РИНОК ВЕНЧУРНОГО КАПІТАЛУ: МЕТОДОЛОГІЯ, ТЕОРІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ



title:
РИНОК ВЕНЧУРНОГО КАПІТАЛУ: МЕТОДОЛОГІЯ, ТЕОРІЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ
Тип: synopsis
summary:

 

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, задачі, визначено об'єкт і предмет дослідження, висвітлено наукову новизну, практичну значущість і апробацію одержаних результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження ринку венчурного капіталу» розглянуто венчурний капітал як економічну категорію, розкрито його функції та специфіку венчурного фінансування, досліджено роль і місце венчурного капіталу у структурі фінансового ринку, проаналізовано генезис і світові тенденції формування венчурного капіталу.

За результатами теоретичного дослідження уточнено економічну сутність венчурного капіталу, який пропонується розглядати як високо ризиковий акціонерний капітал, представлений комбінацією фінансових, людських (зокрема інтелектуальних) ресурсів, орієнтованих на отримання надприбутків в результаті проривного зростання інвестованої компанії (інноваційної компанії). Уточнену таким чином категоріальну сутність венчурного капіталу представлено у діалектичному взаємозв’язку необхідних ресурсів для його формування та нагромадження.

Економічну сутність венчурного капіталу розкрито через його функції. Виділено загальноприйняті функції (акумулююча, інноваційна, інвестиційна, інтеграційна, стабілізаційна, трансформаційна, мотиваційна, стимулююча, відтворювальна, розподільна, контрольна, соціальна) та доведено, що венчурному капіталу притаманні індикативна й консалтингова функції.

Венчурний капітал відноситься до ринку капіталів, має фінансову природу, характеризується низькою ліквідністю та високим рівнем ризику. За терміном обігу він є довгостроковим і забезпечується високою нормою прибутку. Йому притаманне поетапне фінансування інноваційних проектів. Специфіка венчурного фінансування полягає і в тому, що венчурний інвестор несе всю відповідальність і поділяє всі ризики з підприємцем.

Ринок венчурного капіталу як економічна категорія, являє собою сукупність економічних відносин між покупцями (інноваційними підприємствами) і продавцями (венчурними капіталістами) щодо руху венчурного капіталу, що відображає економічні інтереси суб'єктів ринкових відносин і забезпечує обмін продуктами інноваційної діяльності. Об'єктом купівлі-продажу на венчурному ринку виступає венчурний капітал. Особливістю венчурного капіталу як об'єкта венчурного ринку виступає його двоїстість. З одного боку, продавець надає покупцеві фінансові кошти, з іншого – організаційно-управлінські навички, знання, досвід. Основоположною функцією ринку венчурного капіталу є організація взаємодії пропозиції та попиту на капітал з високим рівнем ризику.

Встановлено, що венчурний капітал, як будь-який інший вид капіталу, функціонує безперервно й проходить певний цикл, рухаючись з однієї стадії до іншої. При цьому він існує у трьох функціональних формах: на стадіях формування венчурний капітал виступає у формі грошового венчурного капіталу і товарного венчурного капіталу, а на стадії виробництва – у формі продуктивного венчурного капіталу. Опрацювання процесу руху венчурного капіталу дозволило вивести модель кругообігу венчурного капіталу, відповідно до якої він до повного кругообігу проходить три стадії: а) інвестування професійних здібностей і грошових коштів в інноваційну компанію;                   б) продуктивне споживання товарів, придбаних інноваційною компанією на гроші венчурного капіталіста, і створення працею робітників інноваційних товарів; в) реалізація вироблених інноваційних товарів. Кінцевою метою кругообігу венчурного капіталу є отримання інноваційного доходу венчурним капіталістом та інноваційною фірмою.

Дослідження специфіки руху й функцій венчурного капіталу дозволили окреслити його відмінні риси. Виділено три основні відмінності: венчурний капітал може надавати необхідні інвестиції без гарантійного забезпечення; венчурні організації беруть активну участь в управлінні інвестиційними проектами на всіх етапах їх здійснення; венчурні організації готові вкладати кошти в нові наукоємні розробки, незважаючи на те, що їх супроводжує високий ступінь невизначеності та ризику і беручи до уваги найбільший потенційний рівень одержання прибутку.

Обґрунтовано систему венчурного фінансування та її складові (рис. 1). Фінансування інноваційної діяльності складається із взаємозалежних елементів з ієрархічною підпорядкованістю і специфічними функціональними особливостями і включає джерела надходження фінансових коштів для здійснення інноваційної діяльності (процес фінансування); механізм акумуляції коштів, що надходять з різних джерел; політику (принципи і процедуру) вкладення мобілізованого капіталу; механізм контролю за інвестиціями; механізм повернення авансованих в інноваційні процеси коштів. Доведено, що венчурний капітал це специфічний симбіоз фінансового, людського та його складової – інтелектуального капіталу, який дозволяє забезпечувати ефективне використання інновацій і враховує характерні потреби процесу еволюції.

