управління, які на практиці постійно вдосконалюються відповідно до вимог зовнішнього середовища.
Важливим положенням управління ресурсним потенціалом підприємства є оцінка ефективності того чи іншого виду ресурсу, де корисний результат діяльності підприємства порівнюється з витратами на отримання цього корисного результату. Ефективність управління ресурсним потенціалом визначається за допомогою різних підходів, але основним є метод діагностики ресурсного потенціалу, який слід реалізувати у формі комплексного, поетапного та поелементного дослідження. У роботі удосконалено оцінку ефективності управління ресурсним потенціалом підприємств лікеро-горілчаної промисловості та окремих його складових через розрахунок інтегрального показника ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства, який розраховується за формулою:
, (1)
де ІПЕВРП– інтегральний показник ефективності використання ресурсного потенціалу підприємства, коефіцієнт;
Рi – частковий показник оцінки ефективності використання і-го виду ресурсу підприємства;
ki – ваговий коефіцієнт значимості і-го виду ресурсу підприємства;
n – кількість ресурсів підприємства.
Даний показник дозволяє провестиоцінку та аналіз матеріально-технічних, фінансових, трудових ресурсів, забезпечення інформаційними системами. Чим вищий інтегральний показник, тим вища ефективність управління ресурсним потенціалом підприємства.
У другому розділі «Аналіз системи управління ресурсним потенціалом підприємств лікеро-горілчаної промисловості Вінницької області» проаналізовано стан харчової промисловості та економічний розвиток лікеро-горілчаних підприємств Вінницької області, досліджено стан управління підприємствами, здійснено оцінку ефективності системи управління ресурсним потенціалом на підприємствах лікеро-горілчаної промисловості області.
Вінницька область має одну з найпотужніших серед областей України харчову промисловість, яка у 2010 р. забезпечила виробництво 5,7 % харчової продукції, напоїв та тютюнових виробів українського виробництва. Однак, за період 2007 – 2010 рр. питома вага галузі у обсязі реалізованої продукції промисловості області щорічно зменшувалась і у 2010 р. склала лише 55,4 %, що на 6,2 відсоткових пункти менше рівня 2007 р. У роботі визначено, що основними пріоритетними напрямками розвитку харчової промисловості Вінницької області є: молокопереробна і м’ясопереробна галузі, які у 2010 р. забезпечили 29,8 % виробництва продукції області, лікеро-горілчаних напоїв – 13,7 %, кондитерських виробів – 13,8 %, цукру – 10,3 %, рафінованої олії та жирів – 8,2 %.
7
Потребує значного оновлення застаріла матеріально-технічна база підприємств харчової промисловості Вінницької області, що має стійку тенденцію до скорочення та поступового старіння. Зокрема, ступінь зносу основних засобів підприємств харчової промисловості Вінницької області у 2010 р. становив 46,2 %, тоді як рівень їх щорічного оновлення склав лише 10,3 %.
У ході дослідження особлива увага приділялась аналізу діяльності підприємств лікеро-горілчаної промисловості Вінницької області. Майже 16,7 % горілчаних та інших міцних спиртових напоїв в Україні у 2010 р. було вироблено підприємствами Вінницької області, тоді як у 2006 р. питома вага області у виробництві цієї продукції складала майже 18,7 %