Вивчення світової практики розвитку венчурного капіталу дало підґрунтя для висновку: венчурний капітал зародився й почав стрімко розвиватися у США, що зумовлено пожвавленням економічної кон’юнктури після кризи 70-х років ХХ століття, спрощенням правил та процедур реєстрації малих підприємств, а також зниженням податку на приріст капіталу і послабленням обмежень Міністерства праці щодо інвестицій пенсійних фондів у венчурні фонди. У свою чергу, розвиток малого підприємництва сприяв збільшенню попиту на інвестиції й активізації венчурного фінансування.

Європейський ринок венчурного капіталу знаходиться на другому місці за рівнем розвитку і функціонує завдяки зусиллям провідних європейських країн. Оригінальністю підходів до формування ринку венчурного капіталу відрізняються азіатські країни, у яких має місце об’єднання зусиль держави й фінансових установ, спрямоване на венчурне фінансування.

За результатами теоретичного дослідження систематизовано основні підходи до державної організації ринку венчурного капіталу в зарубіжних країнах, які відрізняються шляхами та методами залучення коштів. Серед них застосовуються пряме інвестування коштів держави, інвестиції від держави через створені нею державні фонди, змішані програми розвитку венчурної діяльності. Як показує світовий досвід, держава має здійснювати регулювання й підтримку ринку венчурного капіталу.

З проведеного аналізу ролі та значення венчурного капіталу визначено низку притаманних йому властивостей: забезпечення активізації науково-технічної діяльності та інноваційних процесів; сприяння зниженню ризиків та зміцненню економічної стійкості інноваційних фірм в системі ринкових економічних відносин шляхом перенесення на себе частини ризиків та їх оптимізації; забезпечення переорієнтації типу розвитку; вплив на структурне оновлення економіки; сприяння підвищенню зайнятості, зростанню показників продуктивності праці, підвищенню кваліфікації кадрів, формуванню нової культури виробництва; підвищення конкурентоспроможності наукомістких товарів.

Венчурний капітал забезпечує зростання обсягу національного сегменту на світовому ринку, підвищення в експорті частки більш коштовної наукомісткої готової продукції високих технологій; виступає активним інтегратором науки, виробництва і ринку, консолідуючи найважливіший функціональний ланцюжок: наука – технологія – виробництво – ринок; підвищує економічну, енергетичну, продовольчу, інформаційну, екологічну та інші види національної безпеки й обороноздатності країни.

у другому розділі «Механізми функціонування ринку венчурного капіталу» досліджено механізм функціонування ринку венчурного капіталу в світовій економіці; проаналізовано показники розвитку світового ринку венчурного капіталу, визначено стан та тенденції розвитку венчурного капіталу у США, Канаді та Європі; встановлено особливості розвитку та функціонування ринку венчурного капіталу в Україні й запропоновано концепцію функціонування ринку венчурного капіталу в Україні.

Найбільш успішним з початку ХХІ сторіччя для світового ринку венчурного інвестування став 2000 рік, у якому обсяг венчурних інвестицій перевищив 116 млрд. дол., при цьому було укладено 10667 угод, середній розмір яких становив 10,9 млн. дол. (табл. 1).

У 2008 році ситуація на світовому ринку венчурного капіталу погіршилася, хоча обсяг венчурних інвестицій скоротився лише на 0,7%, обсяг угод знизився більш ніж на 10%. У 2009 році обсяг інвестицій становив усього  30 млрд. дол., що на 35% менше порівняно з 2008 роком, а обсяг угод скоротився на 17%. Це найменші показники ринку за останні 10 років. У цілому в 2009 році обсяг інвестицій становив лише 25% обсягу 2000 року. Отже наявним є вплив кризи на світовий ринок венчурного капіталу.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

The fields admited a red star are required.:


Заказчик:


SEARCH READY THESIS OR ARTICLE


Доставка любой диссертации из России и Украины


THE LAST THESIS

НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ ОКАЗАНИЯ КОНСУЛЬТАТИВНОЙ ГИНЕКОЛОГИЧЕСКОЙ ПОМОЩИ В КРУПНОМ МНОГОПРОФИЛЬНОМ СТАЦИОНАРЕ Беликова, Мадина Евгеньевна
Научное обоснование оптимизации обеспечения необходимыми лекарственными препаратами отдельных категорий граждан, имеющих право на меры социальной поддержки, в муниципальном учреждении здравоохранения Нагибин, Олег Александрович
Научное обоснование организации деятельности по ресурсному обеспечению крупного многопрофильного медицинского учреждения на современном этапе Горбунова, Виктория Людвиговна
Научное обоснование организации медицинской помощи военнослужащим с гнойничковыми заболеваниями кожи и подкожной клетчатки Ягудин, Ришат Талгатович
Научное обоснование организации повышения квалификации сестринского персонала в условиях лечебно-профилактического учреждения Якимова, Наталья Витальевна

THE LAST ARTICLES AND ABSTRACTS

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)